Рішення

від 23.05.2024 по справі 710/1541/23

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1541/23

Провадження № 2/710/83/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2024 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання - Гегельської І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи - Броварської Н.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Матусівської сільської ради Черкаської області про позбавлення батьківських справ,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

07.11.2023 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, в якому позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що перебуваючи у шлюбі у відповідача та позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_6 . 30.01.2009 шлюб сторін був розірваний. Участі у вихованні спільної дитини та матеріальному забезпеченні чоловік ОСОБА_4 не приймав, починаючи з періоду досягнення нею 11 місячного віку. Починаючи з 2011 року позивач стала проживати однією сім`єю, без укладення шлюбу з ОСОБА_8 , а 28.06.2022 вони одружились. Починаючи з того часу ОСОБА_8 взяв на себе всі витрати по матеріальному забезпеченні дитини, а також турботу про неї, на духовному рівні. Заборгованість ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 становить станом на 01.10.2023 - 33003,15 грн. Відповідач не підтримує відносин із своєю донькою ОСОБА_6 з часу припинення шлюбних відносин з позивачем, тобто він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків з дня коли ОСОБА_6 виповнилося лише 11 місяців від народження, зокрема ніколи не цікавився життям ОСОБА_6 , її навчанням, здоров`ям, не вітав з днем народження, відповідно не дарував подарунки і взагалі не забезпечував дитину. Відповідач був притягнутий до кримінальної відповідальності вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.12.2021 у справі № 710/1453/17. Вищевказана судова справа набула розголосу у 2022 році, після чого цькувань від однокласників, які обзивали дитину донькою злодія, що душевних переживань. 3 огляду на що, донька звернулася до позивача з проханням надати їй згоду на зміну прізвища з « ОСОБА_6 » на прізвище чоловіка, якого вона вважає своїм батьком, тобто мого теперішнього чоловіка - « ОСОБА_6 », аби таким чином звільнитися від клейма «доньки злочинця». В свою чергу Відповідач взамін надання згоди з його боку, як батька на зміну прізвиша ОСОБА_6 потребував від позивача нотаріально завірену заяву про «сплату» ним аліментів в повному обсязі, адже станом на 01.10.2022 за Відповідачем утворилася заборгованість по аліментах в розмірі 184963,10 грн. За для психічного здоров`я доньки позивач вимушена була піти на шантаж Відповідача. На підставі заяви державним виконавцем Шполянського відділу ДВС у Звенигородському районі Відповідачу була списана в повному обсязі заборгованість по аліментах, при тому, що фактично ОСОБА_4 не було сплачено жодної копійки на погашення боргу по аліментах який виник станом на 01.10.2022. Після чого Відповідач нарешті дав свою згоду на зміну прізвища донці, яка 10.11.2022 змінила своє прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ». Разом з тим зміна прізвища дитини не встановлює правового зв`язку між нею та теперішнім чоловіком позивача - ОСОБА_8 , який майже протягом всього жипя дитини піклується про неї, забезпечує та загалом вважає ОСОБА_6 своєю донькою і мають спільне бажання оформити юридично свої відносини, як батька та доньки, тобто усиновити ОСОБА_6 .

Відповідач надав відзив на позов 04.01.2024, в якому вказав, що позов не визнає і просив у задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що дійсно сторони проживали у шлюбі та у них є спільна дитина ОСОБА_6 , однак після розірвання шлюбу через неприязні відносини з позивачем зв`язок із донькою був тимчасово втрачений, адже позивач перешкоджала спілкуванню. З 2011 року, як зазначає і сама ОСОБА_1 позовній заяві, вона стала проживати однією сім`сю з іншим чоловіком, тому відносини сторін суттєво погіршилися, зустрічатися із донькою позивачка забороняла. Відповідач може припускати, що доньці матір взагалі не розповідала про нього, оскільки коли донька пішла до школи, відповідач приїздив кілька разів намагався з нею поспілкуватися, пояснив ОСОБА_6 , що він її батько, однак дитина була розгубленою, так як називала батьком іншого чоловіка співмешканця матері. Спілкуватися ОСОБА_6 стала з відповідачем в більш дорослому віці, вона приходила до відповідача додому, познайомилася з сестрою ОСОБА_18 та донькою дружини відповідача ОСОБА_19 . Відповідачу було відомо, що на виконанні у Шполянському відлілі державної зиконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області знаходився зиконавчий лист, виданий Шполянським районним судом Черкаської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 . Відповідач по можливості інколи вносив платежі на погашення аліментів. Однак, в зв`язку з відсутніспо постійної роботи та стабільного заробітку, а також наявністо на утриманні дружини і двох неповнолітніх дітей, відповідачу не завжди вдавалося здійснювати погашення боргу по аліментах. В жовтні 2022 року позивачка і донька ОСОБА_6 звернулися до відповідача з питанням погашення заборгованості по аліментах, а також надання відповідачем згоди доньці на зміну прізвища. Донька мотивувала підстави для зміни прізвища тим, що в неї є брат ОСОБА_20 та сестра ОСОБА_21 . Її матір ОСОБА_9 одружилася із вітчимом ОСОБА_8 і теж змінила прізвище на « ОСОБА_6 », тобто в сім`ї всі мають прізвище « ОСОБА_6 » окрім неї, тому вона не хотіла вирізнятися і бажала змінити прізвище на « ОСОБА_6 ». Відповідач не став перечити бажанню доньки та дав згоду на зміну її прізвиша. Між відповідачем та позивачкою було вирішено питання щодо погашення відповідачем заборгованості по сплаті аліментів на угримання доньки ОСОБА_6 . Відповідач сплатив обумовлену сторонами суму коштів позивачці, вона погодилася на закриття виконавчого провадження та добровільно написала заяву про сплату аліментів. Отже, станом на 01.11.2022 жодної заборгованості по сплаті аліментів у відповідача не існувало. Натомість, варто зауважити, що в січні 2023 року донька сторін ОСОБА_6 , прийшла додому до відповідача та звернулася з проханням до батька, щоб він забрав її проживати до себе, оскільки вона матір`ю свариться, не знаходить спільної мови. Відповідач пояснив доньці, що він не заперечує, щоб вона стала проживати однак для цього потрібно повідомити матір i отримати згоду служби так як до цього часу ОСОБА_6 проживала матір`ю в селі Матусів. Дана розмова була записана відповідачем за допомогою мобільного телефону. Підставою для позбавлення відповідача батьківських прав позивачка вважає факт ухилення відповідача від виховання та утримання доньки ОСОБА_6 , на підтвердження чого надає розрахунок заборгованості по аліментах та довідки з навчального і медичного закладів однак наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав. З приводу висновку комісії з питань захисту прав дітей про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітньот доньки ОСОБА_6 від 10.11.2023, слід зазначити наступне Комісія з питань захисту прав дітей прийняла вказаний висновок лише на підставі наданих позивачкою документів, батько дівчинки ОСОБА_4 на засідання комісії запрошений не був, будь-яких пояснень комісія від батька не отримувала, не намагалися з`ясувати, які дійсно відносини існують між батьком і дитиною, тобто комісією прийнято рішення в односторонньому порядку. Комісія проігнорувала норми законодавства і не здійснила виклик батька на засідання комісії, Враховуючи той факт, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, тому відповідач вважає, що комісія не намагалася встановити чи являється ОСОБА_4 злісним ухилянтом від виконання батьківських обов язків, чи в силу певних відносин між батьками дитини і певними життєвими обставинами він не в змозі був приймати участь у вихованні ОСОБА_6 . Комісісю не було з`ясовано думки відповідача з приводу позбавлення його батьківських прав, не встановлено, які почугтя має батько дитини, яку він має характеристику за місцем проживання.

10.01.2024 позивач надав відповідь на відзив, вказавши, що відповідач на підтвердження вказаних ним у відзиві обставин щодо його спілкування з донькою та вчинення позивачем перешкод щодо його участі у вихованні ОСОБА_6 не надає жодного належного та допустимого доказу. Також відповідач не надає доказів, де він взяв станом на 28.10.2022 кошти на погашення ваборгованості повному обсязі, яка згідно розрахунку заборгованості станом на 01.10.2022 становила 184963,10 гривень, не маючи роботи та маючи на утриманні дружину двох неповнолітніх дітей. Факт заперечення Відповідачем проти позову дійсно свідчить про інтерес батька до дитини, однак виявлений він з боку Відповідача не в інтересах дитини, а виключно в інтересах самого Відповідача, оскільки наявність у нього доньки в собливий період надає певні права її батьку.

15.01.2024 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, вказуючи, що оскільки на момент проведення звукозапису (січень 2023 року) розмови батька ОСОБА_4 із своєю донькою, ОСОБА_6 , донька не мала повної пивільної дієздатності, тому її батько являючись законним представником мав право на проведення аудіозапису розмови без її згоди, оскільки така згода надається батьками неповнолітніх дітей. Крім того, даний аудіозапис був зроблений з метою захисту прав неповнолітньої доньки, для подання до органів опіки піклування, оскільки вона просила батька, щоб батько забрав до себе проживати, так як з матір`ю у неї виникали конфлікти.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 14.11.2023 було відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 17.01.2024 було витребувано докази, зокрема з ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію про, те: чи надавалася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочка від мобілізації та чи стала наявність у нього неповнолітньої доньки ОСОБА_6 підставою для надання такої відстрочки; чи зберігаються в матеріалах особової справи військовозобов`язаного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , документи та/або копії з них видані на ім`я ОСОБА_6 та заяви або копії з них видані від імені ОСОБА_1 .

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01.02.2024 було закрите підготовче провадження та призначена цивільна справа за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Матусівської сільської ради Черкаської області про позбавлення батьківських справ до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання з`явилися, просили позов задовольнити та надали пояснення аналогічні до змісту позовної заяви та відповіді на відзив.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, заперечували щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві та запереченнях відповідь на відзив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей виконавчого комітету Матусівської сільської ради Черкаської області в судове засідання з`явився та позов підтримав повністю.

2. Мотивувальна частина:

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 16.08.2018, видане Виконавчим комітетом Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області (повторно) та свідоцтво про зміну імені серія НОМЕР_2 , видане 10.11.2022 Шполянським відділом реєстрації актів цивільного стані у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ( Том 1 а.с.11, 18).

ОСОБА_4 та ОСОБА_9 розірвали шлюб 30.01.2009, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції Черкаської області (Том 1 а.с.10, 92).

Згідно виконавчого листа від 03.10.2008 справа №2-1146/08 із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, починаючи з дня подачі виконавчого листа до досягнення дитиною повноліття (Том 1 а.с.12).

ОСОБА_9 одружилась із ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 (Том 1 а.с.13).

У подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_1 є двоє дітей ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно свідоцтв про народження (Том 1 а.с.14-15).

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 31.10.2022 №4982, наданого державним виконавцем Шполянського відділу ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом на 01.10.2022 заборгованість по сплаті аліментів в ОСОБА_4 становить 184963,10 грн. (Том 1 а.с.16).

За змістом заяви про сплату аліментів ОСОБА_9 повідомила про сплату 28.10.2022 ОСОБА_4 заборгованості по аліментам на утримання доньки ОСОБА_6 , а також про сплату 28.10.2022 ОСОБА_4 заборгованості по аліментам на перед на період часу до 16.02.2026 на утримання доньки ОСОБА_6 . Заява посвідчена приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області, № в реєстрі 1360 (Том 1 а.с.17, 100).

Згідно з розрахунком заборгованості по аліментах від 16.10.2023 №15589, наданого державним виконавцем Шполянського відділу ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. , станом на 01.10.2023 заборгованість по сплаті аліментів в ОСОБА_4 становить 33003,15 грн. (Том 1 а.с.19-20).

Відповідно до довідки №242/02-29 від 04.10.2023 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , одна виховує дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні. Батько дитини участі у вихованні дитини не приймає (Том 1 а.с.21).

За змістом пояснення вуличного депутата Ситник О. М. №102 від 05.10.2023 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає в АДРЕСА_1 , одна виховує дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні. Батько дитини участі у вихованні дитини не приймає. (Том 1 а.с.22).

ОСОБА_6 навчається у 10 класі Матусівського ліцею № 2, у шкільному житті дочки участь бере лише мати, а біологічний батько не приймає участі ( довідка №92 від 03.10.2023, видана директором Матусівського ліцею №2 Матусівської сільської ради в с. Матусів Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_38 (Том 1 а.с.23).

За даними характеристики, наданої класним керівником 1-4 класів Матусівського ліцею №2 ОСОБА_28 , в початковій школі ОСОБА_6 була старанною, вихованою дитиною, приймала активну участь в житті класу, мала організаторські здібності. Грала головні ролі в класному театрі. Мала достатній рівень знань. Завжди спокійна, врівноважена, охайна, не конфліктна, вміла знаходити спільну мову з однокласниками. Мама цікавилася навчанням дитини, не пропускала жодних батьківських зборів, разом з донькою приймала активну участь у всіх виховних заходах класу. Батько дитини участі у вихованні дитини не приймав. Зовсім не цікавився життям дочки, на зборах не був ні разу, не цікавився навчанням дитини, її успіхами і досягненнями. Жодної покупки для дитини тато не зробив. (Том 1 а.с.24).

Відповідно до пояснюючої записки №101 від 12. 10.2023 ОСОБА_29 , про те, що працюючи вихователем дошкільним підрозділом «Малятко» Матусівського ліцею №2 в період з 2012 по 2015 роки, вихованкою дошкільної групи була ОСОБА_6 за час перебування в дошкільному закладі, участі у освітньо-виховному житті дитини та співпрацею з закладом довкілля, займалася мама, ОСОБА_9 та її батьки (дідусь та бабуся дівчинки), а саме підготовка і участь у святах та розвагах, батьківські збори, тренінги для батьків та дітей, на всіх заходах була присутня тільки мама. Батько дитини на жодному заході не був присутній, вихованням дитини не займався в дошкільному заході не відвідував. (Том 1 а.с.25).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує сімейного лікаря виключно в присутності матері та проходить профілактичні щеплення вчасно, що підтверджується довідкою б/н від 03.10.2023 виданою Матусівською амбулаторією загальної практики - сімейної медицини. (Том 1 а.с.26).

ОСОБА_4 засуджени 20.12.2021 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком 2 роки (Том 1 а.с.27-30).

Рішенням Матусівської сільської ради від 10.11.2023 №142 «Про затвердження висновку комісії з питань захисту прав дітей» затверджено висновок комісії з питань захисту прав дітей про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого « ОСОБА_4 став проживати окремо від дочки та дружини займався виключно своїм життям. Взагалі перестав цікавитися своєю дитиною. Батько пе виявляв жодного бажання займатися її вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримашия малолітньої доньки не надавав. Відповідно до наявної інформації Шполянського ВДВС згідно довідки №80, від 06.11.2023 р., ОСОБА_9 не отримувала аліменти ОСОБА_30 період з 01.05.2023 по 01.11.2023p. Також ОСОБА_1 надала копію рішения Смілянського районного суду про вчинсння ОСОБА_31 , кримінального правопорутення… Служба у справах дітей Матусівської сільської ради обстежила умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання добрі, дитина забезпечена усім необхідиим для комфортного проживания, навчання та проведення дозвілля… Враховуючи наведене, вважаємо, що доцільно позбавити громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав по відношенню до дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Том 1 а.с. 51-53).

ОСОБА_4 одружився із ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 (Том 1 а.с.93).

У подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_32 є спільна донька ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_6 (Том 1 а.с.94).

Разом із подружжям ОСОБА_4 - ОСОБА_32 проживає донька ОСОБА_32 - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_7 (Том 1 а.с.95-99).

За змістом заяв ОСОБА_9 про сплату аліментів від 28.10.2022, адресовані в.о. начальника ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області ОСОБА_9 просила не стягувати на її користь штраф за сплатою аліментівта повернути виконавчий лист про стянення на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 (Том 1 а.с.102-103).

Відповідно до постанови про про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.11.2022 державним виконавцем Шполянського відділу ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено цю постанову у зв`язку із зверненням ОСОБА_9 (Том 1 а.с. 104).

ОСОБА_4 характеризується позитивно згідно із характеристикою від 03.01.2024, виданою за місцеим проживання головою вуличного комітету (Том 1 а.с.127).

ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку Шполянського РВК Черкаської області знаходився як призовник до 07.09.2005. Для постановки на військовий облік військовозобов`язаних 04 липня 2022 року гр-н ОСОБА_4 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_13 , але військово- обліковий документ не отримав, на облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_13 не став. Відстрочку від призову по мобілізації гр-н ОСОБА_4 не отримував (Том 1 а.с.157).

Судом допитані в судовму засіданні свідки, зокрема:

-свідок ОСОБА_36 повідомив, що пепребуваючи в домоволодінні відповідача бачив як до ОСОБА_4 в січні 2023 приходила донька ОСОБА_6 . Такж ще одного разу бачив як ОСОБА_6 відвідувала свого батька:

-свідок ОСОБА_32 , яка на даний час є дружиною відповідача, повідомила, що її чоловік ОСОБА_4 спілкується із своєю донькою ОСОБА_6 та допомагає їй матеріально;

-свідок ОСОБА_19 розповіла що ОСОБА_6 приходила до її вітчима і просила допомогти у вирішенні конфлікту з матір`ю ОСОБА_1 , декілька раз приходила ОСОБА_6 не сама, а зі своїм хлопцем.

Також в судовому засідання заслухана позиція ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що вважає, що її батько має бути позбавлений батьківських прав. Крім того, пояснила, що телефон батька знайшла в інтернет мережі. Потім телефонувала до батька та просила про надання згоди на зміну прізвища, також повідомила, що приходила до батька додому та просила допомогти вирішити конфлікт з матір`ю.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у змісті постанови від 30.05.2018 у справі № 553/2563/15-ц.

Відтак, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Вказаний висновок викладено у змісті постанови Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, §54, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30.06.2020 у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Суд, на підставі оцінених доказів, з урахуванням якнайкращих інтересів неповнолітньої дійшов висновку стосовно передчасності позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин конкретної справи позивачем не доведено й судом не встановлено.

Суд ураховує, що відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив із нею сімейних відносин не відповідає інтересам останньої.

Суд оцінює критично та не бере до уваги аудіозапис розмови ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_4 і ОСОБА_19 , так як вважає такий доказ неналежним та недопустимим в силу ст.78-79 ЦПК України.

Висновок органу опіки та піклування Матусівської сільської ради від 10.11.2023 про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, носить рекомендаційний характер, не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідача такого заходу, як позбавлення батьківських прав, винесений без будь-якої інформації зі сторони відповідача, у вказаному висновку не наведено належних підстав та достатніх аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси дітини та не вказано про встановлені фактичні обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання доньки, висновок здійснений без урахування характеристики батька дитини та його ставлення до виконання батьківських обов`язків, а тому відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд не бере його до уваги.

Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Натомість, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, у зв`язку із неналежним поводженням щодо дітей, позивачем не доведено належними та допустимим доказами ухилення відповідача від виховання дитини, свідомого нехтування батьківськими обов`язками, а позбавлення відповідача батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_6 є передчасним і таким, що суперечить інтересам дитини.

Суд вважає, що в даній справі кожен із батьків не діє в інтересах доньки ОСОБА_6 . Щодо позиції неповнолітньої щодо позбавлення батьківських прав її батька суд враховує, що така позиція дитини є наслідком впливу інших осіб, а не її власною думкою.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Суд дійшов висновку про те, що підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, відсутні.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, врахувавши, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав.

Щодо судових витрат.

Згідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в справі. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Нормами ч.ч.2, 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем надані: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія №001079 від 15.02.2019, копія договору про надання правничої (правової) допомоги №214 від 18.12.2023 та додаткові угоди від 29.12.2023 та від 01.02.2024, квитанції до прибуткового касового ордеру від 15.01.2024 на суму 4500,00 грн. та від 12.03.2024 на суму 6300,00 грн., акти виконаних робіт від 15.01.2024 та від 12.03.2024, детальний опис робіт від 13.03.2024 (Том 1 а.с.57-62, 105-109, 128-131, 233-236).

Ураховуючи наведене, з позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, які понесені та належним чином підтверджені відповідачем у розмірі 10800,00 гривень.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в розмірі 10800,00 грн. (десять тисяч вісімсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , інші дані про особу суду невідомі.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , інші дані про особу суду невідомі.

Рішення в повному обсязі складене 31.05.2024.

Суддя Н.П. Побережна