Рішення

від 23.05.2024 по справі 522/12641/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12641/23

Провадження № 2/522/1518/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю: секретаря судового засіданняЗапольської А.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УКРФІНАНС ГРУП до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , третя особа Приватний нотаріус Кобзар Олександр Юрійович, третя особа ОСОБА_6 про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2023 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , третя особа Приватний нотаріус Кобзар О.Ю., третя особа ОСОБА_6 про звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позову зазначено, що між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту № 0011100423000 від 20.12.2006, забезпечений договором іпотеки 20.12.2006 за реєстровим № 1854, предметом іпотеки якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.04.20210 у справі № 2-6187/2010 з ОСОБА_4 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 0011100423000 від 20.12.2006 в сумі 980043,01 грн.

08.12.2011 АКІБ «УкрСиббанк» відступило права вимоги за кредитним та іпотечним договорами АТ «Дельта Банк».

09.11.2016 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2-6187/2010 було замінено стягувача з ПАТ «УкрСиббанк» на АТ «Дельта Банк».

13.06.2019 АТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» всі права вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором та договором іпотеки.

02.07.2019 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2-6187/10 було замінено сторону виконавчого провадження стягувача АТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп».

За результатом вжитих заходів з примусового виконання рішення суду, іпотечне майно боржника було реалізовано з прилюдних торгів та відповідно до Акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 16.09.2020 за АСВП № 61917458 і Свідоцтва від 09.09.2020 зареєстрованого у реєстрі за № 3145, власником нерухомого майна став позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП».

Однак, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно існує обтяження (арешт), що перешкоджають позивачу в розпорядженні своїм майном, а саме:

тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 4569249, зареєстровано: 01.03.2007 10:01:34 за № 4569249 реєстратором: Друга одеська державна нотаріальна контора, 65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, 705-13-06; 705-13- 07; 705-13-08; Підстава обтяження: ухвала Приморського районного суду м. Одеси, б/н, 26.02.2007, Приморський районний суд м. Одеси (суддя Шенцева О. П., справа № 2-4216/07); Об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_4 ; Заявник: ОСОБА_7 .

Посилаючись на порушення його права у розпорядження належним йому майном, позивач просить суд задовольнити його вимоги.

03.07.2023 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси залишено позов без руху.

13.07.2023 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява про усунення недоліків.

07.08.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

29.11.2023 від третьої особи приватного нотаріуса Кобзар О.Ю. надійшла заява про розгляд справи без його участі.

27.02.2024 від представника позивача надійшла заява про закриття підготовчого провадження та розгляд справи по суті без участі сторони позивача.

27.02.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

30.04.2024 від третьої особи приватного нотаріуса Кобзар О.Ю. надійшла заява про розгляд справи без його участі.

09.05.2024 від представника позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів направлення сторонам повісток на 12 арк.

09.05.2024 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача.

20.05.2024 від представника позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме відповіді адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області на 4 арк.

З доказів у матеріалах справи про направлення судових повісток про виклик у судове засідання на 23.05.2024 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримала повістку особисто 16.04.2024, треті особи приватний нотаріус Кобзар О.Ю. та ОСОБА_5 також отримали відправлення 16.04.2024 та 17.04.2024 відповідно.

Судові повістки, направлені відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та третій особі ОСОБА_6 повернулись на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Судом також з`ясовано, що відповідно до змісту довідок Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресами направлення судових повісток про виклик до суду.

Відповідно до положень ч. 7ст. 128 ЦПК України, судову повістку відповідачам та третім особам було надіслано за адресою їх місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України та ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї докази приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини справи, факти та відповідні їм правовідносини.

20.12.2006 між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту № 0011100423000.

В забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором Позичальник на підставі Іпотечного договору, укладеного 20.12.2006 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзар О.Ю. та зареєстрованого за реєстровим № 1854, надала в іпотеку нерухоме майно: квартиру під АДРЕСА_2 , загальною площею 97,5 м. кв., жила площа 58,1 м.кв.

22.04.2010 Приморським районним судом м. Одеси прийнято рішення у справі № 2-6187/2010, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 0011100423000 від 20.12.2006 в сумі 980043 (дев`ятсот вісімдесят тисяч сорок три) грн. 01 коп., та судові витрати в сумі 1820 грн. Вказане рішення набрало законної сили 05.05.2010.

08.12.2011, права вимоги за вищезазначеними кредитним та іпотечним договорами, у відповідності до ст. 512, 514 ЦК України, були відступлені на підставі договору купівлі-продажу права вимоги, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та АТ «ДЕЛЬТА БАНК».

09.11.2016 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2-6187/2010 було замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на АТ «Дельта Банк», поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, а також видано дублікати виконавчих листів.

16.05.2019 було проведено електронний аукціон з продажу кредитного портфелю активів ПАТ «Дельта Банк», переможцем якого було визначено ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп», що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA_EA-2019-04-05-000011-b.

За результатами зазначених торгів, 13.06.2019 між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 1514/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. і зареєстрований у реєстрі під № 1126, відповідно до якого кредитор передав (відступив), а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» набуло всі права вимоги до боржників за кредитними договорами, договорами поруки та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_4 .

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» на підставі ст. 27 Закону України «Про заставу», ст. 24 Закону України «Про іпотеку» перейшли права, які забезпечують зобов`язання Боржника за основним договором, а саме: за іпотечним договором від 20.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю., і зареєстрованим в реєстрі за № 1854, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 .

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

02.07.2019 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2-6187/10 було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача АТ «Дельта Банк» на ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП».

У зв`язку з тим, що відповідач рішення суду у добровільному порядку не виконав, ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним дублікатом виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_4 боргу за рішенням суду.

За результатом вжитих заходів з примусового виконання рішення за виконавчим листом № 2-6187/10 виданим 24.04.2017 Приморським районним судом м. Одеси відносно боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 61917458, приватним виконавцем Притуляком В.М. було описано, арештовано та відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» 25.05.2020 передано на реалізацію нерухоме майно (предмет іпотеки) боржника ОСОБА_4 , а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 97,5 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , іпотекодержателем якої було ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП».

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акту видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Відповідно до статей 47, 49 Закону України «Про іпотеку» стягувач ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» у відповідь на пропозицію приватного виконавця за № 5271 від 07.09.2020, яким було запропоновано протягом 10-ти робочих днів з дня отримання повідомлення вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, - виявив бажання залишити за собою нереалізоване на третіх торгах майно, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 97,5 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_4 за початковою ціною третіх прилюдних торгів шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна 991 977,70 грн.

Згідно з Актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 16.09.2020 за АСВП № 61917458, предмет іпотеки, у відповідності до вимог ст. 47 Закону України «Про іпотеку» придбано ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УКРФІНАНС ГРУП.

Даний Акт складено з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», вимог Закону України «Про іпотеку» та Глави 13 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та є підставою для подальшого оформлення стягувачем (Іпотекодержателем) права власності на вищевказане майно.

З 09.09.2020 власником нерухомого майна, трикімнатної квартири загальною площею 97,5 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП», що підтверджується відповідним Свідоцтвом від 09.09.2020, виданими приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. та зареєстрованим у реєстрі за № 3145, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.12.2020 за індексним номером: 236209318.

Згідно інформаційної довідки № 333265331 від 23.05.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існує обтяження (арешт), що перешкоджають позивачу в розпорядженні своїм майном.

В інформаційній довідці зазначений Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 4569249 Зареєстровано: 01.03.2007 10:01:34 за № 4569249 реєстратором: Друга одеська державна нотаріальна контора, 65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, 705-13-06; 705-13-07; 705-13-08; Підстава обтяження: ухвала Приморського районного суду м. Одеси, б/н, 26.02.2007, Приморський районний суд м. Одеси (суддя Шенцева О. П., справа № 2-4216/07) ;Об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_4 ; Заявник: ОСОБА_7 .

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , АТ «Укрсиббанк», третя особа ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 про визнання недійсним доручення від 27.07.2006, виданого нею на ім`я ОСОБА_2 , та посвідченого приватним нотаріусом Просвіркіною Т.В. та просила визнати недійсним договори купівлі-продажу трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 97,5 кв.м., договір укладений 27.07.2006 між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , інтереси якої представляла ОСОБА_2 за дорученням від 27.07.2006, та договір укладений 20.12.2006 між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2007 у справі № 2-4216/07 було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.05.2013 у справі № 2-1748/11 (раніше № 2-4216/07), провадження № 2/522/4783/13, вирішено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПАТ «Укрсиббанк», треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договору іпотеки з поверненням сторін у первинний стан та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ «Укрсиббанк», про усунення перешкод та вселення, вважати неподаними та повернути.

Згідно зіст.158ЦПК Українисуд можескасувати заходизабезпечення позовуз власноїініціативи абоза вмотивованимклопотанням учасникасправи.У разіухвалення судомрішення прозадоволення позовузаходи забезпеченняпозову продовжуютьдіяти протягомдев`яноста днівз днянабрання вказанимрішенням законноїсили абоможуть бутискасовані завмотивованим клопотаннямучасника справи.У випадкузалишення позовубез розгляду,закриття провадженняу справіабо увипадку ухваленнярішення щодоповної відмовиу задоволенніпозову суду відповідномусудовому рішеннізазначає проскасування заходівзабезпечення позову. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогамичастини третьоїстатті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Особи, які зазнають порушення права мирного володіння майном, відповідно до статті 13 Конвенції повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права, що передбачено статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У частині першій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Українивирішуються судом за правилами цивільного судочинства, при цьому захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП»підставою звернення до суду за захистом своїх порушених прав зазначило те, що з 09.09.2020 він є власникомжитлового приміщення трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , проте арешт, накладений на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2007 у справі № 2-4216/07 (при остаточному ухвалені рішення справа № 1522/1748/11), повністю позбавляє його можливостіреалізувати своє право власності.

У позовної заяві позивач посилається на те, щовін не є учасником справи № 2-4216/07 (при остаточному ухвалені рішення справа № 1522/1748/11), тому не має процесуальної можливості подати заяву про скасування заходів забезпечення позову, тому звертається з даним позовом.

Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.

Водночас за приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22.04.2020 у справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06.05.2020 у справі № 756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19.11.2020 у справі № 759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27.01.2021 у справі № 757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19), від 10.02.2021 у справі №641/1271/19-ц (провадження № 61-5579св20).

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 661/624/16-ц (провадження № 14-618цс18) зроблено висновки про те, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядають у порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач у даній справі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» не було учасником справи у справі № 1522/1748/11 (№ 2-4216/07) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , АТ «Укрсиббанк», за участю третіх осіб приватних нотаріусів Плигіна Ж.О., Кобзар О.Ю., Просвіркіна Т.В. про визнання недійсними доручення та договорів купівлі-продажу квартири, під час розгляду якої вжито заходи забезпечення позову у виді арешту спірного майна. Відтак з урахуванням положень частини першої статті 158 ЦПК України позивач позбавлений можливості звертатися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. Для нього чинним законодавством передбачено інший спосіб судового захисту, а саме звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Зважаючи на те, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» не є учасником справи № 1522/1748/11 (№ 2-4216/07) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , АТ «Укрсиббанк» про визнання недійсними доручення та договорів купівлі-продажу квартири, пред`явлення ним позову про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном шляхом зняття з нього арешту є правомірним порядком (способом) захисту його прав.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.05.2013 у справі № 1522/1748/11 (раніше № 2-4216/07), провадження № 2/522/4783/13, вирішено - позов ОСОБА_1 - вважати неподаними та повернути, однак, заходи забезпечення позову досі не скасовано.

Отже, право власності на спірне майно, після накладення на нього арешту перейшло до ТОВФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УКРФІНАНС ГРУП, тому подальше збереження заходів забезпечення позову є недоцільним та обмежує право власника нерухомості. З огляду на те, що потреба в забезпеченні позову відпала через зміну обставин, що зумовили його застосування, суд дійшов переконання про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд дійшов висновку, щопозивач звернувшись до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна, що належить йому на праві власності, обрав належний та ефективний спосіб захисту порушеного права та інтересу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню, а нерухоме майно звільнено з-під арешту.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , третя особа Приватний нотаріус Кобзар Олександр Юрійович, третя особа ОСОБА_6 про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Звільнити з-під арешту нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , та є власністю ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40326297), накладеного ухвалою Приморського районного суду м. Одеси, б/н, 26.02.2007, Приморський районний суд м. Одеси (суддя Шенцева О. П., справа № 2-4216/07); Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 4569249 Зареєстровано: 01.03.2007 10:01:34 за № 4569249 реєстратором: Друга одеська державна нотаріальна контора, 65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, 705-13-06; 705-13-07; 705-13-08; Об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_4 ; Заявник: ОСОБА_7 .

Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 31.05.2024.

Суддя І.А. Павлик