Рішення

від 20.05.2024 по справі 525/1275/23

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1275/23

Провадження №2/525/59/2024 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2024 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Фесенко Ю.А.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області, Миргородська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Спадщину після ОСОБА_3 фактично прийняли його дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 , але не оформили своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Спадщину після померлої ОСОБА_4 прийняла її дочка ОСОБА_5 , яка не встигла її оформити належним чином. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 . Спадщину після померлої ОСОБА_5 , прийняв по заповіту ОСОБА_2 та по закону ОСОБА_1 .

07.11.2023 на ім`я ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того до складу спадщини входить земельна ділянка площею 0,12 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5320255100:30:004:0875.

Проте нотаріус Миргородської Державної нотаріальної контори 23.11.2023 відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 за життя було надано спірну земельну ділянку безоплатно у приватну власність на підставі протокольного рішення №186 виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області від 28.11.1997, просив суд, визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 04.12.2023 було відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 29.12.2023, відповідачу та третім особам направлено копію позову з додатками, роз`яснено порядок та строки подання відзиву на позов та письмових пояснень ( а.с. 45 т. 1).

Відзиву та письмових пояснень по справі учасники судового розгляду на адресу суду не подали.

Згідно ухвали від 29.12.2023 судом було задоволено клопотання позивача та витребувано додаткові докази у справі ( а.с. 68 т. 1).

10.01.2024 та 16.01.2024 на адресу суду надійшли витребувані судом докази.

22.01.2024 судом було закрито підготовче провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 21.02.2024 ( а.с. 234 т. 1). Надалі розгляд справи неодноразово відкладався.

Позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи судом заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що немає можливості оформити право власності на земельну ділянку у порядку спадкування після смерті своєї двоюрідної сестри ОСОБА_5 , яка в установленому законом порядку прийняла її у спадок після смерті батьків, але належним чином не оформила. Просив суд позов задовольнити.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання повторно не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника відповідача адвоката Якимової О.В. 27.12.2023 надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача, зазначає, що відповідач заперечень щодо позову немає ( а.с. 61-62 т. 1).

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Сахарової Л.І. надійшли заяви про розгляд справи без її участі (а.с. 53 т. 1, 92 т. 1, 242 т. 1, 19 т. 2, 35 т. 2)

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миргородської державної нотаріальної контори надійшли заяви про розгляд справи без його участі (а.с. 59 т. 1, 96 т. 1, 8 т. 2, 21 т. 2, 36 т. 2).

Від Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області надійшли заяви про розгляд справи без участі її представника, заперечень щодо позову немає (а.с. 57 т. 1, 78 т. 1, 23 т. 2).

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 19.02.1960, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 13 т. 1).

01.05.1960 народилась ОСОБА_7 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 11 т. 1, 12 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 7 т. 1).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради 20 травня 2021 року за №1559, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у такому складі сім`ї: дружина ОСОБА_4 , 1939 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1960 р.н., та вели спільне господарство (а.с. 14 т. 1).

Згідно протокольного рішення №186 виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області від 28 листопада 1997 року (протокол № 9) ОСОБА_3 було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 22 т. 1).

Відповідно до витягу з ДЗК про земельну ділянку від 09.11.2023 вказаній земельній ділянці на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості ФОП ОСОБА_8 було присвоєно кадастровий номер 5320255100:30:004:0875 (а.с. 23-33 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 8).

Після її смерті приватним нотаріусом Сахаровою Л.І. була заведена спадкова справа №13-2020, спадщину у встановленому законом порядку, як спадкоємець за законом прийняла ОСОБА_5 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини. Свідоцтва про право на спадщину видані не були (а.с. 80-91 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 10 т. 1).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.02.2022, справа №643/18635/21, провадження №2-о/643/73/22, установлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_5 , як між двоюрідними братом та сестрою. Рішення суду набрало законної сили 24.03.2022 (а.с. 15-18 т. 1).

Після смерті ОСОБА_5 у Великобагачанський державній нотаріальній конторі (правонаступником якої є Миргородська державна нотаріальна контора) було заведено спадкову справу на майно померлої (а.с. 97-228 т. 1).

Так, згідно матеріалів спадкової справи, ОСОБА_5 за життя склала заповіт від 05.02.2018, посвідчений приватним нотаріусом Сахаровою Л.І., згідно якого належні їй на праві приватної власності земельні ділянки: площею 0,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великобагачанської селищної ради за межами населеного пункту та належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю ЯМ №921254 від 17.12.2012, кадастровий номер: 5320255100:00:005:0043; та площею 4,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великобагачанської селищної ради за межами населеного пункту та належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю ЯМ №921253 від 17.12.2012, кадастровий номер: 5320255100:00:007:0013 заповіла ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 у встановленому порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , як спадкоємець за заповітом. Відомостей про те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5 за законом у матеріалах спадкової справи немає.

Майно, яке не було охоплене заповітом, як спадкоємець за законом у встановленому порядку прийняв ОСОБА_1 , на його ім`я було видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.11.2023 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою №714/02-31 від 23.11.2023 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,12 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер: 5320255100:30:004:0875, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотриманнястатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоби його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення від 10 грудня 1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland) (рішення від 16 серпня 2013 року у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine).

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК Україна).

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу ( ст. 1258 ЦК України).

За правилами частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Із матеріалів справи установлено, що після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняли його дружина ОСОБА_9 та дочка ОСОБА_5 , оскільки на момент смерті останнього були зареєстровані та фактично проживали з ним за однією адресою.

Після смерті ОСОБА_9 спадщину, як спадкоємець за законом прийняла ОСОБА_5 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини, за життя спадщину не оформила.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв за заповітом на дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення ОСОБА_2 , іншу спадщину, яка не охоплена заповітом, прийняв спадкоємець за законом позивач ОСОБА_1 .

Позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог посилається на те, що рішенням №186 виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області від 28 листопада 1997 року (протокол № 9) ОСОБА_3 було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Положеннями статей6,67 ЗК України 1990 року(уредакції,чинній напочаток приватизації)передбачено,що громадяниУкраїни маютьправо наодержання увласність земельнихділянок,зокрема,для будівництвата обслуговуванняжилого будинкуі господарськихбудівель (присадибнаділянка).Громадянам зарішенням сільської,селищної,міської Радинародних депутатівпередаються увласність земельніділянки длябудівництва індивідуальнихжилих будинків,господарських споруду розміріне більше:у сільськихнаселених пунктах-0,25га;для веденняпідсобного господарства-не більше0,6гектара. Забажанням громадянїм додатковоможуть надаватися земельніділянки укористування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара.

Приватизація земельних ділянок передбаченапостановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року N 2200-XII "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі"таДекретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N15-92 "Про приватизацію земельних ділянок"(далі - Декрет).

Разом із тим порядок виготовлення та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку було визначено в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженоїнаказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року N 43(далі -Інструкція N 43).

Відповідно до ч. 1ст. 23 Земельного кодексу України(у редакції, чинній на початок приватизації) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Законом України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III прийнято нову редакціюЗК України, який набрав чинності 01 січня 2002 року.

Відповідно до пункту 1розділу Х «Перехідні положення» ЗК України2002 року рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цьогоКодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цьогоКодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Пунктом 1Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок»визначено сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установленихЗемельним кодексом України.

Згідно зіст. 125 Земельного кодексу України,право власності на земельну ділянку виникає із моменту державної реєстрації цього права. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, спадкоємці мають право звертатися до суду із вимогами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.

Частиною першоюстатті 116 ЗК Українивстановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

ЗК Україниу редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно достатті 1216 ЦК Українине переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1розділу Х "Перехідні положення" ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зістаттею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, від 26.11.2020 у справі № 632/1910/18, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Із матеріалів справи установлено, що ОСОБА_3 розпочав приватизацію земельної ділянки площею 0,12 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 , але не завершив її. Відомості про те, що процедура приватизації була завершена його спадкоємцями у матеріалах справи відсутня. Таким чином, матеріалами справи не доведено, що спадкодавцю ОСОБА_5 належало право приватної власності на спірну земельну ділянку.

До складу спадщини входять лише права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області, Миргородська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядо Полтавськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здняврученняйому повногорішеннясуду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник відповідача: адвокат Якимова Ольга Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_7 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1707 видане Радою адвокатів Полтавської області 03.10.2023, адреса: вул. Василя Барки, 42, с. Солониця, Лубенський район, Полтавська область;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області, ЄДРПОУ 21044600, юридична адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;

Миргородська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900104, юридична адреса: вул. Гоголя, 165, м. Миргород, Полтавська область;

Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Сахарова Людмила Іванівна, адреса: вул. Шевченка, 96, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область.

Повне рішення суду складено 30.05.2024.

Суддя Я.В. Прасол