Рішення

від 30.05.2024 по справі 140/3131/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3131/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Управління Служби безпеки України у Волинській області про заборону діяльності громадського об`єднання,

ВСТАНОВИВ:

Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося з позовом до Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Управління Служби безпеки України у Волинській області про заборону діяльності громадського об`єднання Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій", зареєстрованої Волинським обласним управлінням юстиції 18.02.2005, свідоцтво про реєстрацію об`єднання громадян №498, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33381485, місцезнаходження Громадської організації - вул. Архітектора Метельницького, 2/36а, м. Луцьк, Волинська область, 43010, при цьому виконання функцій ліквідаційної комісії (ліквідатора) покласти на керівника Громадської організації ОСОБА_1 або іншу уповноважену особу, та повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання від Управління Служби безпеки України у Волинській області від 15.02.2024 №54/2/170 щодо здійснення заходів відповідно до статті 28 Закону України "Про громадські об`єднання" в частині заборони громадського об`єднання, яке має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" - Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій", ідентифікаційний код юридичної особи 33381485, у зв`язку з тим, що її засновник та керівник причетна до діяльності, спрямованої на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки. ОСОБА_1 вела діяльність, яка була спрямована на підшукання засобів для вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, як і було встановлено Луцьким міськрайонним судом Волинської області у вироку від 01.04.2022, що суперечить статті 37 Конституції України та в свою чергу є підставою для звернення уповноваженого органу, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, до суду з позовом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України щодо заборони громадського об`єднання, яке має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

З огляду на вказане просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

У наданий судом строк відповідач відзиву на позов не надав.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України" на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

22.02.2024 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання від Управління Служби безпеки України у Волинській області від 15.02.2024 №54/2/170 щодо здійснення заходів відповідно до статті 28 Закону України "Про громадські об`єднання" в частині заборони громадського об`єднання, яке має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" - Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій", ідентифікаційний код юридичної особи 33381485, у зв`язку з тим, що її засновник та керівник причетна до діяльності, спрямованої на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки.

Згідно вироку Луцького міськрайонного суду від 01.04.2022 по справі №161/3451/22 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 14, частиною 1 статті 110 КК України, призначивши покарання із застосуванням частини 2 статті 68 КК України, у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Як вбачається зі змісту вироку Луцького міськрайонного суду від 01.04.2022 обвинувачена ОСОБА_1 у 2010 році, перебуваючи в Автономній Республіці Крим познайомилася із громадянином російської федерації (далі - рф) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5., Генеральним консулом ГК рф в АР Крим, та з 2018 року з використанням телефонного зв`язку за допомогою месенджера для смартфонів "WhatsApp" шляхом повідомлень та під час особистих зустрічей на території російської федерації та республіки білорусь підтримувала контакт.

Восени 2020 року ОСОБА_1 шляхом повідомлень через месенджер для смартфонів "WhatsApp" контактувала з ОСОБА_2 щодо встановлення зв`язків та проведення особистої зустрічі на території рф з адвокатами України щодо отримання фінансових коштів на правову допомогу особам, які діяли на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, за завданням спеціальних служб російської федерації, однак були викриті правоохоронними органами України.

Водночас, ОСОБА_2 , який є заступником директора департаменту по роботі із співвітчизниками за кордоном Міністерства закордонних справ рф, а також одним із засновників та керівників "Фонду поддержки и защити прав соотечественников, проживающих за рубежом" ("Фонд підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном"), далі - Фонд (рф, м. Москва, вул. Арбат, 55/32), діючи в інтересах спецслужб рф, здійснює діяльність спрямовану на підрив суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України.

Окрім того, засновниками Фонду також є Міністерство закордонних справ рф та Федеральне агентство у справах Співдружності Незалежних Держав, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародного гуманітарного співробітництва "Росспівробітництво" (рф, м. Москва, вул. Воздвіженка, 18/9).

Однак, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи 12-15.07.2021 в м. Москва (рф), за посередництва ОСОБА_2 14.07.2021 в орієнтовний період з 11 год. по 13 год. 30 хв. провела зустріч із керівництвом Фонду, громадянином рф ОСОБА_3 та іншими, в ході якої надала добровільну згоду за матеріальну винагороду до 20000 доларів США на створення на території Волинської області представництва вказаного Фонду, через який здійснюватиметься фінансування роботи підконтрольних осіб, збір інформації в різноманітних сферах, в тому числі охоронюваної державою, медійний супровід та організація антиукраїнських заходів, в тому числі і щодо зміни правосуб`єктності Донецької та Луганської областей всупереч Конституції України, фінансування юридичного захисту осіб, які діяли на шкоду національним інтересам України в користь рф, за завданням спецслужб іноземної держави, однак були викриті.

Діючи на виконання поставленного завдання ОСОБА_1 , з використанням власного мобільного телефону за допомогою месенджера для смартфонів "WhatsApp" шляхом повідомлень на номер " НОМЕР_1 ", який знаходиться в користуванні ОСОБА_2 , та електронної скриньки в мережі Інтернет з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом листування на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3 , що використовується Фондом, здійснювала заходи по підбору залегендованої назви представництва, а саме "Незалежний медійно-юридичний центр", подала заявку щодо проекту Статуту і виписки з реєстру, узгоджувала формулювання витрат в кошторисі, підбір довіреної особи, яка буде контактувати з представниками Фонду від її імені.

Водночас, з 27 жовтня 2021 року, в зв`язку із змінами в особистому житті, ОСОБА_1 припинила контакт з вищевказаними представниками спеціальних служб рф та добровільно відмовилася від подальшого виконання злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діяннями, які виразились в підшуканні засобів для вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 14, частиною першою статті 110 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в підшуканні засобів для вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, визнала повністю та не оспорювала фактичні обставини, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого їй обвинувачення та не заперечувала проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суду дала показання, що дійсно вона у 2010 році була в Автономній Республіці Крим, де познайомилася із громадянином рф ОСОБА_2 , Генеральним консулом ГК рф в АР Крим, та з 2018 року з використанням телефонного зв`язку за допомогою месенджера для смартфонів "WhatsApp" шляхом повідомлень та під час особистих зустрічей на території Російської Федерації та республіки білорусь підтримувала контакт. Восени 2020 року вона шляхом повідомлень через месенджер для смартфонів "WhatsApp" контактувала з ОСОБА_2 щодо встановлення зв`язків та проведення особистої зустрічі на території рф з адвокатами України щодо отримання фінансових коштів на правову допомогу особам, які діяли на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, за завданням спеціальних служб рф. В подальшому, вона, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи 12-15.07.2021 в м. Москва, за посередництва ОСОБА_2 14.07.2021 приблизно з 11 год. по 13 год. 30 хв. провела зустріч із керівництвом Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном громадянином рф ОСОБА_3 та іншими, в ході якої надала добровільну згоду за матеріальну винагороду до 20000 доларів США на створення на території України представництва Фонду, через який здійснюватиметься фінансування роботи підконтрольних осіб, збір інформації в різноманітних сферах, в тому числі охоронюваної державою, медійний супровід та організація антиукраїнських заходів, в тому числі і щодо зміни правосуб`єктності Донецької та Луганської областей всупереч Конституції України, фінансування юридичного захисту осіб, які діяли на шкоду національним інтересам України в користь рф, за завданням спецслужб іноземної держави. Діючи на виконання поставленого завдання, вона, з використанням власного мобільного телефону за допомогою месенджера для смартфонів "WhatsApp" шляхом повідомлень на номер " НОМЕР_1 ", який знаходиться в користуванні ОСОБА_2 , та електронної скриньки мережі Інтернет з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом листування на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснювала заходи по підбору залегендованої назви представництва, а саме "Незалежний медійно-юридичний центр", подала заявку щодо проекту Статуту і виписки з реєстру, узгоджувала формулювання витрат в кошторисі, підбір довіреної особи, яка буде контактувати з представниками Фонду від її імені. Також повідомила, що з 27 жовтня 2021 року, в зв`язку із змінами в особистому житті, вона припинила контакт з вищевказаними представниками спеціальних служб російської федерації та добровільно відмовилася від подальшого виконання злочину.

Зважаючи на відомості про діяльність засновника та керівника Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій", зокрема, її причетності до діяльності, спрямованої на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, що суперечить чинному законодавству України, та ураховуючи лист Управління Служби безпеки України у Волинській області від 15.02.2024 №54/2/170, позивач у встановлений законом порядок звернувся до суду з позовом про заборону громадської організації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки вони пов`язані з обов`язками і відповідальністю, можуть підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Положеннями ст.11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст.36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Статтею 37 Конституції України передбачено, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Приписами абзацу 1,2 пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 визначено, що Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції.

Відповідно до положень п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV суб`єктом державної реєстрації є територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання.

Відповідно до визначення, що міститься у ч.1 ст.1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 №1045-XIV (далі - Закон №1045-XIV), професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Частинами 1, 3, 5 статті 18 Закону №1045-XIV визначено, що профспілки, їх об`єднання можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Діяльність профспілок, їх об`єднань, яка порушує Конституцію України та закони України, зокрема у разі засудження їхніх уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України, може бути заборонена лише за рішенням місцевого суду, а профспілок зі статусом всеукраїнських і республіканських та об`єднань профспілок з відповідним статусом - лише за рішенням Верховного Суду України.

Рішення про примусовий розпуск об`єднання профспілок не тягне за собою розпуску профспілок, які входять до цього об`єднання. Примусовий розпуск профспілки чи об`єднання профспілок тягне за собою анулювання свідоцтва про реєстрацію та виключення з Реєстру об`єднань громадян України, втрату прав юридичної особи з обов`язковим повідомленням про це в медіа.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України "Про об`єднання громадян", цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Законом України "Про громадські об`єднання" від 22 березня 2012 року №4572-VI (далі - Закон №4572-VI) визначено правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №4572-VI громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Частиною 1 статті 2 Закону №4572-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.4 Закону №4572-VI утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються. Громадські об`єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Як встановлено судом, до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист Управління Служби безпеки України у Волинській області від 15.02.2024 №54/2/170 щодо здійснення заходів відповідно до статті 28 Закону України "Про громадські об`єднання", в частині заборони громадського об`єднання, яке має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" - Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій", ідентифікаційний код юридичної особи 33381485, у зв`язку з тим, що її засновник та керівник причетна до діяльності, спрямованої на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки.

Зокрема, керівник Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій" - ОСОБА_1 вела діяльність, яка була спрямована на підшукання засобів для вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що було встановлено вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.04.2022 та суперечить статті 37 Конституції України.

В умовах воєнного стану, зумовленого збройною агресією російської федерації проти України, який наразі триває, дії засновника Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій" - ОСОБА_1 по проведенню активної антиукраїнської інформаційно-пропагандистської діяльності в інтересах країни-агресора, підтримка контактів з урядовими організаціями та спецслужбами рф обґрунтовано розцінюється як такі, що посягають на державний суверенітет, конституційний лад та територіальну цілісність України, підсилюють деструктивний інформаційний вплив, спрямований проти державної безпеки,

Виходячи з наведених вище норм та на підставі системного аналізу змісту наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає обґрунтованим висновок Управління Служби безпеки України у Волинській області про ознаки порушення відповідачем статей 36, 37 Конституції України, ст.4 Закону №4572-VI.

Статтею 25 Закону №4572-VI визначені способи припинення діяльності громадського об`єднання. Припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється: 1) за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації; 2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Відповідно до статті 28 Закону №4572-VI громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону, а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Справа про заборону громадського об`єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

У разі прийняття рішення про заборону громадського об`єднання майно, кошти та інші активи громадського об`єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.

Інші підстави для заборони діяльності громадського об`єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються.

Аналогічні приписи містяться також у частині 3 статті 18 Закону №1045-XIV.

Відповідно до пункту 5 Керівних принципів щодо заборони та розпуску політичних партій та подібних заходів, ухвалених Венеціанською Комісією на її 41 пленарній сесії (Венеція, 10-11 грудня 1999 року), заборона чи розпуск політичних партій як дуже далекосяжний захід повинен застосовуватися з крайньою стриманістю. Перш ніж звертатися до компетентного судового органу щодо заборони чи розпуску партії, уряд чи інший орган влади повинен оцінити, беручи до уваги ситуацію в конкретній країні, чи ця партія дійсно становить небезпеку вільному і демократичному політичному порядку або правам окремих осіб і чи таку небезпеку не можна усунути іншими, менш радикальними заходами.

Виходячи із основних позицій практики Європейського Суду з прав людини за результатами розгляду справ щодо обмеження свободи об`єднань, основними критеріями обґрунтованості таких обмежень є встановлення таких обмежень законом, зазначені обмеження повинні переслідувати законні цілі та бути необхідними у демократичному суспільстві.

Враховуючи, що в діях засновника Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій" - ОСОБА_1 , Службою безпеки України виявлено ознаки порушення статей 36, 37 Конституції України, ст. 4 Закону № 4572-VI, діяльність відповідача суперечить основним засадам діяльності громадської організації, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про заборону діяльності громадського об`єднання - Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій" підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про покладення виконання функцій ліквідаційної комісії (ліквідатора) на керівника Громадської організації ОСОБА_1 або іншу уповноважену особу, та повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із частиною другою статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян (пункт 7); примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян (пункт 8).

Керуючись наданими суду повноваженнями при вирішенні справ даної категорії, суд вважає, що належним способом захисту, що відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, є заборона Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій", зареєстрованої Волинським обласним управлінням юстиції 18.02.2005, свідоцтво про реєстрацію об`єднання громадян №498, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33381485, місцезнаходження Громадської організації - вул. Архітектора Метельницького, 2/36а, м. Луцьк, Волинська область, 43010.

Відтак, у задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє через їх необґрунтованість та суперечність повноваженням адміністративного суду, визначеним викладеними вище нормами.

В силу пункту 2 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення, крім іншого, про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за можливе допустити рішення у даній справі до негайного виконання.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Заборонити діяльність громадського об`єднання - Громадської організації "Центр міжкультурних комунікацій", зареєстрованої Волинським обласним управлінням юстиції 18.02.2005, свідоцтво про реєстрацію об`єднання громадян №498, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33381485, місцезнаходження Громадської організації - вул. Архітектора Метельницького, 2/36а, м. Луцьк, Волинська область, 43010.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, код ЄДРПОУ 43316386).

Відповідач: Громадська організація "Центр міжкультурних комунікацій" (43010, м. Луцьк, вул. Архітектора Метельницького, 2/36а, код ЄДРПОУ 33381485).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління Служби безпеки України у Волинській області (43005, м. Луцьк, вул. Василя Мойсея, 4, код ЄДРПОУ 20001487).

Суддя Ю.Ю. Сорока