Рішення

від 27.05.2024 по справі 554/14136/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 27.05.2024Справа № 554/14136/22 Провадження № 2/554/2741/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді: Материнко М.О.,

секретар судового засідання Литвин А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БЕТОН-СУПЕР», про стягнення заборгованості з заробітної плати., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до ТОВ «БЕТОН-СУПЕР», про стягнення заборгованості з заробітної плати.

В поданій до суду позовній заяві посилалась на те, що у період з 12.04.2021 року по 11.02.2022 року вона перебувала у трудових відносинах з ТОВ «БЕТОН-СУПЕР». Відповідачем нараховувалася заробітна плата, але не була виплачена.

Згідно доданих до позову розрахункових листків на листопад, грудень 2021 року, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальних відомостей про застраховану особу, заборгованість ТОВ «БЕТОН-СУПЕР» перед позивачем за листопад 2021 року складає 5 136,73 грн, за грудень 2021 року - 5 736, 67 грн., за січень 2022 року - 8 139, 50 грн., за лютий 2022 року - 5 409, 44 грн., а загалом 24 422, 34 грн.

У період, за який позивач просить стягнути заробітну плату, позивач виконувала свої трудові обов`язки, проте заробітну плату не отримувала. Причиною невиплати заробітної плати є те, що з лютого 2022 року керівництво та бухгалтер просто зникли, на зв?язок не виходятили, роботу підприємства не забезпечували.

У передбачені законом строки заборгованість не була виплачена.

Тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2021 року по 11 лютого 2022 року (включно) у розмірі 24 422, 34 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2022 року по 21 листопада 2022 року у розмірі 49 183, 20 грн, усього на загальну суму 73 605,54 грн., без відрахування обов`язкових платежів та внесків з нарахованої заробітної плати

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22.11.2022 року відкрито спрощене позовне провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «БЕТОН-СУПЕР», про стягнення заборгованості з заробітної плати, призначиено судове засідання по справі.

Цією жухвалою уТовариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОН-СУПЕР» витребувано докази, а саме:

- довідку про заборгованість підприємства з заробітної плати ОСОБА_1 за період 01.11.2021 року по 11.02.2022 року.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що по даним бухгалтерського обліку Відповідача, сума заборгованості по заробітній платі перед Позивачем складає 18174 грн. 56 коп., що підтверджується довідкою про заборгованість підприємства з заробітної плати ОСОБА_1 за період листопад 2021 - лютий 2022, також просить суд врахувати, що 28.02.2023 року Відповідачем сплачено Позивачу заборгованість по заробітній платі в сумі 18 174 грн. 56 коп., що підтверджується Видатковим касовим ордером від 28.02.2023.

Відповідач просить суд позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «БЕТОН-СУПЕР» про стягнення заборгованості з заробітної плати - задовольнити частково. А саме: 1) стягнути з Відповідача на користь Позивача майнові втрати Позивача, пов`язані із затримкою розрахунку при звільненні у розмірі 2 308,18 гривень.

Інші заяви та клопотання сторони суду не подавали.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву, де просив суд розглядати справу за його та позивача відсутності.

Відповідач,будучи належнимчином повідомленийпро датута час,в судовезасідання нез`явився.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та вивчивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Звертаючись 22.11. 2023 року до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з заробітної плати, позивач зазначає, що заробітна плата за період з 01 листопада 2021 року по 11 лютого 2022 року (включно) у розмірі 24 422, 34 грн. їй не виплачена.

На підтвердження даної обставини позивач долучила до матеріалів справи розрахункові листки на листопад, грудень 2021 року, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування, індивідуальних відомостей про застраховану особу, заборгованість ТОВ «БЕТОН-СУПЕР» перед позивачем за листопад 2021 року складає 5 136,73 грн, за грудень 2021 року - 5 736, 67 грн., за січень 2022 року - 8 139, 50 грн., за лютий 2022 року - 5 409, 44 грн., а загалом 24 422, 34 грн.

Відповідачем при поданні відзиву надано довідку про заборгованість де вказано загальну суму заборгованості у сумі 18174,56 грн. В той же час надані докази про сплату заборгованості, а саме видатковий касовий ордер від 28 лютого 2023 року. Отже, заборгованість по заробітній платі перед позивачем відсутня.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені обставини, враховуючи відсутність заборгованості по заробітній платі на час розгляду справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку при звільненні, суд встановив наступне.

За змістом статті 117 КЗпП України вразі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці, установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку під час звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України , при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України , а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України № 6-144цс13 від 29 січня 2014 року.

Як встановлено судом, відповідач заробітну плату в порушення норм ст. 116 КЗпП України позивачу в день звільнення не виплатив.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 п. 8 Порядку).

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.02.2022 року по 21.11.2022 року у розмірі 49183 грн. 20 коп.

З врахуванням обмежень, встановлених ч. 1 ст. 117 КЗпП України, згідно яких вразі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу середній заробіток має бути сплачений за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку стягується в межах шестимісячного строку , тобто за період з 12.02.2022 року до 11.08.2022 року

Середній заробіток позивача за шість місяців складає: 32 788, 80 грн, у загальному розмірі виходячи з наступного розрахунку: 248,40 грн ? 132 робочих дня. (22 середньомісячне число робочих днів х 6 місяців)

Відповідач неправомірно не розрахувався з позивачем при звільненні, тому суд повинен захистити порушенні права позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що із відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі : 32 788, 80 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було заявлено про те що ним не були понесені судові витрати, тому суд вважає за можливе залишити сплату судового збору за позивачем.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОН-СУПЕР» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі32 788, 80 грн,

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТОН-СУПЕР» , ЄДРПОУ 40940584, 36000, м. Полтава , вул. Станіславського, 2/14, кв.43

Суддя М.О. Материнко