Рішення

від 31.05.2024 по справі 320/44824/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2024 року м. Київ № 320/44824/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_3 до Дарницького районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області та Центрального межрегіоного управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_3 з позовом до Дарницького районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області та Центрального межрегіоного управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Дарницького відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (відповідь № K-273/6/8025-23/8025/37-23 від 05.07.2023) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присвоєння унікального номеру запису у реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, з зазначенням особливої відмітки у паспорті громадянина України для виїзду за кордон - відомостей про малолітню дитину- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з внесенням (сьома, восьма і дев?ята сторінки) на підставі відповідних документів даних про дітей, групу крові і резус-фактор, відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-V від 23.02.2007, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду для кордон;

зобов?язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області оформити та видати паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присвоєння унікального номеру запису у реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, з зазначенням особливої відмітки у паспорті громадянина України для виїзду за кордон - відомостей про відомостей про малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з внесенням (сьома, восьма і дев?ята сторінки) на підставі відповідних документів даних про дітей, групу крові і резус-фактор, відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-V від 23.02.2007, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду для кордон;

визнати протиправними дії Дарницького відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (відповідь №К-2731618025-23802503 7-23 від 05.07.2023) Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присвоєння унікального номеру запису у реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-V від 23.02.2007, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду для кордон;

зобов?язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області оформити та видати паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присвоєння унікального номеру запису у реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-V від 23.02.2007.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач є матір`ю та законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 , та у зв`язку з необхідністю оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у червні 2023 року зверталась до Дарницького відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області з проханням щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, однак, надано відповідь про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з якими позивач не погоджується, оскільки внаслідок таких дій органів Державної міграційної служби України, позивач та її діти не мають документів, що посвідчує особу, який би давав право на виїзд за кордон.

Таким чином, органами Державної міграційної служби України порушується право на вільне пересування, яке встановлено ст. 33 Конституції України, у тому числі право вільно залишати територію України, а також право на ім`я, в контексті про неприйнятність втручання держави у приватне та сімейне життя. Позивач наголошує на тому, що у своїй заяві просили забезпечити реалізацію законних прав, видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон у вигляді паспортної книжечки, форма якої затверджена постановою Верховної Ради України № 719-V від 23.02.2007 без використання засобів Реєстру (надання згоди на обробку персональних даних, а саме - на присвоєння УНЗР, зняття біометричних даних, тобто відцифрування обличчя, підпису та відбитків пальців рук, включення цих даних до Єдиного державного демографічного реєстру та здійснення будь-яких маніпуляцій з тілом особи, також ми не давали згоди на збір і обробку своїх персональних даних, категорично заборонили передачу будь-яких даних про себе до Єдиного державного демографічного реєстру, заборонили формування по відношенню до особи УНЗР (унікального номеру запису у Реєстрі), будь-яких інших ідентифікаторів: цифрових, штрих-кодових, QR-кодових, біометричних тощо, заборонила використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

12.01.2024 до суду від Центрального межрегіоного управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, з 20.12.2016 припинено. Також, відповідач вказує на те, що посилання позивача на застосування до спірних правовідносин правової позиції, наведеної Верховним Судом в постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17) є безпідставним та неможливим, так як вказана правова позиція стосується визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, тоді як предметом розгляду цього спору є видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Щодо позовної вимоги оформити та видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон на підставі Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V, зауважено, що відповідно до п. 7 постанови зразок паспорта затверджується Кабінетом Міністрів України, проте фактично бланки таких паспортів станом на сьогоднішній день не виготовляються у зв`язку з втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 26.06.2007 № 858.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, 19.06.2023 за вх. К-273/6/8025-23 звернулася із заявою до Дарницького відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області з метою подання документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без надання відбитків пальців рук та внесення інформації до безконтактного електронного носія для себе та своїх неповнолітніх дітей.

05.07.2023 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» позивачу була надана відповідь на звернення за № К-273/6/8025-23/8025/37-23, та роз`яснено правила та процедуру оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Однак, не погодившись з отриманою відповіддю, позивачка звернулась до суду, оскільки вважає, що відмова відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на її ім`я та дітей без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, є протиправною та такою, що порушує її права, оскільки позбавляє на отримання нею документу у тій формі, яка згідно із законодавством є прийнятною та не порушує право на невтручання в особисте життя.

Наведене зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 затверджено Положення про Державну міграційну службу України (далі - Положення). Згідно з пунктами 1, 2 Положення Державна міграційна служба України (ДМС), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 24 Конституції України визначає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI (далі - Закон № 5492) єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 4 Закону № 5492).

Порядок здійснення ідентифікації та верифікації встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 4 № 5492-VI).

За приписами абз. 1 ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 22 Закону № 5492-VI).

Згідно норм ч. 3 ст. 22 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років.

За ч. 4 ст. 22 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.

До паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: 1) назва держави; 2) назва документа; 3) тип документа; 4) код держави; 5) номер документа; 6) ім`я особи; 7) громадянство; 8) дата народження; 9) унікальний номер запису в Реєстрі; 10) стать; 11) місце народження; 12) дата видачі документа; 13) уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); 14) дата закінчення строку дії документа;15) відцифрований образ обличчя особи; 16) відцифрований підпис особи; 17) дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою) (ч. 6 ст. 22 Закону № 5492-VI).

У паспорті громадянина України для виїзду за кордон за письмовим клопотанням заявника, а стосовно осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, - їхніх батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших представників може бути зазначена також додаткова змінна інформація, передбачена цим Законом (ч. 8 ст. 22 Закону № 5492-VI).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що додається (пункт 1);

Установлено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений та/або виданий на підставі документів, поданих до 1 січня 2015 р., є чинним протягом строку, на який його було видано (пункт 2);

Запроваджено з 01.01.2015 оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (пункт 3);

Установлено, що: прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20.12.2016 припиняється; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 20.12.2016 є чинним протягом строку, на який його було видано (п. 4).

Згідно з абз. 2 п. 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 1001) (далі - Порядок № 152), паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій.

За приписами п. п. 12-14 Порядку № 152 внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС та відомчої інформаційної системи МЗС (далі - відомчі інформаційні системи).

Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

До заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім`я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон: 1) прізвище, власне ім`я та по батькові (далі - ім`я); 2) дата народження; 3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село); 4) стать; 5) дата та підстави набуття громадянства; 6) унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності); 7) відцифрований образ обличчя особи; 8) відцифрований підпис особи (крім осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними, та осіб, які не досягли 14-річного віку). Підпис осіб з фізичними вадами вноситься за їх бажанням. Підпис осіб, які не можуть пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, - вноситься із застосуванням засобів Реєстру шляхом сканування; 9) відомості про отримання відцифрованих відбитків пальців рук (відцифровані відбитки пальців рук особи не отримуються до досягнення нею 12-річного віку та у разі, коли особа не може пересуватися самостійно у зв`язку із тривалим розладом здоров`я та потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку); 10) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири); 11) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти; 12) реквізити документа, на підставі якого оформлюється паспорт для виїзду за кордон; 13) відомості про законного представника особи (ім`я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує його повноваження); 14) відомості про сплату адміністративного збору (консульського збору) або про звільнення від його сплати; 15) дата заповнення заяви-анкети.

Відповідно до положень п. 35 Порядку № 152 заявник для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні подає такі документи: 1) паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку та проживає в Україні); 2) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, - у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку. Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон із застосуванням засобів Реєстру); 3) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків; 4) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; 5) у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особі, щодо якої наявний висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон, - може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

Тож, з наведеного слідує, що видачі особі паспорта громадянина України для виїзду за кордон передує її звернення до відповідного органу/підрозділу ДМС України чи уповноваженого суб`єкта із визначеними пунктом 35 Порядку № 152 документами, формування заяви-анкети та її розгляд за передбаченою Порядком процедурою. Подання заяви довільної форми з документами щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Порядком № 152 не передбачено. Вимоги до оформлення закордонного паспорта відповідають нормам міжнародного права та є поширеною в більшості країн практикою.

За встановленою процедурою відповідний орган/підрозділ ДМС України чи уповноважений суб`єкт саме за результатом перевірки поданих громадянином документів або перевірки відповідної інформації приймає рішення про відмову в прийнятті документів, про оформлення паспорта для виїзду за кордон або про відмову в його оформленні.

Судом досліджено, що позивач з заявою-анкетою встановленого зразка та необхідними документами у встановленому законодавством порядку до територіальних органів УДМС не зверталась, отже, законодавчо встановлена процедура подання документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивачем не була дотримана.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що у зв`язку зі зверненнями позивача із заявою довільної форми про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, останній надано відповідь за Законом України «Про звернення громадян». Окрім того, за положенням ч. 2 ст. 22 Закону № 5492-VI, мати паспорт громадянина України для виїзду за кордон є правом, а не обов`язком громадян України. І таке право може бути реалізовано не на власний розсуд особи, а у законодавчо встановлений спосіб з дотриманням певного порядку.

Щодо застосування норм Закону № 5492-VI, слід зазначити, що відповідно до частини першої ст. 150 Конституції України, вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України належить виключно до компетенції Конституційного Суду України.

Закон № 5492-VI у встановленому порядку неконституційним не визнаний, є чинним, а тому, згідно з положеннями ст. 68 Конституції України, є обов`язковим для виконання. Діючих альтернативних нормативних актів, які б врегульовували по іншому порядок видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, немає.

Отже, оскільки у інший спосіб оформлення закордонного паспорту громадянину України не передбачено, у відповідача були відсутні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я позивача та її дітей без застосування безконтактного електронного носія персональних даних на підставі поданої нею заяви довільної форми.

Подання позивачем заяви невстановленої форми, не давало підстав для прийняття відповідачем жодного з рішень, передбачених Порядком № 152.

Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги відсутність правових підстав для видачі позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, суд дійшов висновку, що в оскаржуваних діях відповідача відсутні ознаки протиправності.

До того ж, відповідачем не створено перешкод позивачу в реалізації права на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, натомість надавалися роз`яснення щодо порядку та процедури оформлення паспорту для виїду за кордон.

На переконання суду, посилання позивача на правову позицію, наведену Верховним Судом у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17) не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки вказана правова позиція стосується визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, тоді як предметом розгляду цього спору є видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Щодо посилань позивача на можливість оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 постанови, зразок паспорта затверджується Кабінетом Міністрів України, проте фактично бланки таких паспортів станом на сьогоднішній день не виготовляються у зв`язку з втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 26.06.2007 № 858.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 5492-VI виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних, а прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, з 20.12.2016 припинено.

Під час вирішення справи суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2021 у справі № 0240/3048/18-а.

Також, суд вважає безпідставними доводи позивача стосовно того, що відмова відповідача у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних та застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру становить втручання держави у приватне та сімейне життя, оскільки із аналізу положень Конституції України та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-ХІІ вбачається, що діюче законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон будь-яких прямих чи непрямих переваг, привілеїв чи обмежень за релігійними переконаннями не встановлює.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_3 до Дарницького районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області та Центрального межрегіоного управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.