Ухвала

від 31.05.2024 по справі 194/987/24

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/987/24

Номер провадження № 1-кс/194/196/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м.Тернівка

Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянин України, не одруженого, з середньою повною освітою, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

28.06.2023 Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до ухвали Тернівського міського суду від 07.03.2024 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком від 28.06.2023 та направлено для відбування покарання строком на 1 рік обмеження волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України та додані до клопотання матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 достовірно знаючи що на території України з 05:30 год. 24.02.2022 введений воєнний стан, 06.05.2024 в період часу з 19:00 год. до 20:00 год., знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , побачив в кухонній кімнаті квартири мобільний телефон марки Xiaomi, модель Redmi 13C в корпусі бірюзового кольору, який належить ОСОБА_7 . Після чого, у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану, а саме мобільного телефону марки Xiaomi, модель Redmi 13C в корпусі бірюзового кольору, 4/128GB, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 . З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, а мобільний телефон марки Xiaomi, модель Redmi 13C в корпусі бірюзового кольору, 4/128GB, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 лежить в кімнаті квартири за вищевказаною адресою, діючи шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, таємно викрав мобільний телефон Xiaomi, модель Redmi 13C в корпусі бірюзового кольору, 4/128GB, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 4229,10 гривень,який належить ОСОБА_7 .З викрадениммайном ОСОБА_6 ,з місцяскоєння кримінальногоправопорушення зникта розпорядивсяним насвій розсуд,спричинивши потерпілій ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на загальну суму 4229,10 гривень.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв`язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Просить суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 щодо підозри користується ст. 63 Конституції, щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував.

Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 та просив обрати йому нічний домашній арешт.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи питаннящодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує ст.ст. 177, 178 КПК України та вимоги ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.05.2024 року за №12024041400000238 за ч. 4 ст. 185 КК України.

27.05.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 19.05.2024, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 17.05.2024, протоколом огляду предмету від 17.05.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.05.2024, протоколом огляду предмету від 17.05.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.05.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.05.2024, висновком судової товарознавчої експертизи №2557/24 від 21.05.2024, протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним від 27.05.2024, постановами про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні, протоколом пред`явлення для впізнання від 30.05.2024 року.

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Слідчий суддя враховує вимоги ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, яке у відповідності зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином відповідно, та передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Під острахом отримання можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України. Запобігання ризикам переховування підозрюваного від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства.

Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний на утриманні нікого не має, а отже не має міцних соціальних зв`язків, а тому перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування, оскільки на сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану.

Слідчий суддя враховує особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше судимий, та який в період відбуття покарання за попереднім вироком, згідно пред`явленої підозри, знову вчинив (у тому числі) нове умисне корисливе кримінальне правопорушення, що у сукупності свідчить про його стійку кримінальну поведінку, та небажання підозрюваного ставати на шлях виправлення.

Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний не працює, а отже не має стабільного джерела доходу, свідчить про те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному правопорушенні обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_6 , будь-яким чином може впливати на вказаних осіб, з метою зміни чи викривлення показів на його користь, оскільки їх добре знає.

Крім того, слідчим суддею враховується, що ОСОБА_6 за місцем проживання охарактеризований посередньо, перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.

Враховуючи, що ОСОБА_6 , захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув`язнення не має, характеру, обставин та тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий суддя не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, оцінюючи вищевказані обставини, та приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість підозри не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисника щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Також, як слідує з практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного (обвинуваченого) таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Крім того, згідно зістаттями 7-9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

Отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення, отже менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Слідчий суддя наголошує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи КПК України, характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів в межах строку досудового розслідування з одночасним визначенням застави за правилами ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 грн., а також покладенням на підозрюваного відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, ч. 1 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 щодо обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_11 а, ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 годин 26 липня 2024 року.

Ухвала слідчого судді діє до 23-59 годин 26 липня 2024 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваного обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA158201720355229002000017442 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 26239738, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/987/24 (провадження № 1-кс/194/181/24).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язаний виконувати наступні обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, застоводавцю, що у разі нез`явлення його за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов`язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1