Вирок

від 27.05.2024 по справі 334/5721/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 27.05.2024

Справа № 334/5721/22

Провадження № 1-кп/334/227/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спеціального судового провадження (inabsentia) кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась с.Шелюги Якимівського району Запорізької області, громадянки України, заміжньої, до 29.04.2022 працювала на посаді спеціаліста І категорії відділу кадрової роботи Якимівської селищної ради, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -

за участі: прокурора ОСОБА_4 , захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -

встановив:

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 12.03.2022, представниками збройних формувань російської федерації всупереч порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим діючим нормативно-правовим актам, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію російської федерації - «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території міста та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.

В подальшому, продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, які безпосередньо і сформували окупаційну адміністрацію російської федерації - «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», та інших лояльних до держави-агресораверств місцевого населення, створили на відповідних територіях селищних територіальних громад Мелітопольського району, у тому числі Якимівської селищної територіальної громади, аналогічні незаконні, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», органи влади у вигляді місцевих окупаційних адміністрацій замість діючих сільських та селищних рад та територіальних громад, які безпосередньо підпорядкували раніше створеній окупаційній адміністрації - «военно-гражданской администрации Мелитопольского района».

Зокрема, у невстановлений час, але не раніше 01.04.2022 на тимчасово окупованій території Якимівської селищної територіальної громади, представники збройних формувань рф та створеної ними окупаційної адміністрації рф «военногражданская администрация Мелитопольского района», створили окупаційну адміністрацію держави-агресора - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », наділивши її всіма узурпованими у чинної Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області владними повноваженнями.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не раніше 01.04.2022 на тимчасово окупованій території Якимівської селищної територіальної громади, представники збройних формувань рф та створеної ними окупаційної адміністрації рф«военно-гражданская администрация Мелитопольского района» та « ІНФОРМАЦІЯ_2 », створили на території Шелюгівськогостаростинського та інших округів, аналогічні незаконні органи влади у вигляді місцевих старостинських округів замість діючих старостинських округів, які безпосередньо підпорядкували раніше створеній окупаційній адміністрації « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка у свою чергу підпорядковується окупаційній адміністрації рф - «военно-гражданской администрации Мелитопольского района».

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але нераніше 01.04.2022, громадянка України ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді спеціаліста 1-ї категорії Якимівської селищної ради на території Шелюгівського старостинського округу, діючи умисно, за безпосередньої підтримки представників збройних формувань рф та окупаційної адміністрації держави-агресора «Акимовская поселковая администрация Мелитопольского района», у порушення вимог Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування України», інших Законів України та рішення 1 сесії Якимівської селищної ради 8-го скликання від 19.11.2022 №6, відповідно до якого законно обраним старостою затверджено ОСОБА_8 , добровільно зайняла керівну посаду старости «Шелюговского старостинского округа» (адміністративна будівля вказаного старостинського округу знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), а в подальшому - посаду голови перейменованого вищевказаного органу «Шелюговский поселковый совет», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в тому числі: загальна організація роботи та управління цією окупаційною адміністрацією та її структурними підрозділами, винесення та затвердження рішень та владних розпоряджень від імені адміністрації, обов`язкових для виконання, призначення на посади та звільнення з посад, розпорядження коштами та майном окупаційної адміністрації, тощо.

Перебуваючи на зайнятій посаді, ОСОБА_3 , діючи умисно та виконуючи покладені на неї організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції очільниці вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора та вказівки представників збройних формувань рф і окупаційної адміністрації держави-агресора «военно-гражданская администрация Мелитопольского района» та «Акимовскаяпоселковая администрация Мелитопольского района», крім іншого, надає безпосередню допомогу окупантам та представникам держави-агресора у встановленні та підтриманні їхньої незаконної влади на тимчасово окупованій території Шелюгівського старостинського округу Якимівської селищної об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.5 ст.111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно - розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (inabsentia), яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисників ОСОБА_5 (до 14.12.2023), ОСОБА_6 (з 13.12.2024), які були забезпечені державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях.

Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 , а також інформацію про винесення процесуальних документів у даному кримінальному провадженні надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 135, 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , належним чином повідомлену про проведення відносно неї досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати у неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченоїпід час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останньої, критичного ставлення до показань свідків та необхідності постановлення виправдувального вироку у даному кримінальному провадженні.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку російської федерації частини території України (у т.ч. АДРЕСА_1 ), яка розпочалася із збройної агресії 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку російської федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, повністю підтверджується наступними доказами.

Відповідно до протоколу огляду від 10.08.2022 веб-сайту «Якимівська ОТГ», у розділі « ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_8 . Відповідно до розділу «Протоколи сесій Якимівської селищної ради» встановлено, що в протоколі № 2 першої сесії Якимівської селищної ради восьмого скликання від 19.11.2020 міститься інформація щодо призначення ОСОБА_8 старостою на території сіл Шелюги та Мала Тернівка. До вказаного протоколу огляду додані Протокол № 2 першої сесії восьмого скликання Якимівської селищної ради та Рішення № 6 від 19.11.2020 «Про затвердження на посади старост старостинських округів Якимівської селищної ради», відповідно до яких на території сіл Шелюги, Мала тернівка ОСОБА_8 затверджено на посаду старости старостинського округу Якимівської селищної ради.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він з 19.11.2020 був старостою в тому числі і с. Шелюги. На час початку збройної агресії РФ, він перебував в м.Запоріжжі у лікарні, у зв`язку із захворюванням на ковід. Після 24.02.2022 він 5 разів їздив до свого старостинського округу з гуманітарною допомогою . ОСОБА_3 знає з 2002 року, як посадову особу секретаря Шелюгівської сільської ради (до 2017 року), після проведення адміністративної реформи ОСОБА_3 працювала на посаді спеціаліста І категорії відділу кадрової роботи Якимівської селищної ради. До її обов`язків входило: ведення документообігу, облік інформації щодо зареєстрованих мешканців громади; облік хворих на ковід; учасників АТО; співпраця з військоматом. Навіть після 2014 року ОСОБА_3 висловлювалась на підтримку РФ, де в неї працював син, завжди казала, що там краще. Після повномасштабного вторгнення він особисто зі ОСОБА_3 не зустрічався, проте телефонував їй. В телефонній розмові вона повідомила, що повинна працювати, і не збирається сидіти без роботи. Знає, що вона особисто їздила до військової адміністрації ОСОБА_9 та пропонувала себе на посаду голови Шелюгівської селищної ради та промус її займати вказану посаду не було й мови. Також зазначив, що ОСОБА_3 організовувала видачу гуманітарної допомоги (з боку РФ), надавала списки жителів як виїхали; надавала допомогу у розселенні військових РФ, організовувала проведення виборів та референдуму та і на сьогоднішній день займає вказану посаду.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2022 ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_3 та пояснив, що бачив її останній раз 18.02.2022 в приміщенні Шелюгівської сільської ради.

Свідок ОСОБА_10 , в судовому засіданні пояснив, що до 22.04.2022 займав посаду заступника начальника управління начальника відділу ЖКГ транспорту та благоустрою Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області. 08.04.2022 виїхав з ТОТ. Зі ОСОБА_3 знайомий з часів її роботи секретарем Шелюгівської сільської ради, більше 15 років, відносили робочі. Останній раз бачив ОСОБА_3 березні 2022 року, коли ще працювали, хоча ОСОБА_9 була окупована в перші дні, однак окупаційних військ в Якимівці не було. ОСОБА_3 приїздила з с. Шелюгів до Якимівської селищної ради для отримання хліба, оскільки ми забезпечували наших громадян хлібом. ОСОБА_3 була підлеглою ОСОБА_11 , який був старостою Шелюгівського старостинського округу. З телеграм каналів « ОСОБА_12 » та від знайомих, які виїжджали з ТОТ я дізнався, що ОСОБА_3 працює на РФ на посаді старости Шелюгівської сільської ради, що мені також підтвердив і ОСОБА_13 . ОСОБА_3 надавала представникам окупаційної влади списки проукраїнськоналаштованих мешканців громади; списки вільних будинків в с.Шелюги та ОСОБА_14 ; роздавала гуманітарну допомогу, яку привозили військові РФ, організовувала вибори та референдум.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2022 свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_3 та пояснив, що бачив її останній раз 25.02.-26.02.2022 в приміщенні Якимівської селищної ради. З якою метою вона туди приїзджала не знає.

Крім того, відповідно до протоколу огляду від 03.07.2022 та диску до нього, який проведено за участі свідка ОСОБА_10 , у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » була виявлена публікація від 22.06.2022 «На оперативке с председателями сельских советов глава Акимовской администрации ОСОБА_15 отвечал на целый ряд вопросов - землепользование, налогообложение, пенсии и социальные выплаты, поступление детей в ВУЗы, оформление российского гражданства и выдача свидетельств о рождении, работа школ и садиков, подвоз детей. По порядку. Землю необходимо узаконить, ОСОБА_16 зарегистрировать. Налог будет устанавливаться пропорционально доходу. Одноособники от налога освобождаются. Российские паспорта можно будет получить уже в ближайшее время (процедуру получения распишем отдельным постом). В ближайшее время в Акимовке заработает Пенсионный фонд, а чуть позднее и Почта России. Расходы на текущую жизнедеятельность сельских советов и сельских территорий внесены в бюджет. Кроме того советам оказывают помощь местные фермеры. Каждый выпускник школ имеет возможность безоплатно поступить в любой ВУЗ Российской Федерации».

В залі серед присутніх свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_3 , яка з моменту окупації с. Шелюги Якимівської ОТГ військовослужбовцями російської федерації почала з ними активно співпрацювати і на пропозицію представників окупаційної влади рф (кого саме я не знаю) погодилася всупереч встановленому чинним законодавством України порядку зайняти посаду т.зв. старости Шелюгівського старостинського округу, яку до початку окупації російськими військами законно обіймав ОСОБА_8 . Також свідку відомо, що до незаконного зайняття посади голови селищної ради в структурі окупаційної влади ОСОБА_17 обіймала посаду спеціаліста 1-ї категорії у Шелюгівській селищній раді, а до того, приблизно з 2006 до 2017 року, остання працювала секретарем у Шелюгівській селищній раді. Також пояснив, що ОСОБА_3 як незаконно призначена «староста» зайняла приміщення селищної ради, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та періодично виїжджає до незаконно створеного органу окупаційної влади Якимівської військово- цивільної адміністрації, де доповідає незаконно призначеному керівництву про результати своєї діяльність на керівній посаді, після чого отримує подальші вказівки для роботи.

Відповідно до протоколу огляду від 01.08.2022 та диску до нього, який проведено за участі свідка ОСОБА_10 , у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » була виявлена наступна публікація від 01.08.2022 «Главы сельских советов отчитались о работе за прошлую неделю и озвучили планы на новую. Речь шла о подготовке зданий социальной инфраструктуры к отопительному сезону, выдаче пенсий, подготовке к референдуму, получении гражданства Российской Федерации. Глава Акимовской администрации ОСОБА_15 проинформировал собравшихся о том, что пенсии в размере 10000 рублей насчитываются начиная с 1 июля 2022 года. Это касается людей, прошедших верификацию в Пенсионном фонде. Причём не важно, когда именно они её пройдут - в августе или сентябре - по 10000 рублей пенсионеры получат начиная с 1 июля. Большая работа идёт и в плане социальных выплат. Детки в садиках питаются бесплатно, аварийные здания оперативно ремонтируются, на улицах следят за чистотой коммунальные службы. Люди в сёлах отмечают позитивные изменения в качестве жизни и ждут референдум, чтобы быть уверенными в своём будущем», до якої прикріплені фотографії присутніх в залі.

В залі серед присутніх свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_3 , яка з моменту окупації с. Шелюги Якимівської ОТГ військовослужбовцями російської федерації почала з ними активно співпрацювати і на пропозицію представників окупаційної влади рф (кого саме я не знаю) погодилася всупереч встановленому чинним законодавством України порядку зайняти посаду т.зв. старости Шелюгівського старостинського округу, яку до початку окупації російськими військами законно обіймав ОСОБА_8 . Також свідку відомо, що до незаконного зайняття посади голови селищної ради в структурі окупаційної влади ОСОБА_17 обіймала посаду спеціаліста 1-ї категорії у Шелюгівській селищній раді, а до того, приблизно з 2006 до 2017 року, остання працювала секретарем у Шелюгівській селищній раді. Також пояснив, що ОСОБА_3 як незаконно призначена «староста» зайняла приміщення селищної ради, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та періодично виїжджає до незаконно створеного органу окупаційної влади Якимівської військово- цивільної адміністрації, де доповідає незаконно призначеному керівництву про результати своєї діяльність на керівній посаді, після чого отримує подальші вказівки для роботи.

Відповідно до протоколу огляду від 03.08.2022 та диску до нього, у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » була виявлена публікація від 16.05.2022 з повідомленням мешканцям територіального об`єднання Якимівка з номерам телефонів та прізвищами працівників амбулаторій, пунктів здоров`я, старост, тощо, відповідно до списку «старостой Шелюговского старостинского округа» зазначена « ОСОБА_18 , НОМЕР_1 »

Відповідно до протоколу огляду від 02.08.2022 та диску до нього, який проведено за участі свідка ОСОБА_10 , у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » була виявлена публікація від ІНФОРМАЦІЯ_6 » В залі серед присутніх на вказаній оперативній нараді свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_3 , яка з моменту окупації с. Шелюги Якимівської ОТГ військовослужбовцями російської федерації почала з ними активно співпрацювати і на пропозицію представників окупаційної влади рф (кого саме я не знаю) погодилася всупереч встановленому чинним законодавством України порядку зайняти посаду т.зв. старости Шелюгівського старостинського округу, яку до початку окупації російськими військами законно обіймав ОСОБА_8 . Також свідку відомо, що до незаконного зайняття посади голови селищної ради в структурі окупаційної влади ОСОБА_17 обіймала посаду спеціаліста 1-ї категорії у Шелюгівській селищній раді, а до того, приблизно з 2006 до 2017 року, остання працювала секретарем у Шелюгівській селищній раді. Також пояснив, що ОСОБА_3 як незаконно призначена «староста» зайняла приміщення селищної ради, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та періодично виїжджає до незаконно створеного органу окупаційної влади Якимівської військово- цивільної адміністрації, де доповідає незаконно призначеному керівництву про результати своєї діяльність на керівній посаді, після чого отримує подальші вказівки для роботи.

Відповідно до протоколу огляду від 18.07.2022 та диску до нього, який проведено за участі свідка ОСОБА_10 , у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » була виявлена публікація від 13.07.2022, яка містить текст наступного змісту: «На оперативке главы ІНФОРМАЦІЯ_7 и аппаратом поднимался ряд текущих вопросов деятельности района. Один из них - расчёт фермеров за паи. К главам сельских советов от людей начинают поступать жалобы на местных арендаторов земли, которые, собрав урожай, пытаются расчитываться с пайщиками зерном, хотя в договоре оренды прописано - деньгами. Да, есть случаи, когда люди сами просят ячмень или пшеницу для прокорма домашней птици. Но поголовно нагружать сельчан зерном вместо денег - этого быть не должно! Тем более сейчас, когда местная власть идёт на встречу сельхозтоваропроизводителям по всем вопросам.

Встал вопрос расширения категорий наших граждан на получение материальной помощи от Российской Федерации в размере 10000 рублей. Всего в Акимовке и районе выдано 66 миллионов 410 тысяч рублей.», до якої прикріплені фотографії. На двох прикріплених до публікації фото свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_3 , яка з моменту окупації с. Шелюги Якимівської ОТГ військовослужбовцями російської федерації почала з ними активно співпрацювати і на пропозицію представників окупаційної влади рф (кого саме я не знаю) погодилася всупереч встановленому чинним законодавством України порядку зайняти посаду т.зв. старости Шелюгівського старостинського округу, яку до початку окупації російськими військами законно обіймав ОСОБА_8 . Також свідку відомо, що до незаконного зайняття посади голови селищної ради в структурі окупаційної влади ОСОБА_17 обіймала посаду спеціаліста 1-ї категорії у Шелюгівській селищній раді, а до того, приблизно з 2006 до 2017 року, остання працювала секретарем у Шелюгівській селищній раді. Також пояснив, що ОСОБА_3 як незаконно призначена «староста» зайняла приміщення селищної ради, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та періодично виїжджає до незаконно створеного органу окупаційної влади Якимівської військово- цивільної адміністрації, де доповідає незаконно призначеному керівництву про результати своєї діяльність на керівній посаді, після чого отримує подальші вказівки для роботи

Відповідно до протоколу огляду від 15.07.2022 та диску до нього, який проведено за участі свідка ОСОБА_10 , у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » були виявлені публікації від 13.06.2022 та 11.07.2022, відповідно до якої було висвітлено робочій візит голови Якимівської адміністрації ОСОБА_19 до с. Шелюги, і які містять текст наступного змісту:

«Побывал глава администрации и в Шелюговской амбулатории. Здесь местные жители получают необходимую медицинскую помощь - уколы по назначению врача, консультации, измерение давления, проверка крови на сахар. Тут же можно сделать кардиограмму. Медперсонал обратился к Максиму Зубареву с просьбой поспособствовать в открытии аптеки. Проблема с отсутствием медикаментов стоит очень остро, ведь до ближайшего аптечного пункта 20 км. Также коллектив амбулатории попросил главу решить вопрос с заправкой медавтомобиля первой помощи»;

«Шестнадцать маленьких жителей Шелюгов и Малой Терновки с нетерпением ждут открытия детского садика. Ещё больше этого события ожидают их родители - на баштанах созревают арбузы и дыни - работы в селе прибавилось, а деток оставить не с кем.

В шелюговскую "Ромашку" с рабочим визитом приехал глава Акимовской администрации ОСОБА_15 . Садик находится в запустении, потому что не работает больше двух лет. У бывшей власти в приоритете были "откатные проекты", а вот у нынешней - школы и садики. После необходимого ремонта и оборудования кухни " ОСОБА_20 " примет своих детей. Более того, из садовского пищеблока будут кормить и младшее звено Шелюговской школы».

На фото до вказаних публікацій свідок ОСОБА_10 ідентифікував ОСОБА_3 , яка, серед інших осіб супроводжувала ОСОБА_21 до амбулаторії та дитячого садка.

Відповідно до протоколу огляду від 21.11.2022 та диску до нього, який проведено за участі свідка ОСОБА_10 , у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » були виявлені публікації від 22.09.2022 , відповідно до якої було висвітлено нараду голови Якимівської адміністрації ОСОБА_19 з керівниками адміністрацій та сільських рад. На фото до вказаної публікації свідок ОСОБА_10 ідентифікував ОСОБА_3 , яка, серед інших осіб, була присутня на вказані нараді та публікацію з фото від 23.09.2022 наступного змісту «МыВеликаяРоссия в Шелюговском сельском совете». На долучених до публікації фото свідок ОСОБА_10 ідентифікував ОСОБА_3 , яка, серед інших осіб містилась на фото працівників Шелюгівської сільської ради.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що працював на посаді старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи 2 відділу мелітопольського РТЦКСП, виїхав з окупованої території 24.02.2024. З телеграм каналів, родичів та знайомих, які виїхали пізніше з ТОТ він дізнався про те, що ОСОБА_3 , з якою в нього були робочі стосунки, оскільки остання відповідала за ведення військового обліку та надавала списки до РТЦК СП, добровільно зайняла посаду голови Шелюгівської селищної ради та займалась організацією харчування та розміщенням окупаційних військових.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2022 свідок ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_3 та пояснив, що бачив її останній раз 22.02.-23.02.2022 біля приміщення Шелюгівської селищної ради, де вона до 2017 року працювала секретарем.

Від допиту, раніше заявлених свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , прокурор відмовився.

Доводи сторони захисту про недопустимість як доказів показань свідків, оскільки вони частково є показаннями з чужих слів є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 97 КПК України, показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.

Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положеньчастини другоїцієї статті.

Враховуючи наведені норми закону, суд визнає допустимими доказами показання свідків в частині показань з чужих слів, оскільки показання щодо обставин, на доведення яких вони надані, підтверджуються та повністю узгоджуються з іншими доказами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі постанов про тимчасовий доступ від 18.07.2022, протоколів тимчасового доступу та протоколів огляду від 10.09.2022 та 12.08.2022, в період часу 02.03.2022 по 04.07.2022, встановлено місце знаходження мобільного телефону, яким користувалась ОСОБА_3 здебільшого в с.Шелюги, що підтверджує її перебування та ТОТ.

На підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 17.05.2022 були проведені НСРД за встановленими номерами телефонів ОСОБА_3 .

З протоколу про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, встановлено, що ОСОБА_3 займалась питаннями надання матеріальної допомоги від РФ у розмірі 10000 рублів; організацією роздачею гуманітарної допомоги від РФ; надавала списки пенсіонерів громади окупаційній владі.

Крім того, відповідно до протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 25.06.2022 було встановлено зв`язок ОСОБА_3 та ОСОБА_25 , який незаконно зайняв посаду голови Якимівської селищної ради на ТОТ. Так в телефонних розмовах ОСОБА_25 представляє ОСОБА_3 як нового голову Шелюгівської сільської ради, а вона вирішує з ним організаційні питання.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10.11.2022 було встановлено файл « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в якому ОСОБА_3 значиться як «в.о. главы Шелюговского сельского совета».

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

В даному випадку, на думку суду, досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, єналежними, допустимими та достовірними; показання свідків та досліджені письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей та у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.

Крім того, під час судового розгляду було досліджено наступні матеріали:

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022080000001458 від 11.08.2022 року за ч.2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України;

- постанови прокурора про об`єднання кримінальних проваджень та виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження від 11.08.2022 та 26.09.2022, відповідно; При дослідженні вказаних постанов судом враховано наявність вже сформованої практики ККС із питання застосування ст. 257 КПК, а саме , що положення ч. 1 ст. 257 КПК застосовуються у випадку, коли під час проведення НСРД в одному кримінальному провадженні було здобуто відомості про вчинення іншого кримінального правопорушення, яке не розслідується у цьому провадженні. Оскільки на підставі постанови прокурора з матеріалів первинного кримінального провадження, під час розслідування якого були проведені НСРД, були виділені матеріали до іншого кримінального провадження, а тому не було передбачених ст. 257 КПК підстав для звернення прокурора до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на використання у виділеному кримінальному провадженні інформації, здобутої у первинному кримінальному провадженні;

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022080000001796 від 26.09.2022 року за ч. 5 ст. 111-1 КК України;

- ухвали слідчих суддів Запорізького апеляційного суду від 24.11.2022 про надання дозволів на використання у даному кримінальному провадженні інформації та процесуальних документів отриманих і складених в рамках інших кримінальних проваджень;

- повідомлення про виклик та про підозру ОСОБА_3 , про завершення досудового розслідування у газетах «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України;

- протокол огляду про направлення повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 111-1 КК України;

- постанова слідчого УСБУ в Запорізькій області про оголошення ОСОБА_3 у державний та міжнародний розшук;

- клопотання слідчого УСБУ в Запорізькій області про здійснення спеціального досудового розслідування по даному кримінальному провадженню;

- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 ;

Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу обвинуваченого, а також обставини, що впливають на покарання.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

Обставин, відповідно до вимог ст. 66 КК України, які б пом`якшували покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому,враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким, суспільну небезпечність та характер скоєного злочину (добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно - розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території), особу обвинуваченої: раніше не судимої, заміжньої, маючої постійне місце мешкання; її вік та здоров`я (не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра).

Враховуючи особу ОСОБА_3 , конкретні обставини кримінального провадження, факт відсутності обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченої можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства в місцях позбавлення волі. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.5 ст.111-1 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Крім того, санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, суд враховує, що зазначене додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.

Крім того, ОСОБА_3 вчинила злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачена своїми діями фактично допомагала державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинила злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_3 додаткового покарання обіймати будь-які посади саме в органах державної влади та місцевого самоврядування України, державних підприємствах, а також в органах, що надають публічні послуги.

Також, суд при прийняття рішення також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

В даному випадку суд дійшов висновку, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Також, санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом.

Згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

28.11.2022 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя на майно, належне ОСОБА_3 , а саме на: Житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_3 , частка власності 1/1; земельну ділянку кадастровий номер 2320387600:04:001:0115, частка власності 1/1, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладено арешт.

Враховуючи,що настадії досудовогорозслідуванні тапід чассудового розглядубуло встановленомайно,що належитьобвинуваченій ОСОБА_3 ,а злочин,що їй інкримінуєтьсяє злочином протиоснов національноїбезпеки України, тому суд призначає покарання останній з конфіскацією всього належного їй майна.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, оскільки судом призначено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, підстави для скасування арешту майна належного обвинуваченій ОСОБА_3 , накладеного 28.11.2022 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя, суд не вбачає.

Рішень з приводу застосування, продовження, зміни запобіжних заходів відносно обвинуваченої ОСОБА_3 судом не приймалося.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 369-371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.111-1 КК України і призначити їй покарання

- за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обійматипосади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах, а також в органах, що надають публічні послуги, на строк 15 (п`ятнадцять) років із конфіскацією усього, належного їй на праві власності майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дати її затримання та початку реального виконання покарання у виді позбавлення волі.

Строк додаткового покарання у виді позбавленняправа обійматипосади в органах державної влади, місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Арешт, накладений 28.11.2022 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя на майно, належне ОСОБА_3 , а саме на: житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_3 , частка власності 1/1; земельну ділянку кадастровий номер 2320387600:04:001:0115, частка власності 1/1, скасуванню не підлягає, для виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбаченихст.138 КПК Українита надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбаченихст.399 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Керуючись ч. 15ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежився проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя: