Рішення

від 31.05.2024 по справі 910/20189/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2024Справа № 910/20189/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом фізичної особи - підприємця Левицького Тараса Олексійовича ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФБ СЕРВІС" (03035, місто Київ, площа Солом`янська, будинок 2, офіс 408А) про стягнення 332 273,42 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.12.2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Левицького Тараса Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФБ СЕРВІС" про стягнення 380 037,80 грн. та 02.01.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови в частині оплати за надані послуги за Договором-заявкою №2023/04-10-06 від 10.04.2023 року, Договором-заявкою №2023/04-10-05 від 10.04.2023 року, Договором-заявкою №2023/04-10-04 від 10.04.2023 року, Договором-заявкою №2023/04-27-01 від 27.04.2023 року на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача 270 000,00 грн - сума основної заборгованості, 71037,80 грн - пені.

Ухвалою суду від 05.02.2024 залишено позовну заяву фізичної особи - підприємця Левицького Тараса Олексійовича без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 05.02.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

У згаданій заяві представник зазначив, що між позивачем та відповідачем в усній формі було погоджено, що розрахунок за надані послуги за Договорами-заявками №2023/04-10-06 від 10.04.2023 року, №2023/04-10-05 від 10.04.2023 року, №2023/04-10-04 від 10.04.2023 року, №2023/04-27-01 від 27.04.2023 року повинен бути здійснений Відповідачем протягом 14 банківських днів з дня розвантаження товар.

Однак, письмові підтвердження даних обставин у позивача відсутні. При цьому в Договорах-заявках строк оплати вказаний не був .

У зв`язку з вищевикладеним представник просить суд, під час розгляду справи застосувати положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв`язку з вище викладеним представником надано новий розрахунок суми пені з урахуванням якого позивач просить стягнути з відповідача 270 000,00 грн - сума основної заборгованості, 62273,42 грн - пені.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене з урахуванням письмових пояснень предмет спору становить 332 273,42 грн з яких 270 000,00 грн - сума основної заборгованості, 62273,42 грн - пені.

Вивчивши зміст наданих суду документів, поданих на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 05.02.2024, суд доходить до висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу, а також зазначено про обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "ФБ СЕРВІС" зареєструвати свій електронний кабінет.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 26.02.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0600252574651) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 26.02.2024, який направлявся на адресу відповідача був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «повернуто згідно нормативних термінів».

Як вбачається з сайту УКРПОШТА за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html конверт з ухвалою суду від 26.02.2024, який направлявся на адресу відповідача був повернутий за зворотною адресою: Закінчення встановленого терміну зберігання.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Слід зазначити, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 26.02.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

10.04.2023 року між фізичною особою-підприємцем Левицьким Т. О. (далі виконавець, експедитор) та ТОВ «ФБ СЕРВІС» (далі замовник) укладено Договір-заявку №2023/04-10-06 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець організовує перевезення і експедирування експортно/імпортних вантажів відповідно до застосування правил перевезень вантажів, на підставі умов і відомостей вказаних нижче у Договорі, зокрема сторони погодили: маршрут, адресу завантаження, вага, об`єм, адреса розмитнення, адреса вигризки, договірна вартість перевезення, яка становить 70 000,00 грн, а також відомості про автомобіль та водія.

Пунктом 1 Договору-заявки передбачено, що рахунки - фактури за транспортні послуги виконавець виписує протягом 3-х днів після розвантаження товару та перевірки його якості.

Відповідно до підпунктів «д» та «е» п. 2.2 Договору-заявки, Замовник зобов`язаний сплатити вартість перевезення. Замовник зобов`язаний провести розрахунок з Експедитором по додаткових витратах, понесених по шляху слідування і сумам штрафних санкцій відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору-заявки розмір штрафних санкцій за даною угодою при невиконанні або неналежному виконанні своїх обов`язків Сторонами договору за порушення строків оплати: нараховується пеня у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за кожний календарний день прострочення оплати.

У підтвердження надання послуг за Договором-заявкою №2023/04-10-06 від 10.04.2023 року позивачем надано CMR з відміткою про митне оформлення та про отримання товару, а також надано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 286 від 15.04.2023 на суму 70 000,00 грн., підписаний з боку позивача та відповідача.

На виконання умов Договору-заявки №2023/04-10-06 від 10.04.2023 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату на суму 70 000,00 грн.

10.04.2023 року між фізичною особою-підприємцем Левицьким Т. О. та ТОВ «ФБ СЕРВІС» укладено Договір-заявку №2023/04-10-05 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець організовує перевезення і експедирування експортно/імпортних вантажів відповідно до застосування правил перевезень вантажів, на підставі умов і відомостей вказаних нижче у Договорі, зокрема сторони погодили: маршрут, адресу завантаження, вага, об`єм, адреса розмитнення, адреса вигризки, договірна вартість перевезення, яка становить 70 000,00 грн, а також відомості про автомобіль та водія.

Пунктом 1 Договору-заявки передбачено, що рахунки - фактури за транспортні послуги виконавець виписує протягом 3-х днів після розвантаження товару та перевірки його якості.

Відповідно до підпунктів «д» та «е» п. 2.2 Договору-заявки, Замовник зобов`язаний сплатити вартість перевезення. Замовник зобов`язаний провести розрахунок з Експедитором по додаткових витратах, понесених по шляху слідування і сумам штрафних санкцій відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору-заявки розмір штрафних санкцій за даною угодою при невиконанні або неналежному виконанні своїх обов`язків Сторонами договору за порушення строків оплати: нараховується пеня у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за кожний календарний день прострочення оплати.

У підтвердження надання послуг за Договором-заявкою №2023/04-10-05 від 10.04.2023 року позивачем надано CMR з відміткою про митне оформлення та про отримання товару, а також надано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 287 від 15.04.2023 на суму 70 000,00 грн., підписаний з боку позивача та відповідача.

На виконання умов Договору-заявки №2023/04-10-05 від 10.04.2023 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату на суму 70 000,00 грн.

10.04.2023 року між фізичною особою-підприємцем Левицьким Т. О. та ТОВ «ФБ СЕРВІС» укладено Договір-заявку №2023/04-10-04 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець організовує перевезення і експедирування експортно/імпортних вантажів відповідно до застосування правил перевезень вантажів, на підставі умов і відомостей вказаних нижче у Договорі, зокрема сторони погодили: маршрут, адресу завантаження, вага, об`єм, адреса розмитнення, адреса вигризки, договірна вартість перевезення, яка становить 70 000,00 грн, а також відомості про автомобіль та водія.

Пунктом 1 Договору-заявки передбачено, що рахунки - фактури за транспортні послуги виконавець виписує протягом 3-х днів після розвантаження товару та перевірки його якості.

Відповідно до підпунктів «д» та «е» п. 2.2 Договору-заявки, Замовник зобов`язаний сплатити вартість перевезення. Замовник зобов`язаний провести розрахунок з Експедитором по додаткових витратах, понесених по шляху слідування і сумам штрафних санкцій відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору-заявки розмір штрафних санкцій за даною угодою при невиконанні або неналежному виконанні своїх обов`язків Сторонами договору за порушення строків оплати: нараховується пеня у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за кожний календарний день прострочення оплати.

У підтвердження надання послуг за Договором-заявкою №2023/04-10-05 від 10.04.2023 року позивачем надано CMR з відміткою про митне оформлення та про отримання товару, а також надано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 291 від 18.05.2023 на суму 70 000,00 грн., підписаний з боку позивача та відповідача.

На виконання умов Договору-заявки №2023/04-10-05 від 10.04.2023 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату на суму 70 000,00 грн.

10.04.2023 року між фізичною особою-підприємцем Левицьким Т. О. та ТОВ «ФБ СЕРВІС» укладено Договір-заявку №2023/04-27-01 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець організовує перевезення і експедирування експортно/імпортних вантажів відповідно до застосування правил перевезень вантажів, на підставі умов і відомостей вказаних нижче у Договорі, зокрема сторони погодили: маршрут, адресу завантаження, вага, об`єм, адреса розмитнення, адреса вигризки, договірна вартість перевезення, яка становить 60 000,00 грн, а також відомості про автомобіль та водія.

Пунктом 1 Договору-заявки передбачено, що рахунки - фактури за транспортні послуги виконавець виписує протягом 3-х днів після розвантаження товару та перевірки його якості.

Відповідно до підпунктів «д» та «е» п. 2.2 Договору-заявки, Замовник зобов`язаний сплатити вартість перевезення. Замовник зобов`язаний провести розрахунок з Експедитором по додаткових витратах, понесених по шляху слідування і сумам штрафних санкцій відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору-заявки розмір штрафних санкцій за даною угодою при невиконанні або неналежному виконанні своїх обов`язків Сторонами договору за порушення строків оплати: нараховується пеня у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за кожний календарний день прострочення оплати.

У підтвердження надання послуг за Договором-заявкою №2023/04-27-01 від 27.04.2023 року позивачем надано CMR з відміткою про митне оформлення та про отримання товару, а також надано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 323 від 01.05.2023 на суму 60 000,00 грн., підписаний з боку позивача та відповідача.

На виконання умов Договору-заявки №2023/04-27-01 від 27.04.2023 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату на суму 60 000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за надані позивачем послуги, фізичною особою - підприємцем Левицьким Тарасом Олексійовичем 08.01.2023 було надіслано на адресу відповідача претензію № 1 щодо сплати заборгованості за Договором-заявкою №2023/04-10-06 від 10.04.2023 року, Договором-заявкою №2023/04-10-05 від 10.04.2023 року, Договором-заявкою №2023/04-10-04 від 10.04.2023 року, Договором-заявкою №2023/04-27-02 від 27.04.2023 року, Договором-заявкою №2023/04-27-01 від 27.04.2023 року, Договором-заявкою №2023/04-27-03 від 27.04.2023 року на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

До вищевказаної претензії були долучені зокрема рахунки та акти здачі - приймання робіт (надання послуг) № 286 від 15.04.2023 на суму 70 000,00 грн, № 287 від 15.04.2023 на суму 70 000,00 грн., № 291 від 18.05.2023 на суму 70 000,00 грн., № 323 від 01.05.2023 на суму 60 000,00 грн. У підтвердження надіслання вищевказаної претензії з додатками позивачем було долучено копію опису вкладення до цінного листа та копію рекомендованого повідомлення про вручення, відповідно до якого відповідачем було отримано останню 13.11.2023.

Враховуючи, що позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 270 000,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 270 000,00 грн. а також пеню у розмірі 62273,42 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Внаслідок укладення Договорів заявок на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ч. 1 та 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що умовами договорів заявок сторонами не було погоджено строк оплати як і не було встановлено строк оплати в актах здачі-приймання робіт, а також в рахунках.

У той же час матеріали справи містять претензію № 1 від 08.01.2023, яка була надіслана позивачем на адресу відповідача, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та копією рекомендованого повідомлення про вручення, відповідно до якої відповідачем було отримано останню 13.11.2023.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

В силу вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зауважує, що всі перевезення, виконання яких було доручено позивачу відповідно до вищевказаних договорів-заявок, виконані ним у повному обсязі, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких долучено позивачем до позовної заяви, та які містять підписи та відбитки печаток одержувача вантажу (з урахуванням вказаних у заявках відомостей про маршрут та найменування вантажу), а також підтверджуються актами здачі - приймання робіт (надання послуг) № 286 від 15.04.2023 на суму 70 000,00 грн, № 287 від 15.04.2023 на суму 70 000,00 грн., № 291 від 18.05.2023 на суму 70 000,00 грн., № 323 від 01.05.2023 на суму 60 000,00 грн., які підписані збоку сторін без зауважень.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та не заперечується Відповідачем виконання Позивачем умов Договорів заявок на загальну суму в розмірі 270 000,00 грн. з огляду на що позовні вимоги щодо стягнення 270 000,00 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 62273,42 грн пені.

В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частинами четвертою та шостою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 3.2 Договору-заявок передбачено, що розмір штрафних санкцій за даною угодою при невиконанні або неналежному виконанні своїх обов`язків Сторонами договору за порушення строків оплати: нараховується пеня у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за кожний календарний день прострочення оплати.

Як вбачається з долученого позивачем розрахунку останнім було обрано наступні періоди з посиланням на рахунки:

За договором заявки №2023/04-10-06 від 10.04.2023, виставлено рахунок №286 від 15.04.2023 на суму 70 000,00 грн, обрано період з 23.04.2023 по 22.10.2023;

За договором заявки №2023/04-10-05 від 10.04.2023, виставлено рахунок №287 від 15.04.2023 на суму 70 000,00 грн, обрано період з 23.04.2023 по 22.10.2023;

За договором заявки №2023/04-10-04 від 10.04.2023, виставлено рахунок №291 від 18.04.2023 на суму 70 000,00 грн, обрано період з 26.04.2023 по 25.10.2023;

За договором заявки №2023/04-27-01 від 27.04.2023, виставлено рахунок №323 від 01.05.2023 на суму 60 000,00 грн, обрано період з 09.05.2023 по 08.11.2023.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Як було зазначено вище умовами договорів заявок сторонами не було погоджено строк оплати як і не було встановлено строк оплати в актах здачі-приймання робіт, а також в рахунках.

Разом з тим суд наголошує, що претензія № 1 від 08.01.2023 була надіслана позивачем на адресу відповідача, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та копією рекомендованого повідомлення про вручення була отримана разом з додатками долучених до останньої відповідачем 13.11.2023, інших доказів надіслання зокрема рахунків в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене оскільки строк виконання боржником обов`язку не був погоджений письмово сторонами, відповідач повинен був виконати свій обов`язок з оплати заборгованості у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Оскільки вимога відповідачем була одержана 13.11.2023 + 7 днів, відповідач повинен був здійснити оплату у строк до 20.11.2023 включно, а відтак позивач мав право нараховувати пеню з 21.11.2023.

У той же час позивачем було здійснено розрахунок по 08.11.2023 (строк зобов`язання з оплати ще не настав).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, оскільки відповідачем не спростовано заявлених позовних вимог та не надано жодних заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФБ СЕРВІС" (03035, місто Київ, площа Солом`янська, будинок 2, офіс 408А, код ЄДРПОУ 41043365) на користь фізичної особи - підприємця Левицького Тараса Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 270 000 (двісті сімдесят тисяч) грн. 00 коп - сума основної заборгованості та судовий збір у розмірі 4050 (чотири тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ