Постанова

від 21.05.2024 по справі 140/31586/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/31586/23 пров. № А/857/4677/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Костюкевичем С.Ф., час проголошення рішення 12 год 10 хв у м. Луцьку, повний текст судового рішення складено 23 січня 2024 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астра-Зенек до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Астра-Зенек (далі Товариство, позивач) звернулося в суд з позовом до позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астра-Зенек до Головного управління ДПС у Волинській області (далі- відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0039010702 від 03.04.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позовні вимоги були задоволені повністю

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ Астра-Зенек у задоволенні позовних вимог повністю

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області №116-п від 19.01.2023 призначена позапланова документальна виїзна перевірка ТзОВ Астра-Зенек щодо дотриманняподаткового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету з 23.01.2023, тривалістю 5 робочих днів. Однак під час виїзду на перевірку інспекторами ГУ ДПС не встановлено за юридичною адресою (43023, Волинська область, місто Луцьк, вул. Карбишева, 1) Товариства та його посадових осіб, про що було складено відповідний акт неможливості проведення перевірки за наказом ГУ ДПС №155-п від 24.01.2023. Наказом Про внесення змін до наказу ГУ ДПС №116-п від 19.01.2023 вказано провести позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Дата початку перевірки : 27.01.2023. Тривалість 5 днів. На підставі вказаного наказу ГУ ДПС №155-п від 24.01.2023 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства, з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Копію наказу контролюючого органу направлено поштовим зв`язком та через електронний кабінет платника податків 24.01.2023 на юридичну адресу підприємства, а саме : 43023 Волинська область, м. Луцьк вул. Карбишева, буд. 1. Вказує, що документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та є доступним в електронному кабінеті. Зазначає, що копію наказу контролюючого органу було отримано Товариством через електронний кабінет платника податків 24.01.2023 та засобами поштового зв`язку вручено 02.02.2023, а тому наказ ГУ ДПС №155-п від 24.01.2023 був вручений Товариству належним чином, відтак документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводилася у період з 27.01.2023 по 02.02.2023 правомірно, відповідно до чинного законодавства України. Скаржник не погоджується з висновками суду щодо несвоєчасного отримання позивачем наказу про проведення перевірки №155-П (09.02.2023), оскільки даний висновок повністю спростовується доказами наданими відповідачем. Так, згідно корінця поштового відправлення вказаного наказу, вбачається в графі вручено 01.02.2023, в той же час печатка пошти вказує на 02.02.2023, тобто вказаний наказ отримано позивачем до завершення перевірки. Суд не врахував, що частина букви у в написі буд. та цифри 1 внаслідок накладення ускладнюють його читання, однак все ж таки надають можливість його вірного розуміння.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ Астра-Зенек просило залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача Антонюка Р.В., який заперечив проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, Товариство зареєстроване в ЄДР 19.03.2021, згідно витягу з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності: Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД: 45.11)

19.01.2023 ГУ ДПС відповідно до п.п.19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами, у зв`язку із поданням ТзОВ Астра-Зенек за листопад 2022 року декларації, в якому заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та з від`ємним значенням з податку на додану вартість, видано наказ №116-п, яким визначено: 1. Провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Астра-Зенек (код ЄДРПОУ:43979941) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Дата початку перевірки: 23.01.2023; тривалість перевірки: 5 днів», який було направлено поштовим зв`язком через електронний кабінет платнику податків 24.01.2023. Доказів отримання платником даного наказу податковим органом не надано.

20.01.2023 ГУ ДПС видано направлення на перевірку ТзОВ Астра-Зенек №№ 155, 156. Відповідачем зазначено, що оскільки за юридичною адресою посадових осіб позивача не встановлено, а тому складено акт неможливості проведення перевірки.

24.01.2023 наказом ГУ ДПС на підставі доповідної записки управління податкового аудиту №6/03-20-07-02-04 від 24.01.2023 внесено зміни до наказу позивача №116-п від 19.01.2023, а саме: 1. Провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ Астра-Зенек (код ЄДРПОУ:43979941) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Дата початку перевірки: 27.01.2023; тривалість перевірки: 5 робочих днів», який надіслано позивачу засобами поштового зв`язку та, як встановлено судом, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 02.02.2023, було отримано позивачем.

09.02.2023 за результатами перевірки складено акт №1697/07-01/43979941, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення :

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201 ПК України ТзОВ Астра-Зенек не нараховано податкових зобов`язань, не складено та не зареєстровано податкових накладних з реалізації покупцям - фізичним та юридичним особам транспортних засобів на загальну суму ПДВ - 20789615,00 грн, в т.ч. за вересень 2021 року на суму ПДВ 70900 грн, за жовтень 2021 року на суму ПДВ 916466,6 грн, за листопад 2021 року на суму ПДВ 1288083,3 грн, за грудень 2021 року на суму ПДВ 2703533,3, за січень 2022 року на суму ПДВ 2924566,6 грн, за лютий 2022 року на суму ПДВ 2840300 грн, за березень 2022 року на суму ПДВ 1030083,3 грн, за квітень 2022 року на суму ПДВ 1537233,3 грн, за травень 2022 року на суму ПДВ 962766,6 грн, за червень 2022 року на суму ПДВ 1399466,6 грн, за липень 2022 року на суму ПДВ 1266816,6 грн, за серпень 2022 року на суму ПДВ 1679283,3 грн, за вересень 2022 року на суму ПДВ 1158550 грн, за жовтень 2022 року на суму ПДВ 571116,6 грн, за листопад 2022 року на суму ПДВ 440448,3 грн.

03.04.2023 ГУ ДПС на підставі вищевказаного акту перевірки було сформоване оспорюване рішення, яким зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість 20 789 615,00 грн.

Вважаючи протиправним оспорюване рішення, Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що доказів на підтвердження факту пред`явлення чи ознайомлення у встановлений законодавством строк позивача із наказами про проведення документальної позапланової перевірки, відповідачем не надано. Суд дійшов висновку, що позивач у порушення вимог п.п.17.1.6, п.17.1 ст.17 ПК України, був позбавлений свого права бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення і документи з питань предмету перевірки, що у свою чергу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії - ППР.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 25.01.2015 по справі №21-425а14, а також у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №802/1241/17-а, від 21.02.2018 по справі №821/371/17.

Згідно з правовою позицією, що висловлена колегією суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 по справі №826/17123/18, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

У постанові від 08.09.2021 по справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обгрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Системний аналізу приведених вище норм ПК України дає підстави для висновку, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення : встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та/або інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає, що податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.

Так, пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Підпунктом 1.4.2 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України №22 від 31.07.2014 (далі - Методичні рекомендації) визначено, що з метою дотримання вимог статті 77 та 79 розділу II Кодексу підрозділи органу державної фіскальної служби, які очолюють здійснення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення під розписку платнику податків (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) копії наказу про проведення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення.

Указаним підпунктом Методичних рекомендацій також роз`яснено контролюючому органу, що з метою дотримання вимог Кодексу та прав платників податків доцільно забезпечити завчасне надіслання (вручення) повідомлень про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

З матеріалів справи видно, що ГУ ДПС з метою здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість видано наказ №116-п, яким визначено : 1. Провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Астра Зенек» (код ЄДРПОУ:43979941) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Дата початку перевірки: 23.01.2023; тривалість перевірки: 5 днів.

Вказаний наказ було направлено поштовим зв`язком через електронний кабінет платника податків 24.01.2023.

При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що позивач не подавав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків.

Натомість, податковим органом, в порушення ст.42 ПК України не було надіслано письмовий запит про надання інформації та документів засобами поштового зв`язку.

Крім того, відповідачем не надано жодних підтверджень про надіслання Товариству наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки №116-п від 19.01.2023, а тому посилання відповідача на те, що позивач не виконав свого обов`язку щодо надання документів з метою проведення податкової перевірки є необґрунтованими.

Надалі, 24.01.2023 податковим органом прийнято Наказ №155-П про зміну виду перевірки з позапланової виїзної документальної на позапланову невиїзну документальну, де вказано початок перевірки з 27.01.2023.

ГУ ДПС вказаний наказ направлено позивачу поштовим відправленням та отримано позивачем 09.02.2023.

Доказів отримання позивачем наказу №155-П до початку проведення перевірки відповідачем теж не надано.

Відтак, на час проведення перевірки у відповідача були відсутні відомості про належне повідомлення позивача про дату початку та місце проведення перевірки та про вручення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема й щодо повернення поштової кореспонденції без вручення позивачу

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

У постановах від 11.06.2020 по справі №823/1606/17 та від 12.08.2021 по справі №640/3605/19 Верховний Суд застосував норми статті 42, пункту 79.2 статті 79 ПК України у правовідносинах, в яких спір стосувався правомірності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки як підстава позову про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Відповідно до встановленого судами попередніх інстанцій факту повернення за закінченням терміну зберігання поштою наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки, направленого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, Верховний Суд зробив висновок, що наказ був надісланий контролюючим органом в порядку, встановленому законом

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 по справі № 820/1864/17, від 23.05.2022 по справі №810/3116/18

Верховний Суд у постанові від 08.04.2021 по справі №812/821/17 вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові

Відтак, враховуючи наведене вище, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача без вручення йому наказу про проведення такої перевірки та без належного повідомлення про дату початку та місце її проведення, що є порушенням процедури її проведення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду на відсутність доказів на підтвердження факту пред`явлення чи ознайомлення позивача із наказом про проведення саме документальної позапланової невиїзної перевірки, яка фактично була проведена у даній справі, що позбавило позивача можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, така була проведена відповідачем без наявності на те правових підстав.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 по справі №140/31586/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 30.05.2024