Рішення
від 30.05.2024 по справі 904/192/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024м. ДніпроСправа № 904/192/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від прокуратури: Мусієнко А.О.;

від інших учасників справи: не з`явилися;

розглянувши матеріали справи №904/192/23

за позовом Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1. Іршавської міської ради Закарпатської області,

2. Західного офісу Держаудитслужби (представник позивача в Закарпатській області Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області)

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12",

2. Комунального некомерційного підприємства "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області,

про визнання додаткових угод до договору про закупівлю товару недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Хустська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Іршавської міської ради Закарпатської області (далі - позивач-1), Західного офісу Держаудитслужби (далі - позивач-2) звернулася до господарського суду з позовною заявою від 29.12.2022 за вих. № 07.54-6395ВИХ-22 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (далі - відповідач), в якій просить суд:

визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 18.01.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 18.01.2021;

визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 18.01.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 18.01.2021;

визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 18.01.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 18.01.2021;

визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 19.01.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 18.01.2021;

визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 19.01.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 18.01.2021;

визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 20.01.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 18.01.2021;

визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 20.01.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 18.01.2021;

визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 02.04.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 18.01.2021;

визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 16.04.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим від 18.01.2021;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" грошові кошти у розмірі 444.273,28 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/192/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023.

Ухвалою від 13.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.02.2024.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023, 08.02.2024, 08.03.2024 не направлялась відповідачу засобами поштового зв`язку через відсутність фінансування, про що на вищезазначених ухвалах наявна відмотка канцелярії суду «про неможливість поштового відправлення через відсутність фінансування».

Згідно з Довідкою про доставку електронного листа «Документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у ЗАГАЛЬНОМУ" від 13.01.23 по справі № 904/192/23 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12" на його електронну адресу etitradegas@gmail.com. Документ доставлено до електронної скриньки - 13.01.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2023 надсилалася відповідачу-1 на адресу: 49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59; за трек-номером 493001095856.

В якій було роз`яснено учасникам справи, які не подали заяви по суті справи, передбачені ст. 161 ГПК України, що вони мають право подати такі заяви у строки, встановлені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі. Одночасно з надісланням (наданням) таких заяв до суду їх копії та копії доданих до них документів заявник(и) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з такими заявами (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 30.11.2023 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "відмова від отримання".

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того, обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі були оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 17.11.2023 вважається врученою відповідачу-1 у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки адресат відсутній за вказаною адресою, а саме 28.11.2023.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 13.01.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Як судом було зазначено вище, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023, 08.02.2024, 08.03.2024 не направлялась відповідачу засобами поштового зв`язку через відсутність фінансування, про що на вищезазначених ухвалах наявна відмітка канцелярії суду «про неможливість поштового відправлення через відсутність фінансування».

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2023 надсилалася відповідачу-1 на адресу: 49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59; за трек-номером 493001095856. В якій було роз`яснено учасникам справи, які не подали заяви по суті справи, передбачені ст. 161 ГПК України, що вони мають право подати такі заяви у строки, встановлені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі. Одночасно з надісланням (наданням) таких заяв до суду їх копії та копії доданих до них документів заявник(и) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з такими заявами (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 13.12.2023.

Через відділ документального забезпечення 08.02.2023 від позивача-3 надійшли письмові пояснення, у яких позивач-3 позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Ухвалою від 08.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 08.03.2023.

Через відділ документального забезпечення 06.03.2023 від прокуратури надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 08.03.2023 провадження у справі №904/192/23 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду.

Через систему "Електронний суд" 10.11.2023 від Хустської окружної прокуратури надійшло клопотання від 10.11.2023 за вих. №б/н у якій прокуратура просить поновити провадження у справі №904/192/23 та продовжити розгляд.

Ухвалою від 17.11.2023 провадження у справі №904/192/23 поновлено. Продовжено здійснювати провадження у справі зі стадії підготовчого провадження. Продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 13.12.23.

Через систему "Електронний суд" 20.11.2023 від прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову, у якій прокуратура просить пункт 11 прохальної частини позовної заяви керівника Хустської окружної прокуратури викласти у такій редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742) до бюджету Іршавської міської територіальної громади грошові кошти в сумі 444.273,28 гривень, зарахувавши їх до загального фонду бюджету Іршавської міської територіальної громади".

Ухвалою від 13.12.2023 заяву прокуратури про зміну предмету позову прийнято до розгляду. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву до 25.12.2023.

Відкладено підготовче засідання у справі до 26.12.2023. Залишено позов Хустської окружної прокуратури в частині позовних вимог в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області без розгляду. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області.

Ухвала від 13.12.2023 вважається врученою відповідачу-1 у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням терміну зберігання, а саме 20.01.2024.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем-1 не надано.

Ухвалою від 26.12.2023 провадження у справі №904/192/23 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду.

Через систему "Електронний суд" 03.04.2024 від Хустської окружної прокуратури надійшло клопотання від 03.04.2024 за вих. №б/н, у якій прокуратура просить поновити провадження у справі №904/192/23 та продовжити розгляд.

Ухвалою від 15.04.2024 провадження у справі №904/192/23 поновлено. Продовжено здійснювати провадження у справі зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 01.05.24.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що о 09:44 год у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область"), справу було знято з розгляду та судове засідання, призначене на 01.05.2024 о 09:30 год, не відбулось.

Крім того, через відділ документального забезпечення 01.05.2024 від прокуратури надійшла заява, у якій прокуратура просить залучити у якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області.

Ухвалою від 01.05.2024 клопотання прокуратури про залучення співвідповідача задоволено. Залучено Комунальне некомерційне підприємство "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області до участі у справі у якості відповідача-2. Встановлено відповідачу-2 строк для подання відзиву у справі до 13.05.2024. Призначено підготовче засідання на 16.05.2024.

Ухвала від 01.05.2024 вважається врученою відповідачу-2 у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про отримання, а саме 10.05.2024.

Ухвалою від 01.05.2024 встановлено відповідачу-2 строк для подання відзиву до 13.05.2024.

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 13.05.2024.

Станом на дату винесення рішення відповідач-2 відзив не надано.

Ухвалою від 16.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.05.2024.

В судовому засіданні 30.05.2024 представник прокуратури надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив позов задовольнити.

Інші представники у судове засідання 30.05.2024 не з`явились.

Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції прокуратури

Прокуратура вважає, що при укладанні додаткових угод № 1 від 18.01.2021, № 2 від 18.01.2021, № 3 від 18.01.2021, № 4 від 19.01.2021, № 5 від 19.01.2021, № 6 від 20.01.2021, № 7 від 20.01.2021, № 9 від 02.04.2021, № 10 від 16.04.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим, від 18.01.2021 сторонами порушені вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що не відповідає принципу максимальної економії бюджетних коштів.

Стислий виклад позиції позивача-1

Позивач-1 письмові пояснення по суті позовних вимог не надав.

Стислий виклад позиції позивача-2

Позивач-2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Стислий виклад позиції відповідача-1

Відповідач-1 відзиву не надав.

Стислий виклад позиції відповідача-2

Відповідач-2 відзиву не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: визнання додаткових угод недійсними та стягнення заборгованості з відповідача.

Суд встановив, що Хустською окружною прокуратурою було здійснено моніторинг офіційного веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель («ProZorro») на предмет виявлення порушень законодавства при проведенні публічних закупівель та незаконного використання при цьому бюджетних коштів Комунальним некомерційним підприємством «Іршавська районна лікарня» Іршавської районної ради Закарпатської області правонаступником якого внаслідок реорганізації є Комунальне некомерційне підприємство «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та статутом Комунального некомерційного підприємства «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області, затвердженого рішенням Іршавської міської ради №155 від 29.01.2021 (далі - споживач), за результатами чого встановлено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Аналіз закупівель здійснено за інформацією, розміщеною в офіційній електронній системі публічних закупівель «ProZorro» за адресою: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-26-002409-c.

Встановлено, що 26 листопада 2020 року на веб-сайті «ProZorro» замовник оприлюднив оголошення UA-2020-11-26-002409-c про проведення закупівлі за процедурою відкритих торгів за предметом Код ДК 021:2015 - 09120000-6 - Газове паливо (деталізація: 09123000-7 - Природний газ) обсягом 380.000 куб. м з терміном постачання до 31.12.2021 з очікуваною вартістю 3.500.000 грн.

Протокольним рішенням №105 Уповноваженої особи КНП «Іршавська районна лікарня» за результатами проведення процедури закупівлі від 30.12.2020, переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (назву товариства 17.11.2022 змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12») (далі - постачальник) з остаточною пропозицією 1.482.000,00 грн, з яким 18.01.2021 укладено договір №ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим (далі - договір).

Предметом договору є природний газ з річним плановим обсягом постачання до 380.000 куб. м.

Відповідно до п. 1.1 договору №ІРЛ-0004 постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році Код ДК 021:2015 -09120000-6 - Газове паливо (деталізація: 09123000-7 - Природний газ) (далі -газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 3.1 розділу III договору ціна постачання природного газу за 1 куб. метр з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 3,9 грн з ПДВ. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору з урахуванням вимог статті 41 Закону.

Пунктом 3.2 розділу в III договору визначено, що ціна на газ підлягає обов`язковому оприлюдненню на його офіційному веб-сайті до початку введення її в дію та повинна зазначатись у платіжних документах (рахунках) про сплату послуг за цим договором.

У відповідності до пункту 3.7 істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону, зокрема: 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. У разі коливання ціни товару на ринку в межах 10% від ціни за одиницю товару, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) або листом(ми) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладання Договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим Договором

Відповідно до пункту 9.1. договір набув чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

14.12.2020 ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12» (ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ») подано тендерну пропозицію з ціною 4,7496 грн з ПДВ за 1 куб метр природного газу, (яка за результатами аукціону склала 3,9 грн з ПДВ за 1 куб метр). Крім цього, у складі тенедерної пропозиції надано лист щодо гарантування порядку формування своєї цінової пропозиції за середньо-ринковими цінами на природний газ.

Як у позові зазначає прокуратура, тендерна пропозиція ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12» (ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ») навіть з ціною у розмірі 4,7496 грн з ПДВ за 1 куб метр прирордного газу з самого початку була нижчою за середньозважену ціну на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на 14.12.2020.

Оскільки згідно з інформацією, яка розміщена на зазначеному веб-сайті, за посиланням www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/medium-and-long-term-market/ середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) складала: ресурс грудня 2020 року - 6 271,64 грн за 1000 куб.м. (тобто 6,27164 грн за 1 куб. м).

Таким чином, постачальнику з початку участі у відкритих торгах було відомо про можливу економічну невигідність укладення договору згідно зі змісту подано тендерної пропозиції, проте товариство не скористалось правом відмови від укладення договору про закупівлю, а підписало договір.

14.01.2021 постачальник звернувся до замовника з листом про збільшення ціни за 1 куб. метр природного газу, мотивуючи це тим, що ціна по договору є низькою і постачання природного газу за такою ціною нанесе збитків товариству. Також на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару постачальник надав, в тому числі експертний висновок Київської ТПП від 04.01.2021 № Ц-1/2, в якому зазначено, що станом на 10.12.2020 ціна на природний газ (ресурс грудня 2020 року, передплата) складала 6 480,00 грн з ПДВ за 1 тис куб. метрів, тобто станом на дату подання тендерної пропозиції.

Під час участі у аукціоні ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12» (ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ») запропонувало ціну газу за 1 куб. метр майже у 1,66 разів меншу за ціну, яка склалася за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 10.12.2020.

Звернення ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12» (ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ»)про неможливість постачання природного газу за ціною - 3,9 грн з ПДВ за 1 куб метр та нанесення збитків товариству було направлено замовнику до дати укладення договору, що зумовлювало (у разі непогодження замовника з умовами щодо збільшення ціни за одиницю товару на дату укладення договору) відхилення його тендерної пропозиції на підставі абзацу другого пункту 3 частини першої статті 31 Закону, а у відповідності до частини сьомої статті 33 Закону - визначення замовником переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії пропозиції ще не минув, та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.

Протягом січня-квітня 2021 року між сторонами, з метою зміни ціни товару обумовленої договором, укладено 9 додаткових угод:

- додаткова угода №1 від 18.01.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, яка склала 4,29 грн з урахуванням ПДВ;

- додаткова угода №2 від 18.01.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, яка склала 4,719 грн з урахуванням ПДВ;

- додаткова угода №3 від 18.01.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, яка склала 5,1909 грн з урахуванням ПДВ;

- додаткова угода №4 від 19.01.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, яка склала 5,70999 грн з урахуванням ПДВ;

- додаткова угода №5 від 19.01.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, яка склала 6,28098 грн з урахуванням ПДВ;

- додаткова угода №6 від 20.01.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, яка склала 6,90908 грн з урахуванням ПДВ;

- додаткова угода №7 від 20.01.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, яка склала 7,59999 грн з урахуванням ПДВ;

- додаткова угода №9 від 02.04.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, яка склала 8,31523 грн з урахуванням ПДВ;

- додаткова угода №10 від 16.04.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, яка склала 8,98045 грн з урахуванням ПДВ.

У зв`язку із зменшенням обсягів реального фінансування видатків додатковою угодою від 09.02.2021 №8 сума договору була зменшена та становила 1.170.780,00 грн. без зменшення обсягів закупівлі.

Для підтвердження обґрунтованості змін істотних умов договору товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» до листів на адресу навчального закладу з вимогою укласти додаткові угоди використано листи (експертні висновки та цінові довідки) Київської та Харківської торгово-промислових палат від 04.01.2021 № Ц-1/2, № Ц-1/3, № Ц-1/4, № Ц-1/5, від 05.01.2021 № Ц-5/2, від 12.01.2021 № Ц-22/1, від 13.01.2021 № Ц-22/2 та експертні висновки Харківської ТПП від 16.03.2021 №659/21, від 14.04.2021 №906/21.

Як зазначено у позові, вищевказані довідки не містять відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, в них відсутній аналіз вартості ціни газу на дату укладення Договору та додаткових угод, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому, у вказаних експертних висновках Київської ТПП вказано, що вони носять інформативний характер, а у довідках Харківської ТПП зазначено, що вони носять інформативний, фактографічний характер та не враховують умов договорів та контрактів. За своїм змістом та суттю є лише документами довідково-інформаційного характеру та фактично дублюють дані із сайту ТБ «Українська товарна біржа», в яких не міститься точної інформації про коливання цін на газ станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод.

Тобто, подані постачальником довідки на обґрунтування підняття ціни природного газу не підтверджують коливання ціни природного газу у сторону збільшення.

Вищевказане підтверджується, як висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-11-26-002409-с від 23.04.2021, так і актом перевірки закупівлі природного газу (код за ДК 09120000-6 - Газове паливо) у Комунальному некомерційному підприємстві «Іршавська районна лікарня» під час застосування процедури відкритих торгів за номером ГО UA-2020-11-26-002409-с від 21.09.2022 здійсненої Управлінням Західного офісу Держаудитслужби України в Закарпатській області в результаті опрацювання листа окружної прокуратури щодо виявлених порушень від 15.07.2022 №07.54-3084вих-22.

Відповідно до наданих замовником копій документів та пояснень, а також наявної в електронній системі закупівель інформації, підстави внесення змін до істотних умов договору згідно додаткових угод від 18.01.2021 №№ 1, 2, 3, від 19.01.2021 №№ 4, 5 та від 20.01.2021 №№ 6, 7 обґрунтовуються одним і тим самим листом постачальника від 14.01.2021 №14-01/21 (складеним ще до моменту укладення договору) з долученням експертних висновків Київської торгово-промислової палати, які видані ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (постачальнику за договором), в пункті 6 яких зафіксовано ціни на природний газ (ресурс грудня 2020 року та січня 2021 року) за результатами електронних біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа», що відбувались на окремі дати, а саме:

- експертний висновок Київської ТПП від 04.01.2021 № Ц-1/2, в якому зазначено, що станом на 10.12.2020 ціна на природний газ (ресурс грудня 2020 року, передплата) складала 6 480,00 грн з ПДВ;

- експертний висновок Київської ТПП від 04.01.2021 № Ц-1/3, в якому зазначено, що станом на 22.12.2020 ціна на природний газ (ресурс січня 2021 року, передплата) складала 7 165,51 грн з ПДВ;

- експертний висновок Київської ТПП від 04.01.2021 № Ц-1/4, в якому зазначено, що станом на 29.12.2020 ціна на природний газ (ресурс січня 2021 року, передплата) складала 7 721,99 грн з ПДВ;

- експертний висновок Київської ТПП від 04.01.2021 № Ц-1/5, в якому зазначено, що станом на 30.12.2020 ціна на природний газ (ресурс січня 2021 року, передплата) складала 8 105,88 грн з ПДВ;

- експертний висновок Київської ТПП від 05.01.2021 № Ц-5/2, в якому зазначено, що станом на 05.01.2020 ціна на природний газ (ресурс січня 2021 року, передплата) складала 8 590,00 грн з ПДВ;

- експертний висновок Київської ТПП від 12.01.2021 № Ц-22/1, в якому зазначено, що станом на 12.01.2020 ціна на природний газ (ресурс січня 2021 року, передплата) складала 8 962,00 грн з ПДВ;

- експертний висновок Київської ТПП від 13.01.2021 № Ц-22/2, в якому зазначено, що станом на 12.01.2020 ціна на природний газ (ресурс січня 2021 року, післяплата) складала 9 138,59 грн з ПДВ.

Експертні висновки Київської ТПП підтверджують ціни на природний газ станом на окремі дати, а саме: на дати до укладання договору, та не підтверджують коливання природного газу в бік збільшення в період між датою укладання договору 18.01.2021 та додаткових угод №№1, 2, 3 від 18.01.2021 від 19.01.2021 №№ 4, 5, від 20.01.2021 №№ 6,7.

При цьому договір та додаткові угоди №№ 1,2,3 укладені в один день із датою укладення Договору, а додаткові угоди №№ 4,5,6,7 протягом двох наступних днів, що однозначно свідчить про зловживання правами з боку сторін договору, оскільки коливання вартості товару протягом одного дня взагалі є неможливим.

Згідно з даними www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/medium-and-long-term-market/ середньозважена ціна на природний газ по всіх умовах оплати за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на момент укладення додаткової угоди № 3 від 18.01.2021 становила 7.924,07 грн за 1.000 куб м, станом на момент укладення додаткової угоди № 4 від 19.01.2021 - 7.924,14 грн за 1.000 куб. м.

Коливання ціни у період з моменту укладення додаткової угоди №3 (18.01.2021) до моменту укладення додаткової угоди № 4 (19.01.2021) становило всього +0,0009% (в той час, як додатковою угодою ціну підвищено на 9,3%). Додаткові угоди №4 та №5 укладені в один день - 19.01.2022, а тому існування коливання вартості за одиницю товару протягом одного дня є неможливим.

Відповідно до даних www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/medium-and-long-term-market/ середньозважена ціна на природний газ по всіх умовах оплати за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на момент укладення Додаткової угоди № 5 від 19.01.2021 становила 7.924,14 грн за 1.000 куб. м. та станом на момент укладення Додаткової угоди № 6 від 20.01.2021 - залишалася незмінною.

Аналогічно неможливими є існування коливання вартості за одиницю товару у період укладання Додаткових угод № 6 та № 7, оскільки вони також укладені в один день - 20.01.2021.

Обґрунтуванням підстав укладення Сторонами Додаткової угоди №9 від 02.04.2021, якою підвищено ціну за 1 куб. метр природного газу до 10%, що склала 8,31523 грн з урахуванням ПДВ, став лист Постачальника від 30.03.2021 з долученим експертним висновком Харківської торгово-промислової палати №187-21 від 16.03.2021 №659/21.

Щодо зазначеного висновку Харківської ТПП, то він містить дані про коливання, що відбулося у період з 03.03.2021 по 15.03.2021, проте він не охоплює всього періоду між датою укладання додаткової угоди про зміну ціни (№9 від 02.04.2021) та датою попередньої додаткової угоди про зміну ціни (№7 від 20.01.2021). Таким чином, вказаний висновок не містить інформації про коливання ціни в періодах між цими датами.

Відповідно до даних www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/medium-and-long-term-market/ середньозважена ціна на природний газ по всіх умовах оплати за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на момент укладення Додаткової угоди № 7 від 20.01.2021 становила 7.924,14 грн за 1.000 куб. м. та станом на момент укладення Додаткової угоди № 9 від 02.04.2021 - 7.725,85 грн за 1.000 куб.м.

Тобто коливання ціни у період з моменту укладення Додаткової угоди №7 (20.01.2021) до моменту укладення Додаткової угоди № 9 (02.04.2021) становило було від`ємним, і становило - 2,5%.

Обґрунтуванням підстав укладення сторонами Додаткової угоди №10 від 16.04.2021, якою підвищено ціну за 1 куб метр природного газу до 10%, що склала 8,98045 грн з урахуванням ПДВ, став лист Постачальника від 13.04.2021 №288-21 з долученим експертним висновком Харківської ТГШ від 14.04.2021 №906/21.

Вищезазначений лист постачальника складений на день раніше, ніж складений Харківською ТПП експертний висновок, який є додатком до листа, що взагалі суперечить законам формальної логіки і ставить під сумнів достовірність наведених у ньому даних.

Експертний висновок Харківської ТПП від 14.04.2021 №906/21 містить дані про коливання, що відбулися у період 15.03.2021 по 07.04.2021, проте аналогічно не охоплює всього періоду між датою укладання додаткової угоди про зміну ціни (№10 від 16.04.2021) та датою попередньої додаткової угоди про зміну ціни (№9 від 02.04.2021).

Згідно з даними www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/medium-and-long-term-market/ середньозважена ціна на природний газ по всіх умовах оплати за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на момент укладення Додаткової угоди №9 від 02.04.2021 становила 7.725,85 грн за 1.000 куб м, станом на момент укладення Додаткової угоди №10 від 16.04.2021 -7.988,06 грн за 1.000 куб. м. (+3,4%, в той час як додатковою угодою ціну підвищено на максимальні 7,6%).

Разом з цим, ціни, які зазначені в експертних висновках Київської ТПП та Харківської ТПП не можуть бути взятими до уваги для порівняння під час визначення зміни ціни за одиницю товару, оскільки в них зазначені різні види цін, а саме: в експертних висновках Київської ТПП від 04.01.2021 №№Ц-1/2, ЇД¬І/3, Ц-1/4, Ц-1/5, від 05.01.2021 № Ц-5/2, від 12.01.2021 № Ц-22/1 зазначені ціни на природний газ на умовах передплати, в експертному висновку Київської ТПП зазначена ціна на умовах післяплати, у експертному висновку Харківської ТПП - приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

Крім цього, згідно з даними ТБ «Українська енергетична біржа», опублікованих на офіційному вебсайті за посиланням https://www.ueex.com.ua у період з 18.01.2021 (дата укладення договору) по 16.04.2021 (дата укладення додаткової угоди №10) ціна на природний газ за 1 куб. метр на ринку мала наступну тенденцію: середньозважена ціна на природний газ по всіх умовах оплати становила 7,92407-7,98806 грн, середньозважена ціна на природний газ на умовах передоплати 7,59101-7,77901 грн, середньозважена ціна на природний газ на умовах післяплати 8,04052-8,10092 грн.

Таким чином, загалом за період з 18.01.2021 по 16.04.2021 середньозважена ціна на природний газ за 1 куб. метр по всіх умовах оплати зросла не більше ніж на 0,81%, середньозважена ціна на природний газ на умовах передоплати зросла на 2,4%, а середньозважена ціна на природний газ на умовах післяплати зросла на 0,75 %.

Сторонами договору внесено зміни в істотні умови договору з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, що призвело до збільшення ціни за 1 куб метр природного газу на 5,08045 грн або на 130,27 % (сукупно). Такі дії призвели до недоотримання замовником активів.

Враховуючи вищевикладене, уповноваженим контрольним органом встановлено, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері закупівель в частина внесення змін до істотних умов договору про закупівлю встановлено, що замовником в порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, внесено зміни до істотних умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару шляхом укладання додаткових угод №№1, 2, 3 від 18.01.2021, №№4, 5 від 19.01.2021, №№6, 7 від 20.01.2021, №9 від 02.04.2021, №10 від 16.04.2021 без наявності підтверджених підстав для їх внесення.

29.04.2021 сторонами укладено додаткову угоду №11, якою сторони дійшли згоди достроково розірвати (припинити) дію договору №ІРЛ-0004 від 18.01.2021 із 04.05.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Однак, відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UА-2020-11-26-002409-с сума оплати за договором про закупівлю становить 875.826,96 грн (в тому числі ПДВ 145.971,16 грн).

Перевіркою стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання договору, встановлено, що фактично за січень 2021 року Постачальником виставлено рахунок №935 від 01.03.2021 за спожитий КНП «Іршавська районна лікарня» газ обсягом 15,89833 тис. куб. м на загальну суму 120.827,24 грн з ПДВ (за ціною 7.600,00 грн з ПДВ, обумовленою додатковою угодою №7 від 20.01.2021), отриманого відповідно до Акту прийому-передачі природного газу №624 від 01.03.2021.

За даним актом споживачем 03.03.2021 здійснено оплату на загальну суму 120.827,24 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 02.03.2021 №18.

Таким чином, у березні 2021 року за спожитий газ у січні 2021 року зайво сплачено коштів у сумі 58823,75 грн = обсяг спожитого газу 15,89833 тис. куб м. х 3700,00 грн, - де 3.700,00 грн - сума збільшення вартості газу, яка встановлена додатковими угодами №№1-7 в порівнянні з укладеним договором від 18.01.2021 №ІРЛ-0004.

За лютий 2021 року постачальником виставлено рахунок №2033 від 16.03.2021 за спожитий споживачем природний газ обсягом 40,87096 тис.куб. м по ціні 7.600,00 грн з ПДВ на загальну суму 310.619,14 грн з ПДВ, ПДВ (за ціною 7.600,00 грн з ПДВ, обумовленою додатковою угодою №7 від 20.01.2021), отриманого відповідно до Акту прийому-передачі природного газу №1556 від 16.03.2021.

За даним актом споживачем 17.03.2021 здійснено оплату на загальну суму 310.619,14 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 16.03.2021 №29.

Таким чином, у березні 2021 року за спожитий газ у лютому 2021 року зайво сплачено кошти в сумі 151.222,40 грн з ПДВ = обсяг спожитого газу 40,87096 тис. куб. м х 3.700,00 грн, - де 3.700,00 грн - сума збільшення вартості газу, яка встановлена додатковими угодами №№1-7 в порівнянні з укладеним договором від 18.01.2021 №ІРЛ-0004.

За фактично спожитий споживачем природний газ за період з 01.03.2021 по 14.03.2021 обсягом 18,71143 тис. куб. м загальну суму 142.206,79 грн (за ціною 7.600,00 грн з ПДВ, обумовленою Додатковою угодою №7 від 20.01.2021), отриманого відповідно до Акту прийому-передачі природного газу №2405 від 14.04.2021 Постачальником виставлено рахунок №2969 від 14.04.2021.

За даним актом споживачем 15.04.2021 здійснено оплату на загальну суму 142.206,79 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 14.04.2021 №63.

Таким чином, у квітні 2021 року за спожитий газ за період з 01.03.2021 по 14.03.2021 зайво сплачено кошти в сумі 69.232,21 грн з ПДВ = обсяг спожитого газу 18,71143 тис.куб. м х 3.700,00 грн, де 3.700,00 грн - сума збільшення вартості газу, яка встановлена додатковими угодами №№1-7 в порівнянні з укладеним договором від 18.01.2021 №ІРЛ-0004.

За спожитий споживачем природний газ за період з 15.03.2021 по 31.03.2021 обсягом 20,6026 тис. куб. м на загальну суму 171.215,40 грн з ПДВ (за ціною 8315,23 грн з ПДВ, обумовленою Додатковою угодою №9 від 02.04.2021), Постачальником виставлено рахунок №2970 від 14.04.2021, відповідно до Акту прийому-передачі природного газу №2406 від 14.04.2021.

За даним актом споживачем 15.04.2021 здійснено оплату на загальну суму 171.315,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.04.2021 №62.

Таким чином, у квітні 2021 року за спожитий газ за період 15.03.2021 по 31.03.2021 зайво сплачено кошти в сумі 90.965,26 грн = обсяг спожитого газу 20,6026 тис.куб. м х 4.415,23 грн, де 4.415,23 грн - сума збільшення вартості газу, яка встановлена додатковою угодою №9 в порівнянні з укладеним договором від 18.01.2021 №ІРЛ-0004.

За фактично спожитий споживачем природний газ за квітень 2021 року обсягом 14,57147 тис. куб. м на загальну суму 130.858,39 грн з ПДВ (за ціною 8.980,46 грн з ПДВ, обумовленою додатковою угодою №10 від 16.04.2021) постачальником виставлено рахунок №3942 від 19.05.2021, відповідно до Акту прийому-передачі природного газу №3309 від 19.05.2021.

За даним актом споживачем 20.05.2021 здійснено оплату на загальну суму 130.858,39 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 19.05.2021 №88.

Таким чином, у травні 2021 року за спожитий газ у квітні 2021 року зайво сплачено кошти у сумі 74.029,66 грн = обсяг спожитого газу 14,57147 тис.куб.м х 5.080,46, де 5.080,46 грн - сума збільшення вартості газу, яка встановлена додатковою угодою №10 в порівнянні з укладеним договором від 18.01.2021 №ІРЛ-0004.

Внаслідок внесення змін до істотних умов договору шляхом укладення додаткових угод з порушенням пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та проведення оплати за спожитий природний газ в період з 01.01.2021 по 31.05.2021 КНП «Іршавська районна лікарня» Іршавської районної ради Закарпатської області (правонаступником якої є КНП «Іршавська МЛ» Іршавської міської ради Закарпатської області) недоотримано активів (природного газу) у кількості 59,35 тис. куб м на суму 231.465,00 грн, внаслідок чого понесено зайві витрати бюджетних коштів на загальну суму 444.273,28 з ПДВ. Вказане порушення призвело до матеріальної шкоди на суму 444.273,28 грн.

Тобто реалізація природного газу згідно з договором постачання природного газу від 18.01.2021 за №ІРЛ-0004, укладеним між ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12» (ТОВ «ЕКОТЕХНОШВЕСТ») та КНП «Іршавська РЛ» здійснювалася за цінами, що не відповідають умовам зазначеного вище договору та Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ засновником КНП «Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області» є Іршавська міська рада Закарпатської області.

03.11.2022 прокуратурою було скеровано повідомлення щодо виявлених порушень законодавства та необхідності вжиття заходів з приводу відшкодування збитків КНП «Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області», в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви до суду. Крім цього, окружною прокуратурою повідомлено, що у разі не подання позову, позовну заяву в інтересах держави в особі КНП «Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області», Іршавської міської ради Закарпатської області буде пред`явлено окружною прокуратурою.

02.12.2022 Іршавською міською радою Закарпатської області повідомлено окружну прокуратуру, що відповідно до статуту КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради, затвердженого рішенням сесії міської ради від 29.01.2021 №155 засновником, власником та органом управління майном підприємства є Іршавська міська рада Закарпатської області.

Однак, відповідно до вищевказаного статуту, підприємство є юридичною особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах.

Разом з тим, у зв`язку з обмеженістю бюджетних призначень на оплату судового збору, Іршавська міська рада Закарпатської області просить Хустську окружну прокуратуру звернутися в суд із відповідною позовною заявою в інтересах держави в особі КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області, Іршавської міської ради Закарпатської області до Постачальника про відшкодування збитків завданих КНП та стягнути кошти в судовому порядку.

03.11.2022 окружною прокуратурою до КНП «Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області» в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надіслано аналогічне повідомлення щодо виявлених порушень та необхідності вжиття заходів з приводу відшкодування збитків КНП «Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області», в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви до суду. Крім цього, окружною прокуратурою повідомлено, що у разі не подання позову, позовну заяву в інтересах держави в особі КНП «Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області», Іршавської міської ради Закарпатської області буде пред`явлено окружною прокуратурою

15.11.2022 окружною прокуратурою отримано відповідь з КНП «Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області» згідно з якою встановлено, що ними жодні заходи з вказаного питання не вживалися, в тому числі в судовому порядку.

Одночасно, КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області просить Хустську окружну прокуратуру звернутися в суд із відповідною позовною заявою в інтересах держави в особі КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області до постачальника про відшкодування збитків завданих та стягнути кошти в судовому порядку.

Наведені вище обставини і зумовили звернення прокурора до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо визнання недійсними додаткових угод, суд зазначає, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно Висновку Великої палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Однак, вказані документи не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження коливання цін на ринку, а отже не можуть слугувати достатньою підставою для зміни істотної умови за договором №ІРЛ-0004 від 18.01.2021 в частині підвищення ціни за одиницю товару з огляду на наступне.

Вищевказані документи не містять жодних відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, в ньому відсутній аналіз вартості ціни газу на внутрішньому ринку України, на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували саме коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У листах Київської та Харківської торгово-промислових палат надані середньозважені ціни, при цьому розрахунок проводився шляхом ділення загальної вартості укладених на товарній біржі "Українська енергетична біржа" угод з урахуванням ПДВ щодо купівлі-продажу даного ресурсу на суму обсягів купівлі-продажу даного ресурсу за результатами укладених угод протягом усього періоду його продажу. Варто зазначити, що у примітці до указаних документів зазначено, що цінові довідки носять виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховують умови договорів і контрактів.

Крім того суд звертає увагу, що експертні висновки Харківської торгово-промислової палати, містять інформацію про вартість природного газу на європейських хабах (до кордону України) та стосуються зміни цін на зовнішньому (світовому) ринку на європейських хабах (TTE.CEGH GASPOOL) до кордону України, які є газорозподільчими центрами і являють собою майданчики для торгівлі газом.

Таким чином, відповідачем не надано належних документів, які обґрунтовують наявність підстав для зміни ціни на природний газ у бік збільшення за період з часу укладення договору про постачання природного газу по дату укладення додаткової угоди №1,2,3 від 18.08.2021, а також, у подальшому за аналогічні періоди між укладеними додатковими угодами № 4 від 19.01.2021, № 5 від 19.01.2021, № 6 від 20.01.2021, № 7 від 20.01.2021, № 9 від 02.04.2021, № 10 від 16.04.2021.

Зокрема, наведена у долучених ТОВ "Квінтіс Пром 12" у висновках Київської та Харківської торгово-промислових палат інформація не підтверджує той факт, що у період з 18.01.2021, тобто з часу укладення основного договору постачання природного газу по 18.01.2021, тобто по дату укладення додаткової угоди №1,2,3 до договору, відбулося значне коливання ціни на ринку товарів у бік її підвищення, про яке відповідач не міг знати на момент підписання договору.

Аналогічним чином у подальшому ТОВ "Квінтіс Пром 12" не підтвердило документально, що у період між додатковими угодами № 4 від 19.01.2021, № 5 від 19.01.2021, № 6 від 20.01.2021, № 7 від 20.01.2021, № 9 від 02.04.2021, № 10 від 16.04.2021 відбулося коливання ціни на ринку товарів у бік її підвищення.

Надані ТОВ "Квінтіс Пром 12" документи, не можуть свідчити про наявність коливання ціни природного газу протягом зазначених періодів.

З вищевикладеного вбачається, що під час проведення процедури закупівлі, відповідач при поданні остаточної пропозиції, свідомо занизив ціни на продукцію з метою отримання перемоги та створення несприятливих умов для учасників торгів, їх дискримінації, непрозорості, спотворення добросовісної конкуренції тощо.

Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 № 925/683/18, від 26.03.2019 № 912/898/18, від 16.04.2019 № 915/346/19, неодноразово звертав увагу, що без належного обґрунтування, а також достатнього документального підтвердження, відсутні правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод і укладення таких додаткових угод є порушенням вимог п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

У свою чергу, вищевказане підтверджує відсутність коливання ціни на предмет закупівлі, а Додаткові угоди № 1-20 до договору, укладені без належного обґрунтування, достатнього документального підтвердження, а також за відсутності коливання ціни на товар, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідач, пропонуючи нижчу ціну, усвідомлював усі ризики щодо ефективності своєї підприємницької діяльності на весь період дії договору та не міг з самого початку орієнтуватися виключно на негайну можливість зміни ціни закупівлі у бік її збільшення.

Отже, уклавши договір на постачання природного газу від 18.01.2021 із Комунальним некомерційним підприємством "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області відповідач прийняв на себе зобов`язання постачати предмет закупівлі (природний газ) протягом усього періоду договору, тобто - до 31.12.2021 та підприємство усвідомлювало всі фінансові ризики такої підприємницької діяльності.

При цьому, ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тож, рішення переможця про підписання договору є його добровільне волевиявлення, про те, що він згідний на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Такі дії відповідача порушують принципи закупівель, встановлені ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", такі як: принцип максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Так, в основі поняття "права на добросовісну конкуренцію" лежать такі фундаментальні ознаки, як добропорядність, розумність та справедливість. Публічна закупівля передбачає вільну конкуренцію серед учасників. І учасники публічної закупівлі мають забезпечити її дотримання також і на стадії виконання укладеного договору, як із переможцем закупівель. Відповідно до Конституційних принципів захисту конкуренції, держава гарантує збереження та розвиток ринкової конкуренції, недопущення зловживань монопольним становищем, забезпечення регулювання сфер державних і природних монополій, а також прийняття та реалізацію такого законодавства, яке сприяло збільшенню кількості постачальників, покупців, продавців продукції та інших осіб, що господарюють на товарних ринках України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №9/219-09, від 20.02.2012 у справі №6-93цс11.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, ініціювання зміни умов договору в бік збільшення закупівельної ціни на предмет закупівлі відразу після підписання договору без належних обґрунтувань коливання ціни на ринку споживчих товарів свідчить про недобросовісну конкуренцію та неправомірну поведінку переможця процедури закупівель і суперечить меті закупівель щодо здійснення її за найнижчою ціною.

Таким чином, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вищенаведені висновки повністю відповідають подібним правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Таким чином, вказане збільшення ціни сторонами шляхом укладання спірних додаткових угод до договору суперечить п.2 частині 5 статті 41 цього Закону України Про публічні закупівлі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, стаття 215).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (частини перша, п`ята статті 216).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 27.06.2023 у справі № 916/97/21.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі №912/278/21.

З 19.04.2020 введено в дію Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ. Додаткові угоди №№ 1-10 до договору укладенні на час дії Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Законом України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020 не встановлювалась нікчемність правочину, у зв`язку з порушеннями положень ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що додаткові угоди від № 1 від 18.01.2021, № 2 від 18.01.2021, № 3 від 18.01.2021, № 4 від 19.01.2021, № 5 від 19.01.2021, № 6 від 20.01.2021, № 7 від 20.01.2021, № 9 від 02.04.2021, № 10 від 16.04.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим, від 18.01.2021 суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону «Про публічні закупівлі», є оспорюваними та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Щодо стягнення надмірно сплачених коштів суд зазначає, що положеннями ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актами прийому-передачі природного газу від 01.03.2021 №624, від16.03.2021 №1556, від 14.04.2021 №2405, від 14.04.2021 №2406, від 19.05.2021 №3309 перераховано 875.826,96грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.03.2021 №18, від 16.03.2021 №29, від 14.04.2021 №63, від 14.04.2021 №62, від 19.05.2021 №88.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

З висновку суду про недійсність додаткових угод та вищенаведених положень законодавства слідує, що зобов`язання сторін регулювалися умовами основного договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до договору від 18.01.2021 № ІРЛ-0004 на постачання природного газу без змін, які були внесені додатковими угодами до договору, товариству за постачання аналогічної кількості товару підлягало сплаті 1.482.000,00 грн.

Оскільки додаткові угоди №№ 1-10 до договору від 18.01.2021 № ІРЛ-0004 укладені з порушенням умов договору та вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то належним способом захисту порушеного права є застосування наслідків недійсності правочину.

Враховуючи викладене, у даному випадку підлягають застосуванню наслідки недійсності правочинів шляхом стягнення з ТОВ «Квінтіс Пром 12» коштів у сумі 444.273,28 грн, одержаних на виконання недійсних правочинів (додаткових угод № № 1-10 до договору від 18.01.2021 № ІРЛ-0004).

Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

З приводу особи, на користь якої підлягають стягненню грошові кошти в сумі 444.273,28 грн, слід зазначити таке.

Частиною 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 4, 8 статті 60 Закону № 280/97-BP).

Частинами 2 та 4 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1, 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Згідно із статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади. Отже, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов?язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із статутом Комунального некомерційного підприємства «Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області» основною метою діяльності підприємства є забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому медичних послуг в порядку та обсязі, встановлених законом. Відповідно до пунктів 5.3-5.3.2 статуту джерелами формування майна та коштів підприємства є комунальне майно та, в тому числі, та бюджетні кошти.

Згідно з пунктом 10.4 статуту засновник має право здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності підприємства.

Оскільки фінансування за оспорюваними правовідносинами здійснювалося за рахунок коштів бюджету Іршавської територіальної громади, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється, зокрема фінансування потреб медичного закладу громади.

З аналізу положень частин 1, 3 статті 3 Господарського кодексу України, вбачається, що укладення навчальним закладом договору про постачання природного газу за результатами проведеної процедури відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" є господарською діяльністю останнього. Разом з цим контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу здійснює - Іршавська міська територіальна громада.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з частинами 3, 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме маймо, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад передбачено зокрема і питання об`єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад.

Статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад також належать управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Крім цього, щодо повернення незаконно використаних бюджетних коштів слід зазначити, що згідно з частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетне законодавство складається в тому числі з нормативно-правових актів органів виконавчої влади, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною 12 статті 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, який затверджений наказом Міністерства фінансів України № 372 від 02.04.2014, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

На суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків, як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одночасним збільшенням доходів поточного періоду.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21, Хустська окружна прокуратура вірно визначила позивачем у справі Іршавську міську раду Закарпатської області.

Отже, видатки на придбання газу Комунальному некомерційному підприємству "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області, проводилися за рахунок коштів місцевого бюджету, кошти, про стягнення яких просить прокурор у позовній заяві, повинні бути перераховані до доходів загального фонду місцевого бюджету.

З огляду на те, що господарським судом визнаються недійсними додаткові угоди № 1 від 18.01.2021, № 2 від 18.01.2021, № 3 від 18.01.2021, № 4 від 19.01.2021, № 5 від 19.01.2021, № 6 від 20.01.2021, № 7 від 20.01.2021, № 9 від 02.04.2021, № 10 від 16.04.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим, від 18.01.2021, та вбачаються підстави для стягнення з постачальника грошових коштів у сумі 444.273,28 грн.

Судові витрати

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-1 судовий збір за подання позову в розмірі 28.993,10 грн відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати додаткові угоди від № 1 від 18.01.2021, № 2 від 18.01.2021, № 3 від 18.01.2021, № 4 від 19.01.2021, № 5 від 19.01.2021, № 6 від 20.01.2021, № 7 від 20.01.2021, № 9 від 02.04.2021, № 10 від 16.04.2021 до договору № ІРЛ-0004 про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим, від 18.01.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області (90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Комарова, буд. 16; ідентифікаційний код 01992587) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") (Україна, 49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59; ідентифікаційний код 34933742), недійсними.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (Україна, 49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59; ідентифікаційний код 34933742) на користь Іршавської міської ради Закарпатської області (90100, Закарпатська область, м. Іршава, площа Народна, буд. 2; ідентифікаційний код 35443553) 444.273,28 грн (чотириста сорок чотири тисячі двісті сімдесят три грн 28 к.) заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (Україна, 49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59; ідентифікаційний код 34933742) на користь Закарпатської міської прокуратури (Україна, 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, ВУЛИЦЯ КОЦЮБИНСЬКОГО, будинок 2, А, ідентифікаційний код 02909967) 28.993,10 грн (двадцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто три грн 10 к.) судового збору.

Видати наказ(и) після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 31.05.2024.

Суддя С.А. Дупляк


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	30.05.2024
Оприлюднено	03.06.2024
Номер документу	119415989
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Дупляк Степан Анатолійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.05.2024 по справі 904/192/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/192/23

Рішення від 30.05.2024

Рішення
від 30.05.2024 по справі 904/192/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ