Рішення

від 30.05.2024 по справі 627/56/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/56/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щіКраснокутськ Харківськоїобласті в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Валківський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (колишній Краснокутський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків),

у с т а н о в и в :

У січні2024року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовомдо товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (далі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»), в якому просить визнати виконавчий напис № 10053, вчинений 30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», за період з 08.10.2016 по 20.01.2020 включно, невиплачених в строк грошових коштів у сумі 27 681,47 грн та 150,00 грн плати за вчинення виконавчого напису, а всього 27 831,47 грн., таким, що не підлягає виконанню, вирішити питання про розподіл судових витрат .

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису відсутні, у приватного нотаріуса не було передбачених законодавством документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, та і сама заборгованість не була безспірною, у зв`язку із чим виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву заслухати справу у його відсутність , позов підтримав , просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності , просить позов в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким , що не підлягає виконанню , задовольнити .

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., у судове засідання повторно не з`явився , про причини неявки суду не повідомив , про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та в установлений законом строк , про що свідчать довідки про доставку до електронного кабінету судових повісток.

Представник Валківського відділудержавної виконавчоїслужби уБогодухівському районіХарківської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції , до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив , про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та в установлений законом строк , що підтверджують довідки про доставку до електронного кабінету судових повісток.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено , що 11.10.2013 між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500916767.

Пізніше право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово, на підставі договорів факторингу, переходило до різних стягувачів, спочатку до ПАТ «Альфа Банк», потім до ТОВ «Дата Майнінг Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».

20.01.2020 ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно умов договору факторингу № 20/01/20-1/2 відступило відповідачу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором.

30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 10053, яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», за період з 08.10.2016 по 20.01.2020 включно, стягнено невиплачені в строк грошові кошти у сумі 27 681,47 грн, з яких 9755,17 грн заборгованість за тілом кредиту, 11726,30 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією, 6200,00 грн заборгованість за нарахованою та не сплаченою пенею, та 150,00 грн плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом, а всього 27 831,47 грн.

03.05.2022у Валківськомувідділі державноївиконавчої службиу Богодухівськомурайоні Харківськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції,на підставіпред`явленого відповідачемТОВ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ» спірного виконавчого напису нотаріуса було відкрито виконавче провадження № 64529599, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників.

Згідно з ч. 1-2 ст.5, ч.1 ст.12, ч.1 ст.13, ч.1ст.15 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

При цьому, відповідно дост.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України « Про нотаріат »та іншими актами законодавства України (ч.1ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19ст.34 Закону України « Про нотаріат »в редакції, яка діяла на час здійснення виконавчого напису). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на час здійснення виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»(в редакції, яка діяла на час здійснення виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до положеньст.89Закону України «Пронотаріат»(в редакції, яка діяла на час здійснення виконавчого напису) у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати ,сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку в редакції, яка діяла на час здійснення виконавчого напису).

Згідно з підпунктом 2.1пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку (в редакції, яка діяла на час здійснення виконавчого напису) для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місце знаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, в редакції, яка діяла на час здійснення виконавчого напису).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку (в редакції, яка діяла на час здійснення виконавчого напису) передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При цьому ст.50 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» (у чинній редакції) передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88Закону «Пронотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс 17 та постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 61-154 св18.

Отже, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесенихпостановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) вказано, що: « оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність(у частині)22 лютого 2017року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника». Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей87,88 Закону України «Про нотаріат»та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Даний висновком також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 18 січня 2023 року у справі №274/2478/18.

Крім того, із змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду вбачається, що взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинноюПостанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, пунктом Переліку якого (в редакції від 29.11.2001) було передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи 30.01.2020 третьою особою ПН Київського МНО Гуревічовим О.М. вчинений виконавчий напис № 10053, згідно з яким з позивача на користь відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором №500916767 від 11.10.2013 , яка нарахована за період з 08.10.2016 по 20.01.2020 , у загальному розмірі 27 681,47 грн. та 150,00 грн за вчинення виконавчого напису, а в загальному розмірі 27 831,47 грн. (а.с. 50).

Суд зазначає , що вчинення виконавчого напису нотаріуса можливо лише на заборгованість за кредитним договором, який посвідчений нотаріально, проте з матеріалів справи не вбачається, що кредитний договір був нотаріально посвідчений та відповідачем також не спростовано . Окрім того , боржника не було повідомлено про наявність заборгованості. Вказані обставини , є підствою для задоволення позову.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з підстав не надання відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригіналу нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення проводиться у безспірному порядку.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач звертаючись до суду , просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн , витрати на правову допомогу у сумі 3 800,00 грн та витрати на поштові відправлення у сумі 300,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з п.1 ч.3 ст. 133 цього Кодексу - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4ст.137ЦПК України,розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із:складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг);часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг);обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт;ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи.

Судом встановлено, що 18.01.2024 між адвокатом Петраковим В.А. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №1/18/02-24, що підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги.

Однак , договору про надання правової допомоги №1/18/02-24 , доказів на підтверження витрат на правничу допомогу у сумі 3800,00 грн та витрат на поштові відправлення у розмірі 300,00 грн позивачем не надано , тому вказані судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Окрім того , при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджено платіжними інструкціями.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи, у відповідності до положень ч.1ст.142 ЦПК України, ч. 3ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,позивачу з державногобюджету підлягаєповерненню 50відсотків сумисплаченого приподанні позовноїзаяви судового збору, а решта 50 відсотків - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 50 відсотків суми сплаченого судового збору, а саме 605,60 грн, а решта 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн - поверненню з державного бюджету.

Керуючись статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статтями 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯУПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню,треті особи,які незаявляють самостійнівимоги щодопредмета спору:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуГуревічов ОлегМиколайович,Валківський відділдержавної виконавчоїслужби уБогодухівському районіХарківської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30.01.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 10053, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯУПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» заборгованість за кредитним договором № 500916767 від 11.10.2013 та за вчинення виконавчого напису у загальній сумі 27 831,47 грн.

Стягнути з товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯУПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» на користь ОСОБА_1 50відсотків сумисплаченого судовогозборуу розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

ПовернутиОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків суми, сплаченого при поданні позову , судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 ;

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», код ЄДРПОУ 35017877, адреса: вул.Соборна,98-А, кабінет 70, м.Ірпінь, Київська область, 08200;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, здійснює свою діяльність за адресою: вул. Михайлівська, буд. 5/6, нежилі приміщення 2 в літері «В», ІІ поверх, м.Київ, 01001;

Валківський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (колишня назва Краснокутський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)), адреса: вул.Миру,138, с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002.

Суддя Л. В. Вовк