Рішення

від 31.05.2024 по справі 120/3658/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 травня 2024 р. Справа № 120/3658/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ліс +" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Ліс +» (далі ТОВ «Еко Ліс +», позивач) до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що Вінницькою митницею прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA401000-0013-2024 від 15.03.2024 та сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000331.

На переконання позивача вищезазначені рішення є протиправними, адже змінюючи код товару за УКТ ЗЕД з коду 4407959900 на код 4403990000, Вінницькою митницею невірно визначено необхідні характеристики згідно УКТ ЗЕД експортованого товару (розмір, характер розпилу, термічну обробку), не перевірено відповідних експертних досліджень із залученням галузевих спеціалістів, не враховано роботи системи електронного кабінету експортера у системі «Е-ліс» та висновку експертизи Вінницької Торгово-промислової палати.

Ухвалою від 27.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків останньої.

28.03.2024 позивач усунув недоліків позовної заяви, визначені ухвалою суду від 27.03.2024.

Ухвалою від 02.04.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого Вінницька митниця просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи свою позицію сторона відповідача вказує, що відповідно до Загальних положень групи 44 УКТ ЗЕД, затверджених наказом ДМСУ від 14.12.2022 № 543 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», до цієї групи включаються необроблена деревина, напівфабрикати з деревини та вироби з деревини в цілому.

Згідно пояснень до товарної позиції 4403 до цієї товарної позиції включаються:

- «лісоматеріали в природному стані, зрубані, переважно з підрубленими гілками, а також з вилученим зовнішнім або як із зовнішнім, так і внутрішнім шаром кори, або лише з вилученими опуклостями»;

- «деревина, начорно брусована на чотири канти, що являє собою стовбури чи ділянки стовбурів дерев, поверхня яких стесана сокирою, стругом або відпиляна так, що її поперечний переріз має прямокутну форму (включаючи квадратну); деревина, начорно брусована на чотири канти, відрізняється присутністю нерівних ділянок або залишків кори. Деревина, брусована на два канти, тобто деревина, в якої були оброблені вищеописаним способом лише дві протилежні поверхні…».

З огляду на викладене відповідач робить висновок, що за своїми характеристиками, а саме: «розпилені вздовж напрямку текстури деревини по двом плоскопаралельним поверхням, поверхні зрізу без будь-якої подальшої обробки (не стругані, не шліфовані, тощо), бічні поверхні не відпиляні та округлі, наявні залишки кори на бічних поверхнях», задекларований товар відповідає визначенню «деревина грубо розпиляна» в розумінні УКТЗЕД та повинен розглядатись в товарній позиції 4403.

Виходячи з вищевикладеного, Вінницькою митницею 15.03.2024 винесено класифікаційне рішення 24UA4010000013-КТ (№КТ-UA401000-0013-2024) відповідно до якого, заявлений до митного оформлення товар «пиломатеріали необрізні соснові…» класифіковано в товарній підкатегорії 4403990000 згідно УКТ ЗЕД.

Відтак, відповідач вважає оскаржувані рішення правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Окрім того, за змістом відзиву Вінницька митниця заперечує щодо відшкодування заявленого позивачем розміру судових витрат на правничу допомогу, адже такий розмір не відповідає складності справи, є необґрунтованим та значно завищеним.

Разом із відзивом на позовну заяву Вінницькою митницею подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.04.2024 до суду повторно надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

29.04.2024 до суду подано відповідь на відзив, за змістом якої представник ТОВ «Еко Ліс +» заперечує щодо доводів відповідача. Зокрема зазначено, що всупереч нормам ст. 7 Митного кодексу України, на які посилається у відзиві Вінницька митниця оскаржуване рішення було прийнято без додержання прийнятих у міжнародній практиці систем класифікації та кодування товару, адже до позову додано декларації розмитнення товарів фірмою-нерезидентом із застосуванням рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації із визначенням кодування аналогічного за описом та характеристиками товару як: 4407. Як доказ належного визначення коду товару позивачем надавалась відповідна довідка імпортера із копією митної декларації, що свідчить про розмитнення аналогічного товару під кодом 4407 за європейськими стандартами.

Також зазначено, що як і під час прийняття рішення про визначення коду товару, так і у своєму відзиві відповідачем невірно підібрано пояснення із УКТ ЗЕД до товару, що експортувався позивачем. Товар, що був поданий до митного оформлення і під час візуального огляду, замірів, і з характеристик поданої документації, і з характеристики відповідача, представленої у графі 8.3.4. акту огляду товару, і в п. 2,4 оскаржуваного рішення не відповідає опису товару під кодом УКТ ЗЕД 4403: Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані: оброблені фарбою, протруювачами, креозотом або іншим

З огляду на викладене ТОВ «Еко Ліс +» просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 31.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

25.01.2023 між ЗАТ «Праслас» (далі - Покупець) та ТОВ «Еко Ліс +» (далі -Продавець) укладено контракт купівлі-продажу товару №25/01.

Пунктом 1.1. Контракту від 25.01.2023 №25/01 встановлено, що за цим Контрактом, Продавець зобов`язується передати Покупцю пиломатеріали, в тому числі дошку ясеневу необрізну (надалі - «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити вартість Товару, в порядку та строки, передбачені цим Контрактом.

Асортимент, сорт, марка, кількість Товару, одиниця його виміру визначаються Сторонами окремо у специфікації на кожну поставку, яка є невід`ємною частиною цього контракту (п. 2.1 Договору від 25.01.2023 №25/01).

Відповідно до п. 4.1 Контракту від 25.01.2023 №25/01 ціна на товар встановлюється на кожну партію, що відвантажується, і включає вартість товару, упаковки, маркування і вказується у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Контракту.

14.02.2024 між ТОВ «Еко Ліс +» та ЗАТ «Праслас» відповідно до умов контракту укладено Додаток №5 до контракту №25/01 від 25.01.2023 на поставку наступної продукції: дошка необрізна, напівобрізна суха з ясеня камерної сушки, розмірами 38х100-600х2000-3000 мм, безсортова, із розрахунку вартості 330 євро за 1 м.куб.

11.03.2024 позивачем через уповноваженого представника ОСОБА_1 , що діяв на підставі договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 09.08.2018, з метою пропуску через митний кордон України товару, подано митну декларацію за №24UA401020013787U6 за кодом товару УКТ ЗЕД 4407959900 (графа 33).

У графі 31 митної декларації №24UA401020013787U6 здійснено опис товару, де зазначено, що це: «Дошка ясенева необрізна та напівобрізна, суха (камерної сушки), нешліфована, нестругана, без торцевих з`єднань, сорт - б/с, розміри: товщина 38 мм, ширина - 120-430 мм, довжина 2500-3000 мм, в кількості - 24,106 м.куб, складено в 13 пачках; Всього: 24,106 м.куб, складено в 13 пачках, на підкладкових брусках, обгорнутих поліетиленовою плівкою» (а.с. 28).

До митної декларації подано на розгляд наступні документи:

- Сертифікат якості б/н від 04.03.2024;

- Пакувальний лист №6 від 04.03.2024;

- Рахунок-фактуру (інвойс) №6 від 04.03.2024;

- Автотранспортну накладну №892073 від 08.03.2024;

- Декларацію про походження товару №6 від 04.03.2024;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 23.03.2023;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.03.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №3 від 02.01.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №5 від 14.02.2024;

- Контракт №25/01 від 25.01.2023;

- Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій UA20240305-000110 від 05.02.2024 року;

- Договір про надання послуг митного брокера №20 від 09.08.2018 року.

11.03.2024 у постійній ЗМК ПП «Євролан 20», за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Зарванці, 7-й км Хмельницького шосе головним державним інспектором ВМО №1 митного поста «Вінниця» ОСОБА_2 , проведено митний огляд задекларованого товару.

За результатами проведення митного огляду складено акт митного огляду про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.03.2024. У графі 8.3.4 Акту зазначено: згідно опису графи 31 ЕМД: «Дошка ясенева необрізна та напівобрізна, нешліфована, нестругана, без торцевих з`єднань, сорт - б/с, розміри: товщина 38 мм., ширина - 120-430 мм., довжина 2500-3000 мм складено в 13 пачках». Під час митного огляду встановлено, що товар фактично являє собою -пиломатеріали розпилені вздовж напрямку текстури деревини по двом плоскопаралельним поверхням, поверхні зрізу без будь-якої подальшої обробки (не стругані, не шліфовані, тощо). Бічні поверхні не відпиляні та округлі, наявні залишки кори на бічних поверхнях. Незначна кількість пиломатеріалів має одну оброблену сторону шляхом видалення кори та верхнього шару деревини. Зображувальні знаки та маркування товарі відсутні. Товар складено в 13 пачках, на підкладкових брусках, обгорнуто поліетиленовою стрічкою».

15.03.2024 за результатами розгляду наданих документів та результатів проведеного митного огляду посадовими особами постійної зони митного контролю Вінницької митниці направлено до відділу класифікації товарів УМП, КМВ та МТР ЗЕД Вінницької митниці запит щодо правильності класифікації товару №72 від 15.03.2024.

ТОВ «Еко Ліс +» на вимогу митного органу з метою визначення коду товару надано додатково наступні документи: сертифікат якості від 04.03.2024, акт обстеження (завантаження) партії лісоматеріалів від 08.03.2024, висновок лісотоварознавчого дослідження від 08.03.2024, лист-пояснення щодо класифікації коду товару, що експортується від 14.03.2024, технологічна карта №6, акт №29 від 25.04.2023 на передачу сировини в переробку, акт №68 від 28.07.2023 про передачу готової продукції з переробки, довідку по коду товару 4407, класифікацію ДСТУ 4845:2007 та Перелік об`єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням територією України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 №1177.

15.03.2024 Вінницькою митницею прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA401000-0013-2024. Відповідно до якого відповідачем змінено опис товару вказаний у графі 31 декларації №24UA401020013787U6 та код УКТЗЕД вказаний у графі 33, а саме замість код УКТЗЕД 4407959900 визначено код УКТЗЕД 4403990000.

Враховуючи винесення рішення про визначення коду товару №KT-UA401000-0013-202415.03.2024 Вінницькою митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/000331, відповідно до якої ТОВ «Еко Ліс +» відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з тим, що декларантом порушено процедуру декларування товарів, а саме: не дотримано вимог положень пп. Б, г п. 5 ч. 8 ст. 257, ст. 266 МК України та вимоги Наказу Мінфіну №651 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» в частині правильності заповнення гр. 33 митної декларації.

Не погоджуючись із такими рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі- МК України) та іншими законами України.

Відповідно до частини 1статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України, митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно достатті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно зУКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів.

Главою 11 МК України врегульовано питання ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), її структури та класифікації товарів.

Згідно з частиною першою статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

ВУКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно дост. 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ВеденняУКТЗЕДпередбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін доУКТ ЗЕД; 3) деталізаціюУКТ ЗЕДна національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів вУКТ ЗЕДу складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосуванняУКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для веденняУКТ ЗЕД.

На виконання цієї нормиПостановою КМУ №428 від 21.05.2012 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - Порядок №428), відповідно до якого УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженогоЗаконом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених вУКТЗЕД(ч. 1ст. 69 МК України).

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно зУКТ ЗЕД(ч. 2ст. 69 МК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 69 МК Українирішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексуабо до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8ст. 69 Митного кодексу України).

Із наведених положень слідує, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, а орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією. При цьому, орган доходів і зборів може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Законом України №2697-IX від 19.10.2022 встановлений Митний тариф України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема, Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, згідно з якими, класифікація товарів здійснюється за такими правилами

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно зправилом 2 (b)або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно зправилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно доправила 3 (a)або3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно доправила 5 (a)тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, за змістом вказаних норм слід дійти висновку, що для митного оформлення імпортованого товару особа подає митному органу декларацію, у якій наводить детальний опис цього товару та зазначає його код згідно зУКТ ЗЕД.

В той же час, здійснюючи митний контроль, митний орган, у разі виявлення порушень правил класифікації товарів, має право самостійно класифікувати такий товар.

В даному ж випадку, як уже було встановлено судом вище, декларантом з метою митного оформлення товару (Дошка ясенева необрізна та напівобрізна, суха (камерної сушки), нешліфована, нестругана, без торцевих з`єднань, сорт - б/с, розміри: товщина 38 мм, ширина - 120-430 мм, довжина 2500-3000 мм, в кількості - 24,106 м.куб, складено в 13 пачках; Всього: 24,106 м.куб, складено в 13 пачках, на підкладкових брусках, обгорнутих поліетиленовою плівкою)в режимі експорт подано до Вінницької митниці митну декларацію №24UA401020013787U6. У такій митній декларації визначено Код товару згідно зУКТ ЗЕД4407959900 (Лісоматеріали розпиляні або розщеплені уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з`єднання, завтовшки більш як 6 мм: з ясеня (Fraxіnus spp.),інші).

15.03.2024 Вінницькою митницею прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA401000-0013-2024, згідноз яким змінено код УКТЗЕДна4403990000 (Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані: оброблені фарбою, протруювачами, креозотом або іншими консервантами, інші).

Варто зазначити, що саме правильність визначення позивачем коду УКТЗЕД товару входить до предмету доказування в межах даної справи, адже задля перевірки обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення № KT-UA401000-0013-2024 слід встановити якому саме коду товару згідно зУКТ ЗЕДвідповідає товар, який декларувався ТОВ «Еко Ліс +» згідно з митною декларацією №24UA401020013787U6, а саме до товарної позиції 4407 або 4403.

У постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 810/2737/17 колегія суддів Касаційного адміністративного суду навела аналіз нормативно-правових актів, які підлягають врахуванню митними органами при визначенні приналежності товару до тієї чи іншої класифікаційної групи та врахувала Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Суд зазначає, Наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 затверджено Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі Пояснення №256).

Відповідно до Загальних положень Пояснень №256 до товарної групи 44, до цієї групи включаються необроблена деревина, напівфабрикати з деревини та вироби з деревини в цілому.

Ці продукти можна приблизно згрупувати таким чином:

(1)Необроблена деревина (зрубана, колота, начорно обтесана (брусована), обкорована і т.д.) і паливна деревина, відходи деревини та скрап, тирса, деревинна дранка чи шматочки; обручі, стовпи, гідробудівельні колоди (палі), вішки, кілки і т.д.; деревне вугілля; деревна шерсть і деревне борошно; шпали для залізничних чи трамвайних колій (переважно товарні позиції 44014406). Проте до цієї групи не включаються деревинна тріска, деревинна стружка, подрібнена деревина або деревина у вигляді дріб`язку чи порошку, які використовуються переважно у парфумерії, фармакології або як інсектициди та фунгіциди чи для аналогічних цілей (товарна позиція 1211), а також деревинна тріска і стружка, деревина у вигляді дріб`язку або порошку, що використовуються переважно для фарбування або дублення (товарна позиція 1404).

(2) Розпиляні, колоті, обтесані, стругані, лущені, шліфовані, з`єднані у шип деревинні матеріали, наприклад, із шиповим з`єднанням (тобто з`єднані шляхом склеювання торцями коротких сортиментів деревини з метою одержання матеріалів більшої довжини, при цьому з`єднання нагадує переплетені пальці), а також деревинні матеріали постійного профілю (товарні позиції 4407 4409).

(3) Деревностружкові та аналогічні плити, деревноволокнисті плити, шарувата та пресована деревина (товарні позиції 4410 4413).

(4) Вироби з деревини (крім деяких видів, зазначених у примітці 1 до цієї групи, і тих, котрі, також як і інші, перераховані нижче в поясненнях до певних товарних позицій) (товарні позиції 4414 4421).

Для зручності в УКТЗЕД класифікація деревини не залежить від виду оброблення, необхідного для її консервації, такого як витримування, обвуглювання, ґрунтування і шпаклювання, або просочення креозотом чи іншими консервантами для деревини (наприклад, кам`яновугільний дьоготь, пентахлорфенол, хромований арсенат міді або аміачний арсенат міді); а також від того, чи була вона оброблена в результаті фарбування, травлення або лакування. Проте ці загальні положення не застосовуються до підпозицій товарних позицій 4403 і 4406, що спеціально призначені для класифікації певних категорій пофарбованої, протравленої чи обробленої консервантами деревини.

Суд звертає увагу, що у Поясненнях, затверджених Наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256, наведено також пояснення до кожної товарної позиції, що входить до товарної групи 44 «Деревина і вироби з деревини; деревне вугілля».

Так, до товарної позиції 4403 включаються лісоматеріали в природному стані, зрубані, переважно з відрубаними гілками, а також з вилученим зовнішнім або як із зовнішнім, так і внутрішнім шаром кори, або лише з вилученими опуклостями. До неї також включається деревина, з поверхні якої були вилучені зовнішні шари, що складаються з недавно утворених, свіжих шарів (заболонь), з метою економії під час транспортування або запобігання гниттю.

Основні вироби, що включаються до цієї товарної позиції та відповідають приведеному вище опису, це лісоматеріали для розпилювання; стовпи для телефонного і телеграфного зв`язку чи для ліній електропередач; незагострені і нерозщеплені гідробудівельні колоди (сваї), кілки, вішки, стійки, тичини та опори; рудникові пропси; колоди, незалежно від того, розколоті вони на чотири частини чи не розколоті для варіння целюлози; круглі колоди для виготовлення шпону і т.д.; колоди для виготовлення сірників, дерев`яних виробів і т.д.

До цієї товарної позиції також включаються стовпи для телеграфного і телефонного зв`язку чи ліній електропередач, піддані додатковій обробці корувальним ножем або оброблені на корувальному верстаті з метою одержання рівної поверхні та готові до використання. Такі стовпи часто обробляють фарбою, протруйниками, покривають лаком або просочують креозотом чи іншими речовинами.

До цієї товарної позиції також включаються пні та корені дерев деяких порід, а також деякі відростки, що використовуються для виготовлення шпону чи курильних трубок.

До цієї товарної позиції також включається деревина, начорно брусована на чотири канти, що являє собою стовбури чи ділянки стовбурів дерев, поверхня яких стесана сокирою, стругом або грубо відпиляна так, що її поперечний переріз має прямокутну форму (включаючи квадратну); деревина, начорно брусована на чотири канти, відрізняється присутністю нерівних ділянок або залишків кори. Деревина, брусована на два канти, тобто деревина, в якої були оброблені вищеописаним способом лише дві протилежні поверхні, також включається до цієї товарної позиції. Такі лісоматеріали призначені для оброблення на лісопильних заводах або можуть використовуватися в цьому вигляді, наприклад, як покрівельний ліс.

Деякі породи деревини (наприклад, тик) розколюють клинами чи обтесують у напрямку волокон для одержання брусків; такі бруски також включаються до цієї товарної позиції.

Водночас, згідно Пояснень, затверджених Наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256, до цієї товарної позиції не включаються:

(a)начорно оброблені деревинні матеріали, придатні для виготовлення палиць, парасольок, ручок для інструментів тощо (товарна позиція 4404);

(b) деревинні матеріали, оброблені у вигляді шпал для залізничних чи трамвайних колій (товарна позиція 4406);

(c) лісоматеріали, оброблені у вигляді дощок, балок і т.д. (товарна позиція 4407 або 4418).

Отже, затверджуючи Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, Державна митна служба України чітко визначила, що дошка не відносить до товарної позиції 4403, а належить до товарної позиції УКТ ЗЕД4407.

У свою чергу, Вінницькою митницею при винесенні рішення від 15.03.2024 про визначення коду товару помилково віднесено товар «дошка необрізна, напівобрізна суха з ясеня камерної сушки» до товарної позиції 4403990000.

Суд також враховує, що Експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати за №В-91 від 14.03.2024, виготовлений за замовленням ТОВ «Еко Ліс +» щодо визначення коду згідну з УКТ ЗЕД на наступну продукцію: дошка необрізна, напівобрізна суха з ясеня камерної сушки, яким встановлено наступне.

На підставі характеристик товару, його функціонального призначення, показань до використання за документами, пред`явленими замовником експертизи, згідно з "Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності" (УКТ ЗЕД), викладеною у редакції Закону України "Про Митний тариф України" за №2697-IX від 19.10.2022, з урахуванням Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, експертом встановлено: дошка необрізна, напівобрізна суха з ясеня камерної сушки отримана шляхом одноразового розпилу круглих матеріалів породи ясен на пилорамі вздовж паралельними пропилами за допомогою верстату стрічкового Wood-Mizer LT40. Дошка необрізна характерна наявністю двох неопилених сторін, на яких присутня кора, не шліфована, нестругана, без торцьових з`єднань. Напівобрізна дошка являє собою дошку, в якої обрізана лише одна сторона.

Згідно замовлення покупця ЗАТ "ПРАСЛАС" дошка необрізна, напівобрізна має наступні фізичні розміри: товшина 38 мм, ширина від 120 до 430 мм, довжина від 2500 до 3000 мм., які отримали шляхом розпилу колод ясеневих на дошку необрівну товщиного 40 мм. В процесі виробництва відходить горбиль і обалол.

Необрізна дошка, напівобрізна дошка проходить додаткове сушіння в промисловій камері на протязі 3 (трьох) місяців, що дозволяє висушувати пиломатеріали до 8-12% вологості. Для виготовлення дошки необрізної, напівобрізної сухої камерної сушки в кількості 24,106 м.куб. було перероблено круглих лісоматеріалів - 41,561 м.куб.

Відтак, експерт Вінницької торгово-промислової палати дійснов висновку, що дошка необрізна, напівобрізна суха з ясеня камерної сушки відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД 4407 95 99 00, тобто лісоматеріали розпиляні або розщеплені уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з`єднання, завтовшки більш як 6 мм.: інші, з ясеня, інші.

Отже, Експертним висновком Вінницької торгово-промислової палати №В-91 від 14.03.2024 підтверджено приналежність товару, поданого ТОВ «Еко Ліс +» до митного оформлення, саме до товарної позиції 4407959900.

Отже, враховуючи усі наведені вище обставини, суд приходить до переконання, що рішення про визначення коду товару №КТ-UA401000-0013-2024 від 15.03.2024, яким змінено код товару згідно з УКТ ЗЕДз 4407959900 на 4403990000 є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, скасуванню підлягає також картка відмови Вінницької митниці в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000331, яка прийнята за наслідком винесення відповідачем рішення про визначення коду товару.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6056 грн.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу, суд зазначає, що види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано главою8 розділу1 КАС України.

Відповідно до положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться устатті 134 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3статті 134 КАС України).

Приписами частини 4статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 та 6статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги №285 від 19.03.2024, який укладено між адвокатом Діденко Н.П. (надалі -Адвокат) та ТОВ «Еко Ліс +» (надалі - Довіритель).

Відповідно до п. 1.1 Договору №285 від 19.03.2024 предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги Довірителю із захисту його прав та інтересів, пов`язаних із провадженням господарської діяльності та представництво інтересів останнього в судах першої та апеляційної інстанцій, зокрема у Вінницькому окружному адміністративному суді, Сьомому апеляційному адміністративному суді, митних органах України, зокрема на Вінницькій митниці та Державній митній службі України.

Розділом 4 Договору №285 від 19.03.2024 визначено гонорар адвоката. Так, відповідно до пунктів 4.1-4.2 Договору, на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Довірителя. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та складає 10 000 (десять тисяч) гривень, які Довіритель зобов`язаний сплатити адвокату за надання послуг, що стосується предмету договору.

Окрім того, до позовної заяви долучено квитанцію розрахунок витрат на правничу допомогу (з детальним описом робіт) та квитанцію до прибуткового касового рдеру №285 від 19.03.2024 на суму 10000 грн.

Водночас, суд зазначає, що згідно зіст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VIгонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відтак, враховуючи те, що гонорар адвоката встановлено у фіксованому розмірі, надання додаткових документів, які б підтверджували розмір гонорару, обсяг наданих послу, витраченого часу не є обов`язковим.

Аналогічні висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Відтак, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг документів, які підлягали дослідженню адвокатом, а також, те що розгляд даної справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд доходить висновку про зменшення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 5000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст.73,74,75,76,77,90,94,139,241,245,246,250,255,295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про визначення коду товару №КТ-UA401000-0013-2024 від 15.03.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000331.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Ліс +» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 6056 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривань) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Ліс +» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Ліс +" (вул. Соборна, 15-А, каб. 24, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 42158971).

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ ВП 43997544).

Рішення суду сформовано: 31.05.2024.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна