Рішення

від 30.05.2024 по справі 440/1553/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1553/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1553/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

07.02.2024 ОСОБА_1 направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі - ГУПФ в Тернопільській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ в Полтавській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ в Тернопільській області №164650004111 від 22.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати ГУПФ в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.01.2023.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, яка полягає у неналежній оцінці фактичних обставин трудової діяльності позивача, що призвело до протиправної відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

27.02.2024 до суду від ГУПФ в Полтавській області надійшов відзив на позов, в якому представник висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Пояснює, що за принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювало ГУПФ в Тернопільській області, яким 22.12.2022 було прийнято рішення по суті звернення (а.с. 45-46).

З боку ГУПФ в Тернопільській області у строк, встановлений ч. 1 ст. 261 КАС України, до суду відзив на позов не надходив.

05.03.2024 через систему "Електронний суд" від ГУПФ в Тернопільській області надійшло повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі, у зв`язку з чим представник просив приєднати матеріали справи до підсистеми для ознайомлення.

06.03.2024 відповідальний працівник суду приєднав матеріали позовної заяви з додатками до системи "Електронний суд".

Проте і до теперішнього часу ГУПФ в Тернопільській області жодним чином на позов не відреагував.

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.05.2023, у віці 55 років, звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) за Списком №2.

Розгляд цієї заяви за принципом екстериторіальності здійснювався ГУПФ у Львівській області, рішенням якого від 04.10.2023 за №164650003270 було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Цим же рішенням констатовано страховий стаж позивача - 36 років 04 місяці 13 днів. До пільгового стажу періодів роботи зараховано 11 років 11 місяців 07 днів (а.с. 35-36).

18.12.2023 позивач через Гребінківське об`єднане управління Пенсійного фонду України повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 48-50), додавши, окрім документів, що посвідчують особу, військовий квиток, диплом про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про зміну назви організації, довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, документ про місце проживання (реєстрації) особи, трудову книжку та ін., як це видно з розписки-повідомлення від 18.12.2023 №1572 (а.с. 50).

Розгляд заяви за принципом екстериторіальності цього разу здійснював ГУПФ в Тернопільській області, рішенням якого від 22.12.2023 за №164650004111 знову відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. При цьому, до страхового стажу зараховано вже 36 років 03 місяці 10 днів, а до пільгового - лише 05 років 02 місяці 17 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не враховано періоди роботи:

- з 21.09.1989 по 05.08.1991 згідно з довідкою від 18.04.2011 №76, оскільки згідно з даними наявними в ЄДРПОУ 03755822 "Гребінківське ремонтно-транспортне підприємство" припинило свою діяльність. Рішення комісії щодо підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутнє;

- з 23.03.1994 по 13.08.1996 та з 14.08.2001 по 27.12.2006, оскільки переліки посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць №139 від 14.12.2000 та №387 від 12.12.2005, не надано (а.с. 47).

Позивач, вважаючи це рішення таким, що порушує його конституційне право на пенсію за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, оскільки і Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини першої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За змістом пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується правомірності рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV, яким не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 21.09.1989 по 05.08.1991 на "Гребінківському ремонтно-транспортному підприємстві" у зв`язку з його ліквідацією та відсутністю рішення комісії щодо підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Крім того, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 23.03.1994 по 13.08.1996 та з 14.08.2001 по 27.12.2006 у зв`язку з ненаданням переліків посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць №139 від 14.12.2000 та №387 від 12.12.2005.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що умовами для призначення пенсії за віком чоловікам з підстави, визначеної підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначено:

1) досягнення віку 55 років;

2) наявність страхового стажу тривалістю не менше 30 років;

3) наявність пільгового стажу роботи за списком №2 тривалістю щонайменше 12 років 06 місяців.

Так, позивачу 55 років виповнилося 14.01.2023, а страховий стаж становить 36 років 03 місяці 10 днів, як це визнає і сам відповідач.

Отже, позивач досяг необхідного віку для призначення пенсії на пільгових умовах та має необхідний страховий стаж, тоді як спірним у цій справі залишається питання наявності у позивача достатнього спеціального (пільгового) стажу для призначення пенсії.

ГУПФ в Тернопільській області нарахував стаж роботи ОСОБА_1 за списком №2 тривалістю 05 років 02 місяці 17 днів.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

У силу пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Судом встановлено, що разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач надавав до пенсійного органу, серед інших документів, основний документ - трудову книжку серії НОМЕР_1 , розпочату 06.03.1989 (а.с. 5-10).

У спірному випадку жодних зауважень щодо оформлення записів у трудовій книжці позивача пенсійний орган при прийнятті оскаржуваного рішення не висловив.

Як встановлено судом вище, записи трудової книжки у повній мірі підтверджують спірні періоди роботи позивача, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Незважаючи на це ОСОБА_1 за власним бажанням до пенсійного органу додатково надав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналіз періоду роботи ОСОБА_1 з 21.09.1989 по 05.08.1991 у Гребінківському ремонтно-транспортному підприємстві.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію трудової книжки, суд встановив, що у ній у хронологічному порядку містяться записи про спірні періоди трудової діяльності ОСОБА_1 :

- з 21.09.1989 - прийнятий електрогазозварником третього розряду ремонтної майстерні Гребінківського ремонтно-транспортного підприємства згідно з наказом від 21.09.1989 №80;

- з 07.08.1991 - переведений електрогазозварником третього розряду в ЛМРУ згідно з наказом від 05.08.1991 №40.

Як видно з розписки-повідомлення від 18.12.2023 №1572 ОСОБА_1 надавав до заяви про призначення пенсії довідку від 18.04.2011 №76, яку не взято до уваги пенсійним органом, оскільки згідно з наявними в ЄДРПОУ (03755822) даними Гребінківське ремонтно-транспортне підприємство припинило свою діяльність, а рішення комісії щодо підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутнє.

Перевіряючи вищевказані обставини, суд встановив, що дійсно, як і зазначав відповідач, згідно з відкритими даними веб-сайту https://youcontrol.com.ua, Гребінківське відкрите акціонерне товариство Ремонтно-транспортне підприємство (код ЄДРПОУ 03755822) припинено за судовим рішення, про що внесено запис 18.10.2011.

Однак суд стверджує, що у даному випадку відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке припинило свою діяльність, не може бути підставою для відмови особі у реалізації права на пенсійне забезпечення, оскільки це порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та правом відповідача щодо перевірки періоду роботи такої особи.

За змістом довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.04.2011 №76, виданої арбітражним керуючим ОСОБА_2 (а.с. 86), ОСОБА_1 працював повний робочий день в Гребінківському ремонтно-транспортному підприємстві Полтавської області і на інші роботи не залучався за період: з 21.09.1989 (наказ №80-к від 21.09.1989) по 07.08.1991 (наказ №40-к від 05.08.1991) за професією електрозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням, що передбачено Списком 2 розділу ХХХІІІ підстава підрозділ 2300000-19906 постанова КМ №10 від 26.01.1991, за період з 21.09.1989 по 07.08.1991 - 01 рік 10 місяців 17 днів.

Дослідивши та зіставивши інформацію, яка міститься у трудовій книжці від 06.03.1989 серії НОМЕР_2 та довідці від 18.04.2011 №76, суд констатує висновок, відповідно до якого періоди роботи позивача, які відображені у них, узгоджуються між собою. Довідка від 18.04.2011 №76 не містить дефектів, у ній наявний підпис арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. та відбиток його печатки. Дійсність довідки відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене суд визнає необгрунтованими посилання ГУПФ в Тернопільській області на неможливість врахування довідки від 18.04.2011 №76 для зарахування до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 21.09.1989 по 05.08.1991 у Гребінківському ремонтно-транспортному підприємстві.

Аналіз періодів роботи ОСОБА_1 з 23.03.1994 по 13.08.1996 та з 14.08.2001 по 27.12.2006 на Спільному транспортно-аграрному підприємстві реорганізованому у Вагонне депо Гребінка та в подальшому - в Пасажирське вагонне депо Гребінка Південної залізниці.

Підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу спірного періоду слугували обставини ненадання заявником переліків посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць відповідно до наказів "Про результати атестації робочих місць" №139 від 14.12.2000 та "Про проведення атестації робочих місць" №387 від 12.12.2005.

У зв`язку з цим суд зазначає, що з метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4.2. Порядку результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу наданому підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому, як це передбачено пунктом 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 01.08.1992, Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

Тож основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Проте, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах та не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція сформульована у постанові великої палати Верховного суду в адміністративній справі 520/15025/16-а від 19.02.2020.

Таким чином, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації, а тому відсутність переліку посад до наказу про атестацію не може бути підставою для не зарахування стажу роботи до пільгового.

В той же час суд встановив, що згідно із записами трудової книжки позивач:

- з 23.03.1994 прийнятий газоелектрозварником 4 розряду за переведенням з РТП на Спільне транспортно-аграрне підприємство згідно з наказом від 23.03.1994 №33;

- з 02.10.1995 підвищено розряд електрогазозварника з четвертого на п`ятий згідно з наказом від 02.10.1995 №112;

- з 01.01.2001 Спільне транспортно-аграрне підприємство реорганізовано у Вагонне депо Гребінка відповідно до наказу №211 Н від 30.10.2000; ОСОБА_1 затверджений на посаді електрогазозварника п`ятого розряду згідно з наказом від 28.12.2000 №150;

- з 01.10.2003 вагонне депо Гребінка реорганізовано в Пасажирське вагонне депо Гребінка Південної залізниці з 01.10.2003, наказ №267/н від 29.07.2003; ОСОБА_1 затверджений електрогазозварником п`ятого розряду згідно з наказом від 01.10.2003 №1;

- з 14.03.2007 позивач звільнений по переведенню у дільницю з виробництва сільськогосподарської продукції пасажирської служби Південної залізниці за ст. 36 п. 5 КЗпП України згідно з наказом від 14.03.2007 №36.

Тож трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу.

До відзиву на позов ГУПФ в Полтавській області додав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.12.2022 №ПКВЧД-10/04-1903, видану Виробничим підрозділом пасажирського вагонного депо Гребінка Філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця" (а.с. 51), зі змісту якої видно, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у виробничому підрозділі пасажирське вагонне депо Гребінка філії Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" і на інші роботи не залучався за період: з 23.03.1994 (наказ №33 від 23.03.1994) по 14.03.2007 (наказ №36 від 14.03.2007) за професією електрогазозварника цеху з ремонту на експлуатації тракторів та обладнання, виконував електрогазозварювальні роботи за професію, посадою електрогазозварник зайнятий різанням та ручним зварюванням, що передбачено Списком 2 розділ ХХХІІІ підрозділ 23200000-19756, підстава постанова КМ №162 від 11.03.1994; Списком 2 розділ ХХХІІІ підрозділ 33, підстава постанова КМ №36 від 16.01.2003, період з 23.03.1994 по 14.03.2007 - 12 років 11 місяців 12 днів.

Разом з тим оцінка інформації щодо роботи позивача на підприємстві зі шкідливими умовами праці, як це зазначено у довідці Виробничого підрозділу пасажирського вагонного депо Гребінка Філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця" від 13.12.2022 №ПКВЧД-10/04-1903 з боку ГУПФ в Тернопільській області не надавалася.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення ГУПФ в Тернопільській області від 22.12.2023 за №164650004111 є необґрунтованим, оскільки прийняте без належної оцінки обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим таке рішення суд визнає протиправним та скасовує його.

З приводу позовних вимог у частині зобов`язання ГУПФ в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.01.2023 суд виходить з того, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є відповідний орган Пенсійного фонду, до виключної компетенції якого входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.

Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, в даному випадку - до повноважень ГУПФ в Тернопільській області.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, який зазначав, що завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

За таких обставин позов у частині вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 14.01.2023 суд залишає без задоволення.

З приводу визначення компетентного органу, на який необхідно покласти обов`язок з призначення позивачу пенсії за віком, суд враховує такі обставини.

У силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком визначено ГУПФ України в Тернопільській області, то саме цей суб`єкт має здійснювати повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування до спеціального (пільгового) стажу позивача періодів роботи з 21.09.1989 по 05.08.1991 на Гребінківському ремонтно-транспортному підприємстві, з 23.03.1994 по 13.08.1996 та з 14.08.2001 по 27.12.2006 у виробничому підрозділі пасажирське вагонне депо Гребінка філії Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця".

У зв`язку з цим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, заявлених до відповідача в особі ГУПФ в Полтавській області, оскільки останній не приймав жодних рішень, пов`язаних з розглядом заяви позивача від 18.12.2023.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №07-17068364/С від 07.02.2024 (а.с. 38).

Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ у Тернопільській області на його користь половину витрат зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 22.12.2023 №164650004111.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні, зокрема висновку суду про необхідність зарахування до спеціального (пільгового) стажу позивача періодів роботи з 21.09.1989 по 05.08.1991 на Гребінківському ремонтно-транспортному підприємстві, з 23.03.1994 по 13.08.1996 та з 14.08.2001 по 27.12.2006 у виробничому підрозділі пасажирське вагонне депо Гребінка філії Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця".

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області частину витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769; майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль, 46001).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун