Ухвала
від 21.05.2024 по справі 757/3146/24-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3146/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Габрисі О.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС КЕПІТАЛ» про стягнення коштів за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач-1, ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - відповідач-2, ОСОБА_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС КЕПІТАЛ» (далі - відповідач-3, ТОВ «ОКС КЕПІТАЛ») про стягнення коштів за договором позики.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.01.2024 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС КЕПІТАЛ» про стягнення коштів за договором позики та призначено підготовче засідання.

08.05.2024 року на адресу Печерського районного суду міста Києва від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС КЕПІТАЛ» про стягнення коштів за договором позики. Відповідна заява передана головуючому судді 20.05.2024 року.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що між позивачем та відповідачами укладено договір позики, а також договір іпотеки, з метою забезпечення повернення боргу. В свою чергу боржники не виконали свої грошові зобов`язання за вказаним договором позики у встановлений строк, у зв`язку з чим, позивачем подано даний позов. Разом з цим, позивач вважає, що у зв`язку з невиконанням зобов`язання відповідачами існує ризик невиконання рішення суду за результатами розгляду даної справи. Відтак, представник позивача вважають, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачам 1-3: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариству з обмеженою відповідальністю «ОКС КЕПІТАЛ», може утруднити виконання рішення суду у випадку його задоволення і призвести до негативних наслідків для позивачів.

У відповідності до положень частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості заходів забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Аналіз вище вказаних норм права та правових висновків, викладених у постановах Верховним Судом, свідчить про те, що суд, забезпечуючи позов, повинен враховувати співмірність заходів забезпечення позову та заявлених позовних вимог позивача.

Разом з тим, представником позивача не долучено до матеріалі справи доказів співмірності ціни позову та розрахунку ціни майна щодо якого останній просить застосувати забезпечення позову. Так, накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідачів, яке суду невідоме, є таким, що порушує вимогу частини третьої статті 150 ЦПК України щодо співмірності забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Крім того, відповідачем-3 є юридична особа приватної форми власності, а тому застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке суду невідоме, є надмірним втручанням в приватноправові відносини, суперечить принципам цивільного судочинства та порушить право вільної підприємницької діяльності відповідача. Крім того, суду не надано доказів існування достатньо обґрунтованого ризику, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

За таких обставин, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС КЕПІТАЛ» про стягнення коштів за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 21.05.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.05.2024
Оприлюднено03.06.2024
Номер документу119411368
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —757/3146/24-ц

Ухвала від 19.11.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Шебуєва Вікторія Андріївна

Ухвала від 19.11.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Шебуєва Вікторія Андріївна

Ухвала від 04.11.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Григоренко І. В.

Ухвала від 21.05.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Григоренко І. В.

Ухвала від 24.01.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Григоренко І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні