Рішення

від 21.05.2024 по справі 444/7855/12

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 444/7855/12

провадження 2/216/3/24

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Максименко А.М.,

представника АТ «СК «АРКС» Деревецького В.В., (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №7 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

В грудні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що 04.02.2012 вона поставила належний їй автомобіль «ВАЗ 2121» у спеціально відведеному для стоянки автомобілів місці, а сама пішла в магазин. Коли вона знаходилася в магазині автомобіль під керуванням відповідача ОСОБА_5 вдарив належний їй автомобіль. Автомобіль був пошкоджений, сума матеріального збитку становить 15164,35 грн, яку вона просила стягнути з відповідача. (Том 1 а.с. 55)

В січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 04.02.2012 він керував автомобілем «Шкода Октавія» та рухався по пр. Миру зі сторони вул. Іллічівської в напрямку вул. Кобилянського. На перехресті з вул. Кобилянського, де він мав намір розвернутися на зелене світло світлофору він виїхав на перехрестя і зупинився, пропускаючи зустрічний транспорт. Коли зелене світло світлофору почало моргати, він, впевнившись, що це буде безпечно, почав розворот. Завершити розворот йому не вдалося, оскільки в його автомобіль на великій швидкості вдарився автомобіль «Ауді» під керуванням водія ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП позивачеві, спричинена матеріальна шкода в розмірі 50041 грн, яку він просив стягнути з відповідача. (Том 2 а.с. 2)

Відповідач ОСОБА_7 не визнавши позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , сумісно з власником автомобіля - ОСОБА_4 подали зустрічний позов, вказавши, що 04.02.2012 ОСОБА_7 керував автомобілем «Ауді-100» та проїжджав перехрестя пр. Мира з вул. Кобилянського. На перехрестя він виїхав на зелене світло світлофору. В цей самий час автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , що рухався у зустрічному напрямку, повернув на його полосу руху. Сталося зіткнення автомобілів, внаслідок якого, автомобіль під його, керуванням винесло на тротуар, де він зіткнувся зі стоячим автомобілем. Просили стягнути з ОСОБА_3 на користь власника автомобіля - ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 62949 грн. 91 коп. і моральну шкоду в розмірі 5000 грн., на користь ОСОБА_2 - моральну шкоду в розмірі 2000 грн. (Том 2 а.с. 45)

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.08.2013 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 15164 грн. 35 коп. та витрати по справі в розмірі 223 грн. 60 коп., а всього стягнуто 15164 грн. 95 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 50041 грн. 57 коп. та витрати по справі в розмірі 501 грн., а всього стягнуто на його користь 50542 грн. 57 коп. В задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.02.2013 рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.08.2013 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.06.2014 рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.08.2013 та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, суд зазначив, що суд першої інстанції належним чином не встановив та не перевірив обставин справи та закон, що їх регулює, не з`ясував, з яких причин відбулась дорожньо-транспортна пригода, не встановив, якими належними і допустимими доказами підтверджується вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, чи є вина інших осіб, учасників ДТП, у її вчиненні, не визначив ступінь їх вини у заподіянні шкоди, а відтак не з`ясував, які норми матеріального права підлягають застосуванню. Не врахував, що для стягнення шкоди, заподіяної в результаті ДТП, необхідно встановити вину відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між його діями і наслідками, які потягли заподіяння шкоди. Разом з тим, не врахував положення ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1194 ЦК України про те, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). А отже, не з`ясував, чи була застрахована цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи, не врахував, що обов`язок відшкодування шкоди у застрахованої особи виникає в разі перевищення розміру заподіяної шкоди ліміту страхового відшкодування, не перевірив цих обставин та не дав їм відповідної оцінки. Не виконав вимоги частини 4 статті 10 ЦПК України та не роз`яснив позивачам право ставити питання про залучення до участі у справі страхової компанії як співвідповідача та не вирішив цього питання, як передбачено ст. 33 ЦПК України, розглянув справу за її відсутності. Крім того, не вирішив клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про залучення до участі у справі страхової компанії ПАТ «ХДІ страхування», ухвалив передчасне рішення про задоволення позовів з порушенням норм процесуального права. Апеляційний суд цих недоліків не усунув, залишив рішення суду першої інстанції без змін.

В березні 2016 року позивач ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги, а саме, просив стягнути з ПАТ «ХДІ страхування», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» матеріальну шкоду в розмірі 49000,00 грн, з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1041,57 грн та судові витрати в розмірі 501,00 грн.

ОСОБА_2 25.04.2016 надав письмові заперечення, в яких позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, посилаючись на ту обставину, що докази його вини у вчиненні ДТП в матеріалах справи відсутні.

31 травня 2016 року представник ПАТ «ХДІ страхування», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» надав письмові пояснення в яких, зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_3 не визнають, у даній ДТП встановлена відповідальність обох водіїв транспортних засобів у розмірі 50%, тому за підрахунками страхової компанії сума позову повинна становити 18768,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи від 26.10.2018 вказану цивільну справу було розподілено судді Кузнецову Р.О. та ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.10.2018 прийнято її до провадження та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

19 листопада 2020 року представник ПАТ «СК «АРКС» надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в якому зазначив, що вимоги позивачів є необґрунтованими та безпідставними, а саме, матеріалами справи підтверджено, що в діях застрахованої особи ( ОСОБА_3 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не вбачається, відповідна постанова суду у справі відсутня. Докази на які посилаються позивачі не встановлюють вину та настання цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу «Skoda Octavia» - ОСОБА_3 в ДТП, яка сталася 04.02.2012. Також позивачами не доведено розмір матеріальної шкоди. Крім цього, позивачами не виконано вимоги ст. 35, 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме, в установлений строк не подано заяву про страхове відшкодування разом з належними документами для здійснення страхової виплати, що є самостійною підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

На підставі ухвали суду від 05.10.2023 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань та додаткових пояснень до суду не надходило.

ОСОБА_2 до суду не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

ОСОБА_4 до суду не з`явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`яку з тим, що ОСОБА_2 перебуває у відрядженні.

ОСОБА_3 до суду не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» просив слухати справу за відсутності представники страхової компанії.

Представник ПАТ «СК «АРКС» Деревецький В.В. заперечував проти позову ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, зважаючи на досить тривалий термін розгляду справи, відсутності доказів перебування ОСОБА_2 у відрядженні дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відсутності правових підстав як для задоволення первісного позову, так і для задоволення зустрічного, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що спірні відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.02.2012 на перехресті пр-ту Миру та вул. Кобилянського в м. Кривому Розі Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skoda Octavia Tour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , транспортного засобу «Audi 100», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу ВАЗ «212140-147-20 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №495194 від 04.02.2012 водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia Tour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті пр. Миру та вул. Кобилянського у м. Кривому Розі, при виконанні розвороту не надав дорогу транспортному засобу «Audi 100», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо на зелений сигнал світлофора та скоїв з ним зіткнення, після цього транспортний засіб «Audi 100», реєстраційний номер НОМЕР_2 , продовжив рух та зіткнувся з припаркованим транспортним засобом «ВАЗ 212140-147-20 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Skoda Octavia Tour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була забезпечена в ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «АРКС», згідно з договором страхування наземного транспорту (поліс № АВ/0901289 від 14.11.2011. (Том 3 а.с. 90)

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Audi 100», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була забезпечена в ПАТ «ХДІ страхування», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», згідно з договором страхування наземного транспорту (поліс № АА/6826180 від 09.11.2011). (Том 3 а.с. 115)

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.02.2012 справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_3 закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зокрема, у постанові зазначено, що водій ОСОБА_3 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що на перехресті закінчував маневр розвороту у момент перемикання світлофора на червоний сигнал. Водночас автомобіль «Audi 100», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїхав на перехрестя на великій швидкості на заборонений червоний сигнал світлофора та скоїв з ним зіткнення. Пояснення Дяченка підтверджуються показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Інший учасник ДТП ОСОБА_2 стверджує, що виїхав на перехрестя на дозволяючий зелений сигнал світлофора, коли раптово водій «Skoda Octavia Tour» почав виконувати розворот, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. Пояснення ОСОБА_2 підтверджуються показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Письмові докази, додані до протоколу встановлюють лише місце зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження, винність ОСОБА_3 ці докази не підтверджують. Таким чином, на думку суду, об`єктивних доказів, які підтверджують винну ОСОБА_3 у вчиненні ДТП матеріали справи не містять.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.02.2012 залишено без змін. Зокрема, у постанові зазначено, що закриваючи провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення в обґрунтування такого рішення суд зазначив, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджується вина ОСОБА_3 в інкримінованому правопорушенні, при цьому пояснення учасників ДТП та свідків є взаємовиключними і суперечать одні одним, а відтак, судом не встановлені об`єктивні докази, які б беззаперечно свідчили про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Такий висновок районного суду відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності. Проаналізувавши матеріали справи, пояснення учасників ДТП та свідків, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність суперечливих доказів у справі, які мають суттєве значення для висновків суду, при цьому відсутні підстави беззаперечно стверджувати про допустимість одних доказів та відсутність підстав для прийняття інших.

Згідно з відповіддю КП «Криворізьке міськсвітло» від 29.05.2015 підприємство не володіє інформацією про режим світлофорного об`єкта на перехресті на перехресті пр. Миру та вул. Кобилянського у м. Кривому Розі у день виникнення ДТП. (Том 4 а.с. 167)

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №6353 від 27.08.2015 встановлено наступне:

- відповідно до пояснень водія автомобіля Skoda Octavia Tour ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_14 (автомобіль Audi 100 рухався на сигнал світлофору, що забороняє рух): в даному варіанті дорожньо-транспортної ситуації водій автомобіля Audi 100 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 е), 8.10, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути зіткнення для водія автомобіля Audi 100 ОСОБА_2 визначалася виконанням ним вимог п.п. 8.7.3 е) та 1.10 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля Audi 100 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 е) та 8.10 Правил дорожнього руху України і знаходяться з технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даному варіанті дорожньо-транспортної ситуації дії водія ОСОБА_2 також не відповідали вимогам п.п 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України. Однак дані невідповідності, з технічної точки зору, не знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Водій автомобіля Skoda Octavia Tour ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання «Чи мав водій автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 технічну можливість запобігти зіткненню в даній дорожній обстановці? Чи відповідають дії водія автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди?» - експертним шляхом на даному етапі дослідження не представляється можливим;

- відповідно до пояснень водія автомобіля Audi 100 ОСОБА_2 (автомобіль Audi 100 рухався на сигнал світлофору, що дозволяє рух). В даному варіанті дорожньо-транспортної ситуації водій автомобіля Skoda Octavia Tour ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України. Технічна, можливість уникнути зіткнення для водія автомобіля Skoda Octavia Tour ОСОБА_3 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України для чого в нього не було перешкод технічного характеру. В даному варіанті дорожньо-транспортної ситуації дії водія автомобіля Skoda Octavia Tour ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України і знаходяться, з технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даному варіанті дорожньо-транспортної ситуації водій автомобіля Audi 100 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання Чи мав водій автомобіля Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 технічну можливість запобігти зіткненню в даній дорожній обстановці? Чи відповідають дії водія автомобіля Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 вимогам Правил дорожнього руху? Чи знаходяться дії водія автомобіля Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди? - експертним шляхом на даному етапі дослідження не представляється можливим. (Том 4 а.с. 180)

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, та незалежно від вини фізичної або юридичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною першою, другою ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. (ст. 1188 ЦК України).

Разом з цим згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Таким чином, обов`язковою складовою страхового випадку є настання внаслідок ДТП цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу, за відсутності якої подія не може бути кваліфікована як страховий випадок.

Отже, поняття страховий випадок включає в себе такі складові:

- ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу;

- шкода має бути завдана особою, відповідальність якої застрахована за полісом;

- шкода має бути завдана третій особі;

- настання внаслідок ДТП цивільно-правової відповідальності.

У справі, яка розглядається, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, оскільки саме автомобіль під керуванням ОСОБА_5 вчинив зіткнення з належним їй автомобілем та він повинен відшкодувати їй завдану ним шкоду. В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та страхової компанії про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, оскільки на їх думку, винним у ДТП є саме водій ОСОБА_3 , тому він повинен відшкодувати завдану ним матеріальну шкоду. Між тим, ОСОБА_3 вважає винним у ДТП водія ОСОБА_2 , тому звернувся до суду з аналогічним позовом.

Разом з цим, під час розгляду справи суд встановив, що докази, на які посилаються позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не встановлюють вину у вчиненні ДТП, яка сталася 04.02.2012, жодного з водіїв та, як наслідок, настання цивільно-правової відповідальності.

До того ж, питання наявності вини та складу адміністративного правопорушення у діях позивача ОСОБА_2 в межах КУпАП, взагалі судом не розглядалось, оскільки відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Відповідно до п. 32.1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів вини особи (страхувальника), у вчиненні ДТП, відсутності цивільно-правової відповідальності особи, відсутні підстави для виплати страховиком суми страхового відшкодування на користь потерпілих осіб.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Згідно з п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 цього Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, в тому числі і: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до страхової компанії заяву про страхове відшкодування разом з документами в обґрунтування, та означенням платіжних реквізитів для здійснення виплати, не надавали.

Вказана обставина є самостійною підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Так виснував Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постановах від 29.04.2015 у справі №6-41095св14 та від 27.01.2016 у справі №6-21794ск15.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги жодного з позивачів не знайшли свого підтвердження належним та допустимими доказами, тому не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому враховуючи що у позовах відмовлено судові витрати по справі покладаються на позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 35, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України суд,

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригод відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивачі: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ; приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», код ЄДРПОУ: 20474912, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ: 22868348, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ