Постанова

від 30.05.2024 по справі 140/34060/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/34060/23 пров. № А/857/9146/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року, головуючий суддя Денисюк Р.С., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латком» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2023 року позивач ТзОВ «Латком» звернулося в суд з позовом до Волинської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 року №UA205140/2023/000402/2.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) із митною декларацією відповідачу надано усі документи, що підтверджують числові знамення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. В той же час, відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числове значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000665/2 від 07.11.2023 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 на рівні 9,25 дол. США/кг за МД №UA806020/2023/012252 від 24.10.2023 року та № UA205140/2023/082534 від 06.10.2023 року. Також з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару, про проведення її у належний спосіб свідчить відсутність зауважень з боку декларанта. Відтак, рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000665/2 від 07.11.2023 року таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ ЛАТКОМ зареєстроване як юридична особа 24.01.2019 року, основним видом економічної діяльності є 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між ТзОВ ЛАТКОМ (покупець) та фірмою KVR INTERNATIONAL CO., LTD China (постачальник) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.05.2019 року №LTC1, за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити і передати у власність покупця продукцію, зазначену у додатку №1 до цього договору, відповідно до заявок покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

02.01.2023 року між покупцем та постачальником була укладена додаткова угода №3 (а.с.33) до договору поставки від 29.05.2019 року №LTC1, якою сторони з 02.01.2023 року прийняли додаток №1 до договору в новій редакції, залишивши без змін всі інші умови договору, яким були визначені ціни на товар (найменування товару за каталогом покупця) у відповідності з умовами поставки FOB Нінгбо на період з 02.01.2023 року по 31.12.2023 року.

Відповідно до комерційного інвойсу від 06.11.2023 року №15 загальна вартість ввезеного товару становить 30336,23 доларів США. Оплата: 10% передоплата, 90% залишкова оплата. Умовами поставки визначено FOB Нінгбо (Китай).

06.11.2023 року з метою здійснення митного оформлення товару: Радіатори для легкових автомобілів не для промислового складання: ЛР2106.1301012 382 шт., ЛР2107.1301012 350 шт., ЛР2108.1301012 684 шт., ЛР2110.1301012 80 шт., ЛР1118.1301012 20 шт., ЛР21213.1301012 - 10шт., ЛР21214.1301012 50 шт., ЛР2123.1301012 10 шт., ЛР2170.1301012 - 100шт., ЛР21073.1301012 30 шт., ЛР21082.1301012 50 шт., ЛР1102.1301012 - 55 шт. 1.Радіатори обігрівача для легкових автомобілів не для промислового складання: ЛР1118.8101060 - 10 шт., ЛР2108.8101060 - 450 шт., ЛР2111.8101060 - 150 шт., ЛР2106.8101060 - 300 шт., ЛР2110.8101060 - 40 шт., ЛР2123.8101060 - 20 шт., ЛР3302.8101060-10 - 30 шт., ЛР3302.8101060-01 - 10 шт., ЛР2101.8101060 - 400 шт. Всього: 3231 шт. Виробник: KVR INTERNATIONAL CO., LTD, CN. Торгівельна марка відсутня декларантом позивача подано до Волинської митниці електронну митну декларацію №23UA205140093204U4, у графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 30336,23 доларів США. Митна вартість становить 1 264 932,77 грн., яку визначено за першим методом - за ціною договору з урахуванням вартості доставки товару.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу наступні документи: пакувальний лист б/н від 01.09.2023 року, інвойс від 01.09.2023 року №15, коносамент № НYSF2023080851 від 05.09.2023 року, автотранспортна накладна № 0211 від 02.11.2023 року, сертифікат про походження товару 23С4403А2228/06771 від 10.10.2023 року, платіжна інструкція 172JBKLN2 від 20.02.2023 року, платіжна інструкція 190JBKLN9 від 28.09.2023 року, довідка про транспортні витрати № 8477 від 02.11.2023 року, лист про не страхування вантажу №11-01 від 06.11.2023 року, прайс-лист № 234403АО/048048 від 21.09.2023 року, договір про обслуговування ЄФ № 1704-23Л від 17.04.2023 року, заявка на транспортування №8477 від 29.08.2023 року, експортна декларація 310120230516839715 від 01.09.2023 року, договір поставки LTC1 від 29.05.2019 року, додаткова угода № 3 від 29.05.2019 року до договору поставки LTC1, додаток 1 від 02.01.2023 року до договору поставки LTC.

За результатами аналізу поданої декларантом до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлені наступні розбіжності:

- не надана заявка про виготовлення та відправлення продукції згідно додатку № 1 від 02.01.2023 року до договору № LTC1 від 29.05.2019 року;

- згідно CMR 0211 від 02.11.2023 року перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE, а договір про перевезення № ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023 року, укладений між ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДТНП та ТзОВ "ЛАТКОМ";

- не надані банківські платіжні документи про розрахунки за товар між контрагентами, оскільки, в платіжних інструкціях 172JBKLN2 від 20.02.2023 року на суму 1528,82 дол. США та 190JBKLN9 від 28.09.2023 року на суму 28707,41 дол. США платником є ТзОВ "Латком", а отримувач AT КБ "Приватбанк";

- в заявці № 8477 від 29.08.2023 року зазначено про можливі додаткові витрати по перевезенню вантажу, однак, відсутня інформація про наявність/відсутність таких затрат, та при наявності чи включені вони у вартість перевезення та відповідно до митної вартості;

- супровідний документ ТІ № 23РЕ445010Н8696ХР1 від 02.11.2023 року не містить числових значень для ідентифікації вартості товару згідно поданого інвойсу № 15 від 01.09.2023р. та митної декларації країни відправлення № 310120230516839715 01.09.2023 року;

- прайс-лист товару 234403АО/048048 від 21.09.2023 року є пропозицією від відправника виключно на товари, подані до митного оформлення, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У зв`язку з вищевикладеним декларанту направлене електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прай-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи.

На запит митного органу позивач надав лист пояснення від 07.11.2023 року № 11-02 та наступні документи: банківські платіжні документи №172 від 21.02.2023 року на суму 1628,82 дол. США, №190 від 28.09.2023 року на суму 28707,41 дол. США; договір транспортної експедиції №130920231 від 13.09.2023 року, укладений між ТОВ «Євро Форвардінг» (експедитор замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор перевізник), тоді як згідно CMR № 0211 від 02.11.2023 року перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE; рахунок на оплату № 8261 від 02.11.2023 року від ТОВ «Євро Форвардінг» на суму 193176,70 грн; бухгалтерські документи, а саме: структуру собівартості і визначення мінімальної ціни товару б/н від 16.06.2023, звіт ЕККА No54 від 21.06.2023, звіт ЕККА №58 від 06.07.2023 року, накладні № 0000472 від 21.08.2023 року, № 0000521 від 06.09.2023 року, № 0000378 від 07.07.2023 року від ТОВ «Латком», однак дані документи не стосуються товарів поданих до митного оформлення; прайс-лист б/н від 30.12.2023 року на продукцію у 2023 році; заявку №15 від 10.02.2023 року на суму 16288,15 дол. США, заявку №15 (дозаказ) від 07.07.2023 року на суму 15653,40 дол. США про замовлення товару, однак суми не відповідають вартості інвойсу №15 від 01.09.2023 року - 30336,23 дол. США; договір транспортної експедиції №ВО011123/2П від 01.11.2023 року укладений між ОСОБА_1 та Експрес Логістика Україна.

07.11.2023 року Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000665/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033266.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 07.11.2023 року №UA205140/2023/000665/2 зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять ycix даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, які наведені вище.

Згідно із статтею 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, необхідно згідно із статтями 53 та 54 МК України в 10-ти денний термін надати: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прай-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) транспортні (перевізні) документи

Декларантом на вимогу митниці надано: банківські платіжні документи №172 від 21.02.2023 року на суму 1628,82 дол. США, №190 від 28.09.2023 року на суму 28707,41 дол. США; договір транспортної експедиції №130920231 від 13.09.2023 року укладений між ТзОВ «Євро Форвардінг» (експедитор замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор перевізник), тоді як згідно CMR № 0211 від 02.11.2023 року перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE; рахунок на оплату № 8261 від 02.11.2023 року від ТзОВ «Євро Форвардінг» на суму 193176,70грн; Бухгалтерські документи: структуру собівартості і визначення мінімальної ціни товару б/н від 16.06.2023 року, звіт ЕККА No54 від 21.06.2023 року, звіт ЕККА №58 від 06.07.2023 року, накладні № 0000472 від 21.08.2023 року, № 0000521 від 06.09.2023 року, № 0000378 від 07.07.2023 року від ТзОВ «Латком», однак дані документи не стосуються товарів поданих до митного оформлення; прайс-лист б/н від 30.12.2023 року на продукцію у 2023 році; заявку №15 від 10.02.2023 року на суму 16288,15 дол. США, заявку №15 (дозаказ) від 07.07.2023 року на суму 15653,40 дол. США про замовлення товару, однак суми не відповідають вартості інвойсу №15 від 01.09.2023 року - 30336,23 дол. США; договір транспортної експедиції №ВО011123/2П від 01.11.2023 року укладений між ОСОБА_1 та Експрес Логістика Україна; лист пояснення №11-02 від 07.11.2023 року щодо поданих документів.

Листом від 07.11.2023 року №11-03 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

За умови надання, згідно із частиною третьої статті 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами частини шостої статі 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, які декларантом неспростовані, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 на рівні 9,25 дол.США/кг за МД №UA806020/2023/012252 від 24.10.2023 року та № UA205140/2023/082534 від 06.10.2023 року.

07.11.2023 року декларант подав митну декларацію №23UA205140093961U5, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 року у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Як слідує з матеріалів справи, позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: банківські платіжні документи №172 від 21.02.2023 року на суму 1628,82 дол. США, №190 від 28.09.2023 року на суму 28707,41 дол. США; договір транспортної експедиції №130920231 від 13.09.2023 року укладений між ТзОВ «Євро Форвардінг» (експедитор замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор перевізник), тоді як згідно CMR № 0211 від 02.11.2023 року перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE; рахунок на оплату № 8261 від 02.11.2023 року від ТзОВ «Євро Форвардінг» на суму 193176,70грн; Бухгалтерські документи: структуру собівартості і визначення мінімальної ціни товару б/н від 16.06.2023 року, звіт ЕККА No54 від 21.06.2023 року, звіт ЕККА №58 від 06.07.2023 року, накладні № 0000472 від 21.08.2023 року, № 0000521 від 06.09.2023 року, № 0000378 від 07.07.2023 року від ТзОВ «Латком», однак дані документи не стосуються товарів поданих до митного оформлення; прайс-лист б/н від 30.12.2023 року на продукцію у 2023 році; заявку №15 від 10.02.2023 року на суму 16288,15 дол. США, заявку №15 (дозаказ) від 07.07.2023 року на суму 15653,40 дол. США про замовлення товару, однак суми не відповідають вартості інвойсу №15 від 01.09.2023 року - 30336,23 дол. США; договір транспортної експедиції №ВО011123/2П від 01.11.2023 року укладений між ОСОБА_1 та Експрес Логістика Україна; лист пояснення №11-02 від 07.11.2023 року щодо поданих документів.

Так, відповідно до пункту 3.1 контракту від 29.05.2019 року № LTC1 (а.с.24-31) ціна на товар, що поставляється за цим договором, узгоджена в Додатку №1 на умовах FOB Нінгбо (Інкотермс 2010) і, крім іншого включає в себе: витрати з підготовки та виробництва товару, витрати з перед друкарської підготовки індивідуальної та групової (транспортної) упаковки, технічних паспортів виробів наліпок, вартість індивідуальної, групової та транспортної упаковки, паспортів виробів і наліпок, виготовлених відповідно до вимог покупця, витрати та упаковку та маркування товару, витрати на пересилку документів покупцю кур`єрською службою, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, доставку товару до місця, зазначеного в умовах поставки та зберігання його там до моменту передачі уповноваженою покупцем транспортною організацією.

Згідно із пунктом 3.2. контракту ціна товару є фіксованою і не підлягає зміні протягом строку дії додатка №1 цього договору.

02.01.2023 року між покупцем та постачальником була укладена додаткова угода №3 до договору поставки від 29.05.2019 № LTC1, якою сторони з 02.01.2023 року прийняли додаток №1 до договору в новій редакції, залишивши без змін всі інші умови договору, яким були визначені ціни на товар (найменування товару за каталогом покупця) у відповідності з умовами поставки FOB Нінгбо на період з 02.01.2023 року по 31.12.2023 року.

Відповідно до комерційного інвойсу від 01.09.2023 №15 ціна товару становить 30336,23 доларів США, що відповідає ціні, яка зазначена у вантажно-митній декларації від 06.11.2023 року №23UA205140093204U4.

Як слідує з матеріалів справи, разом із поясненням від 07.11.2023 року № 11-02 позивач надав митному органу копію заявки від 10.02.2023 року №15 на суму 16288,15 дол. США та заявку № 15 (дозамовлення) на суму 15653,40 дол. США.

Платіжною інструкцією 172JBKLN2 від 20.02.2023 року ТзОВ "ЛАТКОМ" перерахувало постачальнику 10% в розмірі 1628,82 дол. США. від вартості замовленого товару в сумі 16288, 15 дол. США згідно заявки № 15 від 10.02.2023 року, а 07.07.2023 року ТзОВ "ЛАТКОМ" подало додаткову заяву № 15 (дозамовлення) на виробництво та поставку товару в сумі 15653,40 дол. США.

В подальшому, загальна вартість товару з врахуванням суми дозамовлення в загальній сумі 28707,41 дол. США платіжною інструкцією 190JBKLN9 від 28.09.2023 року була перерахована постачальнику після складення інвойсу № 15 від 01.09.2023 року та до перетину товаром кордону України.

Отже, вказаними документами спростовується порушення позивачем п.1.1. контракту № LTC1 від 29.05.2019 року, який регламентує загальні умови виготовлення та оплати товару та підтверджує виконання позивачем умов Додатку № 1 від 02.01.2023 року про оплату товару в повному обсязі згідно умов договору № LTC1 від 29.05.2019 року, додаткової угоди № 3 від 02.01.2023 року до договору № LTC1 від 29.05.2019 року та додатку № 1 від 02.01.2023 року.

Крім цього, зазначення в автотранспортних накладних перевізником підприємства, яке не є стороною договору на транспортно-експедиторське обслуговування, не вважається порушенням договірних зобов`язань чи митного законодавства і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.

Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що супровідний документ Т1 №23PL445010NS696XF1 від 02.11.2023 року є суто транзитним документом в якому зазначається опис товару, вага брутто та номери автомобіля, що здійснює перевезення товару, відправник та отримувач вантажу, а тому він не може містити числові значення для ідентифікації вартості товару.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 року у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про те, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товарів, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі №140/34060/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич