Ухвала

від 30.05.2024 по справі 903/503/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

30 травня 2024 року Справа № 903/503/24 Господарський суд Волинської області у складі судді Шума М. С., розглянувши заяву ТзОВ "ПРИКАРПАТТЯ - ГОТЕЛЬ - СЕРВІС" про забезпечення позову до подання позовної заяви

встановив:

23.05.2024 на адресу суду в порядку п. 1. ч. 1 ст. 138 ГПК України надійшла заява ТзОВ "ПРИКАРПАТТЯ - ГОТЕЛЬ - СЕРВІС" про забезпечення позову до подання позовної заяви до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Городищенської сільської ради шляхом накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,2032 га, з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 0710100000:11:001:0011 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 та земельну ділянку площею 0,7837 га, з цільовим призначенням 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, кадастровий номер: 0710100000:11:001:0012 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4; - заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення будь - яких реєстраційних дій, в тому числі реєстраційних дій, в тому числі реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, щодо наступних об`єктів нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,2032 га з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 0710100000:11:001:0011 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 та земельну ділянку площею 0,7837 га, з цільовим призначенням 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, кадастровий номер: 0710100000:11:001:0012 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4; - заборонити Головного управління Держгеокадастру у Волинській області вносити до Державного земельного кадастру щодо внесення будь - яких відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0710100000:11:001:0011 та 0710100000:11:001:0012 в тому числі, але не обмежуючись щодо поділу/об`єднання земельних ділянок, зміни цільового призначення та інше.

Як зазначає заявник, 10.08.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ТзОВ "ПРИКАРПАТТЯ - ГОТЕЛЬ - СЕРВІС" було укладено Договір купівлі - продажу об`єкта малої приватизації - будівлі готелю "Світязь" загальною площею 7896,4 кв. м за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 шляхом викупу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Холявкою В.Я. та зареєстровано в реєстрі за №308 . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав та індексний №342388923 від 10.08.2023 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1672582407101 до ТзОВ "ПРИКАРПАТТЯ - ГОТЕЛЬ - СЕРВІС" перейшло право власності на будівлю готелю "Світязь" загальною площею 7896,4 кв. м за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4

ТзОВ "ПРИКАРПАТТЯ - ГОТЕЛЬ - СЕРВІС" стало відомо про те, що державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 0710100000:11:001:0009 площею 0,9869 цільове призначення: для обслуговування торгового закладу, готельного комплексу В.03.08. (за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 під будівлею готелю "Світязь" ) скасовано 13.10.2022 року в Державному земельному кадастрі при її поділі та зареєстровано земельні ділянки за кадастровими номерами: 0710100000:11:001:0011 площею 0.2032 га з цільовим призначенням 03.08 для будівництва та обслуговування обєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування та 0710100000:11:001:0012 площею 0,7837 га з цільовим призначенням 03.08 для будівництва та обслуговування обєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:001:0011 площею 0,2032га було зареєстроване за Волинською обласною державною адміністрацією (Волинською обласною військовою адміністрацією) (код ЄДРПОУ 13366926) 29 квітня 2024 року (о 21 год. 46 хв.) того ж дня було внесено запис про право постійного користування даною земельною ділянкою за Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» (код ЄДРПОУ 43202576) (номер запису про інше речове право 54859257) державним реєстратором Маціюк Катериною Сергіївною Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області.

ТзОВ «ПРИКАРПАТТЯ-ГОТЕЛЬ-СЕРВІС» вважає, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.10.2022 року, виготовлений на замовлення Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області», складений з порушенням чинного законодавства України, що призвело не лише до неправомірного скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 0710100000:11:001:0009 площею 0,9869га та порушення права користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості - будівлі Готелю "СВІТЯЗЬ" розташованого за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4, що належить ТзОВ «ПРИКАРПАТТЯ-ГОТЕЛЬ-СЕРВІС», а також до безпідставного втручанням у право заявника на володіння своїм майном.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов?язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, забезпечення поданого у цій справі позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчиняти відповідачам певні дії щодо земельної ділянки, спосіб забезпечення позову є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії щодо земельної ділянки буде носити тимчасовий характер.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/508/18 від 09.11.2018.

Як враховано судом, у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи державним реєстратором будуть здійснені реєстраційні дії, то захист або поновлення прав позивача в межах одного судового провадження буде неможливим без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів (відновлення стану, який існував до моменту порушення).

З огляду на обставини даної справи існує реальна можливість подальшого вчинення реєстраційних дій, в разі чого ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звертатиметься до суду, буде ускладненим.

Суд звертає увагу, що постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, внаслідок того, що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, досліджуючи обґрунтованість доводів заявника та подані ним документи, господарський суд враховує, що доданими до заяви про забезпечення позову документами підтверджено існування наведених вище обставин, на які зсилається заявник в обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Також суд враховує, що позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених прав позивача ТзОВ "ПРИКАРПАТТЯ - ГОТЕЛЬ - СЕРВІС".

З урахуванням документально підтверджених доводів заявника , суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову до моменту подання позовної заяви може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи будуть здійснені будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, або відчужено, змінити її межі, розміри, правовий статус, цільове призначення, здійснено поділ, то захист або поновлення прав позивача в межах одного судового провадження буде неможливим без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Тобто, заходи до забезпечення позову до моменту подання позовної заяви застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, тому, на переконання суду, заявлені заходи щодо забезпечення позову відповідають меті їх застосування та перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом позову.

Верховний суд у постанові від 03.05.2022 №906/781/21 звертає увагу, що постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

У зв`язку з викладеним, ВС дійшов висновку про те, що вжиті ГС заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно КСП, та з формуванням «зокрема, але не виключно» не відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

З огляду на фактичні обставини спірних правовідносин, належним, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову буде накладення арешту на нерухоме майно, земельну ділянку площею 0,2032 га, з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 0710100000:11:001:0011 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 та земельну ділянку площею 0,7837 га, з цільовим призначенням 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, кадастровий номер: 0710100000:11:001:0012 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4; - заборона державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення будь - яких реєстраційних дій, в тому числі реєстраційних дій, в тому числі реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, щодо наступних об`єктів нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,2032 га з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 0710100000:11:001:0011 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 та земельну ділянку площею 0,7837 га, з цільовим призначенням 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, кадастровий номер: 0710100000:11:001:0012 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 та заборона Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вносити до Державного земельного кадастру щодо внесення будь - яких відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0710100000:11:001:0011 та 0710100000:11:001:0012 в тому числі, але не обмежуючись щодо поділу/об`єднання земельних ділянок, зміни цільового призначення

Обрані заходи забезпечення позову пов`язані з предметом спору, а отже, існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог. Правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Городищенської сільської ради .

Керуючись, ст.ст. 136, 137, 140, 144, 232-235 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ТзОВ "ПРИКАРПАТТЯ - ГОТЕЛЬ - СЕРВІС" про забезпечення позову до моменту подання позовної заяви - задовольнити.

2. Накласти арешт на нерухоме майно, земельну ділянку площею 0,2032 га, з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 0710100000:11:001:0011 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 та земельну ділянку площею 0,7837 га, з цільовим призначенням 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, кадастровий номер: 0710100000:11:001:0012 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 .

3. Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення будь - яких реєстраційних дій, в тому числі реєстраційних дій, в тому числі реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, щодо наступних об`єктів нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,2032 га з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 0710100000:11:001:0011 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 та земельну ділянку площею 0,7837 га, з цільовим призначенням 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, кадастровий номер: 0710100000:11:001:0012 за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 4 .

4. Заборонити Головного управління Держгеокадастру у Волинській області вносити до Державного земельного кадастру щодо внесення будь - яких відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0710100000:11:001:0011 та 0710100000:11:001:0012 в тому числі, але не обмежуючись щодо поділу/об`єднання земельних ділянок, зміни цільового призначення та інше.

5. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 30.05.2024 року.

6. Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

7. Строк пред`явленням ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки, тобто - до 31.05.2027.

8. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИКАРПАТТЯ - ГОТЕЛЬ - СЕРВІС" ( м.Луцьк, провулок Макарова, 5 код ЄДРПОУ 41045205)

9. Боржником 1 за даною ухвалою є Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861).

10. Боржником 2 за даною ухвалою є Городищенська сільська рада (45656, Волинська обл., Луцький район, с. Городище, вул. Шкільна, 35, код ЄДРПОУ 04590530)

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 30.05.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум