Рішення

від 01.05.2024 по справі 639/3857/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/3857/23

Провадження №2/639/170/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів Кравченко А.Л., Кобзар І.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Лангула О.В., Козуб О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «ХІТЛАЙН» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

19.07.2023 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Грищенко О.В. звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» і просить суд визнати причину пропуску строку для подання позовної заяви поважною, визнати незаконним і скасувати наказ директора ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» №ВІК00000123-0000002714 від 10.11.2020 року та поновити позивача на посаді слюсаря з механоскладальних робіт 3 р. ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН»; стягнути з відповідача на користь позивача виплату у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 209669,60 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ«ВІК «ХІТЛАЙН», 14.10.2020 року ОСОБА_3 отримав повістку за підписом тимчасово виконуючого обов`язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою йому запропоновано 15.10.2020 року до 09:00 години прибути до призовної дільниці. Враховуючи обов`язок ОСОБА_2 прибути 15.10.2020 року до призовної дільниці і те, що в той же день він повинен був виходити на роботу, він повідомив про це свого безпосереднього керівника, бригадира ОСОБА_4 , зателефонувавши йому увечері 14.10.2020 року на його особистий телефон.Відповідно до інформації, викладеної у повідомлені за підписом тимчасово виконуючого обов`язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 15.10.2020 року був призваний на строкову військову службу та направлений до обласного збірного пункту, а 03.12.2020 року - відправлений до військ у складі команди на підставі наказу ХОВК № 74.Наприкінці жовтня 2020 року мати ОСОБА_2 , на прохання начальника відділу кадрів ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН», надала до підприємства оригінал повістки, яку отримав позивач 14.10.2020 року.Не зважаючи на вищезазначені обставини, 27.11.2020 року матері позивача працівником АТ «Укрпошта» був переданий цінний лист відповідача з копією наказу про припинення трудового договору (контракту) № ВІК00000123-0000002714 від 10.11.2020 року в якому зазначено, що ОСОБА_2 з 16.10.2020 року був звільнений із займаної посади з причин, передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП України на підставі доповідних та актів про відсутність з 15.10.2020 до 10.11.2020 року.З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_2 з 15.10.2020 року призваний до строкової військової служби та перебував в обласному збірному пункті, про що достовірно було відомо керівництву відповідача, всупереч вимогам ст. 43 КЗпП України не запрошувався до розгляду подання власника або уповноваженого ним органу про надання згоди на звільнення, якщо таке взагалі подавалося, представник позивача вважає звільнення ОСОБА_2 з причин, зазначених у наказі про припинення трудового договору (контракту) №ВІК00000123-0000002714 від 10.11.2020 року, незаконним. Так, 05.07.2023 року представником позивача був надісланий адвокатський запит до ТОВ «ВІК "ХІТЛАЙН» про надання інформації щодо звільнення ОСОБА_2 та розміру його заробітної плати з наданням копій підтверджуючих документів. У відповідь на запит ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» надіслав листа за вих. №1993 від 13.07.2023 року з доданою довідкою про дохід ОСОБА_2 від 11.07.2023 року №ВІК00000013. Враховуючи надані відомості щодо доходу ОСОБА_2 за останні два місяці роботи, керуючись положеннями ст. 235 КЗпП України, позивач вважає, що виплата у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача, дорівнює сумі 209 669,60 гривень (13 104,35 : 2 х 32 місяця) за період з листопада 2020 року по червень 2023 року, включно.

Поважність причин пропуску строку для подання позову представник позивача обґрунтовує тим, що 11.01.2021 року представником позивача адвокатом Грищенко О.В. до Червонозаводського районного суду м. Харкова була подана заява про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу. У зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 в обласному збірному пункті та неможливістю самостійно укласти договір про надання правничої допомоги, мати позивача була вимушена звернутись за правничою допомогою в інтересах сина до адвоката. Можливість укласти договір з адвокатом у ОСОБА_2 з`явилась лише у квітні 2023 року, оскільки він проходив строкову військову службу, а з початку повномасштабної збройної агресії рф військову службу за контрактом, був поранений та потрапив у полон. Між тим ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2023 року була задоволена заява відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, роз`яснено позивачу право на повторне звернення до суду з порушенням питання щодо поновлення строків на таке звернення. Тому, зважаючи на довготривалий час розгляду справи Червонозаводським районним судом м. Харкова, представник позивача вважає, що строк подання позову пропущений з поважних причин.

З огляду на викладене позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.07.2023 року позов ОСОБА_2 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ВІК «ХІТЛАЙН»про скасуваннянаказу прозвільнення,поновлення нароботі,стягнення оплатиза часвимушеного прогулу- залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.07.2023 року представником позивача ОСОБА_1 вказані недоліки були усунуті, подана уточнена позовна заява.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.07.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

11.09.2023 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» подано відзив на позов, в якому через відсутність доказів заперечується той факт, що відповідач своєчасно повідомив відповідача про поважність причини його відсутності на робочому місці 15.10.2020 року. В якості доказу належного повідомлення відповідача про поважність причини його відсутності на робочому місці позивач посилається на повістку, яку йому, начебто, було вручено 14.10.2020 року (копію додано до позову) і оригінал якої наприкінці жовтня 2020 року, за твердженням позивача, його мати передала начальнику відділу кадрів відповідача. Однак, зазначені обставини позивач також нічим не підтверджує, окрім своїх висловлювань, а навпаки цей факт спростовується документами, наданими самим позивачем, а саме: у січні 2021 року було подано аналогічну позовну заяву до Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа №646/81/21), до якої також було додано копію цієї ж повістки, але обидві копії, зроблені з одного оригіналу, відрізняються тим, що на копії повістки, доданої до цього позову, наявні підпис та печатка, а на копії, що була додана до позову у 2021 році - відсутні підпис ТВО військового комісара та печатка ІНФОРМАЦІЯ_1 .Відтак до січня 2021 року оригінал повістки не мав необхідних реквізитів, тому його не можна вважати офіційним документом.Якщо припустити, що мати позивача наприкінці жовтня 2020 року віддала оригінал повістки представнику відповідача, то виникає питання, яким чином позивач у 2023 році зробив копію з цієї ж повістки, на якій вже з`явились і підпис, і печатка. А якщо припустити, що на оригіналі повістки підпис та печатка з`явились вже після січня 2021 року, то спростовується твердження позивача про те, що оригінал повістки був переданий представнику відповідача наприкінці жовтня 2020 року. При цьому, в самій позовній заяві позивач зазначає, що оригінали даних письмових доказів знаходяться у позивача. Отже копію повістки, яку позивач додав до позову у цій справі, представник відповідача вважає неналежним доказом.

Крім того, як зазначено у відзиві, в якості доказу поважності своєї відсутності на роботі у період з 15.10.2020 року по 10.11.2020 року позивач надає копію Повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 ТВО № 2401/2 від 10.12.2020 року за підписом ТВО військового комісара.Однак у Повідомленні вказується лише про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач 15.10.2020 року був направлений до обласного збірного пункту та відправлений до військ у складі команди 03.12.2020 року, і нічого не зазначається про місце перебування позивача у цей період часу. Таким чином зазначений доказ ніяким чином не підтверджує той факт, що позивач у період з 15.10.2020 року по 03.12.2020 року весь час безперервно перебував на території обласного збірного пункту і не мав можливості самостійно (а не через свою матір) і своєчасно повідомити відповідача, як роботодавця, про поважність причин своєї відсутності на робочому місці.Згідно з п. 84 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого Постановою КМУ від 21.03.2002 року №352 (надалі Положення) районні (міські) ТЦК та СП не пізніше ніж протягом трьох календарних днів з дати призову на строкову військову службу письмово повідомляють керівника підприємства, де працює призовник (відповідно до поданих призовником документів про місце роботи). За таких обставин Повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 ТВО про призов позивача, який відбувся 03.12.2020 року, повинен був повідомити відповідача не пізніше 06.12.2020 року. Однак позивачем не надано доказів про направлення такого повідомлення на адресу відповідача, а на самому повідомленні відсутні не тільки відмітки про його одержання відповідачем, а й навіть не вказана особа, якій направлялось це повідомлення.Згідно з п. 49 Положення призов громадян на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин.Якщо припустити, що дійсно існувала повістка, за якою позивач повинен був з`явитись 15.10.2020 року до призовної дільниці, і був направлений до військ лише 03.12.2020 року, то весь цей період з 15.10.2020 року по 03.12.2020 року позивач проходив призовну комісію в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, як свідчать документи, додані позивачем до позову, а саме : Акт про нещасний випадок №100/23 та Акт про розслідування нещасного випадку від 24.03.2023 року, позивач пройшов попередній медичний огляд тільки у грудні 2020 року. За таких обставин, можна зробити висновок, що позивач під час призовної комісії міг пройти медичний огляд виключно 01-02 грудня, а відтак твердження позивача про поважність його відсутності на робочому місці у період з 15.10.2020 року до моменту його звільнення 10.11.2020 року нічим не підтверджується. Позивач зазначає, що 27.11.2020 року працівником АТ «Укрпошта» був переданий його матері цінний лист, в якому містився разом із супровідним листом оскаржуваний Наказ відповідача про звільнення позивача. Однак, зазначені твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки цінний лист 6100406918021 було вручено особисто позивачу 26.11.2020 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Таким чином, позивач був обізнаний про факт його звільнення саме з 26.11.2020 року, а відтак мав можливість особисто надати відповідачу всі документи щодо поважності його відсутності на робочому місці у період з 15.10.2020 року по 10.11.2020 року, так як попередній медичний огляд він пройшов лише 01-02 грудня 2020 року, а відправлений до військ лише 03.12.2020 року. Згідно з п. 84 Положення громадянам, призваним на строкову військову службу, виписується повістка за формою згідно з додатком 21 та вручається не пізніше ніж за три доби до відправлення на збірний пункт, у якій зазначається, що особу призвано на строкову військову службу, зараховано до команди № _ (зазначається номер команди) та повідомляється дата, час та адреса куди призовник повинен з`явитись для відправлення на збірний пункт. Таким чином позивач з 26.11.2020 року (отримання наказу про звільнення) щонайменше впродовж трьох діб до його відправлення до військ 03.12.2020 року мав можливість повідомити відповідача про поважність його відсутності на робочому місці у період з 15.10.2020 року по 10.11.2020 року, однак не вчинив для цього жодних дій.

10.11.2023 року на адресу суду за вх. №25542 від представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якій останній вважає хибними всі посилання представника відповідача на необґрунтованість позовних вимог належними доказами, в свою чергу зазначає, що надане відповідачем рекомендоване повідомлення №6100406918021 про отримання позивачем копії наказу про звільнення не можна вважати достатнім та належним доказом особистого отримання ОСОБА_2 . поштового відправлення, оскільки вказане лише прізвище і відсутній підпис отримувача поштового відправлення. Крім того представник позивача звертає увагу на те, що відповідачем на надано жодного доказу, який би підтверджував попереднє узгодження звільнення ОСОБА_2 із первиною профспілковою організацією, що передбачено ст. 43 КЗпПУ, просить задовольнити позов у повному обсязі.

22.01.2024 року ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харковаклопотання представникавідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «ХІТЛАЙН» про витребування доказів задоволено. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 надати суду наступну інформацію: Чи перебував ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у період з 15.10.2020 року по 03.12.2020 року у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 чи підпорядкованих йому підрозділів? Якщо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , перебував на території ІНФОРМАЦІЯ_1 (його підрозділах), то в який період (із зазначенням конкретних дат перебування)? Якщо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , перебував на території ІНФОРМАЦІЯ_1 (його підрозділах), чи мав він можливість вільно пересуватися поза межами вказаних підрозділів, чи перебував там безперервно з моменту прибуття до моменту відправлення його до військової частини?Чи проходив призовник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , медичний огляд, у який період, та яке рішення за його результатами було прийнято військово-лікарською комісією (із зазначенням дати та номера відповідної постанови)?Чи повідомляв призовник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , призовній комісії дані про місце його роботи та посаду, зокрема, що він працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ВІК «ХІТЛАЙН» на посаді слюсаря з механоскладальних робіт? Чи зазначені ці відомості в його обліковій картці призовника?Чи направляв ІНФОРМАЦІЯ_2 письмове повідомлення про призов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІК «ХІТЛАЙН» за місцем його роботи? Якщо направляв, надати копію повідомлення та документів на підтвердження його відправлення?Чи направлялась ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , повістки про необхідність прибуття до призовної дільниці для проходження медичного огляду, призовної комісії та до збірного пункту для відправлення до військової частини? Якщо направлялись, то повідомили дати їх вручення призовнику та надати копії розписок про одержання повісток призовником ОСОБА_2 . У який період (із зазначенням конкретних дат) призовник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , перебував на збірному пункті перед відправленням у військову частину?Чи надавались призовнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , короткочасні звільнення під час його перебування на збірному пункті? Якщо надавались, то надати відомості про це з книги обліку звільнених? З якої дати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , почав проходити службу відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»?

Витребувані докази частково надані на адресу суду.

Після ознайомлення з наданими новими доказами представником відповідача ОСОБА_5 подані доповнення до відзиву, в яких звертається увага на те, що згідно наданих доказів ОСОБА_2 у 2020 році викликався повістками лише 2 рази на 07.09.2020 р. на 9.00 до призовної дільниці та на 05.10.2020 року на 8.30 на відправку, отже копія розписки від 14.10.2020 року є сфальсифікованою і до призовної дільниці ОСОБА_2 прибув 15.10.2020 року за власним бажанням без будь-якого виклику та повістки. Також згідно наданих доказів ОСОБА_2 пройшов повний медичний огляд виключно 07.09.2020 року, за результатами якого згідно протоколу №1 від 01.10.2020 року він визнаний придатним до військової служби. В цей же день 07.09.2020 року позивачу вручено повістку про необхідність прибуття 05.10.2020 року для відправлення у військову частину, однак позивач 29.09.2020 року звернувся до відповідача із заявою про прийняття на роботу з випробувальним строком, не повідомивши, що він має можливість відпрацювати лише три робочі дні 30.09.2020 р., 01.10.2020 р. та 02.10.2020 р., приховавши від відповідача цю суттєву обставину. Фактично позивач був прийнятий на посаду слюсаря механоскладальних робіт з випробувальним строком 1 місяць, але відпрацював 10 робочих днів у вересні 2020 р. один день та дев`ять днів у жовтні 2020 р., а з 15.10.2020 року на робочому місці вже не з`являвся. При цьому 05.10.2020 року він відпрацював повний робочий день, доказів його безперервного перебування в обласному збірному пункті з 15.10.2020 року по 03.12.2020 року не надано, а облікова картка призовника ОСОБА_2 свідчить про те, що він не повідомляв про місце своєї роботи, в тому числі в ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН», докази направлення відповідного повідомлення якому також відсутні. Отже, представник відповідача зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів, що будь-хто повідомляв роботодавця про поважність причин відсутності позивача на робочому місці, починаючи з 15.10.2020 року, і про його призов на строкову військову службу.

Судом долучені до матеріалів справи додаткові докази, надані представником відповідача в додаток до доповненого відзиву.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Грищенко О.В. надав вступне слово, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.Представник позивача не зміг уточнити обставини щодо проходження медичної комісії позивачем, а також обставин стосовно місцезнаходження позивача з 15.10.2020 року і чи приходив він на збірний пункт з речами. При цьому представник позивача наголошував на неможливості явки в судове засідання позивача, який проходить військову службу і повідомив, що у разі задоволення позову, позивач з цих же підстав не зможе фактично виконувати трудові обов`язки на роботі, з якої його звільнено, і напише заяву про звільнення.

Представники відповідача ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» - Лангул О.В., ОСОБА_5 надали вступне слово, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Суд, заслухавши вступне слово учасників та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

29.09.2020 року ОСОБА_2 звернувся до директора ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» із заявою, в якій просив з 30.09.2020 року прийняти його на постійну роботу слюсарем механоскладальних робіт 3 розряду на дільницю заливки, з випробувальним строком згодний, що підтверджується копією заяви (а.с.176).

Згідно з наказом №ВІК00000285-0000002714 від 29.09.2020 року керівника підприємства ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» про прийняття на роботу ОСОБА_2 прийнятий на основну роботу з 30.09.2020 року слюсарем механоскладальних робіт 3 розряду дільниці заливки зі строком випробування 1 місяць, тривалість робочого дня 40 годин, оклад (тарифна ставка) 6376 грн. З наказом ОСОБА_2 ознайомлений 30.09.2020 року (а.с.176 зворот).

Відповідно до витягів з табелів обліку робочого часу ОСОБА_2 на вказаній посаді в ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» відпрацьовано 30.09.2020 року, 01.10.2020 року, 02.10.2020 року, 05.10.2020 року, 06.10.2020 року, 07.10.2020 року, 08.10.2020 року, 09.10.2020 року, 12.10.2020 року, 13.10.2020 року . З 15.10.2020 року по 10.11.2020 року в табелі проставлена позначка ПР (прогул) (а.с.177-178).

Згідно з довідкою №ВІК00000013 від 11.07.2023 року про заробітну плату, ОСОБА_2 працював у ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» з 30.09.2020 року по 16.10.2020 року на посаді слюсар з механоскладальних робіт 3 р. Дохід позивача за період з 30.09.2020 року по 16.10.2020 року склав 13104,35 грн. (а.с.12).

До позову додано копію повістки, якою згідно із Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_2 , що підлягає строковій військовій службі, пропонується 15.10.2020 року до 9.00 години прибути до призовної дільниці за адресою: АДРЕСА_1 . При собі мати результати аналізів сечі, крові, ЕКГ та флюорографії. Для оформлення відстрочки мати довідку з місця навчання. На копії повістки міститься підпис ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 і частка печатки (а.с.9)

Представником відповідача додано іншу копію повістки аналогічного змісту, на якій мало видно підпис і взагалі не видно печатку (а.с.71).

Згідно з повідомленням за підписом тимчасово виконуючого обов`язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 від 10.12.2020 року, №2401/2 ОСОБА_2 ,1995 року народження, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Указу Президента України від 16.01.2020 року №13/2020 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році» зі змінами, який рішенням районної призовної комісії визнаний придатним до військової служби та призваний на строкову військову службу 15.10.2020 року направлений до обласного збірного пункту. Відправлений до військ у складі команди, наказу ХОВК № 74 від 03.12.2020 року. Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.119 КЗпП України за призваними на строкову військову службу гарантоване збереження місця роботи, посади, середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності з одночасним отриманням грошового забезпечення військовослужбовця. Вказане повідомлення адресоване «керівнику» без вказівки наконкретне підприємствота його адресу. Докази фактичного направлення і отримання такого повідомлення суду також не надані (а.с.10, 163).

На виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.01.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 надав відповідь від 06.02.2024 року №170/ВПСК, згідно з якою, ОСОБА_2 на збірний пункт Харківського ОВК з Харківського ОВК Харківської області був представлений 15.10.2020 року (підстава іменний список на військову команду). Представити дані щодо періоду перебування на збірному пункті ОСОБА_2 та надання йому короткочасних звільнень під час знаходження на збірному пункту Харківського ОВК неможливо у зв`язку зі знищенням книги обліку звільнених призовників з ОЗП ІНФОРМАЦІЯ_1 (акт знищення №165/ВПСК від 24.02.2023 року). ОСОБА_2 зі збірного пункту Харківського ОВК був відправлений 03.12.2020 року в складі команди №64/5531 до в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) (а.с.153).

На виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.02.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 надав копію облікової картки призовника ОСОБА_2 , в якій ОСОБА_2 визнаний придатним до військової служби (протокол призовної комісії №1 від 01.10.2020 року) і значиться відмітка про те, що він з`явився в РВК для відправки у військову частину 03.12.2020 року. Дані про місце роботи ОСОБА_2 в обліковій картці призовника відсутні (а.с.156-161).

Також до вказаної відповіді суду надані дві розписки: перша підписана ОСОБА_2 31.08.2020 року про необхідність його явки на призовну дільницю на 04.09.2020 року на 9.00, і друга підписана ОСОБА_2 07.09.2020 року, про необхідність його явки на відправку на 05.10.2020 року на 8.30 (а.с.162).

15.10 2020 року ОСОБА_2 внесено до іменного списку на військову команду №к НОМЕР_3 , що направляється з Харківського ОРВК на обласний збірний пункт для відправлення у військову частину (а.с.164).

Згідно з доповідними майстра дільниці заливки ОСОБА_7 від 15.10.2020, 16.10.2020, 19.10.2020, 20.10.2020, 21.10.2020, 22.10.2020, 23.10.2020, 26.10.2020, 27.10.2020, 28.10.2020, 29.10.2020, 30.10.2020, 02.11.2020, 03.11.2020, 04.11.2020, 05.11.2020, 06.11.2020, 09.11.2020, 10.11.2020 ОСОБА_2 слюсар механоскладальних робіт 3 розряду дільниці заливки до роботи у вказані дати протягом дня не приступав, про що також складені відповідні акти інспектором відділу кадрів, начальником відділу охорони праці, юрисконсультом та іншим слюсарем механоскладальних робіт дільниці заливки. Акти в тому числі містять інформацію, що ОСОБА_2 на телефонні дзвінки не відповідає, в результаті виїздів за місцем проживання ОСОБА_2 для отримання від нього письмових пояснень з приводу відсутності на робочому місці, двері ніхто не відкрив (а.с.73-91, 92-115).

Згідно з Наказом (розпорядженням) ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» про припинення трудового договору (контракту) № ВІК00000123-0000002714 від 10.11.2020 року ОСОБА_2 звільнено із займаної посади слюсаря з механоскладальних робіт 3р дільниці заливки з 16.10.2020 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України на підставі доповідних та актів про відсутність з 15.10.2020 до 10.11.2020 року (а.с. 8, 73-115). Підпис ОСОБА_2 про ознайомлення з наказом відсутній.

Як вбачається з повідомлення ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» від 10.11.2020 року за №673 ОСОБА_2 звільнений із займаної посади з причин передбачених КЗпП України. Запропоновано з`явитися до відділу кадрів підприємства з 9-00 год. до 16-00 год. в робочі дні для отримання трудової книжки (а.с. 7).

Копія вказаного вище Наказу (розпорядження) ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» про припинення трудового договору (контракту) № ВІК00000123-0000002714 від 10.11.2020 року та листа ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» від 10.11.2020 року за №673 направлені на адресу позивача рекомендаційним повідомленням 10.11.2020 року (а.с.116) згідно з розпискою поштове відправлення №6100406918021 вручено особисто ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 117).

В подальшому, згідно з довідкою ВЧ № НОМЕР_2 НГУ від 31.03.2023 року за №1411, ОСОБА_2 проходив строкову службу у ВЧ № НОМЕР_2 з 03.12.2020 року по 14.03.2023 року. З 15.03.2023 року по теперішній час проходить військову службу за контрактом у ВЧ № НОМЕР_2 (а.с.17).

Відповідно до наданих довідок з військової частини ОСОБА_2 у період з 18.02.2021 року по 18.07.2021 року, з 31.07.2021 року по 07.12.2021 року, з 13.12.2021 року по 23.02.2022 року, з 24.02.2022 року по 17.05.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо у районі та в період зазначених заходів м. Маріуполь, Донецької області, Донецькій та Луганській областях (а.с. 19-20).

З Акту №100/23 ВЧ №3057 НГУ від 24.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 отримав поранення 17.04.2022 року (а.с.21-24).

Відповідно до довідки ДП «Український національний центр розбудови миру» від 10.11.2022 року за №6938-22 ОСОБА_2 перебував у полоні та був звільнений 03.11.2022 року (а.с. 18).

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2023 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «ХІТЛАЙН» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу залишено без розгляду (а.с. 14-15). Вказана ухвала мотивована тим, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Зазначена ухвала набрала законної сили і не оскаржувалась, що визнано представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зп.4ч.2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 1 КЗпП України законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно зі ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно дост. 24 КЗпП України- трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.

Статтею 119 КУпАП передбачені відповідні гарантії. Так, на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбаченихКодексом цивільного захисту України, законами України«Про військовий обов`язок і військову службу»і«Про альтернативну (невійськову) службу»,«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Оскільки прогул є порушенням трудової дисципліни, за його вчинення працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності та підданий стягненню у вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП). У постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №235/2284/17 (провадження № 61-72св17) зроблено висновок, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних єнаявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення працівників (ч. 1 ст. 47, ст. 116КЗпПУ), але й порядку звільнення працівників з ініціативи роботодавця (ч.3 ст. 40, ст. 43КЗпПУ), а також строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень (ст.ст. 147-149КЗпПУ).

Згідно з чинним законодавством роботодавець повинен подати обґрунтоване письмове подання до виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, для отриманняпопередньої згоди профспілкового органу на звільнення працівника за прогул. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом. Подання роботодавця має бути розглянуте виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у присутності працівника в15-денний строкз подальшим письмовим повідомленням роботодавця про прийняте рішення у3-денний строкпісля його прийняття. Якщо виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) заперечує проти звільнення, свою незгоду він повинен обґрунтувати (ч. 7 ст. 43КЗпПУ).

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації та звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з наступними змінами), при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно зчастинами 1,2 ст.233КЗпП Українипрацівник можезвернутися іззаявою провирішення трудовогоспору безпосередньодо судув тримісячнийстрок здня,коли віндізнався абоповинен бувдізнатися пропорушення свогоправа,крім випадків,передбаченихчастиною другоюцієїстатті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже безстрокове звернення до суду згідно вимог частини 2 ст. 233 КЗпП України застосовується лише у разі порушення законодавства про оплату праці.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз. 1, 3, 4 п. 4 Постанови встановлені статтями 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов`язки сторін.

Стаття 234КЗпП Українипередбачає поновленнясудом строків,пропущених зповажних причин.Так уразі пропуску з поважних причин строків, установленихстаттею 233цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

В даному випадку 19.07.2023 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Грищенко О.В. звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН», при цьому судом встановлено, що згідно з розпискою поштове відправлення №6100406918021 з копією наказу про звільнення вручено особисто ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Отже фактично позивач звернувся до суду більше ніж через 2 роки після отримання наказу про звільнення. Між тим за змістом ст. 234 КЗпПУ взагалі не передбачена можливість поновлення строків судом, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення минуло більше одного року, як в даному випадку. Отже зазначена обставина вже є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 .

Факт знаходження на розгляді в суді аналогічної справи, позов у якій залишено без розгляду ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2023 року, що набрала законної сили, не перериває строк звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпПУ, і не поновлює його, враховуючи в тому числі обставини, встановлені в зазначеній вище ухвалі і причини залишення позову без розгляду, а саме - через відсутність повноважень у особи, яка звернулась з вказаним позовом.

Стосовно суті заявлених позовних вимог, оцінюючи законність Наказу (розпорядженням) ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» про припинення трудового договору (контракту) № ВІК00000123-0000002714 від 10.11.2020 року та обставини і процедуру звільнення позивача, суд приходить до наступних висновків. Так позивач при влаштуванні на роботу був достеменно обізнаний про його майбутніх призов, оскільки ще 31.08.2020 року підписав розписку про необхідність його явки на призовну дільницю на 04.09.2020 року на 9.00, а 07.09.2020 року - підписав розписку про необхідність його явки на відправку на 05.10.2020 року на 8.30, отже не мав наміру постійно працювати на підприємстві відповідача, складаючи заяву про прийняття на роботу 29.09.2020 року.

Події звільнення позивача відбувались в мирний час.

Відповідачем було належним чином зафіксовано факт відсутності позивача на роботі шляхом складання доповідних записок, актів відсутності працівника на роботі, підписаних комісією, а також в табелі обліку робочого часу за кожен день відсутності позивача на роботі. При цьому суд вважає, що позивачем не доведено поважність причин його неявки на роботу 15.10.2020, 16.10.2020, 19.10.2020, 20.10.2020, 21.10.2020, 22.10.2020, 23.10.2020, 26.10.2020, 27.10.2020, 28.10.2020, 29.10.2020, 30.10.2020, 02.11.2020, 03.11.2020, 04.11.2020, 05.11.2020, 06.11.2020, 09.11.2020, 10.11.2020, оскільки суду не надано доказів про безперервне знаходження ОСОБА_2 на збірному пункті Харківського ОВК з 15.10.2020 року, при цьому до військ він відправлений лише 03.12.2020 року. Також судом встановлено відсутність доказів належного повідомлення роботодавця про причини неявки позивача на роботу як з боку самого ОСОБА_2 , так і з боку Харківського ОВК.

Те, що після 15.10.2020 року позивач на роботі жодного разу не з`являвся і не подавав будь-яких письмових заяв відповідачу, не спростовано і фактично визнано представником позивача в судовому засіданні. Намагання роботодавця зустрітися з позивачем за місцем його проживання також виявились безрезультатними, що зафіксовано актами. Отже відібрати пояснення у позивача щодо порушення ним трудової дисципліни виявилось неможливим для роботодавця.

Крім того позивачем та його представником не доведено жодними доказами, що він був членом профспілкової організації, на відсутність згоди якої на звільнення він посилається в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В даному випадку суд на підставі досліджених доказів, враховуючи в тому числі визнані сторонами обставини і факти, а також встановлені ухвалою суду обставини, розглялдаючи справу в межах позовних вимог, не знаходить предбачених законом підстав для визнання причини пропуску строку для подання позовної заяви поважною, визнання незаконним і скасування наказу директора ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН» №ВІК00000123-0000002714 від 10.11.2020 року та поновлення позивача на посаді слюсаря з механоскладальних робіт 3 р. ТОВ «ВІК «ХІТЛАЙН». За таких обставин підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 209669,60 грн. також відсутні.

Отже суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуваннюне підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.16, 21, 43 Конституції України, ст. ст. 1, 51, 81, 17, 33, 36, 40, 43, 47, 83, 94, 116, 117, 233-235, 236 КЗпП України, ст.ст.1-18, 76-82, 95, 133, 137, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «ХІТЛАЙН» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІК «ХІТЛАЙН», адреса: 61004, м. Харків, Мороховецька набережна, буд. 2.

Повне рішення складено 31.05.2024 року.

Суддя Н.В. Баркова