Постанова

від 28.05.2024 по справі 904/1407/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1407/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2021 (суддя Манько Г. В.)

і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 (головуючий суддя Вечірко І. О., судді Білецька Л. М., Парусніков Ю. Б.)

у справі № 904/1407/21

за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради

до 1) Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Страда"

про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути кошти,

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Гудименко Ю. В., представник позивача - Пастернак В. В., представник відповідача-1 - Сірик А. С.)

ВСТУП

1. Відповідач-1 (замовник) та відповідач-2 (виконавець) у порядку переговорної процедури на підставі пункту 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" уклали договір про надання послуг з прибирання та підмітання вулиць. Виконавець виконав договір в повному обсязі, за що замовник сплатив йому 13 314 952 грн.

2. Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати недійсним договір, укладений між відповідачами, та застосувати наслідки недійсності правочину, зобов?язавши відповідача-2 повернути відповідачу сплачені за договором кошти.

3. Місцевий господарський суд задовольнив позов прокурора та ухвалив рішення на користь позивача, аргументуючи це тим, що під час проведення переговорної процедури було порушено частину десяту статті 3, частину 3 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскаржуваний договір суперечить актам чинного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. На підставі статті 203 ЦК України суд першої інстанції визнав договір недісйним та, застосувавши статтю 216 ЦК України, вказав на необхідність застосування наслідків недійсності договору шляхом повернення коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади.

4. Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду.

5. Ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом під час касаційного розгляду цієї справи є:

- чи є ефективним способом захисту звернення прокурора до суду із позовом про визнання недійсним виконаного договору про надання послуг з урахуванням наслідків недійсності правочину згідно зі статтею 216 ЦК України та необхідністю відшкодування розпорядником бюджетних коштів вартості одержаного за цінами, які існують на момент відшкодування.

6. Верховний Суд касаційну скаргу відповідача-1 задовольнив з огляду на зазначене в цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

7. Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - позивач, Дніпровська міськрада) звернувся до суду із позовом до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі - відповідач-1, скаржник, Департамент благоустрою та інфраструктури міськради) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Страда" (далі - відповідач-2, ТОВ "Ла Страда") про визнання недійсним договору про надання послуг № 14/12-5 від 14.12.2020, укладеного між Департаментом благоустрою та інфраструктури міськради і ТОВ "Ла Страда", та зобов`язання ТОВ "Ла Страда" повернути Департаменту благоустрою та інфраструктури міськради кошти бюджету Дніпровської міської територіальної громади в сумі 13 314 952,00 грн, отримані за договором про надання послуг № 14/12-5 від 14.12.2020.

8. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний договір укладений на підставі незаконно проведеної переговорної процедури з порушенням частини десятої статті 3, частини третьої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; договір суперечить актам чинного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та є недійсним згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Також, посилаючись на статтю 216 ЦК України, прокурор просив застосувати наслідки недійсності цього договору та зобов`язати ТОВ "Ла Страда" повернути Департаменту благоустрою та інфраструктури міськради кошти бюджету Дніпровської міської територіальної громади в сумі 13 314 952 грн, отримані за договором про надання послуг № 14/12-5 від 14.12.2020.

9. Прокурор вказав, що Дніпровська міськрада, яка є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій держави, у спірних правовідносинах, була обізнана про факт порушення прав та інтересів територіальної громади міста через недотримання законодавства про закупівлю, усвідомлювала негативні наслідки, мала відповідні повноваження для захисту, проте впродовж розумного строку з відповідним позовом до суду не звернулась, що свідчить про її бездіяльність.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

10. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022, позов задоволено; визнано недійсним договір про надання послуг № 14/12-5 від 14.12.2020, укладений між Департаментом благоустрою та інфраструктури міськради та ТОВ "Ла Страда"; зобов`язано ТОВ "Ла Страда" повернути Департаменту благоустрою та інфраструктури міськради кошти бюджету Дніпровської міської територіальної громади в сумі 13 314 952 грн, отримані за договором про надання послуг № 14/12-5 від 14.12.2020, укладеним між Департаментом благоустрою та інфраструктури міськради та ТОВ "Ла Страда".

11. Мотивуючи рішення, суди виходили з того, що

- у повідомленні про намір укласти договір про закупівлю відповідачем-1 умовою застосування переговорної процедури зазначено пункт 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме - після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Замовником залишено поза увагою, що підставою для застосування переговорної процедури не може бути лише факт тотожності робіт чи послуг, які виконані за основним договором та виконання яких передбачається за результатами проведеної переговорної процедури. Умовою застосування переговорної процедури є саме необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт, а не лише їх схожість за укладеним раніше основним договором;

- замовником не зазначено, в чому полягає перевага ТОВ "Ла Страда" як учасника процедури закупівлі, у порівнянні з іншими суб`єктами господарювання, що дає підстави у проведенні закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг саме у цього учасника, а не у інших суб`єктів господарювання за результатами проведення відкритих торгів;

- посилання замовником як на підставу для застосування переговорної процедури, лише на наявність основного договору між замовником та учасником процедури закупівлі послуг, за яким надавались аналогічні послуги, свідчить про формальні підстави для застосування переговорної процедури у зазначеній закупівлі;

- застосування переговорної процедури закупівлі можливе лише у разі наявності умов, передбачених статтею 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а в іншому випадку закупівля здійснюється відповідно до цього Закону шляхом застосування однієї з конкурентних процедур закупівель, в даному випадку замовником не підтверджено відсутність конкуренції на відповідному ринку, тому відсутні підстави для застосування переговорної процедури закупівлі;

- замовником порушено вимоги законодавства про публічні закупівлі, оскільки ним не досліджувалось питання наявності конкурентоспроможних підприємств, установ та організацій щодо надання послуг з підмітання та прибирання вулиць міста Дніпро за меншу ціну у порівнянні з ціною, яка узгоджена сторонами у спірному договорі, внаслідок чого не досягнуто мети Закону України "Про публічні закупівлі", а саме - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції при закупівлі товарів та послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Касаційна скарга

12. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями Департамент благоустрою та інфраструктури міськради подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

13. У касаційній скарзі відповідач-1 зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме пункту 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

14. Також відповідач-1 зазначив про неправильне застосування норм матеріального права, а саме пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №910/21013/20.

15. На переконання скаржника, частина 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" безпосередньо визначає виключні обставини, на які має право посилатися замовник для обґрунтувань проведення переговорної процедури.

Натомість, ані Законом України "Про публічні закупівлі", ані будь-якими іншими нормами чинного законодавства не визначено конкретного механізму/переліку документів, на які необхідно посилатися замовнику для підтвердження/обґрунтування наявності виняткових обставин, які будуть беззаперечно підтверджувати право проведення закупівлі додаткових аналогічних товарів/робіт/послуг у того самого учасника із застосуванням переговорної процедури. При цьому, положення вказаної статті 40, за наявності визначених статтею обставин однозначно наділяють замовника таким правом.

16. Скаржник наголошує, що замовником виконано всі умови, визначені пунктом 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки:

1) об`єктивно виникла необхідність у додаткових аналогічних послугах протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю;

2) вартість таких робіт та послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю із урахуванням змін, внесених до нього (ціна договору, укладеного за результатами проведення переговорної процедури відповідає умовам вказаного пункту);

3) закупівля здійснюється у того самого учасника - ТОВ "Ла Страда".

Таким чином, замовник виконав вимоги вказаного пункту та обґрунтовано його застосував, виходячи з потреб та конкретних обставин справи.

17. Отже, за доводами скаржника, у цій справі суд апеляційної інстанції ставить під сумнів правозастосування статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" та нівелює правову можливість необмеженому колу учасників процедури здійснювати закупівлі в порядку переговорної процедури за умов, коли обставини дійсно потребують оперативних дій щодо закупівлі з урахуванням приписів статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

Заразом скаржник, застосовуючи переговорну процедуру, не керувався будь-якими перевагами ТОВ "Ла Страда", а лише реалізував правову конструкцію передбачену пунктом 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

Скаржник щодо повноти відображення інформації в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю згідно з пунктом 8 частини шостої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" вказує на те, що законодавцем не встановлено виключний (вичерпний) перелік документів, які можуть містити посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Тобто замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, що говорить про виключні повноваження замовника обґрунтувати необхідність в проведенні закупівлі в порядку статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

18. З урахуванням наведеного, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 910/21013/20 та помилково зроблено висновок про те, що повідомлення замовника про намір укласти договір про закупівлю є необґрунтованим та у ньому відсутня інформація, яка передбачена частиною шостою статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

19. Окрім цього, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір укладено до/без процедури закупівлі, тобто дійшли висновку про нікчемність правочину, при цьому скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 577/5321/17, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

20. Скаржник вважає, що спірний договір не суперечить вимогам статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 203 ЦК України, а тому відсутні підстави для визнання його недійним.

21. За доводами скаржника, необґрунтованими є доводи прокурора, що оскаржуваний договір суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Скаржник зазначає, що прокурор не обґрунтував спрямованість та відповідність оспорюваного договору ознакам, які б свідчили про посягання на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства, а більше посилається на порушення процедури тендерної закупівлі. При цьому, скаржник посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/4089/20.

22. Скаржник наголошує, що правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція, тобто у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути іншій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування, відтак прокурор неправильно обрав спосіб захисту порушених прав.

23. За доводами скаржника, суди не врахували особливості статті 216 ЦК України та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.11.2019 у справі № 396/29/17, від 29.01.2021 у справі № 904/1907/15, від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, від 12.01.2022 у справі № 921/511/20, від 26.06.2018 у справі № 916/1952/17, від 30.05.2018 у справі № 5013/462/12, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, відтак дійшли помилкових висновків щодо можливості односторонньої реституції у конкретних обставинах.

24. Також скаржник наголошує, що зобов`язання за оскаржуваним договором були виконані в повному обсязі, що підтверджується звітом про виконання договору від 18.01.2021, розміщеним на ProZorro.

25. Скаржник вважає, що задоволення вказаного позову спричинить додаткову шкоду громаді міста в особі Дніпровської міськради у зв`язку із можливим зверненням третіх осіб (зокрема ТОВ "Ла Страда") з позовом про відшкодування збитків за виконані послуги, які були передбачені оскаржуваним договором.

26. Скаржником було подано додаткові пояснення по справі.

Відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали касаційної скарги та зміст постанови суду апеляційної інстанції, встановила, що оскаржувана постанова проголошена 16.11.2022, повний текст складено 28.11.2022, а отримана скаржником 19.12.2022, скаржник надіслав доповнення до касаційної скарги у лютому 2023 року, тобто поза межами строку, визначеного статтею 298 ГПК України, відтак Верховний Суд не враховує такі доповнення (за виключенням передбаченого частиною четвертою статті 300 ГПК, про що зазначено нижче).

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

27. Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджуються з наведеними скаржником доводами, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

28. За аргументами відзиву прокурора, переговорна процедура може застосовуватись лише як виняток, у разі наявності обґрунтованих підстав для її проведення.

29. Прокурор звертає увагу на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі країни № 3302-06/37709-06 «Щодо застосування переговорної процедури», в якому зазначено, що у повідомленні замовник зазначає обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування такої процедури закупівлі). Водночас такий висновок повинен засвідчити, що попередній виконавець не може бути замінений іншим, а його заміна може завдати замовнику значних проблем, збитків. При цьому попередній виконавець не може бути замінений іншим виконавцем з об?єктивних причин.

Проте, за доводами прокурора, матеріали справи не містять та замовником, виконавцем послуг не надано доказів того, що у нього виникла необхідність у закупівлі додаткових послуг у того самого учасника, та неможливості надання цих послуг іншим суб?єктом господарювання.

При цьому, важливим є те, що документи в обґрунтування переговорної процедури підтверджували винятковість обставин, які обумовили додаткову потребу у закупівлі послуг, тобто засвідчили факт того, що провини замовника у виникненні таких обставин немає. З урахуванням специфіки послуг за оскаржуваним договором та суттєвої конкуренції між суб?єктами господарювання, прокурор вказує на те, що ТОВ "Ла Страда" не є єдиним суб?єктом господарювання, який може надавати послуги такого характеру.

30. Крім того, прокурор звертає увагу на те, якщо слідувати позиції замовника, то для застосування переговорної процедури достатньо лише того, щоб вартість послуг за договором, який укладено за результатами переговорної процедури не перевищувала 50 % вартості послуг за основним договором і договір за переговорною процедурою був укладений не пізніше 3 років від дня укладення основного договору.

31. За таких обставин, враховуючи позицію скаржника, можна дійти висновку, що Департамент благоустрою та інфраструктури міськради має право, поза конкурентними процедурами, протягом трьох років від дня укладення основного договору укладати договори про надання послуг з прибирання та підмітання вулиць міста Дніпра з ТОВ "Ла Страда", дотримуючись лише вартісних меж за укладеними договорами, без обґрунтування наявності винятку для застосування переговорної процедури.

Але така позиція суперечить принципам, за якими повинні здійснюватися публічні закупівлі, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників, корупційним діям і зловживанням тощо.

32. Щодо доводів скаржника щодо неможливості застосування односторонньої реституції у разу визнання оскаржуваного договору недійним, прокурор зазначає, що, з урахуванням положень статті 216 ЦК України, статті 208 ГК України, обставин справи та повноважень прокуратури, прокурором сформовано другу позовну вимогу про зобов?язання ТОВ "Ла Страда" повернути Департаменту благоустрою та інфраструктури міськради кошти у сумі 13 314 952 грн, що відповідає межам захисту саме інтересів держави.

Прокурором не визначено вимогу про повернення замовником отриманого за договором, оскільки відповідна вимога була б спрямована на захист інтересів другої сторони правочину - ТОВ "Ла Страда", та виходила б за межі конституційних повноважень прокурора в частині представництва в суді виключно інтересів держави.

Прокурор зазначає, що фактично у справі, що розглядається, йдеться не про застосування односторонньої реституції, а про реалізацію права вимоги застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України та статтею 208 ГК України, в інтересах держави як фактичного позивача.

33. До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі № 904/115/22.

34. При цьому, прокурор наголошує, що вказане не позбавляє ТОВ "Ла Страда" права на звернення до суду з позовом до контрагента за оспорюваним договором - Департаменту благоустрою та інфраструктури міськради про повернення одержаного за договором або відшкодування вартості одержаного, у випадку, якщо оспорюваний договір буде визнано недійсним.

35. Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20.

36. Дніпровська міськрада та ТОВ "Ла Страда" правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

37. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 17 червня 2020 року між Департаментом благоустрою та інфраструктури міськради (замовник) та ТОВ "Ла Страда" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 17/06-1, відповідно до умов пункту 1.1 якого виконавець зобов?язується надати, а замовник прийняти і сплатити такі послуги: ДК 021:2015:90610000-6: Послуги з прибирання та підмітання вулиць (послуги з утримання автошляхів міста, у тому числі мостів та шляхопроводів і ліквідації стихійних сміттєзвалищ).

38. Ціна договору становить 278 562 000 грн, в тому числі ПДВ 46 427 000 грн (пункт 3.1 договору).

39. Строк (термін) надання послуг до 31 грудня 2020 року (пункт 5.1 договору).

40. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунку - до повного виконання зобов?язань. Згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України сторони домовились, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме: з 01 грудня 2020 року (пункт 10.1 договору).

41. 22.12.2020 відповідачами підписано додаткову угоду № 2 до договору №17/06-1 від 17.06.2020, якою відповідно до частини п?ятої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10.3 договору сторони дійшли згоди про продовження строку дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, у зв?язку з цим викладено пункт 10 в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 березня 2021 року, а в частині розрахунку до повного виконання зобов?язань" (пункт 1 додаткової угоди). Згідно з пунктом 2 додаткової угоди інші умови вказаного договору залишаються без змін. В пункті 3 додаткової угоди зазначено, що додаткова угода є невід?ємною частиною договору про закупівлю за державні кошти.

42. На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://www.prozorro.gov.ua) 03.12.2020 оприлюднено повідомлення замовника - Департаменту благоустрою та інфраструктури міськради про намір укласти з ТОВ "Ла Страда" договір про закупівлю із застосуванням переговорної процедури.

43. 14.12.2020 між Департаментом благоустрою та інфраструктури міськради (замовник) і ТОВ "Ла Страда" (виконавець) підписано договір про надання послуг № 14/12-5, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов?язується надати, а замовник - прийняти і сплатити такі послуги: ДК 021:2015:90610000-6: Послуги з прибирання та підмітання вулиць (послуги з утримання автошляхів міста, у тому числі мостів та шляхопроводів і ліквідації стихійних сміттєзвалищ).

44. Ціна договору становить 29 999 998,56 грн., в тому числі ПДВ 4 999 999,76 грн (пункт 3.1 договору).

45. Строк (термін) надання послуг до 31 грудня 2020 року (пункт 5.1 договору).

46. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020, а частині розрахунку - до повного виконання зобов?язань. Згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України сторони домовились, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме: з 01.12.2020 (пункт 10.1 договору).

47. 14.12.2020 відповідачами підписано додаткову угоду № 2 до договору № 14/12-5 від 14.12.2020, якою відповідно до пункту 5 частини п?ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились зменшити ціну (суму) договору (без змін кількості (обсягу) та якості товарів, робіт та послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку на 7 493 049,12 грн. (пункт 1 додаткової угоди). Згідно з пунктом 2 додаткової угоди внесено зміни в пункт 3.1. договору та викладено його в наступній редакції: "3.1. Ціна договору становить: 13 314 952 грн, в тому числі ПДВ 2 219 158,67 грн". В пункті 3 додаткової угоди зазначено про внесення відповідних змін в додатки до договору.

48. Дніпропетровською обласною прокуратурою під час опрацювання даних електронної системи закупівель ProZorro встановлено, що Департамент благоустрою та інфраструктури міськради є замовником у закупівлі № UA-2020-12-03-012282-b на суму 29 999 998,56 грн. Під час опрацювання матеріалів вказаної закупівлі обласною прокуратурою встановлено порушення чинного законодавства про публічні закупівлі, наслідком яких є укладання Департаментом із ТОВ "Ла Страда" у грудні 2020 року договору про закупівлю послуг із застосуванням переговорної процедури, що безпосередньо порушує інтереси територіальної громади міста Дніпро.

49. Прокуратурою листом від 29.12.2020 повідомлено Дніпровську міськраду про виявлені порушення під час проведення процедури публічної закупівлі № UA-2020-12-03-012282-b, а також запитано інформацію про вжиті міською радою заходи з метою усунення виявлених порушень, у тому числі у судовому порядку.

50. Листом від 09.02.2021 Дніпровською міськрадою повідомлено обласну прокуратуру про відсутність (на думку міськради) порушень законодавства у сфері публічних закупівель та підстав для звернення до суду.

51. Враховуючи, що Дніпровською міською радою, як представником інтересів територіальної громади міста Дніпра, уповноваженим здійснювати функції держави у даних спірних правовідносинах, не вжито реальних заходів до попередження та усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, даний позов пред?явлено Дніпропетровською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Дніпровської міськради.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

52. Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

53. Судові рішення у справі оскаржуються з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

54. Причиною виникнення спору в цій справі стало питання неналежного витрачання коштів державного бюджету, внаслідок того, що у головного розпорядника бюджетних коштів були відсутні законні підстави для проведення закупівлі послуг у переговорній процедурі на підставі пункту 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

55. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання недійсним договору про надання послуг № 14/12-5 від 14.12.2020, оскільки перед цим суд встановив, що оспорюваний договір укладено на підставі переговорної процедури закупівлі, застосованої Департаментом благоустрою та інфраструктури міськради неправомірно в зв`язку з непідтвердженням виняткової умови для її застосування, визначеної пунктом 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", як наслідок, замовник уклав оспорюваний договір із порушенням вимог зазначеного.

56. Суди попередніх інстанцій також вирішили, що позовна вимога про повернення ТОВ "Ла Страда" коштів в сумі 13 314 952 грн Департаменту благоустрою та інфраструктури міськради підлягає задоволенню, застосувавши правові наслідки недійсності правочину згідно зі статтею 216 ЦК України.

57. Департамент благоустрою та інфраструктури міськради у касаційній скарзі посилається, зокрема, на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування статті 216 ЦК України, викладених у постановах, наведених у пункті 23 цієї постанови, а також зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, оскільки задоволення вказаного позову спричинить додаткову шкоду громаді міста в особі Дніпровської міськради у зв`язку із можливим зверненням ТОВ "Ла Страда" з позовом про відшкодування збитків за виконані послуги, які були надані на підставі оскаржуваного договору, за цінами, які існують на момент відшкодування, відтак вищими, ніж на дату укладення договору.

58. Колегія суддів погоджується із доводами скаржника, з огляду на таке.

59. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

60. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанови Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 438/887/16-ц, від 18.05.2022 у справі № 921/199/20).

61. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20 (п.5.14), від 18.05.2022 у справі № 921/199/20 (п.70)).

62. Верховний Суд у складі суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 (на яку посилається скаржник) уточнив висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20 щодо неефективності обраного прокурором способу захисту права та зазначив, що: "Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статті 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом.

Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з?ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки".

63. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухваленій 18.01.2023 у справі № 904/115/22 після подання касаційної скарги, викладено висновок про те, що: "5.45.Оскільки прокурор не ставить під сумнів факт виконання робіт, то відповідно в рамках двосторонньої реституції підрядник повинен отримати компенсацію вартості виконаних робіт у розмірі на момент відшкодування. 5.46.Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обраний прокурором спосіб захисту прав у цій справі є неефективним, адже повернення до місцевого бюджету грошових коштів за виконані підрядником та прийняті замовником роботи внаслідок застосування наслідків недійсності правочину, не звільняє замовника від обов`язку відшкодування вартості виконаних робіт у подальшому за зверненням виконавця робіт. При цьому, як вірно зазначено апеляційним судом, оскільки вартість грошової компенсації за виконані роботи підряднику буде визначатись на момент її відшкодування, існує обґрунтоване припущення того, що вартість цієї компенсації буде більшою ніж та, що вже сплачена за оспорюваним договором. Указане, у свою чергу, буде мати наслідком не захист інтересів щодо яких заявлено позов, а їх порушення".

64. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 (до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі) сформулювала уточнюючий, у співвідношенні з постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, відповідно до якого: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

65. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від наведених висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.01.2023 у справі № 904/115/22, від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, та вважає за необхідне їх врахувати в силу положень частини четвертої статті 300 ГПК України.

66. Департамент благоустрою та інфраструктури міськради у касаційній скарзі зазначає, що визнання недійсним договору про надання послуг № 14/12-5 від 14.12.2020 спричинить додаткове порушення державних інтересів, а не захистить їх.

67. Скаржник також вказує, що прокурор не навів доводів про те, які саме інтереси держави були порушені та як саме визнання оскаржуваного договору недійсним вплине на їх відновлення.

68. Верховний Суд погоджується із доводами відповідача-1 та зазначає, що, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, наведених вище правових позицій Верховного Суду, визнання недійсним цього договору не відновить порушені інтереси держави, а тому обраний прокурором спосіб захисту є неефективним.

69. Оскільки крім вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину прокурором також заявлено вимогу щодо застосування наслідків недійсності такого правочину, задоволення яких, як зазначалось вище, не є ефективним способом захисту інтересів держави у цьому випадку, вимоги прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору та про застосування наслідків недійсності правочину не підлягають задоволенню.

70. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.12.2022 у справах № 904/193/22 та № 904/180/22 у подібних правовідносинах, повні тексти яких опубліковані після подання касаційної скарги.

71. Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити на тому, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у поставі від 15.03.2024 у справі № 904/192/22 (до розгляду якої зупинялося провадження в цій справі) не відступила від висновків Верховного Суду, наведених у постановах у справах № 904/193/22 та № 904/180/22.

72. За наведеного, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанції в частині застосування приписів частини першої статті 216 ЦК України суперечать наведеним вище висновкам Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо неефективності обраного прокурором способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

73. Враховуючи, що Верховний Суд (з урахуванням зазначених вище власних позицій) дійшов висновку про обрання прокурором неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, інші доводи касаційної скарги та відзиву на неї (які наведених вище висновків не спростовують) не мають вирішального значення для правильного вирішення цієї справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

75. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

76. Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника, а також з урахуванням положень частини четвертої статті 300 ГПК України, вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2021 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/1407/21 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил