Ухвала

від 31.05.2024 по справі 643/19440/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 643/19440/20

Провадження № 1-кп/553/84/2024

У Х В А Л А

Іменем України

31.05.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів: ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції матеріали об`єднаних кримінальних проваджень, які внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020220480002613 від 17.07.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за № 12020220510001370 від 27.06.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, №12020225490000078 від 16.07.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, № 12020220490002955 від 07.10.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, № 12020220540002175 від 17.11.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, № 12020220540002265 від 03.12.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, № 12020220540002308 від 15.12.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, №12020220480002011 від 26.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, № 12020225470001490 від 07.11.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, № 12020225470000141 від 13.07.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

УСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави знаходиться дане кримінальне провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для його обрання, не зникли, він обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Вказує на те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, не працевлаштований, тобто законних джерел отримання заробітку не має, відсутні відомості про міцні соціальні зв`язки. Перебуваючи на волі він може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні ряду умисних злочинів, а тому розуміє, що у разів доведеності вини йому може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі на тривалий термін; може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки не має офіційних джерел отримання заробітку, а обвинувальні акти відносно нього скеровано до різних судів м. Харкова, свідчить про систематичність вчинення ним умисних корисливих злочинів проти власності, підвищену суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_4 злочинів, яка полягає в порушенні гарантованого конституційного права власності та небажанні останнього бути законослухняним громадянином. Відтак, вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та з огляду на особу обвинуваченого та зміст пред`явленого обвинувачення вказує на існування достатніх підстав вважати, що забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання вказаним ризикам можливе лише шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи досягти вказаної мети не здатні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили змінити запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачена ОСОБА_5 та їїзахисник -адвокат ОСОБА_6 підтримав позиціюобвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_7 .

При вирішенні клопотання прокурора суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. «С» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не мав постійного місця роботи, тобто стабільного джерела доходу, тоді як обвинувачується у вчиненні значного обсягу кримінальних правопорушень, спрямованих на заволодіння чужим майном, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, в провадженні суду перебувають кримінальні провадження відносно нього по обвинуваченню у вчиненні злочинів проти власності. Бере до уваги ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується, які згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії нетяжких злочинів, та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, той факт, що у даному кримінальному провадженні до ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, умови якого він порушив, що стало підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан та оцінюючи встановлені обставини у сукупності вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу, на переконання суду, не свідчить безперечно про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих йому діянь і особи обвинуваченого й такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Даних, які свідчать про наявність таких обставин, які істотно впливають на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , та можуть стати підставою для його зміни на інший більш м`який, стороною захисту не надано та судом в ході судового засідання не встановлено.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , та які на теперішній час не зникли, а також те, що, на переконання суду, застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини справи не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та реалізацію завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, тим паче у зв`язку з військовою агресією проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, при цьому з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 314-316, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити, з утриманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, починаючи з 12 год. 10 хв. 31.05.2024 року по 12 год. 10 хв. 29.07.2024 року, з застосуванням застави у розмірі, визначеному ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 03.03.2023 року, - в сумі 134200 грн. 00 коп.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1