Постанова

від 28.05.2024 по справі 906/1108/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Справа № 906/1108/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача - Шуліка С.О.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" про розподіл судових витрат

за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 у справі №906/1108/23 (повний текст складений 08.03.2024, суддя Лозинська І.В.)

за позовом Акціонерного товариства "АСВІО БАНК"

до Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД"

про розірвання договору, стягнення 197 613,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі №906/1108/23 відмовлено у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору №V-2021-АВ від 25.02.2021, укладеного між Приватним підприємством "4К-КОМПАНІ ЛТД" та Акціонерним товариством "АСВІО БАНК".

Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення з Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" 197613,88 грн, з яких, 189775,07 грн попередньої оплати, 2090,13 грн 3% річних, 5748,68 грн інфляційних втрат та судових витрат.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 у справі №906/1108/23 заяву Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" від 05.03.2024 (вх. г/с №01-44/761/24) про постановлення додаткового рішення у справі задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" на користь Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із ухваленими рішеннями, Акціонерне товариство "АСВІО БАНК" звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі №906/1108/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/1108/23. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 у справі №906/1108/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на "07" травня 2024 р. об 14:30 год. Запропоновано учасникам справи у строк до 01.05.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

18.04.2024 на адресу суду від Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, серед іншого, відповідач зазначає, що орієнтовний розмір судових витрат, пов`язаних із підготовкою відзиву на апеляційну скаргу та представництвом інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції складає 20 000,00 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 у справі №906/1108/23 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 у справі №906/1108/23 - без змін.

14.05.2024 на адресу суду від Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" надійшла заява Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" про розподіл судових витрат (документ сформовано в системі "Електронний суд" 13.05.2024), в якій просить стягнути з позивача 12 500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 розгляд заяви призначений на 28.05.2024 об 12:00 год. Запропоновано учасникам справи подати/надіслати до суду до 27.05.2024 апеляційної інстанції письмові пояснення на заяву ПП "4К-КОМПАНІ ЛТД" про розподіл судових витрат. Визнано явку учасників справи на їх розсуд.

27.05.2024 на адресу суду від Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката або відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому заявник просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а у разі відмови у задоволенні заяви позивача про відмову відповідачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 5000,00 грн.

У судовому засіданні 28.05.2024 в режимі відеоконференції представник позивача заперечив заяву відповідача про розподіл судових витрат.

В судове засідання 28.05.2024 представник відповідача не з`явився, причини неявки не повідомив. Про місце, час і дату судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно із ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.02.2021 у справі №922/2503/20.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, тощо.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Слід зауважити, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Слід також зауважити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що у відзиві Приватне підприємство "4К-КОМПАНІ ЛТД" зазначило, що орієнтовний розмір судових витрат, пов`язаних із підготовкою відзиву на апеляційну скаргу та представництвом інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції складає 20 000,00 грн.

У порядку та у строки, визначені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Приватне підприємство "4К-КОМПАНІ ЛТД" подало до суду апеляційної інстанції заяву про розподіл судових витрат (документ сформовано в системі "Електронний суд" 13.05.2024), в якій просить стягнути з позивача 12 500,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Судом встановлено, що між відповідачем (клієнт) та адвокатом Сірою Аліною Василівною (адвокат) договір про надання правничої допомоги №65 від 06.09.2023 (далі - договір) (а. с. 90-91, т. 2), за п. 1.1 якого адвокат зобов`язується надати роз`яснення і консультації з питань цивільного, господарського права та процесу, а також виконувати необхідні юридично значимі дії щодо представництва і захисту законних прав та інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі, але не виключно, судах усіх рівнів та спеціалізацій, органах прокуратури, правоохоронних органах, а клієнт зобов`язаний оплачувати таку правову допомогу в порядку і розмірі, передбаченому у пункті 5 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору вартість надання правової допомоги адвокатом за цим договором визначається сторонами у відповідній додатковій угоді.

Після закінчення надання кожного об`єму правової допомоги, адвокат, згідно умов даного договору, надає клієнтові акт про надану правову допомогу, в якому відображається надана правова допомога та загальна вартість наданої правової допомоги (п. 5.6 договору).

06.09.2023 між клієнтом та адвокатом укладено додаткову угоду №1 до договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди №1 вартість однієї години роботи адвоката погоджено сторонами у розмірі 2500,00 грн (без ПДВ).

Сторони узгодили, що участь у одному судовому засіданні прирівнюється до однієї години роботи адвоката та оплачується з розрахунку участь у одному судовому засіданні - 2500,00 грн (п. 2 додаткової угоди №1).

13.05.2024 між сторонами складено акт приймання-передачі наданої правової допомоги до договору, згідно з п. 1 якого адвокат надав клієнту правничу допомогу у такому обсязі:

- вивчення апеляційної скарги по справі №906/1108/23, аналіз судової практики та підготовка відзиву на апеляційну скаргу - час виконання послуги: 4 год., ціна за годину: 2500,00 грн, сума - 10000,00 грн;

- 07.05.2024 участь у судовому засіданні в Північно-західному апеляційному господарському суді по справі №906/1108/23 - ціна за годину: 2500,00 грн, сума - 2500,00 грн.

Вартість наданих послуг по Договору про надання правової допомоги №65 від 06.09.2023 в суді апеляційної інстанції складає 12 500,00 грн (а. с. 206 у т. 2).

У матеріалах справи є копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1085185 від 17.04.2024, виданий адвокатом Сірою А. В. для представлення інтересів ПП "4К-КОМПАНІ ЛТД" (а. с. 140, т. 2).

Поряд з цим, Акціонерне товариство "АСВІО БАНК" звернулося до суду апеляційної інстанції із клопотанням про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу у справі №906/1108/23, яке обґрунтоване тим, що відповідачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що суперечить положенням ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України. Звертає увагу, що послуги із захисту прав та інтересів клієнта відповідача у справі, не потребували вивчення адвокатом великого і додаткового обсягу фактичних даних, пошуку та вивчення значної кількості судової практики і приписів діючого законодавства України зі спірного питання. Також зазначає, що виокремлення адвокатом послуги "вивчення документів, опрацювання судової практики" як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюються послугою адвоката "підготовка відзиву на позовну заяву".

Колегія суддів зазначає, що відповідач, стверджуючи про те, що надані послуги не потребували вивчення адвокатом великого і додаткового обсягу фактичних даних, пошуку та вивчення значної кількості судової практики, а також про необґрунтованість послуги "вивчення документів, опрацювання судової практики" , не надає суду доказів, у тому числі розрахунків, які свідчили б про не обґрунтованість та не пропорційність таких послуг до предмета спору та часу, витраченого на надання таких послуг, з урахуванням ціни позову, неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, АТ "АСВІО БАНК" .

Щодо доводів скаржника про не надання відповідачем детального опису робіт (наданих послуг) колегія суддів зазначає наступне.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів слід зазначити, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Також слід зауважити, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже враховуючи вище викладене слід дійти висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Як вбачається із Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 13.05.2024 відповідачем достатньо деталізовано обсяг наданих послуг для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Отже, стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на вивчення апеляційної скарги у справі №906/1108/23, аналіз судової практики та підготовка відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні, колегія суддів визнає виправданими, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання та безпосередньою участю в судовому засіданні, а вивчення апеляційної скарги, аналіз судової практики та підготовка відзиву на апеляційну скаргу, є підставними для надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Надавши оцінку доказам щодо розподілу відповідних витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом відповідача, колегія суддів вважає обґрунтованими витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 12 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" про розподіл судових витрат задоволити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, буд. 2, код ЄДРПОУ 09809192) на користь Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" (12430, Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, вул. Шелушкова, буд. 18, код ЄДРПОУ 24699565) 12500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Житомирської області.

4. Справу №906/1108/23 повернути до Господарського суду Житомирської області.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "30" травня 2004 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.