Постанова

від 31.05.2024 по справі 335/5633/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/5633/24 3/335/1780/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУ ДПС у Запорізькій області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «Енерготех», місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.05.2024 за № 677/12/08-01-04-07, зазначено, що за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток ТОВ «Енерготех» (код ЄДРПОУ 25480588), встановлено правопорушення, а саме: несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). ТОВ «Енерготех» було перераховано 13.03.2024 суму податку на прибуток у розмірі 54000,00 грн., згідно платіжного доручення №1494 від 13.03.2024. Затримка сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток 590 днів, що призвело до порушення п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України. За що передбачена відповідальність за ч.1 ст.163-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялася належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Так, у цьому випадку, на думку головного державного інспектора, винуватість особи підтверджується актом перевірки від 26.04.2024 за №5870/08-01-04-07/25480588, відповідно до якого встановлено несвоєчасне подання платіжних доручень.

При цьому, матеріали справи не містять інших доказів, які б беззаперечно свідчили про факт порушення несвоєчасного подання платіжних доручень, про які зазначено у протоколі, як і не містить підтверджуючих доказів того, що ОСОБА_1 є головним бухгалтером ТОВ «Енерготех», яка повинна нести відповідальність за відповідне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Аналізуючи у сукупності досліджені судом матеріали, суд приходить до висновку, що акт перевірки не є безумовною підставою для складання адміністративного протоколу, а дає лише підстави для додаткової перевірки. Акт не є нормативним документом, а лише висновком за результатами проведеної перевірки уповноважених на те осіб, а відтак, акт не є достатньою підставою для складання адміністративного протоколу, за відсутністю інших достатніх даних.

Разом з тим, акт перевірки не замінює та не доповнює протокол про адміністративне правопорушення, оскільки саме в протоколі мають бути відображені всі обставини правопорушення.

Крім того, суд вважає, що акт перевірки не може бути єдиним доказом, на підставі якого приймається обґрунтований висновок про винність особи, оскільки містить суб`єктивну оцінку викладену в акті службовою особою, якою проведена перевірка.

Як наслідок, на переконання суду, дані відображенні головним державним інспектором про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП є сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1ст. 163-2 КУпАП, так як його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.

Згідно п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.А. Крамаренко