Постанова

від 30.05.2024 по справі 910/4462/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2024 р. Справа №910/4462/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023

у справі №910/4462/23 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Спільна справа"

до Акціонерного товариства "Сенс Банк"

про стягнення 59 957,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Спільна справа" (далі - ОСББ "Спільна справа") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк") заборгованості у розмірі 58 822,89 грн, з яких: 48 593,42 грн - внесок по утриманню будинку, 5 287,30 грн - внесок в фонд реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду, 4 245,84 грн - інфляційні втрати, 696,33 грн - три проценти річних.

В обґрунтування позовних вимог ОСББ "Спільна справа" посилається на несплату відповідачем внесків на утримання будинку у період з 06.03.2019 до 28.02.2023, а також в фонд реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 53 880,72 грн. Крім того, позивач нарахував відповідачу 4 245,84 грн інфляційних втрат та 696,33 грн трьох процентів річних.

В процесі розгляду справи ОСББ "Спільна справа" подано до Господарського суду міста Києва заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 59 957,73 грн: з яких: 49 610,66 грн - внесок по утриманню будинку, 5 404,90 грн - внесок в фонд реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду, 4 245,84 грн - інфляційні втрати, 696,33 грн - три проценти річних. Вказана заява прийнята Господарським судом міста Києва до розгляду як така, що відповідає приписам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з АТ "Сенс Банк" на користь ОСББ "Спільна справа" 55 015,56 грн основного боргу, 4 143,24 грн інфляційних втрат, 642,16 грн трьох процентів річних, 2 141,56 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Закрито провадження у справі, в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 102,60 грн та трьох процентів річних у розмірі 54,17 грн, на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, а також інших платежів за період з 07.03.2019 до 31.03.2023 на суму 55 015,56 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 55 015,56 грн підлягають задоволенню. При цьому, місцевий господарський суд, здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних дійшов висновку, що їх розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині також підлягають задоволенню. У той же час, суд першої інстанції закрив провадження у справі, в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 102,60 грн та трьох процентів річних у розмірі 54,17 грн, на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, з урахуванням положень пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності. Крім того, надавши оцінку усім наявним в матеріалах справи документам, врахувавши ступінь складності справи, обсяг опрацьованих матеріалів та ціну позову, суд першої інстанції, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються наявними у справі доказами у розмірі 5 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АТ "Сенс Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/4462/23.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є безпідставним необґрунтованим та неаргументованим.

Так, відповідач вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за період часу з 07.03.2019 до 24.03.2020 у розмірі 19 425,46 грн не підлягають задоволенню у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Крім того, розрахунок заборгованості, долучений до позовної заяви, не є обґрунтованим.

Крім того, скаржник зазначає, що жодного рішення загальних зборів з 06.03.2019 уповноваженими особами ОСББ "Спільна справа" не оприлюднювалось, під розписку представниками АТ "Сенс Банк" не отримувалось, та уповноваженими особами позивача на офіційну адресу банку не надсилалась. Відповідач взагалі не був обізнаний про наявність будь-яких рішень ОСББ "Спільна справа" та про обов`язки сплачувати будь-які внески та їх розміри.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023 апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" у справі №910/4462/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4462/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/4462/23.

10.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4462/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

07.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 у справі №910/4462/23 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023, справу №910/4462/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 поновлено АТ "Сенс Банк" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №910/4462/23 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4462/23 за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.

Згідно з розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №910/4462/23 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4462/23 за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 заяву суддів Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. про самовідвід від розгляду справи №910/4462/23 за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 задоволено. Матеріали справи №910/4462/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/4462/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024 справу №910/4462/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 прийнято апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю. Розгляд апеляційної скарги АТ "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

12.01.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 без змін, а апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про залишення його без розгляду, з огляду на таке.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 у справі №910/4462/23 відкрито апеляційне провадження та, зокрема, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Згідно з довідкою Північного апеляційного господарського суду про доставку електронного документа, ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження від 09.08.2023 у справі №910/4462/23 доставлена до електронного кабінету ОСББ "Спільна справа" - 09.08.2023 о 18 год 26 хв.

У той же час, відзив на апеляційну скаргу подано позивачем 13.09.2023.

Таким чином, відзив на апеляційну скаргу поданий позивачем з пропуском строку на його подачу, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 у справі №910/4462/23. При цьому, у відзиві позивачем не порушувалось питання про поновлення процесуального строку на його подачу, а суд апеляційної інстанції таких обставин не встановив.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

14.08.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подані письмові пояснення по суті спору, в яких останній вказав, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №323073881 від 16.02.2023 на квартиру загальною площею 117,6 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Шумського Юрія, будинок 1, квартира 63, реєстраційний №1780902480000, 06.03.2019 зареєстровано право власності за АТ "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019).

Постановою Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №755/15571/20 скасовано постанову Київського апеляційного суду від 16.02.2022, в частині вимог Коноби О.В. до АТ "Альфа Банк" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень, та залишено в силі в цій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.09.2021.

Таким чином, станом на цей час право власності за АТ "Альфа Банк" (правонаступником якого є АТ "Сенс Банк") на квартиру загальною площею 117,6 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Шумського Юрія, будинок 1, квартира 63, скасовано. Тобто, на думку відповідача, відсутній предмет спору, у зв`язку з чим останній просив суд врахувати вказану позицію при розгляді апеляційної скарги АТ "Сенс Банк".

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.12.2015 державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Киві зареєстровано ОСББ "Спільна справа".

27.02.2016 відбулися загальні збори ОСББ "Спільна справа", на яких прийнято рішення, яке оформлено протоколом №1, зокрема, щодо початку управління багатоквартирним будинком об`єднанням, забезпечення експлуатації та прийняття будинку і технічної документації об`єднанням від ТОВ "Акважитлосервіс" відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 статуту, ОСББ "Спільна справа" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: 02098, місто Київ, вулиця Шумського Юрія, будинок 1, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За змістом пункту 1 розділу 2 статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Відповідно до пункту 3 розділу 3 статуту до виключної компетенції загальних зборів належать: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Пунктом 1 розділу 5 статуту встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації будинку, користування спільним майном у будинку, включаючи поточний ремонт, утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, тощо, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 6 протоколу №1 загальних зборів співвласників ОСББ "Спільна справа" від 02.03.2019 вирішено затвердити внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: місто Київ, вулиця Шумського Юрія, будинок 1, на підставі витрат: для власників квартир - 8,65 грн/кв.м; для власників нежитлових приміщень (офісів) - 14,42 грн/кв.м; для власників машиномісць у підземному паркінгу - 28,69 грн/кв.м. Оплата внесків здійснюється до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з затвердженими загальними зборами розмірами.

У пункті 5 протоколу №1 загальних зборів співвласників ОСББ "Спільна справа" від 10.07.2021 вирішено затвердити розмір щомісячних внесків для власників квартир (за умови оплати до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим) - 1,00 грн за 1 кв.м належної загальної площі квартири/нежитлового приміщення/машиномісця; розмір щомісячних внесків для власників нежитлового приміщення/машиномісця (за умови оплати до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим) - 5,00 грн за 1 кв.м належної загальної площі нежитлового приміщення/машиномісця.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №323073881 від 16.02.2023 на квартиру загальною площею 117,6 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Шумського Юрія, будинок 1, квартира 63, реєстраційний №1780902480000, 06.03.2019 зареєстровано право власності за АТ "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019).

03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення юридичної особи АТ "Укрсоцбанк". Також, в даному реєстрі зазначено інформацію, що правонаступником АТ "Укрсоцбанк" являється АТ "Альфа-Банк", назву якого було змінено на АТ "Сенс Банк".

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСББ "Спільна справа" посилається на те, що відповідач не оплатив внески по квартирі АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим просить суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість за період з 07.03.2019 до 31.03.2023 у розмірі 55 572,06 грн (49 610,66 грн внеску на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій; 1 176,00 грн внеску в фонд реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду; 1 876,90 грн додаткового внеску на впровадження енергоефективних заходів в багатоквартирному будинку; 2 352,00 грн внеску до фонду на реконструкцію та капітальний ремонт, для участі у програмах з підвищення енергоефективності будинку), а також 4 143,24 грн інфляційних втрат та 642,16 грн трьох процентів річних, нарахованих за період з 07.03.2019 до 31.01.2022.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За приписами статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За змістом статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право, відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону, для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є видом житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву відповідає визначений пунктом 5 частини 3 цієї ж статті обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, розміри і порядок сплати обов`язкових внесків співвласників багатоквартирного будинку затверджені рішеннями загальних зборів членів ОСББ "Спільна справа", а саме:

- з 01.04.2018 до 01.04.2019 - внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Шумського, будинок 1, для власників квартир - 7,94 грн/кв.м, що сплачуються до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рішення загальних зборів ОСББ "Спільна справа" від 24.02.2018р;

- з 01.04.2018 - одноразовий цільовий внесок до фонду реконструкції в`їзної групи на територію комплексу та організації контрольно-пропускного режиму в`їзду-виїзду в розмірі 10 грн/кв.м, на підставі рішення загальних зборів ОСББ "Спільна справа" від 24.02.2018р;

- з 01.04.2019 - внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Шумського, будинок 1, для власників квартир - 8,65 грн/кв.м, що сплачуються до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рішення загальних зборів ОСББ "Спільна справа" від 02.03.2019.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що позивач утримує зазначений будинок та прибудинкову територію, уклав договори з виконавцями житлово-комунальних послуг: на формування і друк рахунків, оброблення та розподіл платежів від споживачів, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, на вивезення твердих побутових відходів, про надання послуг з розподілу електричної енергії, про виконання робіт та надання послуг по технічному та аварійному обслуговуванню систем електропостачання, про технічне та аварійне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання внутрішніх будинкових мереж, технічного обслуговування ліфтів тощо.

За приписами частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 1 статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Місцевим господарським судом також встановлено, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №323073881 від 16.02.2023 на квартиру загальною площею 117,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний №1780902480000, 06.03.2019 зареєстровано право власності за АТ "Сенс Банк"

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З аналізу наведених положень ЦК України та законів України в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, статті 322 ЦК України та частини 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, положення статуту позивача, а також надавши оцінку протоколам загальних зборів ОСББ "Спільна справа", врахувавши всі матеріали справи в сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про обов`язковість сплати АТ "Сенс Банк" платежів (внесків), встановлених протоколом загальних зборів.

Водночас, судом апеляційної інстанції, які і судом першої інстанції, не встановлено оскарження та визнання недійсним протоколу ОСББ, у той час як встановлено відсутність доказів оплати відповідачем суми основного боргу за спірний період.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, а також інших платежів за період з 07.03.2019 до 31.03.2023 на суму 55 015,56 грн, яка є вірною, відповідає встановленим тарифам, та визначена пропорційно площі нежитлового приміщення.

Відповідач, в свою чергу, не довів належними засобами доказування та не надав доказів щодо наявності підстав для звільнення його від обов`язку оплати заявлені позивачем суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території та інших платежів в багатоквартирному будинку.

Отже, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 55 015,56 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача з відповідача 642,16 грн трьох процентів річних та 4 143,24 грн інфляційних втарт, нарахованих за період з 07.03.2019 до 31.01.2022.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Колегія суддів, здійснивши перевірку заявлених до стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та трьох процентів річних погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок вищенаведених компенсаційних виплат є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Крім того, місцевий господарський суд правомірно прийняв відмову позивача від позову, в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 102,60 грн і трьох процентів річних у розмірі 54,17 грн, та закрив провадження у справі №910/4462/23 в цій частині на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, колегія суддів зазначає таке.

Відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як зазначалось вище, позивач просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість щодо сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, а також інших платежів за період з 07.03.2019 до 31.03.2023 на суму 55 015,56 грн.

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) встановлено з 12.03.2020 карантин на всій території України. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 №1423 строк карантину продовжено до 30.04.2023.

Законом України №530-ІХ від 17.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати").

Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Таким чином, у пункті 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності та правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

Доводи відповідача про те, що постановою Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №755/15571/20 скасовано постанову Київського апеляційного суду від 16.02.2022 і право власності за АТ "Альфа Банк" (правонаступником якого є АТ "Сенс Банк") на квартиру загальною площею 117,6 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Шумського Юрія, будинок 1, квартира 63, скасовано, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки право власності на вищенаведене нерухоме майно, у період за який позивачем нараховується заборгованість, було зареєстровано за відповідачем і останній не звільняється від сплати такої заборгованості.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу адвоката.

Так, у позові позивачем зазначено, що сума судових витрат позивача, які позивач уже поніс складає, зокрема, 5 000,00 грн на оплату професійної правової допомоги. У відповіді ж на відзив, позивачем заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом з тим, частиною 5 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 6 статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №775/9215/15ц від 19.02.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2023 між ОСББ "Спільна справа" (клієнт) та Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери" (бюро) укладено договір про надання правничої допомоги від 20.02.2023 №20/02/2023, відповідно до пункту 1.1 якого бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу стосовно представництва інтересів клієнта у судах усіх інстанцій, в тому числі в Господарському суді міста Києва, в Північному апеляційному господарському суді, в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у господарській справі за позовом клієнта до АТ "Сенс Банк" про стягнення заборгованості по обов`язковим внескам, втрат від інфляції і трьом процентам річних, та щодо представництва клієнта у відповідних відділах Державної виконавчої служби України та перед відповідними приватними виконавцями.

Згідно з пунктом 3.1 договору вартість послуг складає 2 000,00 грн за одну годину надання послуг.

Відповідно до пункту 3.2 договору остаточна сума вартості наданих в рамках даного договору послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням наданих послуг, загальної кількість годин обслуговування та їх загальної вартості, який є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом пункту 1 акту приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2023 клієнт та бюро склали цей акт про те, що послуга складання позовної заяви клієнта до АТ "Сенс Банк" про стягнення заборгованості по обов`язковим внескам, втрат від інфляції і трьом процентам річних в Господарський суд міста Києва (кількість годин надання послуги - 2 год 30 хв.; вартість 1 год - 2 000,00 грн; загальна вартість - 5 000,00 грн). За надані послуги клієнт зобов`язаний сплатити бюро 5 000,00 грн.

З платіжної інструкції від 24.02.2023 №2299 та заключної виписки по бюро вбачається, що клієнтом сплачено бюро 5 000,00 грн за надані послуги, згідно з договором від 20.02.2023 №20/02/2023 та актом від 20.02.2023.

За приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, колегія суддів зазначає, що в суді першої інстанції відповідач жодних заперечень щодо витрат на правничу допомогу позивача не надав.

Таким чином, надавши оцінку усім наявним в матеріалах справи документам, врахувавши ступінь складності справи, обсяг опрацьованих матеріалів та ціну позову, суд, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, колегія суддів погоджується хз висновком суду першої інстанції, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються наявними у справі доказами лише у розмірі 5 000,00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про закриття провадження у справі, в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 102,60 грн і трьох процентів річних у розмірі 54,17 грн, та задоволення позову в іншій частині.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ "Сенс Банк" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/4462/23.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Сенс Банк".

5. Матеріали справи №910/4462/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко