Постанова

від 29.05.2024 по справі 756/19691/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8475/2024

Справа № 756/19691/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 травня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Шевчука А.В. в м. Київ 10 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Дім І» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року позивач ТОВ «Сучасний Дім І» звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Сучасний Дім І» заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 травня 2019 року по 30 листопада 2021 року в розмірі 29651,09 грн., інфляційні втрати в розмірі 2976,02 грн., 3 % річних в сумі 1100,09 грн., всього 33727,20 грн., покласти на відповідача судові витрати.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «Сучасний Дім І» створене з метою надання фізичним та юридичним особам усіх форм власності робіт та житлово-комунальних послуг, обслуговування житлового фонду. Відповідно до акту від 23 березня 2019 року приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс будинку АДРЕСА_1 передано на обслуговування та експлуатацію ТОВ «Сучасний Дім І». Позивач з 01 травня 2019 року надає власникам квартир, що розташовані в будинку, та споживачам даного будинку послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Комплексне супроводжування нарахувань за вищевказані послуги, в тому числі формування довідок (розрахунків) про їх нарахування та їх сплату споживачами здійснюється службовими особами товариства.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 30 жовтня 2006 року квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 на праві власності. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням підписати відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг, але всі його прохання відповідачем проігноровано.

Також відповідач не здійснює оплату отриманих послуг, в зв`язку з чим з 01 травня 2019 року по 30 листопада 2021 року утворилась заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 29651,09 грн. Крім того, позивач має право на отримання 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму простроченого грошового зобов`язання.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 січня 2024 року позов ТОВ «Сучасний Дім І» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Дім І» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у сумі 29651 грн., інфляційні втрати в сумі 2976,02 грн., 3 % річних в сумі 1100,09 грн. та судові витрати 2270 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 січня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувала, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що між сторонами склалися відносини в сфері житлово-комунальних послуг, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», та неправильно застосовано правову норму, яка повинна бути застосована для правильного вирішення спору.

Посилалася на ст. 5, 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 8 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», вказувала, що даним Законом передбачено три форми управління багатоквартирним будинком, серед яких, зокрема, передбачено передачу функцій з управління будинком управителю шляхом укладання відповідного договору на підставі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Вказувала, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 затверджено Правила надання послуг з управління багатоквартирним будинком, п. 1 якого визначено, що надання послуг з управління багатоквартирним будинком здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» та «Про житлово-комунальні послуги».

Зазначала, що збори співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не приймали рішення про передачу функції з управління будинком ТОВ «Сучасний Дім І» та з цим товариством не укладався відповідний договір. Позивач в обґрунтування наявності у нього підстав для звернення до суду посилається на акт приймання-передачі житлового комплексу від 23 березня 2019 року, згідно якого товариству було передано з балансу на баланс будинок за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації цього будинку.

Звертала увагу, що норми чинного законодавства, якими врегульовано питання управління багатоквартирними будинками, не передбачають таку форму передачі в управління будинків, як підписання акту приймання-передачі будинку з балансу на баланс, як це було зроблено у випадку з ТОВ «Сучасний Дім І». Крім того, акт приймання-передачі не є зобов`язальним договором в розумінні ст. 626 ЦК України і не спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зазначала, що згідно акту приймання-передачі житлового комплексу від 23 березня 2019 року, на який посилається позивач, передаюча сторона ТОВ «Сучасний Дім І» також не була ніколи управителем багатоквартирного будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , оскільки співвласники також не укладали з цим товариством договір на управління і будь-яких повноважень на передачу в управління будинку це товариство не мало і не має.

Вважала, що ТОВ «Сучасний Дім І» не надало до суду належних і допустимих доказів, що воно є управителем багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , а саме договору на управління цим будинком, що у відповідності до чинного законодавства є єдиною підставою отримати повноваження управителя.

За таких обставин, ТОВ «Сучасний Дім І» не є законним управителем даного багатоквартирного будинку, а відповідно права і законні інтереси цього товариства відповідачем не порушені.

Зазначала, що комунальні послуги, які вона отримувала та отримує від інших законних постачальників, з якими у неї укладені відповідні договори, нею оплачуються в строк та в повному обсязі.

Вказувала, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною та достатньою підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказувала, що судом першої інстанції постановлено оскаржуване рішення всупереч нормам ЦПК України та судової практики Верховного Суду, з невірним застосуванням Закону України «Про житлово-комунальні послуги», без врахування Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» в частині того, хто може бути управителем багатоквартирного будинку та, відповідно, і мати право надавати житлово-комунальні послуги.

Від позивача ТОВ «Сучасний Дім І» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилався на те, що 23 березня 2019 року комісією у складі представників позивача та попередньої обслуговуючої організації проведено обстеження активів житлового комплексу (його частини) за адресою АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт про передачу вказаного житлового будинку на баланс позивачу. Вказаний акт приймання-передачі житлового комплексу є чинним. В той же час акт приймання-передачі житлового комплексу не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, а тому право розпорядження спільним майном житлового будинку залишилось у співвласників даного будинку. Таким чином, права та законні інтереси співвласників будинку не порушено. Співвласники володіють повним обсягом прав, передбачених законодавством України, в тому числі обирати управителя. 30 червня 2021 року на зборах співвласників позивача було обрано управителем вказаного багатоквартирного будинку.

Більш того, під час розгляду справ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами, та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. При цьому відповідач не надавав до суду зустрічного розрахунку боргу.

Вказував, що твердження відповідача про начебто відсутність у позивача права на обслуговування житлового будинку не спростовують наявні у справі докази надання відповідачу послуг з утримання будинку й прибудинкової території упродовж зазначеного період саме позивачем.

По-друге, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про відсутність укладеного договору, однак відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі, і така правова позиція застосовується Верховним Судом. При цьому відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо ненадання або надання послуг неналежної якості.

Вважав, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 січня 2024 року ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим.

Відповідач ОСОБА_1 направила відповідь на відзив на апеляційну скаргу, вважала, що пояснення та аргументи, наведені ТОВ «Сучасний Дім І», не спростовують доводів, на яких ґрунтується апеляційна скарга, а тому підлягають відхиленню в повному обсязі.

Вказувала, що відсутність у ТОВ «Сучасний Дім І» прав та обов`язків управителя є єдиною та достатньою підставою для відмови у задоволенні його вимог.

Також в апеляційній скарзі вона наголошувала, що акт приймання-передачі житлового комплексу не є зобов`язальним договором в розумінні ст. 626 ЦК України і не спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов`язків, а тому не може розглядатися як доказ передачі позивачу права на управління будинком. В своїх запереченнях товариство підтвердило це, вказавши, що даний акт не є правочином, а тому право розпорядження спільним майном житлового будинку залишилося у співвласників даного будинку і він не вибув з їхнього управління. Цим самим позивач беззаперечно підтвердив, що юридично значимий документ, згідно якого він би набув прав управителя будинку, відсутній.

Також позивач в своїх запереченнях стверджує, що визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами. Таке твердження може заслуговувати на увагу при умові, що є обслуговуюча організація, яка набула на законних підставах право надавати споживачам комунальні послуги, а тому в даному спорі ТОВ «Сучасний Дім І» не є такою організацією і безпідставно називає себе такою. За таких обставин і посилання на відповідну судову практику Верховного Суду, наведену у відзиві, не можуть бути прийняті. Крім того, вказані судові справи не є подібними до спірних правовідносин і посилання на них є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надавав послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_3 , а відповідач в свою чергу належним чином не виконувала обов`язку зі сплати вказаних послуг, в зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 травня 2019 року по 30 листопада 2021 року в розмірі 29651,09 грн., крім того, на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2006 року (а. с. 17 - 22 т. 1).

Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 16 березня 2010 року № 150 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про місцеві державні адміністрації», керуючись п. 9.3.3 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587, розглянувши звернення виконавчого директора ЗАТ «Київміськбуд-1» до створення об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, визначено балансоутримувачем житлових будинків комплексу по АДРЕСА_4 - ТОВ «Сучасний дім І»; інвестору-забудовнику ЗАТ «Київміськбуд-1» доручено передати, а ТОВ «Сучасний дім І» прийняти на баланс житлові будинки комплексу по АДРЕСА_4 згідно додатку (а. с. 96 т. 2).

Додатком до розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 16 березня 2010 року № 150 є перелік житлових будинків, що передаються інвестором-забудовником ЗАТ «Київміськбуд-1» на баланс ТОВ «Сучасний дім І», згідно якого на баланс ТОВ «Сучасний дім І» передано, в тому числі, будинок по АДРЕСА_1 (а. с. 97 т. 2).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10 листопада 2010 року № 933 встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури (а. с. 23 - 30 т. 1), в тому числі, затверджено тарифи для ТОВ «Сучасний Дім І», яке надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно виписки з ЄДРПОУ щодо юридичної особи ТОВ «Сучасний Дім І» (код ЄДРПОУ 42386489), основним видом його економічної діяльності є комплексне обслуговування об`єктів, інші види послуг - загальне прибирання будинків, надання інших допоміжних комерційних послуг, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а. с. 47 т. 1).

23 березня 2019 року складено акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, згідно якого, комісія у складі головного інженера, інженера, енергетика, головного бухгалтера, директора ТОВ «Сучасний Дім І» провела обстеження активів житлового комплексу (його частини) за адресою АДРЕСА_1 , що передається з балансу ТОВ «Сучасний Дім І» (код ЄДРПОУ 32772220) на баланс ТОВ «Сучасний Дім І» (код ЄДРПОУ 42386489). Акт підписано представниками та завірено печатками обох юридичних осіб (а. с. 13 - 16 т. 1).

ТОВ «Сучасний Дім І» в 2019 - 2021 роках укладено/переукладено договори про надання послуг з ПрАТ «ДТЕК «Київські електромережі», Орендним підприємством «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління-7» (надання послуг з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення у житловій частині будинків, що знаходяться в експлуатаційній відповідальності замовника), ТОВ «Профдез» (дератизація, дезінсекція, дезінфекція), ТОВ «Київський центр профілактичної дезінфекції», ТОВ «Толока М» (технічне обслуговування ліфтового обладнання), ТОВ «Гарант-Ліфт Плюс» (виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтового обладнання), ТОВ «ОДС-Ліфтсервіс» (організація та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання об`єднаної диспетчерської системи ТОВ «Сучасний Дім І»), ФОП ОСОБА_2 (організація та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання об`єднаної диспетчерської системи ТОВ «Сучасний Дім І»), ТОВ «Еко-Грінко» (послуги по збиранню, видаленню та вивезенню накопичених замовником твердих побутових відходів та/або роздільно зібраних відходів), ФОП ОСОБА_3 (послуги по збиранню, видаленню та вивезенню накопичених замовником твердих побутових відходів та/або роздільно зібраних відходів), Орендним підприємством «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління-7» (надання послуг з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення у житловій частині будинків, що знаходяться в експлуатаційній відповідальності замовника) ( (а. с. 50 - 106 т. 1).

На підтвердження надання послуг виконавцями зазначених послуг ТОВ «Сучасний Дім І» надано помісячні акти прийняття-передачі товарної продукції, рахунки-розшифровки, акти надання послуг, акти прийомки виконаних робіт, акти здачі-приймання робіт (а. с. 107 - 250 т. 1, 1 - 34 т. 2).

Також позивачем надано розрахунок нарахувань та сплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_3 з 01 травня 2019 року по 30 листопада 2021 року, згідно якого борг на 30 листопада 2021 року становить 29651,09 грн., до яких входять витрати по утриманню будинку, фактичні витрати по вивезенню побутового сміття, фактичні витрати електроенергії для роботи ліфтів, фактичні витрати електроенергії для місць загального користування, фактичні витрати електроенергії для роботи насосів, фактичні витрати електроенергії для роботи ІТП, інфляційна складова 2976,02 грн., 3 % річних 1100,09 грн. (а. с. 12 т. 1).

Відповідачем надано виписку з особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_3 , з відображенням наданих послуг та заборгованості за 2019 - 2023 роки; вид наданих послуг і назву виконавця послуг у виписці не відображено (а. с. 105 - 107 т. 2), а також виписку з особового рахунку за надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення за 2022 - 2023 роки (а. с. 108 - 109 т. 2).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587 було затверджено Правила забудови м. Києва, п. 9.3.3 яких передбачено, що після отримання всіма учасниками інвестиційної діяльності в будівництві правовстановлюючих документів на право власності на об`єкт житлового призначення інвестор зобов`язаний передати об`єкт для подальшої експлуатації на баланс товариству власників квартир (якщо власники їх об`єдналися і зареєстрували в установленому порядку відповідне товариство) або іншій експлуатуючій організації, яка визначається розпорядженням районної у місті Києві державної адміністрації, а також власникам вбудовано-прибудованих приміщень і приміщень нежилих поверхів для забезпечення їх експлуатації з відповідними витратами на будівництво об`єкта (будови).

Після отримання всіма учасниками договірних інвестиційних відношень правовстановлюючих документів на право власності на об`єкт нежилого призначення інвестор зобов`язаний передати на баланс власникам об`єктів і окремих приміщень об`єкти з відповідними витратами на їх будівництво для забезпечення їх експлуатації.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року №459/3958/15-ц).

За положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі судом встановлено, що розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 16 березня 2010 року № 150 до створення об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, визначено балансоутримувачем житлових будинків комплексу по АДРЕСА_4 - ТОВ «Сучасний дім І»; інвестору-забудовнику ЗАТ «Київміськбуд-1» доручено передати, а ТОВ «Сучасний дім І» прийняти на баланс житлові будинки комплексу по АДРЕСА_4 згідно додатку (а. с. 96), в тому числі, будинок по АДРЕСА_1 (а. с. 97 т. 2).

Крім того, встановлено, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10 листопада 2010 року № 933 встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури (а. с. 23 - 30 т. 1), в тому числі, затверджено тарифи для ТОВ «Сучасний Дім І», яке надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_4 .

В подальшому 23 березня 2019 року складено акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, згідно якого, комісія у складі головного інженера, інженера, енергетика, головного бухгалтера, директора ТОВ «Сучасний Дім І» провела обстеження активів житлового комплексу (його частини) за адресою АДРЕСА_1 , що передається з балансу ТОВ «Сучасний Дім І» (код ЄДРПОУ 32772220) на баланс ТОВ «Сучасний Дім І» (код ЄДРПОУ 42386489). Акт підписано представниками та завірено печатками обох юридичних осіб (а. с. 13 - 16 т. 1).

Апеляційний суд також враховує, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2021 року в справі № 756/4439/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, задоволено позов ТОВ «Сучасний дім І» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний дім І» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2016 року по 31 липня 2018 року у сумі 26 087,08 грн., втрати від інфляції у сумі 4 421,31 грн., 3 % річних від простроченої суми у сумі 1 070,90 грн. (а. с. 98 - 104 т. 2).

Даним рішенням встановлено, що ТОВ «Сучасний дім І» надавались ОСОБА_1 послуги з утримання будинку і прибудинкової території, послуги з централізованого опалення, яка отримувала вказані послуги і користувалася ними, тому в неї виник обов`язок оплатити ці послуги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що ТОВ «Сучасний Дім І» не надало до суду належних і допустимих доказів, що воно є управителем багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , а саме договору на управління цим будинком, що у відповідності до чинного законодавства є єдиною підставою отримати повноваження управителя, і що за таких обставин, ТОВ «Сучасний Дім І» не є законним управителем даного багатоквартирного будинку, а відповідно права і законні інтереси цього товариства відповідачем не порушені.

Апеляційним судом відхиляються необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що збори співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не приймали рішення про передачу функції з управління будинком ТОВ «Сучасний Дім І» та з цим товариством не укладався відповідний договір, з огляду на відсутність доказів реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що комунальні послуги, які ОСОБА_1 отримувала та отримує від інших законних постачальників, з якими у неї укладені відповідні договори, зокрема, постачання електроенергії, водопостачання та водовідведення, нею оплачуються в строк та в повному обсязі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи знаходиться надана ОСОБА_1 виписка з особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_3 , з відображенням наданих послуг та заборгованості за 2019 - 2023 роки; вид наданих послуг, назву виконавця послуг та його реквізити у виписці не відображено (а. с. 105 - 107 т. 2), що позбавляє апеляційний суд можливості встановити, за які житлово-комунальні послуги здійснено нарахування, а також виписку з особового рахунку за надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за 2022 - 2023 роки (а. с. 108 - 109 т. 2).

Разом із тим, виконання відповідачем передбаченого законом обов`язку з оплати відповідачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення жодним чином не впливає на належне виконання нею обов`язку з оплати інших житлово-комунальних послуг, а саме послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються позивачем.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, вірно визначився з тим, що в даній справі зобов`язання відповідача оплатити послуги з утримання будинку та прибудинкової території виникає внаслідок фактичного отримання власником квартири наданих житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги встановлені відповідно до закону, які затверджено органом місцевого самоврядування.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем не надано доказів сплати грошей за фактично отримані житлово-комунальні послуги з утримання будинку у зазначений період на погашення заборгованості, тому суд вважає належним виконаний позивачем розрахунок заборгованості за надані комунальні послуги за вказаний період. Об`єктивних доказів ненадання та (або) надання житлово-комунальних послуг неналежної якості до суду не надано і судом не встановлено.

Судом першої інстанції надано належної правової оцінки доказам, наявним у справі, а саме, що факт надання послуг по утриманню будинку за адресою: АДРЕСА_1 та прибудинкової території саме ТОВ «Сучасний дім І» підтверджується наявними у матеріалах справи договорами про надання відповідних послуг та додатковими угодами до них, актами приймання-передачі, актами здачі-приймання робіт, укладеними між ТОВ «Сучасний дім І», як замовником таких послуг, та виконавцями послуг, калькуляціями та рахунками-розшифровками.

Апеляційний суд звертає уваги, що відповідачем не надано доказів звернення її до ТОВ «Сучасний дім І» з приводу невиконання або неналежного виконання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, не спростовано розрахунків заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, а також не надано належних та допустимих доказів про погашення заборгованості та її відсутності.

Таким чином, встановивши в результаті повного, всебічного та об`єктивного з`ясування доказів, наявних в матеріалах справи, що позивач надавав послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_3 , а відповідач в свою чергу належним чином не виконувала обов`язок зі сплати вказаних послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 травня 2019 року по 30 листопада 2021 року у розмірі 29 651,09 грн., заборгованість в зазначеному розмірі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд першої інстанції перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем, та дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 976,02 грн. та трьох процентів річних у розмірі 1 100,09 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відтак, доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції постановлено оскаржуване рішення всупереч нормам ЦПК України та судової практики Верховного Суду, з невірним застосуванням Закону України «Про житлово-комунальні послуги», без врахування Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» в частині того, хто може бути управителем багатоквартирного будинку та, відповідно, і мати право надавати житлово-комунальні послуги, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді : Кашперська Т.Ц.

Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.