Рішення

від 16.05.2024 по справі 910/13311/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2024Справа № 910/13311/22Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морські ворота Коблево»

до Міністерства юстиції України

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна установа «Кропивницька виправна колонія (№6)»

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державний реєстратор Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області Морозов Сергій Анатолійович

про визнання протиправним та скасування наказу

Представники учасників справи:

від позивача: Раковець О.О.;

від відповідача: Барановська А.М.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Морські ворота Коблево» (далі, позивач або Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі, відповідач або Міністерство) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача «Про задоволення скарги» від 25.10.2022 №4749/5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 залучено до участі у справі Державну установу «Кропивницька виправна колонія (№6)» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (далі, третя особа або Установа).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 провадження у справі №910/13311/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морські ворота Коблево» до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна установа «Кропивницька виправна колонія (№6)», про визнання протиправним та скасування наказу закрито.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 у справі №910/13311/22 скасовано, справу №910/13311/22 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2023, справу № 910/13311/22 передано для розгляду судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 прийнято справу № 910/13311/22 до провадження, підготовче засідання у справі № 910/13311/22 призначено на 09.11.2023.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі № 910/13311/22, розгляд справи вирішено здійснювати у судовому засіданні 15.11.2023, витребувано матеріали справи № 910/13311/22 з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 зупинено провадження у справі № 910/13311/22 до перегляду в касаційному провадженні постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 та повернення матеріалів справи № 910/13311/22.

08.11.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та Державного реєстратора Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області Морозова Сергія Анатолійовича у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

09.11.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.11.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 поновлено провадження у справі № 910/13311/22, підготовче засідання у справі № 910/13311/22 призначено на 11.01.2024.

10.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 11.01.2024 розгляд справи відкладено на 01.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 залучено до участі у справі ОСОБА_1 та Державного реєстратора Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області Морозова Сергія Анатолійовича у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, підготовче засідання відкладено на 22.02.2024.

08.02.2024 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

13.02.2024 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

16.02.2024 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 22.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.03.2024.

Розгляд справи у судовому засіданні 14.03.2024 відкладено на 28.03.2024.

28.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 28.03.2024 розгляд справи відкладено на 04.04.2024.

04.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи у судовому засіданні 04.04.2024 відкладено на 16.05.2024.

У судовому засіданні 16.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що у висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 06.10.2022 року при повторному розгляді скарги Державної установи «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» від 12.07.2021 № 17/2630, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.07.2021 за № СК-364-21, повернену для повторного розгляду дорученням Міністра юстиції Денисом Малюською від 20.09.2022 № 327/1/48-22, відповідно до пункту 11 розділу III Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції № 1531/5 від 27.04.2021), на рішення від 25.06.2020 № 52843763 (далі - оскаржуване рішення 1) та від 18.08.2020 № 53661904 (далі - оскаржуване рішення 2), прийняті державним реєстратором Коблівської сільської рада Березанського району Миколаївської області Морозовим Сергієм Анатолійовичем (далі - державний реєстратор Морозов С.А.), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:055:0146 (далі - земельна ділянка), зазначено таке.

1)Скаржником подано скаргу з вимогою скасувати оскаржуване рішення 1 та оскаржуване рішення 2 вказуючи, що він є балансоутримувачем бази відпочинку «ХВИЛЯ», яка знаходиться на земельній ділянці;

2)Згідно з відомостями Державного реєстру прав на підставі оскаржуваного рішення 1 державним реєстратором Морозовим С.А. проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 , з відкриттям відповідного розділу у Державному реєстрі прав;

3)Вказана державна реєстрація проведена на підставі:

-державного акта на право власності на земельну ділянку від 29.12.2012 серії ЯК № 783741, виданого на ім`я ОСОБА_1., Коблевською сільською радою Березанського району Миколаївської області (далі - державний акт від 29.12.2012), у якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:055:0133;

-відомостей з Державного земельного кадастру від 19.06.2020 № 20767460 (далі - відомості ДЗК), отриманих державним реєстратором Морозовим С.А. за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду відповідної заяви, у яких наявні відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку на підставі державного акту від 29.12.2012;

-листа від 16.06.2020 № 138/105-20 щодо зміни кадастрового номера земельної ділянки (далі - лист щодо зміни кадастрового номера), виданого державним кадастровим реєстратором відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Костянтином Расстьобою, у якому зазначено, зокрема, що кадастровий номер 4820982200:12:055:0133 вже був внесений до Національної кадастрової системи та значиться за іншою земельною ділянкою. У зв`язку з цим, земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту від 29.12.2012, був присвоєний новий кадастровий номер - 4820982200:12:055:0146 та вона була внесена до Національної кадастрової системи;

4)Отже, Колегією встановлено, що оскаржуване рішення 1 не відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав, оскільки державним реєстратором Морозовим С.А. не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації, оскільки подані документи не відповідали вимогам, встановленим Законом та не давали змоги встановити набуття права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку;

5)Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що кадастровий номер земельної ділянки є незмінним на протязі усього часу її існування, відтак подані державному реєстратору Морозову С.А. документи на підтвердження кадастрового номеру земельної ділянки, що не зазнала змін за площею, та межами не відповідали вказаному закону;

6)Відповідно до поданих для державної реєстрації документів, земельна ділянка, що була предметом реєстрації права власності жодних змін у конфігурації, зокрема, зміни площі меж, внаслідок поділу чи об`єднання не зазнала відтак згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), за вказаних умов зміна кадастрового номера такої земельної ділянки, виключається;

7)З урахуванням зазначеного вище та з отриманих відомостей ДЗК щодо земельної ділянки з зазначеними характеристиками проте з відмінним кадастровим номером державний реєстратор Морозов С.А. мав відмовити з підстав невідповідності поданого для державної реєстрації прав листа щодо зміни кадастрового номера вимогам частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) та Закону України «Про Державний земельний кадастр», а також Порядку № 1051;

8)Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення 1) кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;

9)Пунктом 29 Порядку № 1051 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення 1) встановлено, що кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється. У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер;

10)Частиною першою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

11)Частиною третьою статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема:

-встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

-перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 18 Закону до порядку державної реєстрація віднесено перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

12)Якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження це є підставами для відмови в державній реєстрації прав (пункти 3, 4 частини першої статті 24 Закону);

13)За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (абзац перший частини другої статті 24 Закону);

14)Відповідно до частини шостої статті 37 Закону (у редакції, чинній на дату засідання Колегії) за результатами розгляду скарги на рішення у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про, зокрема, задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

15)Таким чином, оскаржуване рішення 1 підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте державним реєстратором Морозовим С.А. з порушенням частини третьої статті 10, частини першої статті 18, частини першої статті 22, частини першої та другої статті 24 Закону;

16)Пунктом 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128) передбачено, зокрема, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню;

17)Колегією також встановлено, що за наслідком прийняття оскаржуваного рішення 1 надалі на підставі оскаржуваного рішення 2 державним реєстратором Морозовим С.А. було проведено державну реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку від ОСОБА_1 до ТОВ «МОРСЬКІ ВОРОТА КОБЛЕВО» у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду);

18)Отже, оскаржуване рішення 2 підлягає скасуванню як таке, що випливає з факту скасування оскаржуваного рішення 1;

19)Під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку № 1128, за 15 днів (дата публікації оголошення 20.09.2022) до дня засідання колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено скаржника та державного реєстратора Морозова С.А. засобами електронної пошти;

20)Абзацом п`ятим пункту 10 Порядку регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи);

21)Пунктом 12 Порядку передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду;

22)Так, пояснення та клопотання по суті скарги від заінтересованих осіб до Мін`юсту після призначення повторного колегіального розгляду не надходили;

23)Відтак, Колегія дійшла висновку про можливість реалізації своїх повноважень у сфері державної реєстрації прав. Згідно з пунктом 4 частини сьомої статті 37 Закону у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

24)Повноваження Міністерства юстиції України з цього питання є дискреційними. Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин;

25)Зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер, Міністерство юстиції виходить із того, що застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав, має бути необхідним й достатнім для виправлення і попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. А тому з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходи реагування повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень;

26)Відтак, встановлення факту прийняття державним реєстратором Морозовим С.А. неправомірного рішення та характеру допущених ним порушень вимог законодавства є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць;

27)З урахуванням зазначеного, скарга підлягає задоволенню.

Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.2022 року № 4749/5, виданого на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 06.10.2022, прийнято рішення яким:

1)Скаргу Державної установи «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» від 12.07.2021 № 17/2630 задовольнити;

2)Скасувати рішення від 25.06.2020 № 52843763 та від 18.08.2020 № 53661904, прийняті державним реєстратором Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області Морозовим Сергієм Анатолійовичем;

3)Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Морозову Сергію Анатолійовичу строком на 1 (один) місяць;

4)Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству;

5)Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Позовні вимоги ТОВ «Морські ворота Коблево» про скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 25.10.2022 №4749/5 у даній справі обґрунтовані тим, що Міністерство юстиції України, задовольняючи скаргу Установи, прийняло протиправне рішення, оскільки рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 25.06.2020 №52843763 за ОСОБА_1 та від 18.08.2020 №53661904 за ТОВ «Морські ворота Коблево» є правомірними, прийняті державним реєстратором у відповідності до пункту 3 частини 3 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та на підставі належних документів; Установа звернулась зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 25.06.2020 №52843763 та від 18.08.2020 №53661904 із пропуском строку, встановленого статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; в Установи відсутні порушені права внаслідок прийняття державним реєстратором рішень від 25.06.2020 №52843763 та від 18.08.2020 №53661904.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1)на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2)на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з п. 8 Порядку у разі, коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до п. 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови у її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються. Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до п. 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови у її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1)чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2)чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3)чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4)чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5)які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з п. 13 Порядку за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1)встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2)підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Як встановлено судом, відповідно до державного акту на земельну ділянку серії ЯК № 783741 від 29.12.2012 року громадянка ОСОБА_1 отримала у власність земельну ділянку площею 0,22 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0133.

Державний акт є чинним, недійсним не визнавався, не скасовувався.

Цій земельній ділянці площею 0,22 га було присвоєно новий кадастровий номер. 4820982200:12:055:146, про що повідомлено ОСОБА_1 листом державного кадастрового реєстратора відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру Миколаївській області № 282/105-20 від 11.12.2020 року.

У даному листі зазначено: «В зв`язку із вступом в дію 17 жовтня 2012 року Постанови КМУ № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру, кадастровим номер земельної ділянки визначається з використанням автоматизованої системи Державного земельного кадастру та присвоюються в автоматичному режимі. Статтею 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час п державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. У зв`язку з тим, що кадастровий помер 4820982200:12:055:0133 вже був внесений до Національної кадастрової системи та значиться за іншою земельною ділянкою, то земельній ділянці площею 0,22 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі відомостей з Державного земельного кадастру, був присвоєний новий кадастровий номер 4820982200:12:055:0146.

З матеріалів справи вбачається, що Державна реєстрація права власності ОСОБА_1 відбулася на підставі:

-державного акта на право власності на земельну ділянку від 29.12.2012 серії ЯК № 783741, виданого на ім`я ОСОБА_1 , Коблевською сільською радою Березанського району Миколаївської області, у якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:055:0133;

-відомостей з Державного земельного кадастру від 19.06.2020 № 20767460, отриманих державним реєстратором Морозовим С.А. за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду відповідної заяви, у яких наявні відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку на підставі державного акту від 29.12.2012;

-листа від 11.12.2020 року № 282/105-20 щодо зміни кадастрового номера земельної ділянки, у якому зазначено, зокрема, що кадастровий номер 4820982200:12:055:0133 вже був внесений до Національної кадастрової системи та значиться за іншою земельною ділянкою. У зв`язку з цим, земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту від 29.12.2012, був присвоєний новий кадастровий номер - 4820982200:12:055:0146 та вона була внесена до Національної кадастрової системи.

На підставі зазначених документів державним реєстратором Морозовим С.В. було прийнято рішення від 25.06.2020 № 52843763 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:055:0146.

На думку Колегії, таке рішення не відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав, оскільки державним реєстратором Морозовим С.А. не було належним чином перевірено документів на наявність підстав для відмови у державній реєстрації, оскільки подані документи не відповідали вимогам, встановленим Законом та не давали змоги встановити набуття права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:

1)встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2)перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

4)під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до п. 3. ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі: невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру.

У даному випадку державний реєстратор перевірив подані документи для державної реєстрації права власності та встановив:

-наявність правовстановлюючого документу на земельну ділянку - Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.12.2012 року серії ЯК № 783741, виданого на ім?я ОСОБА_1., Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області, в якому зазначено кадастровий номер 4820982200:12:055:0133;

-відомості з Державного земельного кадастру від 19.06.2020 року № 20767460, отриманих державним реєстратором Морозовим С.А. за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав під час розгляду відповідної заяви, у яких наявні відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку на підставі державного акту від 29.12.2012 року;

-підтвердження внесення змін у відомості Державного земельного кадастру - листа від 11.12.2020 року № 282/105-20, згідно якого кадастровий номер 4820982200:12:055:0133 вже був внесений до Національної кадастрової системи та значиться за іншою земельною ділянкою, а тому земельній ділянці площею 0,22 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі відомостей з Державного земельного кадастру, був присвоєний новий кадастровий номер 4820982200:12:055:0146.

Таким чином, державний реєстратор Морозов С.А., встановивши, що зміни у відомості про земельну ділянку (присвоєння їй нового кадастрового номеру 4820982200:12:055:0146) були внесені до Державного земельного кадастру після видачі ОСОБА_1 державного акту на земельну ділянку 29.12.2012 року, що в тому числі підтверджувалось отриманими відомостями Державного земельного кадастру, правомірно встановив відсутність підстав для відмови у державній реєстрації права та прийняв рішення від 25.06.2020 № 52843763.

Таким чином, за умови правомірності рішення державного реєстратора від 25.06.2020 року № 52843763 та скасування рішення про його скасування, наказ в частині скасування рішення державного реєстратора № 53661904 від 18.08.2020 року також підлягає скасуванню.

Оскільки державний реєстратор діяв у повній відповідності до вимог «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ним як суб?єктом державної реєстрації, не було допущено порушень норм спеціалізованого законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.

Отже, за переконанням суду, враховуючи відповідність рішення від 25.06.2020 № 52843763 та від 18.08.2020 року № 53661904, що прийняті державним реєстратором Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області Морозовим Сергієм Анатолійовичем, вимогам закону, скарга Державної установи «Кропивницька виправна колонія (№6)» від 12.07.2021 року задоволенню не підлягала, а рішення державного реєстратора від 25.06.2020 № 52843763 та від 18.08.2020 року № 53661904 - скасуванню.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Морські ворота Коблево» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Морські ворота Коблево» до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної установи «Кропивницька виправна колонія (№6)», третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного реєстратора Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області Морозова Сергія Анатолійовича про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4749/5 від 25.10.2022 «Про задоволення скарги».

3.Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морські ворота Коблево» (65481, Одеська обл., місто Южне, вулиця Приморська, будинок 13, квартира 35, ідентифікаційний код 39820047) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 28.05.2024.

Суддя С. В. Стасюк