Рішення

від 31.05.2024 по справі 904/1666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1666/24

за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖЕЛ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 64 670,47 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖЕЛ" на свою користь 40 614,52 грн. витрат по оплаті податку на землю за період січень 2023 року - лютий 2024 року, 22 398,23 грн пені, 895,17 грн. інфляційних втрат, 762,50грн. 3% річних.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №289/261-2022 щодо відшкодуванню балансоутримувачу витрат по оплаті податку на землю за період січень 2023 року - лютий 2024 року (по 15.02.2024).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 у справі №904/1666/24 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖЕЛ": мкр. 4-й Зарічний, приміщ. 21 Ж, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50106 (номер поштового трекінгу 0600262046890) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖЕЛ": мкр. 4-й Зарічний, приміщ. 21 Ж, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50106, тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення: є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, таким чином строк подання відзиву на позов є таким. що настав.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2022 року між Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖЕЛ" (Орендар) був укладений договір №289/261-2022, відповідно до пункту 2.1 якого Орендар зобов`язується відшкодувати Балансоутримувачу витрати по оплаті податку на землю, які Балансоутримувач сплачує за земельну ділянку, на якому знаходяться орендовані приміщення (розрахункова земельна площа ділянки становить 131,46 кв. метрів).

Підставою для укладання договору №289/261-2022 є укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях, Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖЕЛ" договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №12/7475- 6578.

У відповідність статті 797 Цивільного коексу України Орендар зобов`язаний відшкодовувати Балансоутримувачу витрати по сплаті податку на землю відповідно до Податкового кодексу України та на підставі даних Державного земельного кадастру в 2022 р. у розмірі: за земельну ділянку площею 131,46 кв.м - 30 123,30 грн. (тридцять тисяч сто двадцять три грн. 30 коп.), ПДВ 20% - 6 024,66 грн. Всього 36 147,96 грн. (тридцять шість тисяч сто сорок сім грн. 96 коп.) на рік, які змінюються в разі зміни нормативної грошової оцінки землі, коефіцієнта і ставки земельного податку, згідно Даних Державного земельного кадастру з дати, коли починають діяти зазначені зміни (дата вказується в Даних Державного земельного кадастру) (пункт 1.2 договору).

Орендар зобов`язується відшкодовувати Балансоутримувачу витрати по оплаті податку на землю, які Балансоутримувач сплачує за земельну ділянку, на якому знаходяться орендовані приміщення (розрахункова земельна площа ділянки становить 131,46 кв.м) (пункт 2.1 договору).

Орендар зобов`язується відшкодовувати витрати Балансоутримувача по оплаті податку на землю на протязі дії договору оренди № 12/7475-6578 від 30.12.2021 (пункт 3.1 договору).

Оплату Орендатор проводить щомісяця, до 05 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.2 договору).

За порушення термінів оплати за цим Договором Орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми, вказаної до оплати відповідно за кожен день прострочення (пункт 4.1 договору).

Сума відшкодування податку на землю за 2022 рік 30 123,30 грн. (тридцять тисяч сто двадцять три грн. 30 коп.), ПДВ 20% - 6 024,66 грн. Всього 36 147,96 грн. (тридцять шість тисяч сто сорок сім грн. 96 коп.).

При зміні нормативної грошової оцінки землі, коефіцієнта і ставки земельного податку відповідно до даних Державного земельного кадастру сума податку на землю підлягає автоматично обов`язковому перерахуванню Орендарем і зміни з дати, коли починають діяти зазначені зміни, без підписання додаткової угоди.

Сума відшкодування податку на землю у 2022 році і наступні роки відповідно до договору оренди становить суму грошових коштів визначених у 2022 році з урахуванням індексу інфляції, діє до автоматичного перерахунку Орендарем відшкодування податку на землю в зв`язку зі змінами нормативної грошової оцінки землі, коефіцієнта і ставки земельного податку, згідно даних Державного земельного кадастру і вводиться з дати, коли починають діяти зазначені зміни (пункт 5.1 договору).

Орендатор проводить оплату щомісячно до 05 числа місяця, наступного за звітним, яка становить 2 510,28 грн. (дві тисячі п`ятсот десять грн. 27 коп.), ПДВ -20% -502,05 грн. Всього 3 012,33 грн. (Три тисячі дванадцять грн. 33 коп.) (пункт 5.2 договору).

Умовами договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 31.12.2021 (пункт 9.3 договору).

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі 904/5604/23 розірвано договір оренди нерухомого майна №12/7475-6578 від 30.12.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕИНДЖЕЛ" та Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (рішення розміщено на сайті "Єдиний державний сайт судових рішень" та набрало законної сили 15.02.2024).

Державне підприємство "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕИНДЖЕЛ" зобов`язань за договором №289/261-2022 від 24.09.2022 в частині своєчасної та повної сплати (компенсації) земельного податку за період з січня 2023 року по лютий 2024 року (з урахуванням набрання чинності рішення у справі №904/5604/23 про розірвання договору оренди, за лютий 2024 року Орендар повинен був відшкодувати Балансоутримувачу 1 454,23 гривень (3 013,34 / 29) * 14 = 1 454,23, де 3014,33 - оплата щомісяця, відповідно до п. 5.2. договору; 29 - кількість днів в лютому 2024 року; 14 - кількість днів дії договору оренди в лютому 2024 року).

Таким чином, в період з 01.01.2023 по 14.02.2024 Орендар повинен був відшкодувати Балансоутримувачу витрати по оплаті податку на землю на загальну суму 40 614,52 грн., однак всупереч узгодженого зобов`язання по договору, Орендар Балансоутримувачу не відшкодував Балансоутримувачу витрати по оплаті податку на землю, заборгованість Орендаря перед Балансоутримувачем по відшкодуванню земельного податку згідно із договором № 289/261-2022 від 24.09.2022 становить 40 614,52 гривень, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 40 614,52 грн витрат по оплаті податку на землю за період з січня 2023 року по лютий 2024 року, 22 398,23 грн пені, 895,17 грн. інфляційних втрат, 762,50грн. 3% річних.

Предметом доказування у даній справі є наявність обставин укладання договору №289/261-2022 від 24.09.2022, строк оплати, наявність прострочення оплати.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача заборгованість з компенсації земельного податку за договором за договором №289/261-2022 від 24.09.2022 за період з січня 2023 року по лютий 2024 року (по 14.02.2024) у розмірі 40 614,52 грн.

З урахуванням пункту 5.2 договору строк сплати за період з січня 2023 року по лютий 2024 року є таким, що настав.

Докази відшкодування відповідачем позивачу належних сум земельного податку а період січня 2023 по лютий 2024 років суду матеріали справи не містять.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 40 614,52 грн. відшкодування податку на землю за договором №289/261-2022 від 24.09.2022 за період з січня 2023 року по лютий 2024 року.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в частини 1 статті 230 та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 4.1 договору за порушення термінів оплати за договором орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми, вказаної до оплати відповідно за кожен день прострочення.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 22 398,23 грн пені (0,5% від суми заборгованості) за період з 05.05.2023 по 28.03.2024 (на заборгованість, що виникла з квітня 2023 року по лютий 2024 ркоу).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини 4, 6 статі 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідно до яких розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Після здійсненого судом перерахунку пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, господарський суд дійшов до обґрунтованості позовних вимог про стягнення пені у розмірі 4 455,63 грн. за загальний період з 06.05.2023 по 28.03.2024 (з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 895,17 грн інфляційних втрат за період з 06.02.2023 по 28.03.2024 та 762,50грн 3% річних за період з 06.02.2023 по 28.03.2024.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 46 727,82 грн (40 614,52 грн витрат по оплаті податку на землю за період з січня 2023 року по лютий 2024 року + 4 455,63 грн пені + 895,17 грн інфляційних втрат + 762,50 грн. 3% річних).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖЕЛ" про стягнення 64 670,47 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖЕЛ" (50106, дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 4-й Зарічний, приміщ. 21Ж; ідентифікаційний код 44086731) на користь Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1; ідентифікаційний код 14308368) 40 614,52 грн витрат по оплаті податку на землю, 4 455,63 грн пені, 895,17 грн інфляційних втрат, 762,50 грн. 3% річних, 2 187,89 грн витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.05.2024

Суддя Ю.А. Бажанова