Рішення

від 31.05.2024 по справі 300/1534/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2024 р. справа № 300/1534/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Куля Володимир Сергійович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), за змістом якого просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача, викладену в листі за № 2/3/891 від 15.02.2024, у знятті ОСОБА_1 із військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон на підставі заяви про зняття з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордоном від 18.01.2024 за вх. № Т-2;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про зняття ОСОБА_1 із військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ДМС в Івано-Франківській області прийнято рішення про оформлення позивачу виїзду за кордон на постійне проживання до Республіки Польща і однією з умов для закінчення процедури оформлення є зняття з реєстраційного обліку за останнім місцем проживання в Україні та отримати відповідну довідку в органах виконавчої влади. В свою чергу, для виконання цієї умови в умовах воєнного стану необхідно знятися з військового обліку. Позивач звернувся до відповідача з заявою про зняття з військового обліку у зв`язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання, до якої також було додано дозвіл на виїзд від ДМС України. За результатами розгляду заяви відповідач не прийняв рішення про зняття позивача з військового обліку через відсутність підстав. Таку відмову позивач вважає протиправною у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.18).

Зазначена ухвала суду отримана відповідачем, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Заяв чи клопотань відповідач суду не подала, правом на подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву, відзив на позов та в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України (зворотна сторона а.с.6).

Позивач був прийнятий на період 01.09.2023 по 31.01.2025 на денну форму навчання за напрямком «Медичний опікун» до Швейцарського освітнього центру, що підтверджується Довідкою № 426/2023/1ОМ, виданою Швейцарським центром освіти 17.10.2023 (а.с.8).

За заявою позивача Управлінням ДМС України в Івано-Франківській області прийнято рішення про задоволення його клопотання про оформлення виїзду на постійне місце проживання до Республіки Польща, термін дії якого становить шість місяців з дня прийняття (а.с.9).

З метою зняття з реєстрації місця проживання у встановленому законом порядку позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, у якій просив зняти його з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон (зворотна сторона а.с.10).

За результатами розгляду заяви позивача від 18.01.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив останнього про відмову у задоволенні вказаної заяви (а.с.13).

Позивач не погоджуючись з відмовою відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном встановлюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 № 3857-ХІІ (далі - Закон № 3857-ХІІ).

Відповідно до абзаців 1, 3 статті 4 Закону № 3857-ХІІ оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2016 № 816 затверджено Порядок провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, який визначає процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, прийняття за ними рішень та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до пункту 4 розділу IV вказаного Порядку у разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п`яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно: зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні, надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, зразок якого наведено у додатку 6 до цього Порядку, або внесення відповідної інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки. У разі наявності в особи, яка виїжджає за кордон на постійне проживання, двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон надаються обидва такі паспорти; отримати довідку органу державної фіскальної служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов`язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур.

Відповідно до пункту 6 розділу IV даного порядку після подання заявником паспорта громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої органом реєстрації, територіальний орган ДМС проставляє в паспорті громадянина України у формі книжечки (на одній із сторінок з одинадцятої по шістнадцяту) та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон (на одній із сторінок з другої по п`яту) штампи про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою (після повернення на проживання в Україну вказані штампи анулюються). У разі наявності в такої особи паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм територіальний орган ДМС вносить інформацію про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання до безконтактного електронного носія. Якщо до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки, орган реєстрації не вніс інформацію про зняття з реєстрації місця проживання, територіальний орган ДМС перед внесенням інформації про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання вносить до безконтактного електронного носія зазначену інформацію на підставі довідки про зняття з реєстрації місця проживання.

Як встановлено з матеріалів справи, Головним управлінням ДМС в Івано-Франківській області 13.12.2023 прийнято рішення про задоволення клопотання позивача про оформлення виїзду на постійне місце проживання до Республіки Польща, термін дії рішення становить шість місяців з дня його прийняття (а.с.9).

При цьому, пунктом 1 цього рішення зазначено, що для закінчення оформлення процедури щодо виїзду на постійне місце проживання за кордон потрібно знятися з реєстраційного обліку за останнім місцем проживання в Україні та отримати відповідну довідку в органах виконавчої влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), яким визначено механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі - Порядок № 265).

Відповідно до пункту 50 Порядку № 265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, в тому числі, на підставі заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником), за формою згідно з додатком 5.

Згідно із пунктом 57 Порядку № 265 у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає, серед іншого:

- військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

- рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв`язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.

В силу положень частини 1 статті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально- якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться.

Згідно із частиною 4 статті 37 Закону № 2232-ХІІ, у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент виникнення спірних правовідносин та розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними Указами Президента України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

28.02.2022 постійне представництво України в ООН надіслало Генеральному секретарю ООН нотифікацію, що містила роз`яснення обсягу застосування таких обмежень. У зазначеному документі представники держави перелічили права людини і громадянина з посиланням на Конституцію України, Міжнародний пакт про громадські та політичні права та Конвенцію про захист прав людини і основоположник свобод, які можуть бути обмежені на період дії воєнного стану, де серед інших прав, вказане право на вільне пересування (у тому числі за межі держави), право на приватне і особисте життя, право на освіту тощо.

Отже у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в тому числі передбачені статтею 33 Конституції України щодо свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Частиною 6 статті 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII) встановлено, що громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Частиною 3 статті 22 Закону 3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Суд звертає увагу, що позивач є громадянином України, та по теперішній час проживає в Україні.

Так, відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці за № 292, судом встановлено, що позивач був взятий на облік військовозобов`язаних 10.02.2017 (зворотна сторона а.с.9 а.с.10).

В той же час, позивач посилається на те, що він підлягає зняттю з військового обліку, у зв`язку із тим, що відповідно до рішення ГУ ДМС в Івано-Франківській області від 13.12.2023 йому надано дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Республіки Польща.

Так, згідно із пунктом 2 частини 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:

2) з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;

які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.

З огляду на зазначені норми, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що рішення, відповідно до якого йому надано дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно його вибуття на строк більше трьох місяців за межі України є підставою для зняття його з військового обліку, адже пункт 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» не містить таку підставу як «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України».

Тобто, право на зняття з обліку військовозобов`язаних, а позивач перебуває саме на обліку військовозобов`язаних, мають особи які вже вибули на строк більше трьох за межі України, а не які вибувають.

Не підлягає застосуванню до позивача пункту 1 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», оскільки зазначена норма стосується зняттю з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), а позивач як вже встановлено судом та зазначену вище по тексту рішення перебуває на обліку військовозобов`язаних.

Як слідує з матеріалів справи позивачем не було долучено до заяв від 18.01.2024 жодних документів, які б підтверджували його перебування на законних підставах за кордоном на строк більше трьох місяців.

Повідомлення про прийняття рішення щодо оформлення документів для виїзду на постійне проживання в Республіку Польща, видане Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області від 13.12.2023 не є підтвердженням факту перебування громадянина за межами України строком більше трьох місяців, як обов`язкової умови, передбаченої статтею 37 частиною п`ятою пунктом 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", а є лише результатом розгляду заяви щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання. Термін дії рішення становить шість місяців з дня його прийняття.

Таким чином, спірна відмова відповідача у знятті позивача з військового обліку військовозобов`язаних через відсутність підстав відповідає нормам чинного законодавства, в свою чергу позивачем до суду не надано доказів наявності підстав для зняття позивача з військового обліку військовозобов`язаних, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Більше того, обмеження свободи пересування для військовозобов`язаних осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, пов`язане саме із оголошенням загальної мобілізації у період правового режиму воєнного стану.

Той факт, що Закон № 3857-ХІІ не містить обмежень права вільно залишати територію України в умовах правового режиму воєнного стану, не означає, що такі обмеження до вищевказаної категорії осіб не можуть застосовуватися на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII, які є спеціальними для цього періоду.

Враховуючи першочерговий пріоритет публічного інтересу, обумовлений безпрецедентним масштабом загрози для суверенітету та незалежності України, з огляду на агресію російської федерації проти України, спосіб реалізації державою у таких умовах прав, свобод та інтересів її громадян визначається потребою мобілізації оборонних людських та матеріальних ресурсів для забезпечення захисту державності, а тому є співмірним із застосованим обмежень та не є свавільним.

На вказаних висновках наголосив Верховний Суд у постанові від 17.08.2023 у справі № 380/7792/22.

Крім того, громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер (частина 2 статті 22 Закону № 3543-ХІІ). Отже, позивач може бути залучений до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Чинним законодавством не визначено підстав для видачі дозволу виїзду за межі території України чоловіки віком від 18 до 60 років чи зняття з обліку під час введення на території України воєнного стану та, які підлягають мобілізації.

Разом з тим, посилання позивача у позовній заяві на правову позицію суду апеляційної інстанції є також безпідставними, оскільки суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а не в постановах суду апеляційної інстанції, більше того, відповідно до встановлених Львівським окружним адміністративним судом обставин справи № 380/9388/23, позивачем до матеріалів справи було додано посвідчення Республіки Молдова та паспорт громадянина, виданий Республікою Молдова 12.10.2020.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів у повному об`ємі правомірність своїх дій.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.