Ухвала

від 06.04.2024 по справі 758/3584/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3584/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду клопотання слідчого СВ Подільського ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 ,

про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42021102070000011 від 26.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся з клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить встановити підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її захиснику ОСОБА_4 та захиснику (захисникам), які можуть захищати інтереси підозрюваної ОСОБА_7 строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021102070000011 від 26.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, пять днів з дати постановлення ухвали.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ Подільського ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42021102070000011 від 26.03.2021 р. за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 перебуває на посаді генерального директора ТОВ «АТ Біофарм» та відповідно до статуту ТОВ«АТ Біофарм» генеральний директор Товариства уповноважений: без довіреності виконувати дії від імені Товариства, представляти його в державних та інших органах, підприємствах, організаціях, установах; розпоряджатися майном і коштами Товариства, укладати контракти і договори, видавати довіреності, відкривати розрахункові (поточні), валютні та інші банківські рахунки Товариства; укладати договори (угоди);?приймає на роботу та звільнює з роботи працівників Товариства згідно з чинним законодавством, визначати функціональні обов`язки працівників, у межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, обов`язкові для виконання всіма робітниками Товариства; 11.10. Голова загальних зборів Товариства обирається загальними зборами учасників Товариства. Генеральний директор Товариства не може бути одночасно головою загальних зборів учасників Товариства. Голова загальних зборів Товариства: скликає загальні збори учасників Товариства; скликає позачергові загальні збори учасників Товариства; надає можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного загальних зборів учасників Товариства; надсилає учасникам проект рішення або питання для голосування методом опитування; приймає рішення методом опитування; інформує учасників про прийняте рішення методом опитування; вирішує інші питання за рішенням загальних зборів учасників Товариства. У подальшому, відповідно до Наказу № 54 від 25.04.2016 «Про утворення тендерного комітету Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» та керуючись вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» та з метою забезпечення ефективного використання державних коштів при здійсненні закупівель створено тендерний комітет Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Встановлено, що у зв`язку зі спалахами хвороби «ящуру» у сусідніх з Україною країнах (зокрема в Російській Федерації) та у Західній Європі (у Великобританії та ін.), з урахуванням наявності в України статусу «держави вільної від захворювання на ящур без застосування вакцинації», відповідно до п. 9 протоколу № 10 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України від 08.08.2007, Мінагрополітики доручено забезпечити підтримання резерву проти ящурних вакцин. На виконання п. 10 протоколу № 2 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України від 14.03.2017, Мінагрополітики затвердило «Інструкцію щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур» (наказ від 07.08.2017 № 431, зареєстровано в Міністерстві юстиції), якою передбачено створення при Держпродспоживслужбі (компетентний орган) постійно діючого резерву вакцини проти ящуру (п. 3 Розділ 8 Інструкції). На виконання вимог даної Інструкції, у 16.08.2017 науково-методичною радою Держпродспоживслужби рекомендовано Держпродспоживслужбі здійснити закупівлю вакцини проти ящуру для формування відповідного резерву та ввезення її за «разовим дозволом» (п. 1 протоколу № 3 засідання науково-методичної ради Держпродспоживслужби від 16.08.2017), а також підготовити пропозиції (вимоги) щодо якісного складу зазначеної вакцини та необхідної кількості у 5 % (п. 2.1.1 протоколу № 4 засідання науково-методичної ради Держпродспоживслужби від 14.12.2017). Відповідно до «Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитних хвороб тварин в Україні у 2018 році», затвердженого Головою Держпродспоживслужби ОСОБА_8 та погодженого ДНПК при КМУ (п. 2 протоколу № 1 від 19.01.2018), було визначено потребу у формуванні постійно діючого резерву вакцини проти ящуру у кількості 500 тис. одиниць та виділено 30 млн грн для її закупівлі. Однак, протягом 2018 року дана вакцина не була закуплена. Враховуючи викладене, відповідно до «Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитних хвороб тварин в Україні у 2019 році», затвердженого Головою Держпродспоживслужби ОСОБА_8 та погодженого ДНПК при КМУ (п. 6 протоколу № 3 від 28.12.2018), було визначено потребу у формуванні постійно діючого резерву вакцини проти ящуру у кількості 500 тис. одиниць, з виділенням 30 млн. грн. для її закупівлі. Так, у 2019 році на підставі рекомендацій Міжнародного епізоотичного бюро, вимоги до якісних характеристик вакцини проти ящуру були змінені (п. 2 протоколу № 1 засідання науково-методичної ради Держпродспоживслужби від 07.02.2019). Таким чином, з метою закупівлі вказаної вакцини, 05.08.2019 Держпродспоживслужбою оголошено про проведення публічної закупівлі з очікуваною вартістю 30 млн грн. Поряд з цим, відповідно до абз. 4 Методики створення та використання резерву ветеринарних препаратів, що затверджена наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 08.04.2009 № 76, розмір бюджетних асигнувань на створення, утримання та поповнення резерву ветеринарних препаратів встановлюється щорічно відповідно до заявки Головних управлінь ветеринарної медицини в областях, складеної на підставі пропозицій управлінь ветеринарної медицини в районах. Встановлено, що вказані заявки до Держпродспоживслужби не надходили. Крім того, відповідно до тендерної документації та технічного завдання, яке регламентує вимоги до вакцини зазначено, що вимогою щодо реєстрації ветеринарного препарату є наявність реєстрації препарату в країні-виробнику та наявність висновків референс-лабораторії по ящуру МЕБ щодо безпечності та ефективності даної вакцини, проте в тендерній пропозиції ТОВ «АТ Біофарм», відсутні вказані відомості, а саме: в тендерній пропозиції ТОВ «АТ Біофарм» надано копію контракту від 07.03.2019 № 1-0519-BF-VE на підставі якого планувалося здійснити закупівлю вакцини проти ящура у виробника, поряд з цим, під час здійснення імпорту вказаного ветеринарного препарату до митних органів надано контракт від 15.05.2019 № 2019/07; в тендерній пропозиції ТОВ «АТ Біофарм» надано гарантійний лист від 02.09.2019 № 1206 в якому ТОВ «АТ Біофарм» зобов`язується на момент поставки товару Вакцина проти ящуру «Aftovac-Oil» будуть надані сертифікати якості (експертні висновки) ДНКІБШМ на кожну серію товару з обов`язковим дослідженням на якісні показники, які зазначені в технічній документації препарату, в тому числі за показником «імуногенна активність», поряд з цим, згідно з листом ДНКІБШМ від 14.06.2021 № 425, звернень від ТОВ «АТ Біофарм» або інших юридичних та фізичних осіб з метою проведення відповідних досліджень та отримання сертифікатів якості (експертних висновків) на ветеринарний препарат «Aftovac-Oil» виробництва «Vetal Animal Health Products S.A.», не надходило та зазначені дослідження не проводились; в тендерній пропозиції ТОВ «АТ Біофарм» містяться копії документів щодо реєстрації в Туреччині, результатів лабораторних досліджень та дозволів на реалізацію вакцини «Aftovac», поряд з цим ТОВ «АТ Біофарм» поставило вакцину проти ящуру «Aftovac-Oil» з штамами вірусу ящуру відмінними від тих, що зазначені в лабораторних дослідженнях. Крім того, відповідно до тендерної пропозиції ТОВ «Юнівет Груп» (код ЄДРПОУ 37838170), встановлено, що вказане підприємство також пропонувало поставити вакцину проти ящуру «Aftovac-Oil» виробництва «VetalAnimalHealthProducts S.A.». Також, в тендерній пропозиції ТОВ «Юнівет Груп» надано документи від компанії «VetalAnimalHealthProducts S.A.», які ідентичні документам наданим ТОВ «АТ Біофарм» та містять аналогічні порушення. Також на офіційному сайті ТОВ «Юнівет Груп» зазначено, що ТОВ «АТ Біофарм» є їх партнером. Таким чином, не зважаючи на невідповідність тендерних пропозицій вимогам технічного завдання, протоколами № 238 від 01.10.2019 та № 239 від 03.10.2019, які підписані членами тендерного комітету ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 визнано такими, що відповідають технічному завданню та допущено до аукціону пропозиції ТОВ «АТ Біофарм» та ТОВ «Юнівет Груп», а протоколом № 242 від 10.10.2019 пропозицію ТОВ «АТ Біофарм» визнано найбільш економічно вигідною та укладено договір № 3010 від 30.10.2019 на поставку вакцини проти ящуру «Aftovac-Oil». Однак, згідно листа Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штампів мікроорганізмів ДНКІБШМ встановлено, що вакцини «Aftovac» та «Aftovac-Oil» виробництва компанії «VetalAnimalHealthProductsS.A.» не є аналогом і відрізняється як використаними у виробництві ад`ювантами, так і за виробничими штамами вірусу ящуру, тому не можна порівнювати та ототожнювати результати випробувань різних препаратів. В подальшому, з метою імпорту на митну територію України незареєстрованих ветеринарних препаратів, на лист ТОВ «АТ Біофарм» від 02.12.2019 № 1693, Держпродспоживслужбою, за підписом директора департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_16 надано відповідь № 11.41-5/2/19925 від 11.12.2019 в якій зазначено, що враховуючи результати дослідження зразків вакцини проведених в Інституті Пірбрайта (Великобританія) та з метою забезпечення виконання протоколу № 2 засідання ДНПК при КМУ від 06.12.2016 року, Держпродспоживслужба вважає за можливе її вивезення в Україну виключно з метою створення державного резерву вакцини проти ящуру тварин. Поряд з цим, згідно з ч. 3 ст. 72 Закону України «Про ветеринарну медицину» у разі катастрофи, стихійного лиха або спалаху хвороби тварин, які можуть призвести до зараження великої кількості тварин, Департамент може відповідно до встановленого порядку видати разовий дозвіл на імпорт конкретного ветеринарного препарату, не зареєстрованого для обігу та використання в Україні, за умови наявності документів, які підтверджують обіг і застосування цього препарату в країні, з якої він імпортується. Так, згідно з наявними даними в Держпродспоживслужбі відсутній встановлений порядок видачі разового дозволу на імпорт конкретного ветеринарного препарату, фактично такий дозвіл не міг бути виданий. З поміж того, незважаючи на той факт, що вказана вакцина не може бути використана за призначенням, встановлено, що ТОВ «АТ Біофарм» придбало зазначений обсяг вакцини у «VetalAnimalHealthProducts S.A.» та імпортувало його на територію України за 16 000 000 гривень (митна вартість), в свою чергу вказані дії призвели до завищення вартості вакцини, та як наслідок на рахунок ТОВ «АТ Біофарм» перераховано на 13,8 млн. гривень більше (різниця між імпортом та реалізацією). Згідно з висновком спеціаліста від 31.05.2021 №31/05-1 встановлено, що сума матеріальної шкоди (матеріальних збитків), яка завдана державному бюджету України, внаслідок укладення договору № 3010 від 30.10.2019 між ТОВ «АТ Біофарм» та Держпродспоживслужбою щодо закупівлі вакцини проти ящуру тварин, з урахуванням того, що вакцина проти ящуру не зареєстрована в Україні та не може бути використана за призначенням становить 29, 8 млн грн. Крім того, відповідно до висновку судового експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 120/7 від 07.10.2021 зазначено, що встановлений у висновку спеціаліста від 31.05.2021 №31/05-1 розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України внаслідок перерахування грошових коштів на користь ТОВ «АТ БІОФАРМ» відповідно до договору від 30.10.2019 № 3010, документально підтверджується у сумі 29 800 000,00 грн. Таким чином, директор ТОВ «АТ БІОФАРМ» (код. ЄДРПОУ 23317811) ОСОБА_7 , являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи прямий умисел на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, використовуючи надані повноваження, достовірно знаючи, що вакцина проти ящуру не зареєстрована в Україні та не може бути використана за призначенням, усвідомлюючи та передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій заволоділа коштами, виділеними з місцевого бюджету на придбання з метою створення державного резерву вакцини проти ящуру тварин, шляхом укладання договору закупівлі вакцини проти ящуру тварин на загальну суму 29 800 000,00 грн., у зв`язку з чим у грудні 2019, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів перераховано на р/р ТОВ «АТ Біофарм» 29 800 000,00 грн., за вакцину проти ящуру «Aftovac-Oil», що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, станом на дату вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними, діями, які виразились у заволодінні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненого в особливо великих розмірах, що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, станом на дату вчинення кримінального правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, у зв`язку з чим виникла необхідність виконання вимог ст.ст. 290, 291 КПК України.

Підозрюваній ОСОБА_7 та захиснику ОСОБА_4 , який представляє її інтереси згідно договору про надання адвокатських послуг,15.03.2023 р. повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, однакпідозрювана ОСОБА_7 виконувати вимоги ст. 290 КПК України за відсутності захисника відмовляється, в свою чергу захисник підозрюваної- ОСОБА_4 з моменту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання матеріалів досудового розслідування жодного разу з підозрюваною ОСОБА_7 на виклик слідчого не з`явився, про причини своє неявки не повідомив. Підозрювана ОСОБА_7 підтримує позицію свого захисника та не з`являється знайомитися із матеріалами досудового розслідування. Таким чином, орган досудового розслідування дійшов висновку, що підозрювана ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_4 здійснюють свідоме зволікання при проведенні ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, оскільки станом на момент звернення із даним клопотанням сторона захисту не ознайомилась із жодним томом матеріалів кримінального провадження, тобто останні свідомо зловживають своїми процесуальними правами. Станом на 22.03.2023 р. підозрювана ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_4 не ознайомились із жодним томом матеріалів кримінального провадження, яке за об`ємом складає п`ять томів, хоча мали можливість та належні умови для реалізації права на доступ до матеріалів. Підозрюваній ОСОБА_7 та її захиснику, 15.03.2023під відео фіксацію вручено повістки про виклик на 20.03.2023 на 11.00 год., 21.03.2023 на 11.00 год., 22.03.2023 на 11.00 год., до старшого слідчого ОСОБА_17 з метою ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та належного виконання вимог ст. 290 КПК України, проте ні підозрювана, ані її захисник систематично не з`являються на виклики слідчого, та не ознайомлюються належним чином з матеріалами досудового розслідування. Крім того, 15.03.2023 на адресу підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_4 направлено копію повідомлення про завершення досудового розслідування та повістки про виклик на вказані дати. Таким чином підозрювана ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_4 , допускають зволікання при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, чим порушуються вимоги, визначені у ст. 28 КПК України щодо виконання процесуальних дій у розумні строки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав внесене клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому. При цьому, зазначив, що підозрювана ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_4 , допускають зволікання при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, чим порушуються вимоги, визначені у ст. 28 КПК України, щодо виконання процесуальних дій у розумні строки.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки він не зловживає своїми процесуальними правами, а ознайомлюється по мірі можливості.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

У провадженні СВ Подільського ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42021102070000011 від 26.03.2021 р. за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом того, що посадові особи ДСУ з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, діючи у змові представниками ТОВ « АТ Біофарм» (код ЄДРПОУ 23317811), достовірно знаючи про те, що вакцина проти ящуру не може використана за призначенням на території України, уклали договір купівлі, внаслідок чого заволоділи грошовими коштами в особливо великих розмірах.

У кримінальному провадження № 42021102070000011 від 26.03.2021 р. ОСОБА_7 допитано з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення.

01.02.2023 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину, її дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України, заволодіння чужого майна, шляхом зловживання службововою особою своїм службовим становищем вчиненого в особливо великих розмірах, що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, станом на дату вчинення кримінального правопорушення.

15.03.2023 р. підозрюваній ОСОБА_7 та захиснику ОСОБА_4 , повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, однак підозрювана ОСОБА_7 виконувати вимоги ст. 290 КПК України за відсутності захисника відмовляється, в свою чергу захисник підозрюваної- ОСОБА_4 з моменту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання матеріалів досудового розслідування жодного разу з підозрюваною ОСОБА_7 на виклик слідчого не з`явився, про причини своє неявки не повідомив.

Станом на 22.03.2023 р. підозрювана ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_4 не ознайомились із жодним томом матеріалів кримінального провадження, яке за об`ємом складає п`ять томів.

15.03.2023 р. підозрюваній ОСОБА_7 та її захиснику, під відео фіксацію вручено повістки про виклик на 20.03.2023 на 11.00 год., 21.03.2023 на 11.00 год., 22.03.2023 на 11.00 год., до старшого слідчого ОСОБА_17 з метою ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та належного виконання вимог ст. 290 КПК України, підозрювана, та захисник систематично не з`являються на виклики слідчого, та не ознайомлюються належним чином з матеріалами досудового розслідування.

15.03.2023 на адресу підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_4 направлено копію повідомлення про завершення досудового розслідування та повістки про виклик на вказані дати.

Захисник в судовому засіданні пояснив, що повідомлення отримали 23 березня 20232 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.01.2012 р. № 1-рп/2012 у справі № 1-4/2001 зазначено на те, що право обвинуваченого на ознайомлення із матеріалами справи та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальній справі є складовими конституційного права на захист. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України визначається законами України. Відтак право на таке ознайомлення не є абсолютним.

Вказаним рішенням Конституційний Суд України вважає, що такі строки на ознайомлення повинні визначатися в кожній справі залежно від обсягу матеріалів справи та їх складності, кількості обвинувачених, дій або бездіяльності (поведінки) обвинуваченого чи його захисника та незалежних від волі обвинуваченого чи його захисника чинників (наприклад, хвороби) тощо. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства, визначеним у статті 2 Кодексу: охороняти права та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидко і повно розкривати злочини, викривати винних та забезпечувати правильне застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Це, з одного боку, забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, потерпілого) та суспільства в цілому.

Конституційний Суд України вважає, що вимоги статті 218 КПК України (1960 р.), яким регулювалося ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи, узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини та з підпунктом „b" пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту. Так, Європейський суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі „Ван Мехелен та інші проти Нідерландів", від 25 вересня 2008 року у справі „Полуфакін і Чернишов проти Росії").

Як зауважив Європейський суд, підпункт „b" пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому „мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту", а це означає, що така підготовка охоплює все, що є „необхідним" для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі „Корнєв і Карпенко проти України").

Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Таким чином, зазначена норма КПК України передбачає надання сторонам кримінального провадження достатнього часу для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, та лише у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зі змісту ст. 2 КПК випливає, що є три завдання кримінального судочинства: 1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; 2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Суд, зберігаючи неупередженість, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК).

Застосування належної правової процедури означає суворе додержання встановленого кримінальним процесуальним законом порядку досудового розслідування та судового провадження. Саме це є гарантією встановлення об`єктивної істини при здійсненні кримінального провадження, застосування до винного справедливого покарання і не притягнення до кримінальної відповідальності невинуватого.

Об`єктами, що беруться під захист від кримінальних правопорушень за допомогою норм КПК, є: особа; суспільство; держава. Об`єктами охорони є права, свободи та законні інтереси учасників кримінального провадження.

Під такою охороною слід розуміти забезпечення необхідних умов для здійснення прав, свобод і задоволення законних інтересів, їх недоторканності та непорушності за допомогою чіткого врегулювання кримінальних процесуальних відносин та прийняття заходів правового характеру з метою недопущення порушення прав учасників кримінального провадження, в тому числі і прав підозрюваного (його законного представника) та його захисника.

Пунктом 21 ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться розумність строків.

Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Критерієм для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен обвинувачений має право мати час і можливість для підготовки свого захисту.

В справі «Іглін проти України» (заява № 39908/05) Суд зазначає, що підпункт «b» п. 3 ст. 6 Конвенції гарантує обвинуваченому «адекватний час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а отже ця гарантія означає, що підготовка захисту по суті головних обвинувачень може включати проведення з його боку всіх «необхідних заходів».

Аналізуючи практику Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити у справі «Хусейн та інші (Huseyn and others) проти Азербайджану» (рішення від 26 липня 2011 р.) Суд визнав порушення підпункту «b» п. 3 ст. 6 Конвенції, відмітивши, що матеріали обвинувачення були досить великими і включали, поміж іншого, більше 6200 сторінок документів у 22 томах та відео свідчення, записані на 22 відеокасетах. Вивчення такого великого обсягу матеріалів вимагає значного часу для ознайомлення. А тому, Суд, дійшов висновку про наявність серйозних проблем з адекватністю і відповідністю часу і способів, наданих захисту для ознайомлення (пункти 174-178) [14].

У справі «Шопс (Schops) проти Німеччини» (рішення від 13 лютого 2001 р.) суд не визнав порушення підпункту «b» п. 3 ст. 6 Конвенції, так як всі томи справи (132 основних і 2 додаткових - близько 16 000 сторінок в цілому) були направлені адвокату за три тижні до прийняття рішення про продовження попереднього ув`язнення заявника (п.54). При цьому, слід зауважити, що адвокат під час досудового розслідування мав доступ до основних матеріалів, які складали 132 томи в цілому (п.24) [15].

Отже, вищенаведені приклади свідчать, що проблему визначення достатності часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження Європейський суд з прав людини вирішує в контексті обставин кожної конкретної справи. Судом не вироблено єдиних критеріїв визначення достатнього часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. А тому, рішення Суду в цьому випадку мають не стільки прецедентний, скільки орієнтуючий характер. Втім, вироблення та тлумачення загальних критеріїв визначення «достатності часу для ознайомлення» є необхідним для забезпечення однакової практики застосування положень ч.10 ст.290 КПК України.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що визначення достатності часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження має здійснюватися в кожному конкретному випадку індивідуально з врахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них.

Обсяг матеріалів слід визначати з врахуванням кількості аркушів кримінального провадження, кількості та характеристики речових доказів, наявності додатків до протоколів (стенограма, аудіо, відеозапис), які необхідно прослухати чи передивитися. При врахуванні обсягу матеріалів необхідно також брати до уваги те, чи ознайомлювалася сторона захисту, потерпілий з матеріалами досудового розслідування до його завершення в порядку, передбаченому ст.221 КПК України.

Складність матеріалів слід визначати з врахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та епізодів кримінальних правопорушень по яких здійснювалося досудове розслідування. Зокрема, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кримінального правопорушення, вчиненого групою осіб, то це вимагає або визначення черговості ознайомлення з матеріалами, або виготовлення копій матеріалів кожному учаснику кримінального провадження, який буде знайомитися з матеріалами.

Так, у ч.4 ст.290 КПК України визначено, що надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

В зв`язку з чим, слідчий суддя дійшов висновку, що сторона захисту не зволікає з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження.

З огляду на вищевказане, слідчий суддя не вбачає доказів умисного зволікання стороною захисту з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, а відтак правові підстави для задоволення клопотання слідчого відсутні, в зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 290 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42021102070000011 від 26.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1