Ухвала

від 30.05.2024 по справі 159/7400/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/7400/23 Провадження №11-кп/802/476/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області 21 травня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо останнього,

В С Т А Н О В И В

В провадженні Ковельського міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області 21 травня 2024 року задоволено клопотання прокурора та застосовано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 19.07.2024 включно, з визначенням розміру застави в сумі 60560 гривень.

Таке своє рішення суд мотивував тим, що обвинувачений будучи раніше судимим, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, не виконав умови попередньої ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання від 23.10.2023 не пройшов лікування від алкогольної залежності і не пройшов програми для кривдників, переховувався від суду, не з`являвся в судові засідання, в зв`язку з чим застосовувався привід, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений вважає застосований запобіжний захід надто суворим, просить врахувати, що він є багатодітним батьком, від потерпілої проживає окремо, відтак обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

В провадженніКовельського міськрайонногосуду Волинськоїобласті знаходитьсякримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 12023030550001411про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення вперіод іспитовогостроку,до нього у зв`язку з неявками в судові засідання було застосовано привід (ухвала Ковельського міськрайонного суду від 27.02.2024).

Суд першої інстанції, задовольняючи дане клопотання прокурора, в ухвалі зазначив про наявність підстав для застосування запобіжного заходу, зокрема, у зв`язку з неявками ОСОБА_6 в судові засідання.

Так, ризик переховування від суду є очевидним та вже справдився, оскільки до ОСОБА_6 ухвалою Ковельського міськрайонногосуду Волинськоїобласті від 27.02.2024 застосовано примусовий привід. При цьому інші запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленому судом ризику, тому до останнього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що обвинуваченим не доведено обставини щодо поважності причин його неявки до суду.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на порушення покладених на ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, оскільки останній умисно не з`являється до суду для розгляду провадження по суті, відомості про поважність причин його неявки відсутні.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам.

Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК України, зобов`язаний оцінити та врахувати передбачені ст.178 КПК України обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв`язків, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та дані, які його характеризують.

Так, під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового провадження в суді першої інстанції та під час перевірки відповідного рішення судом апеляційної інстанції основоположним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, суд першої інстанції правильно встановив, що заявлені ризики, зокрема, переховування ОСОБА_6 від суду об`єктивно існує та вже справдився і для його запобігання необхідно застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому інші запобіжні заходи не можуть запобігти встановленому ризику.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги обвинуваченого про необґрунтоване застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безпідставними.

Даних, які б унеможливлювали тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, надані матеріали провадження не містять.

Враховано судомі особуобвинуваченого,який є працездатним, не має джерела прибутку, зловживає спиртними напоями, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, не виконав умови попередньої ухвали суду про застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення. Також враховано думку потерпілої про загрозу для неповнолітніх дітей.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням місцевого суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області 21 травня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо останнього, без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді