Постанова

від 28.05.2024 по справі 905/1742/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Харків Справа № 905/1742/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю прокурора Хряк О.О., прокурор Харківської обласної прокуратури (службове посвідчення від 01.03.2023 №072721) (в залі суду);

інші учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. № 1024 Д/1)

на рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2024 (повний текст судового рішення складений 26.03.2024, суддя Демідова П.В. )

у справі №905/1742/23

за позовом: Заступника керівника Донецької обласної прокуратури, м.Маріуполь, Донецька область, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, м.Дніпро,

до відповідача-1: Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу, м.Маріуполь, Донецька область, в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу, м.Покровськ, Донецька область,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Хімреагент, м.Дніпро

про припинення правовідносин за нікчемним правочином, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Донецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, звернувся до Господарського суду Донецької області, з позовом, до відповідачів Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу та Товариства з обмеженою відповідальністю Хімреагент про припинення правовідносин за нікчемним правочином.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.2024 у справі №905/1742/23 у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:

- оскільки місце перебування відокремленого підрозділу Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» є місто Покровськ, яке не належить до території активний бойових дій, укладення договору поставки без застосування відкритих торгів у розумінні положень Закону України "Про публічні закупівлі" є неправомірним;

- матеріалами справи доведено, що відповідачі уклали договір поставки №23-102 від 21.09.2023 без проведення процедури закупівлі, посилаючись на перебування відокремленого підрозділу відповідача-1 на території активний бойових дій, проте, як встановлено судом, відокремлений підрозділ відповідача-1 знаходиться на території можливих бойових дій, що свідчить про відсутність підстав для укладення договору без проведення процедури закупівлі та, як наслідок, про те, що укладений між відповідачами договір є недійсним в силу закону;

- фактично в межах даної справи прокурор просить встановити факт припинення правовідносин між відповідачами в умовах відсутності факту їх виникнення, що не відповідає ефективності способу захисту, оскільки правовідносин між сторонами на підставі нікчемного договору не існує та в межах справи не заявлені вимоги про застосування реституції, як і не доведено факту виконання сторонами умов нікчемного правочину.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2024 у справі №905/1742/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на наступне:

- обраний прокуратурою спосіб захисту шляхом визнання припиненими правовідносини за нікчемним в силу закону договором поставки, укладеного між відповідачами, є ефективним, передбаченим п.7 ч.2 ст. 16 Цивільного Кодексу України, тому висновок місцевого господарського суду про зворотнє не ґрунтується на положеннях матеріального права;

- основним предметом судового розгляду у вказаних відносинах є з`ясування факту виконання чи невиконання спірного договору (якщо договір виконано однією стороною, то правовідносини між сторонами не припинилися, а суд має розглянути позов по суті, вказати на нікчемність договору та необхідність припинення правовідносин за ним; якщо договір виконано обома сторонами, то суд має вказати на нікчемність правочину та зазначити про необхідність вирішення питання щодо застосування наслідків нікчемності правочину; якщо договір не виконано і він припинив свою дію без виконання, суд має вказати на припинення правовідносин та закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору), натомість судом першої інстанції не було встановлено обставини щодо того, чи був поставлений товар за спірним договором поставки, а також чи було сплачено за нього грошові кошти, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.04.2024 у справі №905/1742/23 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі №905/1742/23 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1742/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №1024 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2024 у справі №905/1742/23, до надходження матеріалів справи.

25.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1742/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі №905/1742/23 апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. № 1024 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2024 у справі №905/1742/23 - залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду належні докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (4 026,00грн); роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

30.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі №905/1742/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури (вх. № 1024 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2024 у справі №905/1742/23; призначено справу до розгляду на "28" травня 2024 р. о 13:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132; повідомлено учасникам апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та доведено до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, з використанням телекомунікаційної мережі Електронний суд; встановлено учасникам справи строк до 22.05.2024 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів позивачу в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; встановлено учасникам справи строк до 22.05.2024 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.

20.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Хімреагент надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому другий відповідач, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду щодо неефективності обраного прокурором способу захисту та нікчемності договору поставки в силу закону, заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні.

У судовому засідання прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 21.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімреагент» (постачальник, відповідач-2) та Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» в особі директора Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (покупець, відповідач-1) укладено договір поставки №23-102.

Умови цього договору визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VII від 25 грудня 2015 року (у редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) із урахуванням положень Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (надалі - Особливості).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору, постачальник зобов`язується передати товар покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити товар по найменуванню, цінам, і в кількості, вказаним в Специфікації, яка є невід`ємним додатком до цього договору (додаток №1). Предметом поставки за цим договором є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення реагент Pro-Oxi-HardChlorine-20 (код CPV за ДК 021:2015-24450000-3 Агрохімічна продукція), іменований надалі «Товар».

Специфікацією №1 від 21.09.2023 до договору передбачено, що предметом закупівлі є Pro-Oxi-HardChlorine-20 у загальній кількості 46,08т загальною вартістю 13 547 520,00 грн, з ПДВ, з розрахунку 294 000,00грн, з ПДВ за одиницю.

21.09.2023 у системі публічних закупівель «Прозорро» Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» опубліковано звіт про договір про закупівлю, укладений без використання системи закупівель UA-2023-09-23-000091-a.

Згідно з обґрунтування підстави для здійснення закупівлі згідно з підпунктом 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, долученого до тендерної документації, Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» зазначено, що Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» перебуває в зоні проведення активних бойових дій, що підтверджується витягом з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 станом на 21.09.2023.

Наказом Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 12.10.2023 №35-з «Про початок моніторингу закупівель» почато моніторинг закупівлі Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» UA-2023-09-23-000091-a 23.09.2023, у зв`язку з виявленими органом державного фінансового контролю ознаками порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами проведеного моніторингу Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-09-23-000091-a від 02.11.2023, відповідно до якого встановлено порушення пункту 5, підпункту 2 пункту 13 Особливостей (в редакції яка діяла на дату укладання договору) та пункту 1 частини першої статті 43 Закону; зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Цивільного та Господарського кодексів, забезпечити недопущення таких порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Донецька обласна прокуратура звернулась до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області з листом від 09.11.2023 №15/2-190вих-23, в якому просила повідомити чи буде звертатись Управління до суду з позовом про визнання недійсними договорів закупівлі та вживати заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

У відповідь на вказаний лист Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області повідомило Донецьку обласну прокуратуру, що норми статті 8 Закону України Про публічні закупівлі не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного фінансового контролю до суду чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певний дій (лист №040525-17/5506-2023 від 14.11.2023).

Державне підприємство «Прозорро» на лист Донецької обласної прокуратури від 15.11.2023 № 15/2-192вих-23, повідомило, що у процедурі закупівлі UA-2023-09-23-000091-a замовник процедури закупівлі - КП «Компанія «Вода Донбасу», подавав документи стосовно процедури закупівлі з авторизованого електронного майданчика zakupki.prom.ua.

В доповнені до листа №040525-17/5506-2023 від 14.11.2023 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області повідомило Донецьку обласну прокуратуру стосовно ІР-адрес по кожній закупівлі, з яких уповноважені особи Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» завантажували інформацію та документи до веб-порталу Прозорро (лист №040525-17/5721-2023 від 14.12.2023). До вказаного листа долучено лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.Пром» від 07.12.2023 №07/12/ZK-1325 з додатками.

Донецька обласна прокуратура звернулась до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області з листом від 22.12.2023 №15/2-283вих-23, в якому повідомила про встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби та пред`явлення позовної заяви до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімреагент» про припинення правовідносин за нікчемним правочином, до суду.

Посилаючись на те, що укладення відповідачами договору про закупівлю без проведення електронних торгів, є порушенням п.5 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, та свідчить про нікчемність договору, порушення інтереси держави в сфері бюджетних відносин, вказане є підставою для припинення виниклих між відповідачами правовідносин, з огляду на що прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Місцевий господарський суд у задоволенні позову прокурора відмовив.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Щодо повноважень прокуратури на здійснення представництва державних інтересів

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Держава, як суб`єкт публічного права, в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України), у тому числі відносин відшкодування шкоди.

Так, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини вказаного вище рішення під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пунктом 5 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган державної влади чи місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Сам факт не звернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення майна, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18).

Також, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла таких висновків:

- бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 77);

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 80).

Разом з тим, інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади можуть збігатися повністю або частково.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність укладення договору про закупівлю та/або незаконного внесення до нього змін, що спричинює надмірне витрачання бюджетних коштів, не відповідає такому інтересу.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки закупівель. Зокрема, згідно з пунктом 4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України.

Відповідно до пункту 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно з додатком 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Східний офіс Державної аудиторської служби України підпорядковується Держаудитслужбі та є її територіальним органом, основним завданням є реалізація повноважень Держаудитслужби на території, зокрема, Донецької області.

Отже, Східний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території, зокрема, Донецької області.

Прокурором на виконання приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" було повідомлено Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області листом від 22.12.2023 №15/2-283вих-23 про встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби та пред`явлення позовної заяви до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімреагент» про припинення правовідносин за нікчемним правочином, до суду.

Разом з тим, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області повідомило Донецьку обласну прокуратуру, що норми статті 8 Закону України Про публічні закупівлі не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного фінансового контролю до суду чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певний дій.

Отже, прокурором доведено, що позивачем у цій справі не вжито необхідних заходів для захисту державних інтересів, що свідчить про пасивну поведінку державного органу, наявність підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави та дотримання нею вимог, встановлених приписами статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо правомірності укладення відповідачами договору поставки №23-102 від 21.09.2023 без проведення процедури закупівлі

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

За пунктами 6, 11 та 22 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із ст. 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз (п. 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі»).

Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

За змістом п.5 наведених Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, у редакції змін станом на дату укладення договору (далі Особливості) забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).

Згідно п. 13 Особливостей, передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли зокрема замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю.

За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону.

У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.

Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що замовник має право на придбання товарів та послуг, зокрема, сума яких перевищує 1,5 млн. гривень без застосування відкритих торгів, за умови його перебування або перебування його відокремленого підрозділу, що здійснює закупівлю, на території активних бойових дій, які тривають на дату укладення договору, при цьому відповідний договір підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель, разом зі звітом про його укладення та обґрунтуванням підстави не проведення торгів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - постанова № 1364 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Виходячи з норм постанови № 1364, Перелік затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій та оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць.

Мінреінтеграції надало роз`яснення, щодо критеріїв, за якими території відносяться до територій можливих та активних бойових дій.

На підставі положень постанови № 1364 замовник може підтверджувати застосування підстави згідно з підпунктом 2 пункту 13 Особливостей, за наявності якої замовник укладає договір про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, а саме - у разі якщо замовник перебуває у Переліку 2. Території активних бойових дій Розділу I. Території, на яких ведуться (велися) бойові дії та бойові дії на даній території не завершені на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування підстави для здійснення закупівлі згідно з підпунктом 2 пункту 13 Особливостей відповідач зазначив, що Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» знаходиться за адресою: 85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 11, та перебуває в зоні проведення активних бойових дій, що підтверджується витягом з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 станом на 21.09.2023.

Натомість, у відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, станом на 21.09.2023 Покровська міська територіальна громада з 24.02.2022 є територією можливих бойових дій.

Наведене дає підстави для висновку про те, що оскільки місце перебування відокремленого підрозділу Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» є місто Покровськ, яке не належить до території активний бойових дій, а є територією можливих бойових дій, укладення відповідачами договору без застосування відкритих торгів на вказаній підставі є неправомірним.

Згідно з п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

Зважаючи на те, що відповідачі уклали договір поставки №23-102 від 21.09.2023 без проведення процедури закупівлі, посилаючись на підпункт 2 пункту 13 Особливостей, у зв`язку з перебуванням відокремленого підрозділу відповідача-1 на території активний бойових дій, проте, відокремлений підрозділ відповідач-1 знаходиться на території можливих бойових дій, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора та висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для укладення договору без проведення процедури закупівлі та, як наслідок, про недійсність (нікчемність) укладеного між відповідачами договору в силу закону.

Щодо обраного прокурором способу захисту

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суб`єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов`язана сторона. Суб`єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов`язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.

Поняття охоронюваного законом інтересу в логічно-смисловому зв`язку з поняттям суб`єктивного права визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

У розумінні положень цивільного законодавства припинення правовідношення (зобов`язання, договору), як спосіб захисту цивільного права, може мати місце: (1) за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України); (2) внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання (договору) повністю, як правового наслідку порушення зобов`язання (п. 1 ст. 611, ч. 3 ст. 651 ЦК України); (3) внаслідок розірвання договору як правового наслідку порушення зобов`язання (п. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Як і зміну правовідношення, його припинення можна розглядати не лише як спосіб захисту цивільних прав судом, але і як спосіб самозахисту.

За змістом положень ст. 215 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до положень ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

Визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.

Такий правочин є нікчемним з моменту його укладення. Нікчемний правочин є недійсним вже в момент вчинення, незалежно від будь-чиєї волі (ipso iure), і його абсолютна недійсність діє щодо всіх (erga omnes).

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, не зумовлює набуття/зміни/ припинення прав ні для кого.

В свою чергу зміна і припинення правовідношення можуть наступати лише в разі його попереднього виникнення і в процесі існування.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки недійсний правочин не створює для сторін прав та обов`язків, правовідносини між сторонами на підставі нікчемного договору не виникають, а тому не можуть бути припинені, що свідчить про неефективність обраного прокурором способу захисту порушених інтересів держави.

Застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Обставини справи свідчать, що прокурор у даній справі фактично просить встановити факт припинення правовідносин між відповідачами в умовах відсутності факту їх виникнення (адже такий правочин є нікчемним), що не відповідає ефективності способу захисту у даному випадку та не може поновити інтереси держави.

У розумінні положень ст. 215 та 216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, водночас недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

В абзаці 2 частини п ятої статті 216 ЦК України передбачено, що суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Тлумачення абзацу 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України свідчить, що суду надається можливість самостійно застосувати правові наслідки недійсності тільки нікчемного правочину.

Натомість, відповідне положення є правом, а не обов`язком суду, у визначених законом випадках, що спростовує доводи апелянта щодо неправомірного нез`ясування судом першої інстанції обсягу здійснених відповідачами постачань товару за нікчемним договором поставки.

Виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, разом з тим, прокурором в межах даної справи не заявлялися позовні вимоги щодо наслідків укладення відповідачами нікчемного правочину, зокрема, реституції, а також не доводився належними та допустимими доказами факт виконання\невиконання сторонами умов нікчемного правочину.

У розумінні положень господарського процесуального законодавства, саме на сторону, яка заявляє свої вимоги та обґрунтовує їх певними доводами, покладений обов`язок з доведення викладених нею обставин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурором після закриття підготовчого засідання було подане клопотання, в якому останній просив повернутись до стадії підготовчого судового засідання з метою вирішення питання про витребування та долучення до матеріалів доказів щодо виконання або невиконання договору №23-102 від 21.09.2023; витребування у КП «Вода Донбасу» та ТОВ «Хімреагент» доказів щодо поставки товару за договором №23-102 від 21.09.2023.

Обґрунтовуючи подане клопотання прокурор посилався на необхідність у витребуванні доказів поставки предмета договору та його оплати, адже виконання умов договору або спростування цих відомостей, на думку останнього, обумовлена різними позиціями відповідачів, викладених у відзивах, щодо виконання договору.

Натомість, прокурором не було обґрунтовано, яке значення має встановлення вказаних обставин для справи, враховуючи, що предметом позову є припинення правовідносин за означеним договором, що стало підставою для відмови місцевого господарського суду у поверненні до стадії підготовчого судового засідання з метою вирішення питання про витребування доказів, що у повній мірі відповідає вимогам процесуального закону.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, зважаючи на доведеність матеріалами справи факту укладення відповідачами нікчемного договору в силу положень Закону України «Про публічні закупівлі», однак обрання прокурором неефективного способу захисту порушених інтересів держави, а саме вимоги про припинення правовідносин за нікчемним договором, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог Донецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, повно досліджено обставини справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а тому рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2024 у справі №905/1742/23 слід залишити без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. № 1024 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2024 у справі №905/1742/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2024 у справі №905/1742/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.05.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко