Постанова

від 30.05.2024 по справі 420/28241/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28241/23

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом адвоката Чернікова Дмитро Юрійович, в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2023 року, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому, з урахуванням уточнень, просив:

-визнати протиправними дії, які полягають у обмеженні пенсії максимальним розміром з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та у припиненні нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова №713) з 01.10.2023;

-зобов`язати нарахувати та виплатити пенсію в розмірі 65% грошового забезпечення:

без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019;

без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022, з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118;

без обмеження максимальним розміром з 01.03.2023 з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168;

та здійснити нарахування і виплату без обмеження максимальним розміром щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно Постанови №713, починаючи з 01.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог адвокат зазначив, що його довіритель отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262).

Після перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на виконання судового рішення, ГУ ПФУ в Херсонській області почало здійснювати виплату пенсії без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №713.

Як зазначає адвокат, перерахунок пенсії, проведений на підставі судового рішення, направлений на відновлення порушеного права отримувати пенсійні виплати в законодавчо визначеному розмірі, а тому не може бути підставою для припинення виплати доплати до пенсії в сумі 2000 грн., передбаченої Постановою №713.

Також, адвокат вважає, що ГУ ПФУ в Херсонській області протиправно встановлює обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після кожного перерахунку пенсії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням додаткового рішення від 18 грудня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо обмеження з 01 квітня 2019 року перерахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язав ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року після нарахування індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова №118).

Зобов`язав ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням індексації відповідно до Постанови №118, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року після нарахування індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова №168).

Зобов`язав ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням індексації, відповідно до Постанови №168, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області, які полягають у припиненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень згідно Постанови №713 з 01.10.2023.

Зобов`язав ГУПФУ в Херсонській області здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно Постанови №713, починаючи з 01.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання ГУПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2023 року без обмеження пенсії максимальним розміром суд відмовив.

Вирішуючи справу та задовольняючи заявлений позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що перерахунок пенсії, на виконання судового рішення, здійснений на відновлення порушених прав на належний розмір пенсійного забезпечення.

Такий перерахунок не може вважатися перерахунком пенсії, після 01 березня 2018 року, внаслідок якого збільшився розмір пенсії, що в розумінні Постанови №713 позбавляє права на виплату доплати до пенсії, встановленою Постановою №713.

Тому, суд вважав протиправною відмову пенсійного органу щодо ненарахування позивачу доплати до пенсії згідно Постанови №713.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, суд першої інстанції, керуючись відповідними правовими висновками Верховного Суду, виходив з того, що частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність, з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Відтак, суд визнав протиправним обмеження позивачу пенсії з 01.04.2019, з 01.03.2022 та з 01.03.2023 максимальним розміром, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ.

Водночас, суд першої інстанції вважав передчасними вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.10.2023 без обмеження максимальним розміром, оскільки права позивача у цій частині станом на день звернення до суду не порушені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, ГУ ПФУ в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, ГУ ПФУ в Херсонській області указує на те, що у вересні 2023 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 (справа №420/10266/23), було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Внаслідок проведеного перерахунку, основний розмір пенсії позивача зріс на 12 738,70 грн, а відтак, останній не має права на доплату до пенсії, встановленою Постановою №713, оскільки його пенсія після 01.03.2018 переглядалася та збільшилась на 2000 грн і більше.

Далі скаржник не погоджується із зобов`язанням суду першої інстанції провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.

Так, апелянт вважає, що норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі Закон №3668-VI) є чинними, не скасовані і саме, на підставі згаданого Закону, з 01.01.2017 були внесені зміни до статті 43 Закону №2262-XII щодо обмеження розміру пенсійних виплат.

Отже, на переконання скаржника, під час проведення перерахунків пенсії позивача, орган Пенсійного фонду цілком правомірно застосовував передбачені статтею 2 Закону №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром.

Скаржник зауважує, що позиція суду першої інстанції щодо неправомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 65% грошового забезпечення.

16.07.2021 набрала чинності Постанова № 713, якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

На підставі вказаної Постанови №713 з 01.07.2021 позивачу було проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн (а.с.21).

Далі, на виконання Постанови №118 та Постанови № 168, ГУ ПФУ в Херсонській області проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням індексації. Розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунку з 01.03.2022 склав 22 208,48 грн, з урахуванням максимального розміру 19 340,00 грн.

Аналогічне обмеження пенсії позивача максимальним розміром відбулось з 01.03.2023.

У подальшому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №420/10266/23 було задоволено позов ОСОБА_1 та зобов`язано ГУПФУ в Херсонській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсію в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення визначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 24.01.2022 №8/1/103 станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного судового рішення позивачу у вересні 2023 року пенсійним органом був проведений перерахунок пенсії, виходячи зі складових довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 24.01.2022 № 8/1/103 станом на 05.03.2019 (а.с.17, 23). При цьому, після проведеного перерахунку, ГУПФУ в Херсонській області припинила виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., відповідно до Постанови №713, оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

По-перше, слід надати оцінку доводу апеляційної скарги щодо відсутності права позивача на доплату до пенсії, встановленою Постановою №713, оскільки його пенсія після 01.03.2018 переглядалася та збільшилась на 2000 грн і більше.

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі Порядок №45).

Так, пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 (далі Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 Постанови №704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 103 від 21.02.2018) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

На виконання частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято Постанову №103.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 Постанови №713, установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Абзацом 3 пункту 1 Постанови №713, визначено, що у разі коли пенсія особам, зазначеним, зокрема, в абзаці першому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Таким чином, унаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року.

Як зазначено вище, позивач отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі № 420/10266/23 дана пенсія була перерахована і тим самим були відновлені права позивача на отримання пенсійних виплат у розмірі встановленому чинним законодавством України.

Водночас, із аналізу вищевказаних норм матеріального права, а також мети прийняття Урядом Постанови №713 слідує, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно із абзацом 3 пункту 1 Постанови №713, є обставиною, яка виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судових рішень з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Таким чином, збільшення розміру пенсії відбулось на підставі рішення суду внаслідок відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі, а не внаслідок перерахунку, а тому не може вважатись як збільшення розміру пенсії у відповідності до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713.

До того ж, положення статті 63 Закону 2262-ХІІ не передбачають такого окремого випадку перерахунку пенсії, як перерахунок на виконання судового рішення.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач має право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття такої постанови поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

У зв`язку з цим, доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.

Такий висновок, заснований на правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22.

Наступним доводом апеляції є незгода скаржника із зобов`язанням суду першої інстанції провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.

Відповідаючи на даний довід, колегія суддів виходить з такого.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яка викладена в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний Суд України рішенням від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд виходив із того, що норми-принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин, наявна колізія між нормами Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому, суб`єкт владних повноважень, у спірних правовідносинах, надав перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосував положення статті 2 Закону № 3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, можна констатувати, що вони явно суперечать один одному.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що Верховний Суд, розглядаючи спір з подібних правовідносин, у постанові від 16.12.2021 (справа №400/2085/19) дійшов висновку, що застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Тому, на думку Верховного суду, обмеження пенсійним органом максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-XII, є протиправним.

Також колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положення статті 6 КАС України встановлюють, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Наведене свідчить, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром порушує його право на пенсійне забезпечення, встановлене Законом №2262-ХІІ, а тому такі дії органу Пенсійного фонду є протиправними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо правомірності застосування положень Закону № 3668-VI, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, адже сам факт визнання таких положень неконституційними свідчить про протиправність їх застосування.

Також, на думку колегії суддів, є безпідставними посилання пенсійного органу на постанову Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19, оскільки у вказаній справі вирішувалося питання перерахунку та виплати пенсії, призначеної, згідно положень частини 3 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Натомість у справі, що розглядається, позивачу призначена пенсія на підставі Закону № 2262-XII, а тому, відповідно, висновки наведені у справі №580/234/19, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів враховує, що висновки суду першої інстанції відповідають позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 04.07.2023 у справі №420/10528/21 та від 21.04.2023 по справі №380/8024/21.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга жодних аргументів або обставин на спростування протилежного не містить, а доводи апеляційної скарги ідентичні доводам викладеним у відзиві на позовну заяву, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення - відсутні.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 30.05.2024.