Ухвала

від 28.05.2024 по справі 331/1217/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/1217/24

Провадження № 2/331/1189/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Бердянської районної державної адміністрації про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до Бердянської районної державної адміністрації про відшкодування шкоди.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Позивачем та його представником через систему «Електронний суд» отримано 21.05.2024 р. копію ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2024 р.

24.05.2024 року ОСОБА_1 , шляхом направлення засобами поштового зв`язку, подано заяву про усунення недоліків разом з додатками.

Проте, позивачем недоліки, що зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не було усунуто в повному обсязі.

Так, документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

До позовної заяви, в підтвердження визначення вартості майна долучено довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформовані в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості (Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).

Проте, вказані довідки не можуть бути прийняті як доказ дійсної (ринкової) вартості об`єкту нерухомого майна з огляду на таке.

Згідно з п. 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року № 658, цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Потребу у визначенні оціночної вартості майна встановлює Податковий кодекс. Так, відповідно до вимог ст. 172 Податкового Кодексу, дохід фізичної особи від продажу об`єкта нерухомості обкладається податком ПДФО (18%) та визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості нерухомості, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку. Для визначення суми податку, який має сплатити продавець, використовуються також звіти про оцінку незалежних оцінювачів, але за умови внесення до Єдиної бази даних.

Відтак, вбачається, що сфера застосування оціночної вартості дуже обмежена: лише для оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власного майна, а тому не можна прийняти надані позивачем довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості, як доказ дійсної (ринкової) вартості земельних ділянок.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи вищевикладене та зміст ч. 3 ст. 185 ЦПК України, зважаючи на те, що недоліки позовної заяви позивачем не були усунуті в повному обсязі, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Бердянської районної державної адміністрації про відшкодування шкоди - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В.М. Світлицька