Рішення

від 30.05.2024 по справі 904/944/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024м. ДніпроСправа № 904/944/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Дунець Анна Юріївна,

від відповідача: не з`явилися,

розглянувши матеріали справи №904/944/24,

за позовом Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжсталь-Б"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1.ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 04.03.2024 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжсталь-Б" (далі - відповідач) про стягнення 408.000,00 грн, з яких: 204.000,00 грн пені, 204.000,00 грн штрафу.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/944/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024.

Ухвалою від 08.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, повідомити учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 03.04.2024.

Ухвалою від 03.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 01.05.2024.

Ухвалою від 01.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.05.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2024 надсилалася відповідачу на адресу: 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЛЕБЕДЄВА-КУМАЧА, будинок 1; за трек-номером 0600254824671.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» від 02.04.2024.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою «відмова від отримання».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того, обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час надіслання відповідної ухвали.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2024 та всі подальші ухвали були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 08.03.2024 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням терміну зберігання, а саме 29.03.2024.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 08.03.2024 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 15.04.2024.

Станом на момент винесення рішення відзив відповідачем не надано.

В судовому засіданні 30.05.2024 представник позивача надав пояснення у справі, відповів на запитання суду. Представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач зазначає, що відповідач ухиляється у добровільному порядку та у передбачені законодавством строки сплатити пеню нараховану на штраф, накладені рішенням Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.04.2023 №72/25-р/к у справі № 72/29-20, внаслідок визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжсталь-Б" порушенням, передбаченим статтею 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю (сіль і чистий хлорид натрію (сіль); ідентифікатор закупівлі в системі «ProZrro» UA-2018-06-15-002763-а); у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю (сіль і чистий хлорид натрію (сіль); ідентифікатор закупівлі в системі «ProZrro» UA-2018-07-17-000313-с) та у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлі (дорожнє обладнання (дорожня сіль); ідентифікатор закупівлі в системі «ProZrro» UA-2018-12-22-001436-с. Вказаним рішенням за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладений штраф у загальному розмірі 204.000,00 грн. За несвоєчасну сплату штрафу позивач нарахував пеню за період з 05.12.2023 по 09.02.2024, що з урахуванням положень частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", складає 204.000,00 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзиву не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: прийняття рішення Антимонопольного комітету України від 07.04.2023 №72/25-р/к, строк сплати штрафу, наявність прострочення сплати штрафу, підставність нарахування пені.

Суд встановив, що рішенням Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.04.2023 №72/25-р/к у справі № 72/29-20 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу:

- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОБУД ТРЕЙД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖСТАЛЬ-Б» вчинили порушення, що передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю, проведену Департаментом комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради: Сіль і чистий хлорид натрію (Сіль), ДК 021:2015-14400000-5 (ідентифікатор закупівлі в системі «Рго2огго» UА-2018-06-15-002763-а);

- за вчинення порушення, що зазначене у пункті 1 резолютивної частини

рішення, відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про захист

економічної конкуренції», накладено штраф на: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОБУД ТРЕЙД» у розмірі 68.000 (шістдесят вісім тисяч) грн; Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖСТАЛЬ-Б» у розмірі 68.000 (шістдесят вісім тисяч) грн;

- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОБУД ТРЕЙД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖСТАЛЬ-Б» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлі, проведені Департаментом комунального господарства та багоустрою Вінницької міської ради: Сіль і чистий хлорид натрію (Сіль), ДК 021:2015-14400000-5; (ідентифікатор закупівлі в системі «Рго2огго» UА-2018-07-17-000313-е);

- за вчинення порушення, що зазначене у пункті 3 резолютивної частини

рішення, відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про захист

економічної конкуренції», накладено штраф на: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОБУД ТРЕЙД» у розмірі 68.000 (шістдесят вісім тисяч) грн; Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖСТАЛЬ-Б» у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн;

- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОБУД ТРЕЙД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖСТАЛЬ-Б» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлі, проведені Департаментом комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради: Дорожнє обладнання (Дорожня сіль), ДК 021:2015- 34920000-2, (ідентифікатор закупівлі в системі «Рго2огго» UА-2018-12-22-00143 6-е);

- за порушення, що зазначене у пункті 5 резолютивної частини рішення, відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено штраф на: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОБУД ТРЕЙД»

у розмірі 68.000 (шістдесят вісім тисяч) грн; Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖСТАЛЬ-Б» у розмірі 68.000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до Господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п`яти днів з сплати штрафів, необхідно надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (арк. 6-30, том 1).

Позивач направив на адресу відповідача лист від 03.07.2023 року №72-02/1207 та витяг з рішення від 07.04.2023 №72/25-р/к та повідомив про необхідність подання до позивача доказів сплати штрафу, також повідомив, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції (арк. 31, том 1).

Відповідно до поштового повідомлення про вручення №0600030592791 було повернуто на адресу відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (арк. 32,33, том 1).

Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Інформація про прийняте рішення оприлюднене в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур`єр» від 21.09.2023 № 190 (7588) (арк. 34-44, том 1).

Таким чином, рішення вважається таким, що вручене відповідачу 02.10.2023.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням закінчився 04.12.2023.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

На підставі частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 204.000,00 грн та пеню у розмірі 204.000,00 грн (за період з 05.12.2023 по 09.02.2024 розмір пені складає 205.020,00 грн, однак, враховуючи обмеження розміру пені, встановлені частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені склав 204.000,00 грн.).

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення в доход Державного бюджету України штрафу у розмірі 204.000,00 та пені у сумі 204.000,00 грн.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За приписами частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Враховуючи положення частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", строк сплати штрафу за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням на Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжсталь-Б" закінчився 04.12.2023.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач не оскаржив рішення до суду, а тому стягненню підлягає штраф у загальному розмірі 204.000,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 204.000,00 грн за період з 05.12.2023 по 09.02.2024.

При цьому позивач зазначає, що пеня за цей період становить 205.020,00 грн, однак, враховуючи частину 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявлена сума пені складає 204.000,00 грн.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі №904/3778/18.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

У справі відсутні докази того, що відповідач скористався правом на оскарження рішення Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.04.2023 №72/25-р/к у справі № 72/29-20 у справі №72/29-20 до суду.

За перерахунком суду, враховуючи періоди до стягнення з 05.12.2023 по 09.02.2024, загальна сума пені за 67 днів становить 205.020,00 грн (67*3060 (розмір пені за 1 день прострочення (204.000,00*1,5%=3060)), однак з урахуванням встановлених статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обмежень, має становити 204.000,00грн.

Накладений відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф є видом відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду.

Як зазначалось вище, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18.

Виходячи з аналізу частини першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк для сплати штрафу.

Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу Комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду; у свою чергу, положеннями статті 60 "Про захист економічної конкуренції" передбачено лише зупинення примусового виконання рішення органу Комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, такий строк є присічним і відновленню не підлягає, а Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень щодо переривання або зупинення його перебігу.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/408/18.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Станом на день розгляду справи судом штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 204.000,00 грн та пені у розмірі 204.000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Судові витрати

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3.028,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3.028,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Ціна позову становить 408.000,00 грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 4.896,00 грн (408.000,00*1,5%*0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6.120,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №97 (внутрішній номер 331408911 від 28.02.2024 (а.с. 5). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 1.224,00 грн (6.120,00 грн 4.896,00 грн) як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжсталь-Б" (50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЛЕБЕДЄВА-КУМАЧА, будинок 1; ідентифікаційний код 39468330) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому, ідентифікаційний код: 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UА098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106) 204.000,00 грн (двісті чотири тисячі грн 00 коп.) штрафу та 204.000,00 грн (двісті чотири тисячі грн 00 коп.) пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжсталь-Б" (50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЛЕБЕДЄВА-КУМАЧА, будинок 1; ідентифікаційний код 39468330) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29001, Хмельницька область, Хмельницький район, місто Хмельницький, вул. Героїв Майдану, будинок 12, 8 поверх; ідентифікаційний код 21312821) 4.896,00 грн (чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість грн 00 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 31.05.2024.

Суддя С.А. Дупляк