Рішення

від 28.05.2024 по справі 389/510/24

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.05.2024

Провадження №2/389/135/24

ЄУН 389/510/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Українського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між нею та її матір`ю, та визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Під час розгляду справи збільшила свої позовні вимоги та просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 8,2513 га на території Знам`янської міської ради Кіровоградської області. Оригінал правовстановлюючого документу у позивача відсутній. Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав через відсутність свідоцтва про народження позивача, яка народилася в Російській Федерації. Також позивачу роз`яснено, що вона попустила встановлений законом строк для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини та не проживала разом із спадкодавцем на час її смерті, тому вважається такою, що спадщину не прийняла. Рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин спадкодавця із спадкоємцем та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Через неможливість оформити спадщину в нотаріальному порядку, позивач вимушена звернутися до суду із даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, відповідно до якої підтримала вимоги позову та просить їх задовольнити, просить проводити розгляд справи без її участі. Судові витрати просить покласти на позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник подав заяву, відповідно до якої просить проводити розгляд справи без його участі та не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов частково обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в деревні Козловка Скопінського району Рязанської області. Матір`ю вказана ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 видане міським відділом ЗАГС м. Знам`янка Кіровоградської області ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_6 , дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 . Після розірвання шлюбу із ОСОБА_6 позивачці присвоєно дошлюбне прізвище ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 видане відділом РАГС Знам`янського міськвиконкому. Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 видане відділом РАГС Знам`янського міськвиконкому Кіровоградської області ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_9 , дружині присвоєно прізвище ОСОБА_10 . Після розірвання шлюбу із ОСОБА_9 позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 видане відділом РАГС Знам`янського міськвиконкому Кіровоградської області.

Відповідно до договору довічного утримання посвідченого державним нотаріусом Знам`янської міської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Георгієвою Л.В. 28.08.2007, ОСОБА_2 та ОСОБА_11 передали ОСОБА_12 належну їм на праві спільної часткової власності квартиру на умовах вказаного договору.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Знам`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у кіровоградській області складений відповідний актовий запис 332.

Згідно з Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Роз`ясненням нотаріуса від 17.11.2023 повідомлено позивача про те, що вона вважається такою, що не прийняла спадщину, так як в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву не подавала, разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала. Також вивчивши надані до нотаріуса документи, що підтверджують родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем встановлено, що свідоцтво про народження відсутнє. Рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За приписами ст.93 ЦПК України в порядку цивільного судочинства розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінка доказів здійснюється судом за приписами ст. 89 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення фактів, якщо ці факти породжують юридичні наслідки.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач народилася в деревні Козловка Скопінського району Рязанської області, факт народження зареєстрований на території російської федерації, та враховуючи розірвання дипломатичних відносин із країною агресором через повномасштабне вторгнення на територію України, підтвердити народження позивача від батьків шляхом доступу до актового запису про народження, не представляється можливим. Разом з тим, наданими заявником документами підтверджується родинний зв`язок між спадкодавцем та спадкоємцем як між матір`ю та донькою.

Як вже вказано раніше ОСОБА_2 та ОСОБА_11 передали ОСОБА_12 належну їм на праві спільної часткової власності квартиру на умовах договору довічного утримання посвідченого державним нотаріусом Знам`янської міської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Георгієвою Л.В. 28.08.2007. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 зобов`язалася довічно повністю утримувати відчужувачів і залишити в їх безоплатному довічному користуванні одну житлову кімнату. Матеріальне забезпечення з утримання, яке щомісяця має надаватись відчужувачам оцінене сторонами у сумі двох мінімальних розмірів пенсії за віком щомісячно. Утримання визначається сторонами у вигляді: забезпечення відчужувачів житлом, харчуванням, необхідними побутовими послугами, медичної допомоги лікарів та лікувальними засобами, у разі смерті відчужувачів поховати їх.

Відповідно до довідки виданої ОСББ «Чайковського 30» м. Знам`янка Кіровоградської області від 08.05.2024 встановлено, що ОСОБА_2 буза зареєстрована та мешкала до дня своєї смерті в АДРЕСА_1 . Разом із нею проживала без реєстрації донька ОСОБА_1 до часу смерті матері, вели спільне господарство, донька доглядала за матір`ю до дня смерті останньої, поховання провела за власний рахунок.

Устатті 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Згідно з частиною другоюстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

За змістом нормистатті 1268 ЦК Українипорядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першоюстатті 29 ЦК Україниє житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.»

Таким чином, відсутність декларування місцяпроживання абореєстрації місцяпроживання (перебування)особи за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстраціїне є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим встановити факт спільного постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час смерті останньої, що підтверджується наявними в справі доказами та не заперечується заінтересованою особою, та який необхідний заявнику для вирішення спадкових справ.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом визнання права.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є: принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 41 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.

Цивільний процесуальний кодекс України у статті 2 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї про захист прав людини і основоположних свобод із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, який діє для України з 11 вересня 1997 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

За змістом положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб. Позивач пов`язаний зі спадкодавцем кровним спорідненням. Усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких є позивач.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.5 ЦПК).

Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу 1 цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, те що у день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у виді земельної ділянки, позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину в установленому законом порядку, однак у позасудовому порядку не має можливості реалізувати своє право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак через те, що позивач просить покласти судовий збір на неї, суд вважає не стягувати з відповідача судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522285400:02:000:9032 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач Знам`янська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області місце знаходження м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області вул. Михайла Грушевського, 19, код ЄДРПОУ 32986436.

Суддя В.В. Український