Постанова

від 30.05.2024 по справі 500/6675/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6675/23 пров. № А/857/25814/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (головуючий суддя Осташ А.В., м. Тернопіль) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови №1765 від 29.09.2023 року, в частині п.931,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» звернулося до суду першої інстанції з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП №1765 від 29.09.2023 в частині пункту 931 додатка до вказаної постанови.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 931 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1765 від 29.09.2023.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що частиною тридцять другою статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 № 555-ІУ (далі - Закон від 20.02.2003 № 555-ІУ) встановлено, що держава гарантує, що для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об`єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Апелянт зазначає, що положення частини тридцять другої статті 9-1 Закону від 20.02.2003 № 555-ІV не встановлюють обов`язку для НКРЕКП, як органу, до компетенції якого належить встановлення «зеленого» тарифу, самостійно, з власної ініціативи здійснювати зміну наявного порядку стимулювання суб`єкта у разі внесення відповідних змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії.

Таким чином, суд першої інстанцій при прийнятті оскаржуваного рішення невірно застосовав положення частини тридцять другої статті 9-1 Закону від 20.02.2003 № 555- ІV, а отже, не встановив, що обрання нового порядку стимулювання у зв`язку зі зміною законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії відбувається у разі волевиявлення щодо такої зміни саме суб`єкта господарювання та не може бути ініційоване Регулятором самостійно.

Регулятором, відповідно до законів України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постановою від 30.08.2019 № 1817 було затверджено Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії.

Пунктом 2.1 глави 2 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.08.2019 № 1817 (далі - Порядок № 1817) передбачено, що для встановлення «зеленого» тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання та встановлений пакет документів.

Аналогічну вимогу містив пункт 2.1 розділу II Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затверджений постановою НКРЕ від 02.11.2012 № 1421 (далі - Порядок № 1421), що діяв на момент на момент звернення ліцензіата з заявою про встановлення «зеленого» тарифу (17.08.2018).

Так, заяву щодо встановлення «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання, у зв`язку з введенням в експлуатацію 1 черги вітро-та геліоелектростанції відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ТП141181711217, яке відбулося 20.06.2018 (встановлена потужність електрогенеруючого обладнання - 4000 кВт (по 2000 кВт на кожну вітрогенераторну у стан овку), Ліцензіатом було подано до НКРЕКП 17.08.2018.

Інші заяви позивача про встановлення/перегляд «зеленого» тарифу, щодо зазначеного об`єкту, до НКРЕКП не надходили.

Разом з тим, положеннями статті 9-1 Закону від 20.02.2003 № 555- ІV встановлено, що «зелений» тариф для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.

Статтею 9-1 Закону від 20.02.2003 № 555- ІV, в редакції, що діяла на момент звернення Ліцензіата з заявою про встановлення «зеленого» тарифу (17.08.2018), було передбачено, що для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, введених в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 застосовується коефіцієнт 1,26, водночас як для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 2000 кВт введених в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 застосовується коефіцієнт 1,89.

Таким чином, оскільки введення в експлуатацію 1 черги вітро-та геліоелектростанції відбулося 20.06.2018 відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ТП141181711217, на підставі поданої 17.08.2018 Ліцензіатом заяви про встановлення «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання, при розрахунку «зеленого» тарифу для ТОВ «Біоенергопродукт» застосовується коефіцієнт «зеленого» тарифу 1,26, як для ВЕС, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2 МВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 до 31.12.2019 включно.

Також, апелянт зазначає, що 22.05.2019 Законом України від 25.04.2019 № 2712-УІП «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» було внесено зміни до положень статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та викладено в новій редакції частину двадцять другу, зокрема, коефіцієнт «зеленого» тарифу у розмірі 1,89 встановлено для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше (введені в експлуатацію з 01.01.2015 по 31.12.2019).

Однак, наголошує, що розмір коефіцієнту «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт (введені в експлуатацію з 01.01.2015 по 31.12.2019) у розмірі 1,26, який діяв як на момент звернення Ліцензіата з заявою про встановлення «зеленого» тарифу (17.08.2018) залишився незмінним.

З урахуванням зазначеного, вважає, що прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції було невірно застосовано положення пункту 2.1 глави 2 Порядку № 1817, та не встановлено, що для можливості реалізації НКРЕКП своїх повноважень з встановлення «зеленого» тарифу на певному рівні необхідно настання відповідного юридичного факту, а саме звернення суб`єкта господарювання з відповідною заявою про встановлення/перегляд «зеленого» тарифу.

Окрім цього, додатково звертає увагу, що 15.06.2023 на адресу НКРЕКП надійшов лист позивача від 15.06.2023 № 12 в якому, Ліцензіат просив у подальшому при щоквартальному перегляді «зеленого» тарифу для вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанська, 57 у с. Куряни Бережанського району Тернопільської області застосовувати коефіцієнт 1,89.

04.07.2023, за результатами розгляду вищезазначеного листа Ліцензіата, Регулятором було направлено відповідь листом від 04.07.2023 № 6893/22.3.2/7-23, в якому НКРЕКП зазначила, що для реалізація права суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, на обрання нового порядку стимулювання може бути здійснена на підставі заяви щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання поданої з дотриманням вимог норм пункту 2.1 Порядку №1817.

Однак, станом на момент подання апеляційної скарги, жодних документів чи інформації позивач, з урахуванням листа НКРЕКП, не надавав.

Апелянт зазначає, що оскаржувана Постанова № 1765 була прийнята НКРЕКП не на підставі заяви позивача про встановлення/перегляд «зеленого» тарифу, а на підставі частини тридцятої статті 9-1 Закону від 20.02.2003 № 555-ІУ, якою передбачено, що «зелений» тариф для об`єктів електроенергетики, введених в експлуатацію до 31.12.2024, та приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, договір про купівлю-продаж електричної енергії з якими укладено до 31.12.2024, не може бути меншим за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на дату останнього у кожному кварталі засідання НКРЕКП, перераховується у національну валюту за середнім офіційним валютним курсом Національного банку України за останніх ЗО календарних днів, що передують даті такого засідання.

Отже, у зв`язку з тим, що середній офіційний курс гривні до євро за період з 30.08.2023 по 28.09.2023 становить 3920,4283 грн за 100 євро та є більший за офіційний курс гривні до євро на 01.01.2009, який становив 1085,546 грн за 100 євро, НКРЕКП на виконання вимог частини двадцять дев`ятої статті 9-1 Закону від 20.02.2003 № 555-ІУ 29.09.2023 на засіданні, що відбулося у формі відкритих слухань, прийняла постанову № 1765 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання».

Зважаючи на вищенаведене, вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи, а саме не встановлено факт відсутності будь-яких дій Ліцензіата направлених на перегляд «зеленого» тарифу та факт законодавчо передбаченої можливості реалізації НКРЕКП своїх повноважень з встановлення «зеленого» тарифу на певному рівні лише за умови настання юридичного факту, а саме звернення суб`єкта господарювання з відповідною заявою про встановлення/перегляд «зеленого» тарифу, таким чином вважаємо, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим, на підставі статті 317 КАС України, рішення від 16.11.2023 має бути скасовано.

Також, апелянт зазначає, що обрання нового порядку стимулювання у зв`язку зі зміною законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії не може бути ініційоване Регулятором самостійно, а відбувається лише у разі волевиявлення щодо такої зміни саме суб`єктом господарювання, тобто за заявою самого суб`єкта господарювання. Тож, у зв`язку з відсутністю заяви позивача на встановлення «зеленого» тарифу та обрання нового порядку стимулювання у НКРЕКП були відсутні підстави для застосування іншого коефіцієнту для позивача, а тому Регулятор діяв правомірно та розсудливо, що не було з`ясовано судом першої інстанції.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Біоенергопродукт» зареєстроване як юридична особа з 05.04.2011, здійснює такий вид діяльності як виробництво електроенергії.

20.06.2018 ТОВ «Біоенергопродукт» було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області 1 (черга) відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ТП141181711217 від 20.06.2018, що встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №500/2782/19, яке набрало законної сили.

НКРЕКП на підставі поданих Товариством документів, у тому числі тих, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, встановлених на турбінах Enercon Е-70 Е4, які розміщені на вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, було визначено номінальну активну електричну потужність вітрогенераторних установок ТОВ «Біоенергопродукт» на рівні 2000 кВт, що не заперечується сторонами, та встановлено тим же судовим рішенням у справі №500/2782/19.

Відповідач 29.09.2023 прийняв постанову №1765 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання, у пункті 931 додатка до якої встановив «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкта ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) у розмірі 266,02 коп/кВт-год без ПДВ, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно.

Позивач вважає, що ця постанова в частині пункту, який стосується його, є протиправною, оскільки «зелений» тариф ТОВ «Біоенергопродукт» має визначатися виходячи з коефіцієнту 1,89, а не 1,26.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 №555-IV.

Відповідно до абзацу п`ятнадцятого статті 1 цього Закону «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Частиною першою статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (яка передбачає положення щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії) визначено, що «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється, серед іншого, в залежності від номінальної потужності електроустановки.

20.06.2018 ТОВ «Біоенергопродукт» введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області. Одинична встановлена потужність всіх вітроустановок, які входять до складу 1 черги вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, НКРЕКП встановлена на рівні 2000 кВт.

Оцінку правомірності визначення НКРЕКП електричної потужності електрогенеруючого обладнання для енергогенеруючого об`єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) на рівні 2000 кВт неодноразово надавав суд у судових рішеннях, які набрали законної сили, по справах № 500/1520/19 (рішення від 18.12.2019, яке набрало законної сили 10.03.2020), № 500/2177/19 (рішення від 16.01.2020, яке набрало законної сили 16.06.2020), за позовом ТОВ «Біоенергопродукт» до НКРЕКП про визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП в частині пунктів, що стосувалися визначення Товариству «зеленого» тарифу (судові рішення внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Відтак, відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України, позивач використовує для виробництва електроенергії вітроустановки номінальної потужністю 2000 кВт.

Розглядаючи спір, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (в редакції до 22.05.2019, тобто в редакції чинній на час введення 20.06.2018 ТОВ «Біоенергопродукт» в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області), «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). «Зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу). «Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії. «Зелений» тариф для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01.01.2017 по 31.12.2019, залежно від категорії об`єктів електроенергетики, для яких застосовується «зелений» тариф, встановлюється на рівні:

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт на рівні 1,26;

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 2000 кВт на рівні 1,89.

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Водночас, статтею 9-1 цього Закону (в редакції чинній на час розглядуваних правовідносин, тобто на час прийняття відповідачем спірної постанови №1959 від 30.12.2022 про встановлення «зелених» тарифів) передбачено, що «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення «зеленого» тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону. «Зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), з урахуванням положень цієї статті, статті 9-2 та статті 9-4 цього Закону.

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Держава гарантує, що для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об`єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України «Про електроенергетику», а з дати початку дії нового ринку електричної енергії - в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.

Частина 22 статті 9-1 цього Закону (в редакції на час розглядуваних правовідносин) передбачала, що коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01.01.2017 по 31.12.2019, залежно від категорії об`єктів електроенергетики, для яких застосовується «зелений» тариф, визначений:

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт на рівні 1,26;

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше на рівні 1,89.

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Держава гарантує, що для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об`єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України «Про електроенергетику», а з дати початку дії нового ринку електричної енергії - в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.

У даній спірній ситуації судом першої інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на чіткості і ясності національного законодавства.

У справах «Щокін проти України» заяви № 23759/03 та № 37943/06 від 14.10.2010 та «Сєрков проти України» заява № 39766/05 від 07.07.2011 Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. Європейський суд з прав людини вивів правило найбільш сприятливого тлумачення нормативно-правових актів для особи.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вірно вважав, що суб`єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел застосування, яке буде найбільш сприятливе для неї, тобто з застосуванням вищого коефіцієнту «зеленого» тарифу 1,89, а не 1,26.

У справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини визнав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак, суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення певного важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Відтак, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства для позивача, тобто діяв протиправно, застосувавши для позивача коефіцієнт «зеленого» тарифу 1,26, а не 1,89 у спірній постанові про встановлення «зеленого» тарифу, зокрема, у пункті 931 додатка до постанови НКРЕКП №1765 від 29.09.2023.

ТОВ «Біоенергопродукт» 20.06.2018 було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вул. Бережанка, 57 у с. Куряни, Бережанського району, Тернопільської області (1 черга).

17.08.2018 ТОВ «Біоенергопродукт» звернулось до НКРЕКП із заявою щодо встановлення «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання з наданням відповідних документів.

11.09.2018 на засіданні НКРЕКП було розглянуто питання про зміну для TOB «Біоенергопродукт» установленої потужності електрогенеруючого обладнання згідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, за результатами чого прийнято постанову від 11.09.2018 №984 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 22 листопада 2012 року №1487», якою постановляючу частину постанови від 22.11.2012 №1487 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Біоенергопродукт» викладено в такій редакції: «Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (код ЄДРПОУ 36687375) ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка».

Пунктом 10 додатка до вказаної постанови визначено місце провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ТОВ «Біоенергопродукт»: назва об`єкта електроенергетики (у тому числі черги будівництва, пускового комплексу) - вітро- та геліоелектростанція (1 черга); місцезнаходження об`єкта електроенергетики (у тому числі черги будівництва, пускового комплексу) - Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57; встановлена потужність електрогенеруючого обладнання - 4000 кВт (по 2000 кВт на кожну вітрогенераторну установку).

За результатами розгляду заяви ТОВ «Біоенергопродукт» від 17.08.2018 щодо встановлення «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання та наданих документів НКРЕКП 28.09.2018 прийняла постанову №1123 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 червня 2018 року №595» внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 26.06.2018 №595, де, зокрема, після пункту 206 доповнено новим пунктом 207 такого змісту: 207. ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) - 207,85 грн.

У подальшому, протягом 2019 2022 років відповідачем НКРЕКП було прийнято інші щоквартальні постанови «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», де додатками до таких постанов було встановлно розміри «зелених» тарифів і для позивача ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57).

Суд першої інстанції, у даній спірній ситуації правильно зауважив, що ні постанова НКРЕКП від 28.09.2018 №1123 (на яку покликався відповідач), ні інші наявні офіційному сайті НКРЕКП, постанови НКРЕКП за 2018-2022 роки не містять факту встановлення для позивача ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) одноразового «зеленого» тарифу на строк до 31.01.2030 із зафіксованим коефіцієнтом 1,26 та із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год.

Зміст цих щоквартальних постанов НКРЕКП за 2018-2022 роки, в тому числі і зміст постанови №1123 від 28.09.2018, вказують на тимчасовий (щоквартальний) характер встановлених ними «зелених» тарифів. При цьому, кожна така попередня постанова втрачала чинність після прийняття кожної наступної постанови.

Саме це твердження і стосується оскаржуваної постанови №1765 від 29.09.2023.

Відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України, суд першої інстанції вірно вважав, що не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28.09.2018 №1123 до 31.01.2030 та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розмір «зеленого`тарифу).

Також, суд правильно вважав, що не заслуговують на увагу покликання відповідача на Порядок №1817, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку №1817, «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) з урахуванням положень статей 9-1, 9-3 та 9-4 Закону.

«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, споживачами, у тому числі енергетичними кооперативами, встановлюється єдиним для всіх приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, за кожним видом альтернативного джерела енергії, для якого Законом визначений коефіцієнт «зеленого» тарифу. Для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств зелений тариф встановлюється до 01 січня 2030 року (пункт 1.3 Порядку №1817).

Згідно з пунктом 1.4 цього Порядку, фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств (Фмін, євро за 1 кВтгод без ПДВ) розраховується за формулою

Фмін = Тсп.IIкл.01.01.2009 х КЗТ / Є01.01.2009, (1)

де Тсп.IIкл.01.01.2009 - роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, 58,46 коп. за 1 кВтгод без ПДВ,

КЗТ - коефіцієнт зеленого тарифу, визначений Законом;

Є01.01.2009 - курс гривні до євро, офіційно встановлений Національним банком України на 01 січня 2009 року, 1085,546 грн за 100 євро.

Згідно із пунктом 1.5 Порядку №1817, «зелений» тариф для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств (Тз, коп. за 1 кВт·год без ПДВ) встановлюється на квартал та розраховується за формулою

Т з = Фмін · Єсер30, (2)

де Єсер30 - середній курс гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), грн за 100 євро, що визначається за відповідною формулою.

Рішення щодо встановлення та припинення дії «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств приймаються на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». (пункт 1.6 Порядку №1817 в редакції на час розглядуваних правовідносин).

Розділом 2 Порядку №1817 передбачено Умови встановлення «зеленого» тарифу. Так, для встановлення «зеленого» тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання (додаток) і документи, визначені цим Пунктом. Заява щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання та визначені цим пунктом документи до неї можуть подаватися суб`єктом господарювання одночасно із заявою на видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

Структурний підрозділ НКРЕКП, до основних завдань якого належить реалізація тарифної політики у сфері виробництва електричної енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, розглядає заяву суб`єкта господарювання щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи, готує та подає матеріали на засідання НКРЕКП, що проводяться у формі відкритого слухання, для розгляду питання щодо встановлення/перегляду або відмови у встановленні «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання протягом 30 робочих днів з дня їх надходження (пункт 2.5 Порядку №1817 від 30.08.2019).

Таким чином, наведеними вище правовими нормами Порядку №1817 встановлено, що коефіцієнт «зеленого» тарифу, визначений Законом, використовується у формулі при визначенні фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, який в свою чергу використовується у формулі при встановленні «зеленого» тарифу на квартал.

Тобто, розмір коефіцієнту «зеленого» тарифу (1,26 чи 1,89) впливає на визначення грошового розміру «зеленого» тарифу, який встановлюється щоквартально відповідними постановами НКРЕКП, в тому числі і спірною постановою № 1765 від 29.09.2023.

Крім цього, як правильно зазначено судом першої інстспнції, що вказана вище постанова НКРЕКП №595 від 26.06.2018, №1123 від 28.09.2018 та №1122 від 28.09.2018 були прийняті відповідно до Порядку №1421, який втратив чинність на підставі постанови НКРЕКП №1817.

Спірна ж у розглядуваній справі постанова НКРЕКП №1765 від 29.09.2023 була прийнята відповідно до Порядку №1817.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №500/6675/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула