Ухвала

від 30.05.2024 по справі 902/603/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"30" травня 2024 р.Cправа № 902/603/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

розглянувши без участі сторін матеріали заяви представника Ярошенка Валерія Михайловича № б/н від 27.05.2024 (вх. № 01-48/30/24 від 28.05.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до особи, яка може набути статусу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Агроплюс" (22153, Вінницька обл., Хмільницький (Козятинський) р-н, село Флоріанівка, вулиця Шкільна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43569583)

про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення інших речових прав (прав оренди) на земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 28.05.2024 надійшла позовна заява № б/н від 27.05.2024 (вх. № 620/24 від 28.05.2024) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Агроплюс", у якій позивач просить:

- визнати недійсним рішення викладеного у вигляді протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Агроплюс" №б/н від 15.05.2023 року;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68741155 від 04.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:006:0129;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68740431 від 04.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:005:0063;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68739182 від 04.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:006:0131;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68735697 від 04.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:006:0025;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68712294 від 02.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:004:0084;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68712013 від 02.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:004:0042;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68711544 від 02.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:005:0007;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68710873 від 02.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:005:0006;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68743403 від 04.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:002:0089;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68598929 від 26.07.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:004:0136;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68598619 від 26.07.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:004:137;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68598330 від 26.07.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:004:0072;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68680916 від 01.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:006:0006;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68741693 від 04.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:004:0106;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68742942 від 04.08.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:005:0054;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68581725 від 25.07.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:001:0005;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68506325 від 19.07.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:001:0012;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68582873 від 25.07.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:001:0007;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68583656 від 25.07.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:001:0009;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68586259 від 25.07.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:001:0010;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 68504700 від 19.07.2023 року, про припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 0521487600:03:001:0008.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Разом із позовною заявою 28.05.2024 представником ОСОБА_1 подано до суду заяву № б/н від 27.05.2024 (вх. № 01-48/30/24 від 28.05.2024) про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони іншим суб`єктам господарювання, в тому числі іншим фізичним особам, крім ТОВ "Л-Агроплюс" (код ЄДРПОУ - 44653157), вчиняти дії щодо збору урожаю на земельних ділянках з кадастровими номерами: 0521487600:03:006:0129, 0521487600:03:005:0063, 0521487600:03:006:0131, 0521487600:03:006:0025, 0521487600:03:004:0084, 0521487600:03:004:0042, 0521487600:03:005:0007, 0521487600:03:005:0006, 0521487600:03:002:0089, 0521487600:03:004:0136, 0521487600:03:004:0137, 0521487600:03:004:0072, 0521487600:03:006:0006, 0521487600:03:004:0106, 0521487600:03:005:0054, 0521487600:03:001:0005, 0521487600:03:001:0012, 0521487600:03:001:0007, 0521487600:03:001:0009, 0521487600:03:001:0010, 0521487600:03:001:0008;

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам проводити будь - які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права, іншого речового права щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 0521487600:03:006:0129, 0521487600:03:005:0063, 0521487600:03:006:0131, 0521487600:03:006:0025, 0521487600:03:004:0084, 0521487600:03:004:0042, 0521487600:03:005:0007, 0521487600:03:005:0006, 0521487600:03:002:0089, 0521487600:03:004:0136, 0521487600:03:004:0137, 0521487600:03:004:0072, 0521487600:03:006:0006, 0521487600:03:004:0106, 0521487600:03:005:0054, 0521487600:03:001:0005, 0521487600:03:001:0012, 0521487600:03:001:0007, 0521487600:03:001:0009, 0521487600:03:001:0010, 0521487600:03:001:0008.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, яке полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, зокрема, містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Як вбачається із змісту позову та заяви про забезпечення позову позивачем у справі є фізична особа, яка звернулася до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, обгрунтовуючи підстави звернення тим, що є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Агроплюс", якому належить 67% частки у статутному капіталі товариства, однак участі у загальних зборах товариства та прийнятті оспорюваного рішення загальних зборів товариства від 15 травня 2023 року не приймав, посилаючись фактично на порушення належних йому корпоративних прав щодо участі в управлінні товариством.

Отже, предметом позову у цій частині є вимога немайнового характеру у спорі, що виник з корпоративних відносин.

Також за змістом прохальної частини позову позивачем заявлені вимоги, які на його думку є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо припинення іншого речового права (права оренди) на земельні ділянки з кадастровими номерами, зазначеними у позові, посилаючись на порушення речових прав (права користування) на вказані земельні ділянки, що належать товариству, яке зазначене ним у якості відповідача.

Предметом позову у цій частині є вимоги немайнового характеру у спорі щодо речового права на майно, реєстрації та обліку прав на майно, яке за змістом позову та обставин, на які посилається заявник належить не позивачу, а відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Л-Агроплюс" (ідентифікаційний код юридичної особи 43569583).

Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/8225/20, від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21.

Положеннями частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог частини 10 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Із системного аналізу статей 136, 137 ГПК України слідує, що заходи забезпечення позову, зокрема щодо заборони іншим особам вчиняти дії, повинні безпосередньо стосуватися предмета спору та бути спрямованими на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони іншим суб`єктам господарювання, в тому числі іншим фізичним особам, крім відповідача ТОВ "Л-Агроплюс" вчиняти дії щодо збору урожаю на земельних ділянках з кадастровими номерами, зазначеними у заяві та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам проводити будь - які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права, іншого речового права щодо земельних ділянок, зазначених у заяві.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обгрунтовує тим, що ТОВ "Л-Агроплюс" під час дії первісних договорів оренди було здійснено посіви сільськогосподарської культури - ріпака на вищевказаних земельних ділянках, тому враховуючи те, що станом на теперішній час договори оренди з ТОВ "Л-Агроплюс" розірвані, є необхідність у забороні вчиняти дії щодо збору урожаю, який було засіяно відповідачем по справі.

Заявник зауважує, що у судовому порядку буде доводити незаконність дій відповідача щодо прийняття протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Л-Агроплюс" від 15.05.2023 року №б/н щодо розірвання договорів оренди землі та їх подальшого розірвання додатковими угодами, а тому на переконання позивача є необхідність у забезпеченні позову, оскільки є підстави вважати, що суб`єктами господарювання можуть вчинятися незаконні дії щодо переукладення договорів оренди землі або збору урожаю та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в цій справі, призвести до значних збитків.

Надаючи оцінку наведеним твердженням, судом враховано таке.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Положеннями частини 2, частини 3 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до приписів пунктів 3, 6, 12 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

За змістом частини 1 статті 54 ГПК України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Відповідно до частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.

Умовою застосування заходів забезпечення позову щодо вимог немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З урахуванням наведених вимог, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд враховує, що забезпечення позову це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Дослідивши зміст позову та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивач фактично просить вжити заходи забезпечення позову не для захисту своїх порушених прав та інтересів, зокрема належних йому корпоративних прав, а для захисту речових прав (права користування на спірні земельні ділянки), право на посіви (урожай), які за його твердженням належать відповідачу у справі, що суперечить інституту забезпечення позову.

Позивач у позові та заяві про забезпечення позову вказує про те, що право користування спірними земельними ділянками переоформлено на іншу особу ТОВ "Л-Агро+".

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При цьому, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі.

Суд наголошує, що у заяві про забезпечення позову представником заявника не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів безпосередньо заявника (позивача), за захистом яких останній звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Належних доказів наявності обгрунтованих припущень, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів саме заявника (позивача), за захистом яких останній звернувся до суду матеріали заяви про забезпечення позову не містять.

Із матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що представником заявника не наведено обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо співмірності, адекватності та обгрунтованості заявлених заходів забезпечення позову, а також обґрунтування необхідності забезпечення позову для охорони прав та інтересів саме заявника (позивача).

Будь-яких переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в господарській справі у разі задоволення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, представником заявника до заяви про забезпечення позову не було надано.

Викладені представником позивача у заяві про забезпечення позову твердження щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову без відповідного документального обґрунтування не є достатньою правовою та фактичною підставою для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, що за таких обставин унеможливлює вжиття судом заходів забезпечення позову.

У свою чергу, твердження позивача про засіяння відповідачем земельних ділянок, припущення щодо можливих дій відносно збору урожаю на таких земельних ділянках іншими особами та припущення щодо можливості вчинення будь-яких дій щодо вказаних земельних ділянок за відсутності доказів щодо належності речових прав на такі земельні ділянки та посівів (урожаю) саме позивачу по справі, а не іншим особам, зокрема відповідачу не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Припущення заявника про ймовірне порушення прав та інтересів іншої особи, зокрема відповідача не може слугувати підставою для забезпечення позову як в інтересах самого заявника, так і в інтересах такої особи, зважаючи на те, що предметом позову не є вимоги визначені пунктом 12 частини 1 статті 20 та пунктом 1 статті 54 ГПК України.

Суд звертає увагу, що застосування судом заходів забезпечення позову не з метою визначеною частиною 2 статті 136 ГПК України не допускається.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 № б/н від 27.05.2024 (вх. № 01-48/30/24 від 28.05.2024) про забезпечення позову у справі №902/603/24 відмовити.

2. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами пункту 4 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, у разі відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалу підписано 30.05.2024 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - заявнику, 22200, Вінницька обл., місто Погребище, вулиця, Насті Присяжним, будинок 106; 22200, Вінницька обл., місто Погребище, вулиця Заводська, будинок 9; ТОВ "Л-Агроплюс" - до електронного кабінету в системі ЄСІТС.