Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2024 року Справа №200/3451/24
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка
Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою
Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту ociб з інвалідністю (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Серова, буд. 1А)
до Комунального некомерційного підприємства «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» (Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, пров. Залізничний, буд. 23, 85700)
про стягнення адміністративно-господарських санкцій
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Донецький обласний відділення Фонду соціального захисту ociб з інвалідністю, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади», в якому просив суд: стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» (код ЄДРПОУ 01112341) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 150452,98 грн та пеню у розмірі 1023,06 грн на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до суду доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, не надано, проте, позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтував відсутністю коштів відповідного призначення, на підтвердження чого надав виписку з банківського рахунку.
Засади сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» №3674-VI.
Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України Про судовий збір, де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року № 3460-IX передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривен.
Відповідно до відповідно до положень ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 Великої Палати Верховного Суду виснувано, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
У постанові від 14 березня 2024 року у справі № 215/2025/22 Верховний Суд зазначив, що наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цьогоЗакону.
Слід відзначити, що зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов`язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов, визначених Законом.
Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, слід ураховувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Аналогічна позиція була виснувана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі №9901/166/19.
Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Стаття 129 Конституції України, однією із засад судочинства, визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечувати процесуальну рівність сторін, не допускаючи процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Згідно пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
В даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову, передбачений ст. 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір», позивачу не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи державної влади реалізують свою владну компетенцію.
Враховуючи викладене, особа, яка звертається до суду, зобов`язана дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень, а тому обмежене його фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Така позиція суду кореспондує висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним в ухвалі від 28 жовтня 2021 року по справі №200/10936/20-а.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028 грн х 0,8) за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях на рахунок Донецького окружного адміністративного суду: Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, Код отримувача: 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA308999980313111206084005658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати до суду цей розрахунок.
Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Дослідивши матеріали адміністративного позову та суть спірних правовідносин, суд встановив, що в порушення вказаних норм позивач не надав до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, на які містяться посилання в позові, а саме: звіт відповідача про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, інформацію Пенсійного фонду України про створення відповідачем робочих місць для осіб з інвалідністю.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху або яку підписано особою, яка не має права її підписувати, позовна заява буде повернута заявникові.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту ociб з інвалідністю до Комунального некомерційного підприємства «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Надати позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (звіт відповідача про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, інформацію Пенсійного фонду України про створення відповідачем робочих місць для осіб з інвалідністю).
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2024 |
Оприлюднено | 03.06.2024 |
Номер документу | 119425199 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Кониченко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні