Рішення

від 10.02.2011 по справі 2-830/11

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-830/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2011 року місто Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Лірчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства Незалежна Страхова Компаніядо ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідача у порядку зворотної вимоги (регресу) в рахунок компенсації здійснених страхових виплат кошти у розмірі 6434,79 грн., та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 64,35 грн., та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що у зв`язку з виплатою страхового відшкодування за пошкоджений застрахований транспортний засіб, відповідно до ст.27 Закону України Про страхування отримали право регресу до особи, яка є відповідальною за завдання збитку.

У судове засідання представник позивача надіслав письмове клопотання, згідно якого заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов, розглянувши справу за відсутності позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи його було належним чином та своєчасно повідомлено, про причину неявки суд не повідомив, жодних клопотань суду не надсилав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Враховуючи, що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, оцінивши належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо та у їх сукупності з урахуванням закону, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

02.04.2007 року між позивачем та страхувальником ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу ТМЗ №624232.

Відповідно до Договору страхування, об`єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов`язанні з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, марки AVEO, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

06.09.2007 року в м.Одесі по вул.Проценко сталася дорожньо-транспортна пригода за участі відповідача та ОСОБА_2 , автомобілям ОСОБА_3 та відповідача було завдано механічних ушкоджень.

01 лютого 2008 року постановою Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Страховим випадком за договором страхування вважаються події, які виникають внаслідок настання страхових ризиків.

Внаслідок аварійного пошкодження застрахованого транспортного засобу його власнику страхувальнику було завдано матеріальну шкоду у розмірі 6064,79 грн., що підтверджується калькуляцією та звітом автотоварознавчого дослідження № 0922 від 21.09.2007 року.

За результатами розгляду страхового випадку було складено страховий акт та видано розпорядження про виплату страхувальнику страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №6545, позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 6064,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1588 від

11.03.2008 року.

Крім того, позивачем сплачено 370 грн. згідно платіжного доручення №6882 від 12.10.2007 року за звіт про вартість матеріального збитку застрахованого автомобіля. Отже загальна сума становить

6434,79 грн.

Приписами ст.1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.

Згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України існує два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування майнової шкоди в натурі або у вигляді збитків. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Наявність цих елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності і відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1187 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Приписами ст.1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст.27 Закону України „Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Також, положеннями ст.993 Цивільного Кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, виплачена позивачем сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у порядку регресу. Також на користь позивача, відповідно до вимог ст.ст.81, 88 ЦПК України, підлягають стягненню сплачені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 64,35 грн., та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 81, 88, 158, 169, 197, 209, 212 215, 218, 222, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов відкритого акціонерного товариства Незалежна Страхова Компаніядо ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства Незалежна Страхова Компанія, що знаходиться за адресою: 01021, м.Одеса, Кловський узвіз, 9/2, р/рах. НОМЕР_2 в ПАТ КБ Правекс-Банк, МФО 321983, код ЄДРПОУ 20036721, суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 6434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 79 копійок, та понесені позивачем судові витрати у розмірі 184 гривні 35 копійок.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення, як заочне, може бути переглянуте за заявою відповідача, що подається до Суворовського районного суду м.Одеси протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: