Рішення

від 22.05.2024 по справі 914/563/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 Справа № 914/563/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал», с. Нагоряни, Львівська область

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 286976,95 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Петрівська М.М.;

від відповідача: Сосула О.О..

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до відповідача Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 286976,95 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024, справу №914/563/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Ухвалою суду від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.03.2024.

Ухвалою від 27.03.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 27.03.2024, суд відклав підготовче засідання на 24.04.2024.

Ухвалою від 24.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 24.04.2024, суд закрив підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.05.2024.

21.05.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 20.05.2024) від представника позивача надійшла заява про зміну назви юридичної особи (вх.№13581/24).

У судове засідання 22.05.2024 з`явився представник позивача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі.

У судове засідання 22.05.2024 з`явився представник відповідача. Відзив на позовну заяву, заяви, клопотання від відповідача протягом усього часу розгляду справи до суду не надходило.

У судовому засіданні 22.05.2024 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 22.05.2024, після повернення з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що земельна ділянка (кадастровий номер 4610136800:03:002:0042) площею 0,0871 га за адресою: місто Львів, вулиця Персенківці, 19 та земельна ділянка (кадастровий номер 4610136800:03:002:0043) площею 0,4106 га за адресою: місто Львів, вулиця Персенківці, 19, належать територіальній громаді міста Львова та є комунальною власністю. Одночасно, згадані земельні ділянки були передані відповідачу за договором оренди №С-4980 від 09.06.2023 року строком на 10 (десять) років та договором оренди землі №С-4980-а від 09.06.2023 року строком на 10 (десять) років.

Одночасно, позивач повідомив суд про те, що між Львівською міською радою та Підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» було укладено договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування суб`єктом підприємницької діяльності підприємство у формі ТзОВ «Тантал» №20210а від 06.06.2023 року за період від 26.05.2023 по 26.07.2023.

З огляду на те, що у період з 09.09.2021 року по 25.05.2023 року у відповідача були відсутні документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою площею 0,4106 га (кадастровий номер 4610136800:03:002:0043) та земельною ділянкою площею 0,0871 га (кадастровий номер 4610136800:03:002:0042) на вул. Персенківка, 19 у місті Львові, позивач просить суд стягнути з відповідача 286976,95 грн безпідставно збережених коштів за користування відповідними земельними ділянками.

Аргументи відповідача.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 04.03.2024 року п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

18.10.2023 введено в дію положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023».

Зазначеним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов`язковому порядку зобов`язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, відповідач, як юридична особа, згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, має зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС, що підтверджується наявною у матеріалах відповіддю №562006 від 29.02.2024 року.

Ухвала від 04.03.2024 надсилалась відповідачу електронним листом до електронного кабінету. Зазначене підтверджується довідкою про доставку електронного листа, з якої судом вбачається, що Підприємство у формі ТОВ «Тантал» одержало ухвалу про відкриття провадженні 07.03.2024 о 10:39.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Таким чином, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді та мав можливість, передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання обов`язків.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до чинного законодавства України, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів, які містяться у матеріалах справи для вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Земельна ділянка (кадастровий номер 4610136800:03:002:0042) площею 0,0871 га за адресою: місто Львів, вулиця Персенківка, 19 та земельна ділянка (кадастровий номер 4610136800:03:002:0043) площею 0,4106 га за адресою: місто Львів, вулиця Персенківка, 19, належить територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю та не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам, що підтверджується копіями витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу №НВ-0000557412023 від 28.03.2023 та №НВ-0000557602023 від 28.03.2023 відповідно, які долучено до матеріалів справи.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000557412023 від 28.03.2023, дата державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 4610136800:03:002:0042) у місті Львові по вулиці Персенківка, 19 09.09.2021. Відтак, необхідно вважати земельну ділянку сформованою з 09.09.2021.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000557602023 від 28.03.2023, дата державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 4610136800:03:002:0043) у місті Львові по вулиці Персенківка, 19 09.09.2021. Відтак, необхідно вважати земельну ділянку сформованою з 09.09.2021.

Ухвалою Львівської міської ради від 25.03.2021 №457 «Про надання управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Персенківці, 19» передбачено надати управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозвіл на поділ земельної ділянки площею 5,5708 га на вул. Персенківці, 19 (кадастровий номер 4610136800:03:002:0021) та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 5,5708 га на вул. Персенківці, 19 (кадастровий номер 4610136800:03:002:0021) на земельні ділянки: орієнтовною площею 4,8590 га, у тому числі площею 0,1003 га для забезпечення проїзду з обмеженнями без права загромадження; орієнтовною площею 0,2025 га; орієнтовною площею 0,0871 га; орієнтовною площею 0,4106 га; орієнтовною площею 0,0031 га у межах червоних ліній; орієнтовною площею 0,0085 га у межах червоних ліній.

Ухвалою Львівської міської ради від 07.10.2021 №1434 «Про затвердження управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання ТзОВ «Лаертія» земельної ділянки на вул. Персенківці, 19» передбачено затвердити управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 5,5708 га (кадастровий номер 4610136800:03:002:0021) на вул. Персенківці, 19 на земельні ділянки: площею 4,8590 га, у тому числі площею 0,1003 га для забезпечення проїзду з обмеженнями без права загромадження (кадастровий номер 4610136800:03:002:0041); площею 0,0871 га (кадастровий номер 4610136800:03:002:0042); площею 0,4106 га (кадастровий номер 4610136800:03:002:0043).

Пунктом 1 ухвали Львівської міської ради від 26.05.2023 №3381 «Про надання підприємству у формі ТзОВ «Тантал» земельних ділянок на вул. Песенківці, 19» передбачено надати підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» (код ЄДРПОУ 20792061) земельні ділянки на вул. Персенківці, 19 в оренду терміном на 10 років для обслуговування будівель та споруд (код КВЦПЗ 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за рахунок земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення: площею 0,4106 га (кадастровий номер 4610136800:03:002:0043); площею 0,0871 га (кадастровий номер 4610136800:03:002:0042).

На виконання даної ухвали між Львівською міською радою та Підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» було укладено договір оренди землі №С-4980 від 09.06.2023 року строком на 10 (десять) років та договір оренди землі №С-4980-а від 09.06.2023 року строком на 10 (десять) років.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.02.2024 №365502195, земельна ділянка (кадастровий номер 4610136800:03:002:0042) площею 0,0871 га за адресою: місто Львів, вулиця Персенківка, 19 на праві власності належить Територіальній громаді Львівської міської ради та відповідно до запису державної реєстрації від 06.11.2023 на підставі договору оренди землі, серія та номер: С-4980, виданий 09.06.2023, видавник: ЛМР, Підприємство у формі ТзОВ «Тантал» надано в оренду земельну ділянку площею - 0,0871 га строком на 10 років до 09.06.2033.

Згідно з відомостями, зазначеними в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.02.2024 №365502260, земельна ділянка (кадастровий номер 4610136800:03:002:0043) площею 0,4106 га за адресою: місто Львів, вулиця Персенківка, 19 на праві власності належить Територіальній громаді Львівської міської ради та відповідно до запису державної реєстрації від 06.11.2023 на підставі договору оренди землі, серія та номер: С-4980-а, виданий 09.06.2023, видавник: ЛМР, Підприємство у формі ТзОВ «Тантал» надано в оренду земельну ділянку площею - 0,4106 га строком на 10 років до 09.06.2033.

Також, між Львівською міською радою та Підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» було укладено договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування суб`єктом підприємницької діяльності Підприємством у формі ТзОВ «Тантал» №20210а від 06.06.2023 року за період від 26.05.2023 по 26.07.2023.

Документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою площею 0,4106 га кадастровий номер 4610136800:03:002:0043 та земельною ділянкою площею 0,0871 га кадастровий номер 4610136800:03:002:0042 на вул. Персенківка, 19 у м. Львові у Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» за період з 09.09.2021 року по 25.05.2023 року були відсутні.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2024 №365500580 склад під літ Л-2 загальною площею 1050,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2114747546101) за адресою: м. Львів вул. Персенівка, буд. 19 перебуває у приватній власності Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал».

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2024 №365500676 незавершене будівництво (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1815424146101) за адресою: м. Львів вул. Персенківка, буд. 19 перебуває у приватній власності Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал».

Представниками відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради, представником відділу районних архітекторів управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, представником Сихівської районної адміністрації 13.11.2020 року було проведено обстеження на вул. Персенківка, 19 у м. Львові, яким встановлено, що ТзОВ «Тантал» фактично використовує земельні ділянки площею 0,4124 га та 0,0871 га для обслуговування будівель та споруд.

За результатами зазначеного обстеження складено акт від 13.11.2020 №158 та направлено керівнику ТзОВ «Тантал» Мальковій І.В. лист відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради від 25.11.2020 №24-вих-93214 з копією акту обстеження від 13.11.2020 року №158 та вимогою від 20.11.2020 року №158/2.

Договори оренди землі №С-4980 та №С-4980- а, що укладені між Львівською міською радою та Підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» датовані 09.06.2023 року, а договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування суб`єктом підприємницької діяльності Підприємством у формі ТзОВ «Тантал» №2021а між Львівською міською радою та Підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» укладено 06.06.2023 року за період від 26.05.2023 по 26.07.2023.

Як зазначає позивач, за період з 09.09.2021 року по 25.05.2023 року Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» використовувало земельну ділянку площею 0,4106 га кадастровий номер 4610136800:03:002:0043 та земельну ділянку площею 0,0871 га кадастровий номер 4610136800:03:002:0042 на вул. Персенківка, 19 у м. Львові безоплатно та без документів на землекористування для обслуговування об`єктів нерухомого майна.

Згідно інформації з витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок від 28.12.2023 №НВ-4600937032023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:03:002:0042 становить 1104245,09 грн.

Відповідно до інформації з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.12.2023 №НВ-4600937042023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:03:002:0043 становить 5205545,74грн.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 №6-28-0.222-323/2-23 за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік становить 126,6%. Таким чином, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить: для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) - 1,15.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2020 році - 1,0; у 2021 - 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

За інформацією з листа управління адміністрування місцевих та залучених фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради від 18.01.2024 №4-2201-828 у відповідь на лист департаменту містобудування ЛМР від 12.01.2024 №4-24-1803, вбачається, що до бюджету Львівської МТГ надходжень з плати за землю від відповідача за період з 09.09.2021 по 25.05.2023 не було.

Відповідно до розрахунку, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, сума недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання Підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» земельної ділянки комунальної власності площею 0,0871 га кадастровий номер 4610136800:03:002:0042 на вул. Персенківка, 19 у м. Львові за період з 09.09.2021 року по 25.05.2023 року без документів, які підтверджують право користування сумарно становить 50222,40 грн.

Згідно розрахунків управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, сума недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» земельної ділянки комунальної власності площею 0,4106 га кадастровий номер 4610136800:03:002:0043 на вул. Персенківка, 19 у м. Львові за період з 09.09.2021 року по 25.05.2023 року без документів, які підтверджують право користування сумарно становить 236754,55 грн.

Зважаючи на усі наведені обставини, Львівська міська рада просить стягнути з Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» безпідставно збережені кошти за користування земельними ділянками комунальної власності за період з 09.09.2021 року по 25.05.2023 рік у розмірі 286976,95 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють їх від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені конституцією та іншими законами.

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно зі ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю- обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2024 №365500580 склад під літ. Л-2 загальною площею 1050.1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2114747546101) за адресою: м. Львів вул. Персенківка, буд. 19 перебуває у приватній власності підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал».

А відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2024 №365500676 незавершене будівництво за адресою: м. Львів вул. Персенківка, буд. 19 перебуває у приватній власності підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал».

Представниками відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради, представником відділу укладання договорів оренди землі управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, представником відділу районних архітекторів управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, представником Сихівської районної адміністрації 13 листопада 2020 року було проведено обстеження на вул., Персенківка, 19 у м. Львові, яким встановлено, що ТзОВ «Тантал» фактично використовує земельні ділянки площею 0,4124 га та 0,0871 га для обслуговування будівель та споруд.

За результатами зазначеного обстеження складено акт від 13 листопада 2020 р. №158 та направлено керівнику ТзОВ «Тантал» Мальковій І.В. лист відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради від 25.11.2020 №24-вих-93214 з копією акту обстеження від 13.11.2020 року №158 та вимогою від 20.11.2020 року №158/2.

Проте, відповідач залишив вимогу Управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради без відповіді та реагування.

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника нерухомого майна (нежитлової будівлі), безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщений зазначений об`єкт, за період з 09.09.2021 року по 25.05.2023 рік.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до приписів статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Однак, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду 09.11.2021 у справі №905/1680/20, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондиційних зобов`язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності. Набувач має обов`язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021 у справі №922/3617/19.

Згідно зі статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Приписами частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України також визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е»» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України).

При цьому, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України).

Таким чином, нормами статті 120 Земельного кодексу України закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.

Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

При цьому, з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Однак, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Згідно з частинами 1-2 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частин 3-9 вищезазначеної статті сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічний висновок містяться у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно з ч. 8 ст. 24 даного Закону на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Судом встановлено, що позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 09.09.2021 року по 25.05.2023 рік.

На виконання вимог ухвали Львівської міської ради від 26.05.2023 №3381 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі №С-4980 від 09 червня 2023 року строком на 10 (десять) років та договір оренди землі №С-4980- а від 09 червня 2023 року строком на 10 (десять) років, а також матеріали справи містять укладений між сторонами договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування суб`єктом підприємницької діяльності підприємство у формі ТзОВ «Тантал» №20210а від 06.06.2023 року за період від 26.05.2023 по 26.07.2023.

У випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

З огляду на викладене Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» як фактичний користувач земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №922/3617/19.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Зі змісту положень частини 4 статті 5, абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель», пункту 289.1 статті 289 ПК України слідує, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Згідно з частинами 1, 2 статті 20, частини 1 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи положення ПК України та законодавства про оцінку земель (Закон України «Про оцінку земель», Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213, Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051) у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 зробила висновок, що належними доказами на обґрунтування оцінки землі є довідка, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічна документація на земельну ділянку, виготовлена компетентним органом.

Позивачем на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка використовується відповідачем, надано витяг №НВ-4600937032023 від 28.12.2023, згідно якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:03:002:0042 становить 1104245,09 грн.

А згідно інформації з витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок від 28.12.2023 №НВ-4600937042023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:03:002:0043 становить 5205545,74 грн.

Приписи статті 288 Податкового кодексу України вказують на те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 288.5.2. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, зазначено, що: «обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок», про що також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 справі « 320/5877/17 (п. 71 постанови).

З огляду на те, що судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач користувався земельними ділянками з кадастровим номером 4610136800:03:002:0042 та з кадастровим номером 4610136800:03:002:0043 без правовстановлюючих документів у період з 09.09.2021 року по 25.05.2023 року, суд приходить до висновку про доцільність задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 286976,95 грн безпідставно збережених коштів.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не долучено належних та допустимих доказів, заперечень, які б спростували доводи позивача.

На підставі наданих суду доказів, аналізуючи усі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4304,65 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №62 від 16.02.2024.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення 4304,65 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» (81131, Львівська область, село Нагоряни, вулиця Тарнавського, будинок 1; ідентифікаційний код 20792061) на користь Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, 1; ідентифікаційний код 04055896) суму безпідставно збережених коштів у зв`язку із користуванням земельною ділянкою у розмірі 286976,95 грн.

3.Стягнути з Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» (81131, Львівська область, село Нагоряни, вулиця Тарнавського, будинок 1; ідентифікаційний код 20792061) на користь Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громадян Львівської міської ради (79006, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, 1; ідентифікаційний код 34857473) 4304,65 грн витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2024.

СуддяГоменюк З.П.