Рішення

від 31.05.2024 по справі 300/2225/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2024 р. справа № 300/2225/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до малого приватного підприємства "Газсервіс" про стягнення податкового боргу в загальній сумі 104 645,62 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, орган стягнення, податковий орган) звернулося в суд з адміністративним позовом до малого приватного підприємства "Газсервіс" (надалі по тексту також - відповідач, МПП "Газсервіс", платник податків) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 104 645,62 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі податкове зобов`язання з податку на додану вартість, та з податку на прибуток приватних підприємств, в тому числі штрафні санкцій, в загальному розмірі 104 645,62 гривень, зокрема:

- пені з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 1 737,19 гривень;

- податку на прибуток приватних підприємств в сумі 12 626,00 гривень;

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 90 282,43 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.30).

Судом 01.04.2024 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" засобами поштового зв`язку (із рекомендованим повідомленням про вручення відправлення (06 009 0480 07 72) направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження за адресою, яка відповідає відомостям із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.4-11, 31): вул. Грушевського, 11, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500.

Дане рекомендоване поштове відправлення повернулося в Івано-Франківській окружний адміністративний суд із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.33-36).

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (пункт 4 частини 1 статті 251 КАС України).

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.04.2024 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про прийняття до провадження справи.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Мале приватне підприємство "Газсервіс" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.4-11), зареєстроване як юридична особа із присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи (ЄДРПОУ) 31916352, та взяте на облік в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту також Кодекс, ПК України).

Конституційний обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В розумінні вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпунктів 9.1.1., 9.1.3., пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133 та пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

З приводу податкових зобов`язань (податкового боргу) відповідача визначених ним самостійно, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, які подаються контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування з податку на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами підпункту 137.1. статті 137 Податкового кодексу України такий податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 137.4 статті 137 Кодексу визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

В силу вимог пункту 203.1 статті 203 Розділ V Податок на додану вартість ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, на виконання пункту 203.2. статті 203 ПК України підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем самостійно подано до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області:

- податкову декларацію від 21.01.2024 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за грудень 2023 року, в якій вказано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в сумі 96 282,43 гривень (а.с.13, 14-15);

- податкову декларацію від 26.02.2024 з податку на прибуток за 2023 рік, в якій вказано податкового зобов`язання за звітній період в сумі 12 626,00 гривень (а.с.16-19).

Зважаючи на часткову сплату зобов`язань з податку на додану вартість за 2023 рік, та як свідчать дані інтегральної картки платника податків, сума боргу за вказаний податковий період становить 90 282,43 гривень (а.с.25).

Із відомості довідки про суму податкового боргу слідує, що підлягає стягненню з відповідача, станом на 19.03.2024, враховуючи часткову сплату сума заборгованості за коментованими деклараціями, зобов`язання із коментованих видів податку в загальному розмірі складає 102 908,43 гривень (а.с.3).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

З приводу нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Підпунктом 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Як слідує із змісту інтегровану картку платника податків у відомостях останньої числяться дані про нарахування податковим органом пені (статті 129 ПК України), з єдиного податку з юридичних осіб 1 737,19 гривень (а.с.26).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 104 645,62 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

З`ясовані у справі обставини свідчать, що Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області поштовим відправленням за номером 77503 0701260 4, направлено податкову вимогу форми "Ю" за №0002137-1304-0905 від 01.02.2022, яка вручена відповідачу 10.02.2022 за адресою: вул. Грушевського, 11, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500 (а.с.20, зворотній бік а.с.20), і відповідає відомостям із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.4-11).

Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).

Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг від 20.03.2024, податковими деклараціями з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств від 21.01.2024, та від 26.02.2024, податковою вимогою форми "Ю" за №0002137-1304-0905 від 01.02.2022, а також інтегральною (обліковою) карткою платника податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.3, 13-19, 20).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 104 645,62 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання (податковий борг) у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 104 645,62 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Малого приватного підприємства "Газсервіс" податкового боргу в загальній сумі 104 645,62 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Газсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 31916352) в дохід державного бюджету податковий борг:

- з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 12 626,00 гривень (дванадцять тисяч шістсот двадцять шість гривень нуль копійок);

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 90282,43 гривень (дев`яносто тисяч двісті вісімдесят дві гривні сорок три копійки);

- з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 1737,19 гривень (одна тисяча сімсот тридцять сім гривень дев`ятнадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код відокремленого підрозділу юридичної особи за ЄДРПОУ 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

відповідач Мале приватне підприємство "Газсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 31916352), адреса згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Грушевського, 11, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500.

Суддя Чуприна О.В.