Ухвала

від 30.05.2024 по справі 911/1803/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

30.05.2024Справа № 911/1803/21Господарський суд міста Києва у складі Курдельчук І.Д., за участю секретаря судового засідання Саруханян Д.С., дослідивши матеріали справи №911/1803/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ-ЗАХІД»</a>, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 379 887,16 грн. та звернення стягнення на предмет застави, за відсутності учасників справи у зв`язку з їх неявкою

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Лендгруп» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «ПММ-ЗАХІД» про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2021 позовну заяву ТОВ «Лендгруп» передано до Господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю.

26.07.2021 матеріали справи №911/17803/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021 справу №911/1803/21 передано на розгляд судді Курдельчук І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 залишено без руху позовну заяву та встановлено заявнику строк та спосіб усунення недоліків.

04.08.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ «Лендгруп» надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.09.2021.

07.09.2021 у підготовче засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився. Через неявку відповідача та невиконання вимог ухвали суду позивачем, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 06.10.2021.

У підготовче засідання 06.10.2021 з`явились представники позивача та відповідача, подали заяву про затвердження мирової угоди. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.10.2021.

У підготовчому засіданні 20.10.2021 відмовлено у затвердженні мирової угоди, про що постановлено ухвалу. Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У засідання з`явились представники позивача та відповідача, підготовче засідання відкладено на 11.11.2021.

У підготовче засідання 11.11.2021 представники позивача, відповідача та третіх осіб не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Підготовче засідання відкладено на 24.11.2021.

У підготовче засідання 24.11.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 зупинено провадження у справі №911/1803/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №466/6256/20, з підстав, викладених в ухвалі; зобов`язано сторін повідомити суд про набрання законної сили рішення у справі №466/6256/20.

Встановлено, що в серпні 2020 року ТзОВ «ПММ-Захід» звернулося до Шевченківського районного суду м.Львова із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними, припинення обтяження рухомого майна та зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог покликалися на те, що 09.01.2020 року між ТзОВ «ПММ-Захід», в особі колишнього одноособового її засновника 100% частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики №2, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язується надати ТЗОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 грошові кошти в позику в сумі 1500000 грн.

15 січня 2020 року між тими ж сторонами було укладено аналогічний Договір позики №3 на суму 1500000 грн.

09 січня 2020 року з метою забезпечення виконання ТЗОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 зобов`язань за Договором позики №2 від 09.01.2020 року між ТзОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір застави рухомого майна №2, в якому предметом застави є автомобіль Renault magnum, білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , 2009 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 та спеціалізований напівпричіп типу цистерна Е марки ЧМЗАП 5524, білого кольору, р.н. НОМЕР_3 , 1992 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 . Вищевказане майно було передано ОСОБА_1

15 січня 2020 року з метою забезпечення виконання ТЗОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 зобов`язань за Договором позики №3 від 15.01.2020 року між ТзОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір застави рухомого майна №3, предметом якого є Renault magnum, р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_6 та спеціалізований напівпричіп типу цистерна Е марки ЧМЗАП5524, білого кольору, р.н. НОМЕР_7 , 1992 рок випуску, номер шасі НОМЕР_8 . Вищевказане майно було передано ОСОБА_1

25 березня 2020 року приватним нотаріусом Мужук А.В. Київського міського нотаріального округу була проведена державна реєстрація обтяжень рухомого майна на підставі Договору застави №2 від 09.01.2020 року, а також реєстрація обтяжень рухомого майна на підставі Договору №3 від 15.01.2020 року.

Представник позивача вважав вказані договори позики та договори застави незаконними та недійсними у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не було передано в безготівковому порядку грошових коштів ТзОВ «ПММ-Захід». ОСОБА_2 не отримавши кошти на рахунок «ПММ-Захід» передала рухоме майно ТзОВ «ПММ-Захід» та підписала Акт приймання-передачі майна.

Сихівським ВП ГУНП у Львівській області відкрито кримінальне провадження №12020140070000603 за фактом підробки договорів застави на транспортні засоби та напівпричіп, які перебувають у власності ТзОВ «ПММ-Захід» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

У зв`язку із вищевикладеним позивач просив визнати договори позики, а також, як наслідок, договори застави недійсними, припинили обтяження, накладені на рухоме майно ТзОВ «ПММ-Захід».

Постановою Львівський апеляційний суд від 05.12.2022 у справі 466/6256/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ-Захід»</a> до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними, припинення обтяження рухомого майна та зобов`язання до вчинення дій, -Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2021 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 подати до приватного нотаріуса Мужук A.B. Київського міського нотаріального округу, м.Київ заяву про припинення і виключення з реєстру запису приватного обтяження № 27618731 від 25.03.2020 16:40:36 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо об`єкта обтяження: автомобіль вантажний, спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е, номер oб`єкта: НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , марка -RENAULT, модель - MAGNUM, 2009 року випуску; об`єкт обтяження: причеп, спеціалізований напівпричіп, номер об`єкта: XTS05524ПN0001480N0001480, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , марка-ЧМЗАП, модель - 5524, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр - цистерна - Е, 1992 року випуску; документ - підстава: договір застави рухомого майна, серія та номер: 2, виданий: 09.01.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД" та ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання: 1500000,00 грн., № 27618734 від 25.03.2020 16:40:57 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо об`єкта обтяження: автомобіль вантажний, спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е, номер об`єкта: НОМЕР_6 , номер державної реєстрації: НОМЕР_5 , марка -RENAULT, модель - MAGNUM, 2008 року випуску; об`єкт обтяження: причеп, спеціалізований напівпричіп, номер об`єкта: XTS05524ПN0001443N0001443, номер державної реєстрації: НОМЕР_7 , марка-ЧМЗАП, модель- 5524, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр - цистерна - Е, 1992 року випуску; документ - підстава: договір застави рухомого майна, серія та номер: 3, виданий: 15.01.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД" та ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання: 1500000,00 грн. скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Судові рішення набрали законної сили 05.12.2022.

Проте, господарський суд не був повідомлений про ці обставини

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.04.2024. Повідомлено належним чином учасників справи про дату, час і місце підготовчого засідання. Зокрема, відповідно до повідомлення №*1*11143518*1*0* ухвалу позивач отримав 26.03.2024 о 20 год. 45 хв.

Підготовче засідання 18.04.2024 не відбулось у зв`язку з чим, ухвалою суду від 22.04.2024 призначено підготовче засідання на 01.05.2024. Повідомлено належним чином учасників справи про дату, час і місце підготовчого засідання. Зокрема, відповідно до повідомлення №*1*11192697*1*0* ухвалу позивач отримав 23.04.2024 о 20 год. 45 хв.

Від ОСОБА_2 надішла заява про надіслання копії позовної заяви у справі 911/1803/21. У ній же зазначено про необізнаність заявниці про господарський спір.

Суд зауважує, що учасники справи в т.ч. ОСОБА_2 своєчасно і належно повідомлена про дату, час і місце підготовчих засідань в порядку ст.120,121,242 ГПК України, та мала можливість скористатись процесуальними правами ст.42,46 ГПК України і реалізувати їх.

У підготовче засідання 01.05.2024 представники учасників справи не з`явились. Ухвалою від 01.05.2024 засідання відкладено на 30.05.2024, явку позивача визнано обов`язковою. Відповідно до повідомлення №*1*11211401*1*0* ухвалу позивач отримав 02.05.2024 о 20 год. 45 хв.

У підготовче засідання 30.05.2024 представники учасників судового процесу не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд зазначає, що позивач, як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд доходить висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Частиною 2 ст. 183 ГПК України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у судовому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас, у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Отже, оскільки представник ТОВ «Лендгруп», повідомлений належним чином, усунувся від реалізації прав позивача починаючи з 2022 року (не повідомляв суд про обставини) та не з`явився в підготовче засідання 01.05.2024 та 30.05.2024, тобто повторно, не повідомив суд про причини своєї неявки, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку підготовчого засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

Водночас, суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на викладене, сума судового збору сплачена позивачем поверненню не підлягає.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 232, 233, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили 30.05.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту її проголошення.

Повне судове рішення складено 31.05.2024.

Суддя Ігор Курдельчук