Рішення

від 31.05.2024 по справі 320/6166/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2024 року м.Київ№ 320/6166/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до Громадської організації "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання та його відокремленого підрозділу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) з позовом Громадської організації "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" та просить суд:

заборонити та примусово розпустити (ліквідувати) Громадську організацію СОБОРНЕ КОЗАЦТВО, (зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - 05.12.2017, за № 10721020000037946, код ЄДРПОУ 41780347, адреса: 03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 131, приміщення 3), та її відокремлені підрозділи, а саме:

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУГ" У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, адреса: Україна, 61047, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ РОГАНСЬКА, будинок 100-Б, квартира 105;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "БАРИШІВСЬКА СТАНИЦЯ" У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, адреса: Україна, 07501, Київська обл., Баришівський р-н, селище міського типу Баришівка, ВУЛИЦЯ ПАРХОМЕНКА, будинок 31, квартира 1;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "КИЇВСЬКИЙ ОКРУГ" У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, адреса: Україна, 07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 17, квартира 87;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУГ", адреса: Україна, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вул. Львівська, будинок 5;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "СУМСЬКИЙ ОКРУГ", адреса: Україна, 42356, Сумська обл., Сумський р-н, село Нижня Сироватка, вул. Гора, будинок 69 А.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що у діяльності Громадської організації "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" вбачаються ознаки порушення норм діючого законодавства, адже керівник та члени зазначеного об`єднання з метою посилення проросійських настроїв серед населення України проводять активну антиукраїнську інформаційно-пропагандистську діяльність, шляхом поширення певних стереотипів щодо взаємовідносин між Україною і росією, підтримують терористичну діяльність та контакти з урядом російської федерації. Позивач наголошує, що відповідачем здійснюється діяльність, яка суперечить меті організації, задля якої створена організація та діяльність відповідача направлена на порушення конституційного ладу в Україні, порушення суверенітету та підрив її безпеки, а відтак, наявні підстави для заборони та примусового розпуску (ліквідації) його діяльності в судовому порядку .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду Києві від 14.02.2024 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Також цією ж ухвалою суду було залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Службу безпеки України.

Третя особа пояснень щодо суті позовних вимог до суду не направляла.

Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Щодо клопотання представника позивача про розгляд справ в судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст 262 КАС України.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник позивача не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні позивач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Громадської організації "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" зареєстрована, як громадська організація, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.12.2017 номер запису: 10721020000037943.

Територія на яку поширюється діяльність ТО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО": Україна.

ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.12.2017 номер запису: 10721020000037943.

ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" здійснює свою діяльність на підставі Статуту ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО", затвердженого загальними зборами ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО".

Місцезнаходження юридичної особи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: 03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 131, приміщення 3.

Відповідно до відомостей про склад засновників одним із засновників ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" є ОСОБА_1 .

Пунктом 6.1 Статуту передбачено право ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" мати відокремлені підрозділи (козацькі товариства), які створюються з урахуванням сучасного адміністративно-територіального поділу України, але з урахуванням історичних назв полків, куренів козацького реєстрового війська за господарсько-територіальним принципом і складається з місцевих осередків: первинних козацьких товариств (сотень); районних козацьких товариств (куренів); міських козацьких товариств (полків); обласних козацьких товариств.

Обласні козацькі товариства можуть об`єднуватися в межах України в округи: Північний, Південний, Центральний, Східний, Західний, які беруться на облік Головною Канцелярією Козацтва.

ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" налічує 5 відокремлених підрозділів, зокрема:

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУГ" У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, адреса: Україна, 61047, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ РОГАНСЬКА, будинок 100-Б, квартира 105;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "БАРИШІВСЬКА СТАНИЦЯ" У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, адреса: Україна, 07501, Київська обл., Баришівський р-н, селище міського типу Баришівка, ВУЛИЦЯ ПАРХОМЕНКА, будинок 31, квартира 1;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "КИЇВСЬКИЙ ОКРУГ" У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, адреса: Україна, 07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 17, квартира 87;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУГ", адреса: Україна, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вул. Львівська, будинок 5;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "СУМСЬКИЙ ОКРУГ", адреса: Україна, 42356, Сумська обл., Сумський р-н, село Нижня Сироватка, вул. Гора, будинок 69 А.

18.09.2023 на адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Служби безпеки України від 16.09.2023 № 2/3-12854 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 144188-8-23) щодо заборони діяльності ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО".

З листа Служби безпеки України від 16.09.2023 № 2/3-12854 вбачається, що Служба безпеки України володіє даними щодо створення реальної загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України з боку окремих проросійських громадських об`єднань. діяльність яких має ознаки антиукраїнської.

Окремі ознаки вищезазначеного спостерігаються в діяльності ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" (Україна, 03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 131, приміщення 3, ЄДРПОУ: 41780347, один із засновників О. Гарнашинський 1958 р.н.. м. Київ вул. Червоноармійська, будинок 24/1, квартира 17)

Громадянин України ОСОБА_2 , якого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.11.2022 у справі № 344/13192/22, залишено без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду. Будучи засновником Громадської організації «СОБОРНЕ КОЗАЦТВО», а також інших громадських організацій, активно використовував у скоєнні вище інкримінованого йому злочину та для дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі.

Службою безпеки України було встановлено, що у ОСОБА_3 в період 2013-2014 років виник злочинний умисел насильницької зміни конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні.

При цьому ОСОБА_2 будучи прихильником єднання України, республіки білорусь та російської федерації під гаслами єдиного слов`янського народу та противником європейського вектору розвитку України, усвідомлюючи на підставі отриманого досвіду (під час проходження служби у підрозділі спеціального призначення МВС України та участі у бойових діях на території Афганістану), що він самостійно не зможе організувати та здійснити зміну конституційного ладу або захоплення державної влади, вирішив для досягнення зазначеної мети вступити в змову з іншими особами, які розділяли та підтримували його погляди.

Так, з використанням підконтрольних йому громадських організацій та благодійних фондів, зокрема: Громадської організації «СОБОРНЕ КОЗАЦТВО», О. Тарнашинський створював умови для здійснення зміни силовим шляхом конституційного ладу та захоплення державної влади.

Також, ОСОБА_2 представляючи очолювану ним ВГО в період 2015-2016 років, з метою відшукання однодумців, розповсюдження матеріалів щодо дискредитації діючої державної влади, популяризації ідей зміни конституційного ладу та системи влади в Україні (в т. ч. силовим шляхом), приймав активну участь в публічних засіданнях проросійської структури, підконтрольної Віктору Медведчуку - ГО «УКРАЇНСЬКИЙ ВИБІР».

У листопаді 2015 року, відповідно до спільного злочинного умислу О. Тарнашинський, будучи головою ВГО, під час інтерв`ю з представником ГО «УКРАЇНСЬКИЙ ВИБІР», поширив ідеї щодо необхідності так званих «воїнам русі» захопити державну владу та силовим шляхом встановити в Україні «народовладдя» та «народне самодержавство».

Усвідомлюючи, що для насильницької зміни конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні необхідні відповідні людські та матеріальні ресурси, О. Тарнашинський разом із співучасниками передбачили утворення підконтрольного їм збройного формування, учасники якого повинні були у визначений момент вчинити захоплення будівель органів державної влади, мостів, вузлів комунікацій, транспортних засобів, сховищ, а також здійснити насильство щодо представників влади і силових структур, та інші дії, необхідні для захоплення державної влади України.

З цією метою, протягом 2020 року О. Тарнашинський, на виконання злочинної змови підготував документи для створення «УЧАСТКА МЕЖДУНАРОДНОГО ПОТРЕБИТЕЛЬСЬКОГО КООПЕРАТИВА «СВЕТЛАЯ ВЕЛИКАЯ РУСЬ» ЩИТ КРАЙ УКРАИНА» та «Маніфеста Конституційних зборів України».

Згідно вказаних документальних матеріалів, рішенням так званих «конституційних зборів» зловмисники планували проголосити злочинність діючої влади, усунути від виконання обов`язків Президента України, розпустити Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України та оголосити про перехід влади в Україні до «Ради Старійшин» та голови вищевказаних «конституційних зборів», 3 використанням при цьому насильницьких дій.

Враховуючи викладене, в діяльності функціонерів вищевказаної громадської організації містяться ознаки антиконституційної діяльності на шкоду національним інтересам України на виконання завдань російської сторони.

У діяльності ГО «СК» вбачаються ознаки порушення норм діючого законодавства. Члени зазначеного об`єднання з метою посилення проросійських настроїв серед населення України проводять активну антиукраїнську інформаційно пропагандистську діяльність шляхом поширення певних стереотипів щодо взаємовідносин між Україною та росією, підтримують терористичну діяльність та контакти з урядом російської федерації.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що в діяльності функціонерів ГО «СОБОРНЕ КОЗАЦТВО» містяться ознаки антиконституційної діяльності на шкоду державній безпеці України в інтересах рф.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція), Законами України Про громадські об`єднання № 4572-VI від 22.03.2012 (далі - Закон № 4572), Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003 (далі Закон № 755), Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі Положення № 228).

Відповідно до ст. 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки вони пов`язані з обов`язками і відповідальністю, можуть підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Статтею 11 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону № 4572 громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог ст. 36, 37 Конституції України, ст. 4 цього Закону.

Так, ст. 36, 37 Конституції України регламентовано, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Законом № 4572 визначено правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань.

Відповідно до змісту ч. ч. 1-3 ст. 4 Закону № 4572 утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються. Громадські об`єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Разом з тим, у п. 1 ч. 1 Положення № 228 визначено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, що реалізує державну правову політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 755 суб`єктом державної реєстрації є Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань.

Територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання.

За змістом ст. 25 Закону № 4572 визначено способи припинення діяльності громадського об`єднання. Припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється:

за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого громадського об`єднання такого самого статусу;

за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Припинення діяльності громадського об`єднання зі статусом юридичної особи має наслідком припинення цієї юридичної особи у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 28 Закону № 4572 громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог ст. 36, 37 Конституції України, ст. 4 цього Закону. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому цим Законом, та виключення з Реєстру громадських об`єднань.

Тож, з наведеного слідує, що законодавством чітко визначено правові підстави та порядок заборони судом і примусової ліквідації (розпуску) громадської організації, при цьому, такими підставами є наявність ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України та ст. 4 цього Закону № 4572, яка фактично містить приписи, аналогічні зазначеним нормам Основного Закону.

Судом досліджено, що відповідно до відомостей про склад керівних органів ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО", головою організації та головою правління організації є О.Тарнашинський.

18.09.2023 на адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Служби безпеки України від 16.09.2023 № 2/3-12854 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 144188-8-23) щодо заборони діяльності ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО".

З листа Служби безпеки України від 16.09.2023 № 2/3-12854 вбачається, що Служба безпеки України володіє даними щодо створення реальної загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України з боку окремих проросійських громадських об`єднань. діяльність яких має ознаки антиукраїнської.

Ознаки загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України спостерігаються у діяльності ГО "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО".

Головою правління організації, якого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.11.2022 у справі № 344/13192/22, залишено без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду, активно використовував у скоєнні вище інкримінованого йому злочину та для дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі.

Службою безпеки України було встановлено, що у ОСОБА_3 в період 2013-2014 років виник злочинний умисел насильницької зміни конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні.

При цьому ОСОБА_2 будучи прихильником єднання України, республіки білорусь та російської федерації під гаслами єдиного слов`янського народу та противником європейського вектору розвитку України, усвідомлюючи на підставі отриманого досвіду (під час проходження служби у підрозділі спеціального призначення МВС України та участі у бойових діях на території Афганістану), що він самостійно не зможе організувати та здійснити зміну конституційного ладу або захоплення державної влади, вирішив для досягнення зазначеної мети вступити в змову з іншими особами, які розділяли та підтримували його погляди.

З використанням підконтрольних йому громадських організацій та благодійних фондів, зокрема: Громадської організації «СОБОРНЕ КОЗАЦТВО», О. Тарнашинський створював умови для здійснення зміни силовим шляхом конституційного ладу та захоплення державної влади.

Враховуючи викладене, в діяльності функціонерів вищевказаної громадської організації містяться ознаки антиконституційної діяльності на шкоду національним інтересам України на виконання завдань російської сторони.

На думку суду у діяльності ГО «СК» вбачаються ознаки порушення норм діючого законодавства. Члени зазначеного об`єднання з метою посилення проросійських настроїв серед населення України проводять активну певних стереотипів щодо взаємовідносин між Україною та росією, підтримують терористичну діяльність та контакти з урядом російської федерації.

Відповідно до п. 3 і 5 Керівних принципів щодо заборони і розпуску політичних партій та подібних заходів, ухвалених Венеціанською Комісією на 41 пленарній сесії (Венеція, 10-11 грудня 1999 року), заборона чи примусовий розпуск політичних партій можуть бути виправдані лише у випадку партій, які пропагують застосування насильства чи використовують насильство як політичний засіб для повалення демократичного конституційного порядку, таким чином підриваючи права і свободи, гарантовані конституцією. Сам лише факт, що партія пропагує мирні зміни до конституції, не повинен розглядатися як достатній для її заборони чи розпуску. Заборона чи розпуск політичних партій як дуже далекосяжний захід повинен застосовуватися з крайньою стриманістю. Перш ніж звертатися до компетентного судового органу щодо заборони чи розпуску партії, уряд чи інший орган влади повинен оцінити, беручи до уваги ситуацію в конкретній країні, чи ця партія дійсно становить небезпеку вільному і демократичному політичному порядку або правам окремих осіб і чи таку небезпеку не можна усунути іншими, менш радикальними заходами.

У прецедентній практиці ЄСПЛ виробив алгоритм, що покликаний визначити, чи не становить порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року втручання держави у права на свободу мирних зібрань і свободу об`єднанням з іншими особами. Зокрема, втручання держави у реалізацію перелічених прав є виправданим та не є порушенням Конвенції у разі, якщо воно передбачене законом (prescribed by law), переслідує правомірну мету (pursues legitimate aim) та є необхідним в демократичному суспільстві (necessary in a democratic society) (справа Herri Batasuna and Batasuna проти Іспанії рішення від 30.06.2009).

Згідно з усталеним принципом прецедентного права ЄСПЛ, демократія не може бути без плюралізму. Суд уважає однією з головних характеристик демократії можливість диспуту щодо різних напрямів політичної думки через діалог без звернення до засобів насильства, навіть тоді, коли виголошені думки викликають тривогу та занепокоєння (справа Herri Batasuna and Batasuna проти Іспанії рішення від 30.06.2009).

Так, ЄСПЛ наголошує, що політична партія може добиватися змін законодавства чи правового або конституційного ладу держави лише за дотримання двох умов: по-перше, засоби, що використовуються для цієї мети, повинні бути у всіх відношеннях правовими і демократичними; по-друге, зміна, запропонована політичною партією, має бути сумісною з основними демократичними принципами. Зважаючи на це, політична партія, лідери якої закликають до насильства або формують політику, яка не поважає демократію або яка спрямована на її знищення і нехтування прав і свобод, визнаних в демократичному суспільстві, не може претендувати на захист Конвенції проти заходів держави, що були викликані діяльністю партії (справа Herri Batasuna and Batasuna проти Іспанії рішення від 30.06.2009).

ЄСПЛ підкреслює, що держава не може бути зобов`язана чекати перш ніж втручатися до того моменту, поки політична партія не захопить владу і почне вживати конкретних заходів щодо здійснення політики, несумісної з нормами Конвенції та демократичним устроєм. Суд повторює, що у разі, коли присутність такої небезпеки встановлена національними судами за результатами ретельного вивчення обставин, що може бути перевірено суворим європейським контролем, держава може розумно запобігти впровадженню такої політики, що є несумісною з положеннями Конвенції, до того як буде вчинена спроба реалізувати її за допомогою конкретних кроків, які можуть нанести шкоду громадянському миру та демократичному режиму в країні (справа «Rafah Partisi and others проти Туреччини» рішення від 13.02.2003).

У цьому контексті ЄСПЛ указує на те, що поняття невідкладна соціальна потреба, що є необхідною для обґрунтування правомірності втручання держави в діяльність політичних партій, має тлумачитися у світлі двох моментів: 1) наявності переконливих доказів того, що існує достатній та загрозливий ризик для демократії у діяльності партії; 2) наявності риторики лідерів та членів партії (виступи та дії), що вказує на прагнення до моделі суспільства, що не є сумісною з концепцією демократії (справа Herri Batasuna and Batasuna проти Іспанії рішення від 30.06.2009).

Водночас, суд зазначає, що для перевірки дотримання інших двох умов трискладового тесту для оцінки необхідності втручання держави у діяльність громадської організації відповідача, слід проаналізувати суспільно-політичну ситуацію у країні в цілому.

Росія протягом тривалого часу проводила щодо України недружню державну політику, а у 2014 році грубо порушила державний суверенітет і територіальну цілісність України, норми міжнародного права та свої міжнародні зобов`язання, окупувавши частину території України - Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, а також окремі території Донецької та Луганської областей.

24.02.2022, після визнання росією незалежності своїх маріонеткових утворень - так званих ДНР та ЛНР - розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, яке триває до нині.

Причиною цих подій, безумовно, можна назвати заперечення в росії можливості існування Української незалежної держави, агресивне несприйняття самобутності Українського народу.

Протягом всього часу збройної агресії росія продовжує вести проти України й інформаційну війну, спрямовану на підрив національної безпеки України, її національних інтересів, ліквідацію української державності та знищення української ідентичності, провокування проявів екстремізму, панічних настроїв у суспільстві, загострення і дестабілізацію суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України (ч. 1 ст. 65 Конституції України).

Наведене, на переконання суду, за даних обставин, свідчить про легітимність мети втручання держави у права громадської організації, передбачені Конвенцією.

Отже, в умовах протистояння державі-агресору, спираючись на принцип демократії, здатної захистити себе, суд зазначає про існування об`єктивної соціальної потреби в забороні громадської організації відповідача, діяльність якої спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади та розпалювання міжетнічної ворожнечі. Виходячи з цього, заборона діяльності в умовах повномасштабних воєнних дій є пропорційним заходом, адже здійснюється в інтересах національної безпеки, задля недопущення недемократичного функціонування публічної влади та запобігання порушенням основоположних прав людини.

Статтею 2 Закону України Про Службу безпеки України визначені завдання Служби безпеки України, зокрема, на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Служба безпеки України звернулася до Міністерства юстиції з листом від 16.09.2023 № 2/3-12854 із проханням ініціювати процедуру заборони діяльності організації на підставі рішення суду про заборону та примусовий розпуск (ліквідацію) ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «СОБОРНЕ КОЗАЦТВО» (код ЄДРПОУ 41780347), тому, за наслідком розгляду спору, суд дійшов висновку, що за даних умов, в забороні діяльності громадського об`єднання - відповідача існує об`єктивна соціальна потреба з метою захисту демократичного суспільства та прав і свобод громадян. Вказане обмеження націлене на забезпечення більшої стабільності країни, зокрема, в умовах ведення воєнних дій та інформаційно-психологічних операцій з боку держави-агресора, а тому, вказаний захід є виправданим.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом заборони та примусового розпуску (ліквідації) ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «СОБОРНЕ КОЗАЦТВО» та її відокремлених підрозділів.

Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних спростувань доводів позовної заяви не надав.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Заборонити та примусово розпустити (ліквідувати) Громадську організацію СОБОРНЕ КОЗАЦТВО, (зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - 05.12.2017, за № 10721020000037946, код ЄДРПОУ 41780347, адреса: 03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 131, приміщення 3) та її відокремлені підрозділи, а саме:

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУГ" У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, адреса: Україна, 61047, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ РОГАНСЬКА, будинок 100-Б, квартира 105;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "БАРИШІВСЬКА СТАНИЦЯ" У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, адреса: Україна, 07501, Київська обл., Баришівський р-н, селище міського типу Баришівка, ВУЛИЦЯ ПАРХОМЕНКА, будинок 31, квартира 1;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "КИЇВСЬКИЙ ОКРУГ" У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, адреса: Україна, 07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 17, квартира 87;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУГ", адреса: Україна, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вул. Львівська, будинок 5;

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "СОБОРНЕ КОЗАЦТВО" "СУМСЬКИЙ ОКРУГ", адреса: Україна, 42356, Сумська обл., Сумський р-н, село Нижня Сироватка, вул. Гора, будинок 69 А.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.