Ухвала

від 31.05.2024 по справі 300/3717/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

"31" травня 2024 р.справа № 300/3717/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Біс Агро Груп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 57886,85 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Біс Агро Груп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 57886,85 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На адресу суду надійшла заява Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про закриття провадження у справі у зв`язку із сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 57886,85 грн. За своєю правовою суттю вказана заява є заявою про відмову від позову.

Частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Відповідно до частини 1 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Пунктом 2 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, суд закриває провадження у справі.

Оскільки подання заяви про відмову від адміністративного позову є правом позивача, не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає до задоволення, а провадження в справі слід закрити.

В заяві про закриття провадження позивач також просить суд стягнути із ТОВ «Біс Агро Груп» сплачений податковим органом судовий збір.

Частиною 2 статті 238 КАС України визначено, зокрема, що при закритті провадження суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Частиною 6 статті 143 КАС України передбачено, що у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 29.08.2022 в справі № 826/16473/15 відступила від висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 380/3138/20 щодо можливості покладення на відповідача обов`язку відшкодування понесених позивачем - суб`єктом владних повноважень судових витрат як міри відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку, та дійшла висновку про те, що передбачене статтею 140 Кодексу адміністративного судочинства України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 11.04.2024 в справі №640/4640/22, від 08.05.2024 в справі № 240/17530/23.

Аналіз змісту частин 1-3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення вказує зміст частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору.

Стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює особливості розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Отже, ці особливості стосуються певної (однієї із багатьох, що згадані в статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України) ситуації - реалізації позивачем свого процесуального права на відмову від позову та прийняття судом відповідного рішення. Та обставина, що в цій статті не зазначено правового статусу позивача (суб`єкт владних повноважень чи особа), на думку суду, не змінює підходу, запровадженого в загальній нормі (стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України) про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору не підлягають розподілу за результатом розгляду справи, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, наведене вище дає підстави для висновку, що передбачене статтею 140 Кодексу адміністративного судочинства України правило щодо присудження витрат стосується тих випадків, коли позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень. Якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору, сплаченого Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовної заяви.

Керуючись статтями 47, 140, 189, 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про закриття провадження у справі задовольнити частково.

Провадження у справі №300/3717/24 за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Біс Агро Груп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 57886,85 грн. закрити.

В задоволенні заяви в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Біс Агро Груп» судового збору в розмірі 3028,00 грн., - відмовити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя/підпис/Біньковська Н.В.