Рішення

від 07.05.2024 по справі 366/862/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/862/24 Провадження № 2/366/390/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 травня 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судових засідань Морозової Я.Р., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мінгалєєвої Надії Мансурівни до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку), -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі Позивач) в особі свого представника адвоката Мінгалєєвої Надії Мансурівни (далі Представник позивача) звернувся до суду з позовом до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (даліВідповідач) про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку).

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 заповіту не укладав.

ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності мала земельну ділянку, площею 2,5828 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Варівської сільської ради Іванківського району Київської області.

Після смерті ОСОБА_2 , її спадкове майно успадкував її син, ОСОБА_1 , шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Іванківської районної державної нотаріальної контори (спадкова справа № 80/2011). Інших осіб, які б мали намір успадкувати майно ОСОБА_2 , немає.

05 листопада 2020 року позивач звернувся до Іванківської районної державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку позивачу відмовлено, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку (розпорядження Іванківської РДА та державний акт видано після смерті спадкодавиці).

У зв`язку з тим, що Іванківська районна державна нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину, позивач звертається з даним позовом до суду та просить визнати за ним, в порядку спадкування за законом після смерті його матері, ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,5828 га, з кадастровим номером 3222080600:02:004:0038, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Варівської сільської ради Іванківського району Київської області, та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯГ № 227274).

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року в справі було відкрито провадження та призначено до підготовчого судового засідання /а.с. 35/.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокатМінгалєєва Н.М. звернулася до суду із заявою про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач, Іванківська селищна рада звернулися до суду із листом, в якому просять розглядати справу без участі представника селищної ради, заперечень не мають.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється, в зв`язку з неявкою в судове засідання сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України «за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем».

Відповідач позов визнав.

Позивач надав суду належні докази: копію свідоцтва про смерть спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 18/; копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до якого ОСОБА_2 на підставі Рішення органу виконавчої влади Розпорядження Іванківської РДА № 209 від 27.04.2006 року видано Державний акт серії ЯГ № 227274 від 22.06.2006 року /а.с. 14-15/; копію свідоцтва про своє народження, відповідно до якого спадкодавиця являється матір`ю позивачем /а.с. 17/; копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 227274, з якого слідує, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 2,5828 га, призначеної ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Варівської сільської ради Іванківського району Київської області /а.с. 22-23/.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З матеріалів справи вбачається, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Іванківської районної державної нотаріальної контори (спадкова справа № 80/2011).

Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7«Про судовомупрактику всправах проспадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Іванківської районної державної нотаріальної контори від 05 листопада 2020 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, розміром 2,5828 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Варівської сільської ради Іванківського району Київської області в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку (розпорядження Іванківської РДА та державний акт видано після смерті спадкодавиці).

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У зв`язку з тим, що на земельну ділянку Спадкодавця відсутній оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку - нотаріус не зміг видати свідоцтво про право на спадщину на це майно.

Враховуючи те, що Спадкодавець набув майнове право на земельну ділянку, то, відповідно, і спадкоємець - позивач у справі - набув лише майнове право в порядку спадкування на дану земельну ділянку.

Ст. 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності.

Відповідно доПостанови ПленумуВерховного судуУкраїни №7від 30травня 2008року «Просудову практикув справахпро спадкування»,зокрема пункту11«При вирішенніспору про спадкування правана земельнучастку (пай)основним документом,що посвідчуєтаке право,є сертифікатпро правона земельнучастку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю».

Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Сертифікату на право на земельну частку (пай); реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, встановлюється належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

З матеріалів справи слідує, що позивач, ОСОБА_1 здійснив всі дії, які необхідні для набуття права власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку, яка залишились після смерті ОСОБА_2 , тому його позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду, який він просить залишити за ним.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 392, 1216-1223, 1268-1270, 1296-1298 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мінгалєєвої Надії Мансурівни до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право приватної власності на спадкове майно його матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- на земельну ділянку площею 2,5828 га, з кадастровим номером 3222080600:02:004:0038, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Варіської сільської ради Іванківського району Київської області, та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 227274 від 22.06.2006 року, виданого на підставі Розпорядження Іванківської РДА № 209 від 27.04.2006 року.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України,до початкуфункціонування Єдиноїсудової інформаційно-телекомунікаційноїсистеми апеляційнаскарга подаєтьсяучасниками справидо Апеляційногосуду Київськоїобласті черезІванківський районнийсуд,а матеріалисправи витребовуютьсята надсилаютьсясудами заправилами,що діялидо набраннячинності цієюредакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 07 травня 2024 року

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Адвокат Мінгалєєва Надія Мансурівна, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358000, місце знаходження: 07201, Київська область Вишгородський район смт. Іванків по вул. І. Проскури,47.

Суддя : Юрій ТКАЧЕНКО