Рішення

від 14.02.2011 по справі 2-423/11

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-423/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2011 року м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

при секретарі Чорній А.О.,

за участю:

позивачів- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника- ОСОБА_3 ,

відповідачів- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до четвертої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, поділ майна, припинення права користування жилим приміщенням та визнання права власності на гараж, та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та четвертої Одеської державної нотаріальної контори про поділ майна, припинення права користування приміщенням, визнання майна спадковим та зобов`язання не перешкоджати в користуванні приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до четвертої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, поділ майна, припинення права користування жилим приміщенням та визнання права власності на гараж.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що вони є власниками в рівних частинах 19/25 частин житлового будинку, загальною площею 67,3 кв.м, в тому числі житлових приміщень 41 кв.м, підсобних 26,3 кв.м, надвірних будівель, розташованих на земельній ділянці площею 600 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м.Одеси від 29 серпня 2001 року. Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вони являються власниками 6/25 частин житлового будинку, де 2/3 та 1/3 частини за кожним відповідно, з відповідною частиною надвірних і господарських споруд, в тому числі:41 кв.м, гаража. Право власності на спадкове майно у відповідачів виникло після смерті ОСОБА_8 , який в свою чергу на підставі договору дарування отримав від ОСОБА_9 в дар 6/25 частин житлового будинку, а оскільки кімната 1-3 площею 13,06 кв.м із житлового будинку під літ. «А`перейшла лише в користування ОСОБА_8 по домовленості з ОСОБА_9 і гараж не відчужувався, то вони і є власниками зазначеного спадкового майна, в зв`язку з чим просили їх виключити із свідоцтв, припинити право користування ОСОБА_8 кімнатою та визнати за ними право власності на гараж. Відповідно до розрахунків КП «ОМБТІ та РОН`було розраховано їх долі де з 19/25 частин будинку житловою площею складає 31,56 кв.м без врахування підсобних приміщень, тому вважають, що доля ОСОБА_8 склала 9,4 кв.м. В лютому 2009 року після смерті ОСОБА_8 вони зайняли кімнату 1-3 і стали в ній проживати так як вона є їх власністю, а відповідач ОСОБА_5 з залученням сторонніх осіб, вчиняючи протиправні дії, хотів заволодіти нею. Після уточнення вимог просили виключити з спадкового майна, зазначеного в свідоцтвах про право на спадщину зазначення «з відповідною частиною господарчих будівель`та виділити їм в натурі приміщення в житловому будинку під літ. «А»: 1-1-кухня, площею 6,5 кв.м, 1-3 жила кімната, площею 13,1 кв.м, 1-4 жила кімната, площею 18,5 кв.м, 1-5 коридор, площею 3,2 кв.м, 1-6 веранда, площею 7 кв.м, всього загальною площею 48,3 кв.м. Відповідачам просили виділити -1-2 житлова кімната, площею 9,4 кв.м, 1-8 веранда, площею 6,4 кв.м, 1-7 санвузол, площею 3,2 кв.м, а всього загальною площею 19 кв.м.

В свою чергу відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та четвертої Одеської державної нотаріальної контори про зобов`язання четверту Одеську державну нотаріальну контору внести зміни до свідоцтва про право на спадщину, поділ майна, припинення права користування житловою кімнатою 1-3, визнання майна спадковим та зобов`язання не перешкоджати в користуванні житловою кімнатою 1-3.

22 листопада 2010 року ухвалою суду вимоги ОСОБА_5 про зобов`язання четверту Одеську державну нотаріальну контору внести зміни до свідоцтва про право на спадщину були залишені без розгляду.

Свої вимоги ОСОБА_5 обгрунтовував тим, що він є власником 2/3 частин домоволодіння які є частиною від 6/25 частин домоволодіння отриманого ОСОБА_8 по договору дарування від ОСОБА_9 , і розташованого на земельній ділянці площею 600 кв.м. Після доповнення вимог просив визнати, що згідно договору дарування спадкове майно після ОСОБА_8 є 6/25 частин житлового будинку під літ. «А», та складається з житлових кімнат 1-2,1-3, загальною житловою площею 22,43 кв.м, 1-7 санвузол, ? частини 1-6 веранди, а він є спадкоємцем 2/3 частин від вказаного спадкового майна. Також просив поділити в натурі житловий будинок, де йому та ОСОБА_7 виділити в житловому будинку під літ. «А»1-2,1-3 житлові кімнати , загальною житловою площею 22,43 кв.м, 1-7 санвузол, ? частини 1-6 веранди, що складає 6/25 частин, власникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 1-4 житлова кімната загальною житловою площею 18,53 кв.м, 1-1 кухня,1-5 коридор,1/2 частини 1-6 веранди, приміщення підвалу підсобне 2-1,2-2,2-3,2-4, що складає 19,25 частин, припинити право ОСОБА_1 і ОСОБА_2 користування житловою кімнатою 1-3 та зобов`язати їх не перешкоджати йому в користуванні.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник заявлені вимоги підтримали та заперечуючи проти зустрічних вимог вказали на те, що спірну будівлю вони подарували ОСОБА_9 , який в свою чергу подарив ОСОБА_8 6/25 частин житлового будинку, а житлова кімната 1-3 була надана в користування, оскільки на той час із житлової площі яку ОСОБА_8 отримував в дар не було достатньо для реєстрації. Тоді ж під час укладення договору дарування нотаріус роз`яснила їм, що потім в любий момент кімнату вони зможуть забрати. Пожалівши ОСОБА_8 вони погодилися та надали йому можливість проживати в ній, і лише після його смерті зайняли її, а відповідач ОСОБА_10 безпідставно намагається її відібрати. Крім того, під час оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 . нотаріусом було допущено порушення, в результаті чого в свідоцтвах виданих на імя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зазначено 6/25 частин житлового будинку (домоволодіння) з відповідною частиною надвірних і господарчих споруд куди увійшов і гараж літ. «Б», тому просили визнати частково недійсним свідоцтва, виключивши з спадкового майна зазначені споруди, оскільки вважають, що 6/25 частин лише житлового будинку, що складається з 1-2 житлова кімната, 1-7 санвузол, ? частини 1-6 веранди тому ці приміщення і просили виділити відповідачам, а всі інші приміщення і будівлі їм.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та пояснили, що у власності ОСОБА_8 , на підставі договору дарування, було 6/25 частин будинку, куди також увійшла і житлова кімната 1-3, своє волевиявлення ОСОБА_9 відобразив також під час оформлення вказаного договору, що знайшло своє відображення в довідці-характеристиці, тому вважає, що йому безпідставно чинять перешкоди в користуванні кімнатою.

Відповідачка ОСОБА_7 в судовому засіданні погодилася з заявленими вимогами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та підтвердила зазначені ними обставини.

Представники Четвертої одеської державної нотаріальної контори та Одеської міської ради в засідання не з`явилися направили до суду заяви про розгляд справи в їх відсутності.

Заслухавши сторони та їх представників, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В ході судового розгляду судом було встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як видно з договору дарування укладеного 29 березня 1985 року, посвідченого державним нотаріусом Бадерною Л.Б. і зареєстрованого в реєстрі за №4-399, ОСОБА_9 передав, а ОСОБА_8 прийняв у дар 6/25 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці мірою 600 кв.метрів. На зазначеній земельній ділянці розташований один кам`яний житловий будинок зазначений в плані літерою «А», житловою площею 40,96 кв.м та господарчі та побутові будівлі:гараж, зазначений в плані літерою «Б», огородження №1-3, мощення 1-III. Далі зазначено що в користування обдарованого надається з житлової будівлі під літ. «А»: 1-2,1-3 житлові кімнати , загальною житловою площею 22,43 кв.м, 1-7 санвузол, ? частини 1-6 веранди (а.с.160-161).

Згідно довідки характеристики від 12 березня 1985 року №264 підготовленої для надання в нотаріальну контору також зазначено, що по заяві власника відчуждаються із літ. «А»1-3 жила, 1-2 жила, 1-7 санвузол, ? частина 1-6 веранди, житловою площею 22,43 кв.м і вартістю 2506 рублів, які згідно виробничому розрахунку складають 6/25 ідеальну долю (а.с.135-136). Крім того, відповідно до заказу №827, складеного Черкавським, останній просив видати йому довідку-характеристику для дарування половини належного йому будинку (а.с.157).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, спадкоємцями його майна в рівних частинах за заповітом стали ОСОБА_11 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.22).

Згідно з рішенням Ленінського районного суду м.Одеси від 29 серпня 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками 19/25 частин домобудівлі з підсобними приміщеннями АДРЕСА_1 в рівних частинах (а.с.23).

15 вересня 2009 року державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Бойченко О.Є. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18). Як видно із його змісту спадкоємцем 2/3 частин його майна став ОСОБА_5 . Спадкове майно складається з 6/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних та господарчих споруджень, що знаходиться в АДРЕСА_1 під №п`ятдесят чотири, що належить спадкодавцю на праві приватної спільної часткової власності на підставі дублікату договору дарування, посвідченого Першою одеською державною нотаріальною конторою 29 березня 1985 року за №4-399, дублікат якого видано Першою одеською державною нотаріальною конторою 15 серпня 2005 року за реєстром №5-1465, зареєстрованого в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 27 квітня 2006 року за реєстраційним номером №14547890, за номером запису:6723, в книзі:55-120. Зазначене домоволодіння складається в цілому з однієї черепашникової житлової будівлі -41 кв.м житлової площі, зазначеному в схематичному плані літерой «А», з надвірними господарчими спорудженнями, зазначеними літерами: «Б»-гараж, №1-4 огорожа, 1-111- мостіння, розташованих на земельній ділянці розміром -600 кв.м /за фактичним користуванням/.

21 вересня 2009 року таке ж свідоцтво про право на спадщину за законом лише на 1/3 частини спадкового майна ОСОБА_8 було видано ОСОБА_7 (а.с.19).

Аналізуючи зазначені вище документи та всю технічну документацію, надану також і КП «ОМБТІ та РОН`на спірне домоволодіння, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом виданих як ОСОБА_5 так і ОСОБА_7 оскільки вони видані відповідно наявних правовстановлюючих документів і наявної технічної документації.

Приймаючи до уваги умови договору дарування та технічну документацію, суд приходить до висновку, що в користування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перейшли приміщення, які і склали 6/25 частин - 1-2,1-3 житлові кімнати, загальною житловою площею 22,43 кв.м, 1-7 санвузол, ? частини 1-6 веранди без підсобних та господарчих споруд, що в засіданні підтвердив і сам ОСОБА_5 , і враховуючи, що рішенням Ленінського районного суду м.Одеси не зазначався вміст 19/25 частин належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому позивачам залишаються інші приміщення і будівлі.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, вимоги позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як про виділ їм в натурі частки, так і про припинення права користування жилою кімнатою 1-3 не підлягають задоволенню, а оскільки гараж під літ. «Б`уже увійшов в спадкове майно і визнавати окремо на нього право власності немає правових підстав, тому вимога про визнання права власності на нього теж не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Однак вимоги ОСОБА_5 про виділ в натурі частини не може бути задоволено з наступних підстав.

Вимогами ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1 ст.58,59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що стороною не представлено доказів про можливість виділити в натурі належне ОСОБА_5 та ОСОБА_7 майно, клопотань про призначення експертизи не було заявлено, та навпаки представник наполягав на відсутності необхідності в її призначенні, тоді як з`ясування цього питання потребує спеціальних знань.

Згідно з ч.3 ст.319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що жилу кімнату 1-3 в житловому будинку під літ. «А`займають позивачі, оскільки вони її безпідставно займають, тому необхідно їх зобов`язати не чинити перешкод в користуванні кімнатою оскільки своїми діями вони порушують право ОСОБА_5 в здійсненні права власності, яке гарантовано йому як нормами ст.41 Конституції України так і частинами першою та другою ст.321 ЦК України оскільки право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Що стосується зустрічної вимоги про припинення права користування позивачами вказаною кімнатою, то вона не підлягає задоволенню, оскільки як видно із наданих доказів таке право у них не виникало.

Керуючись ст.ст.10,11,58,59,60,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_5 в користуванні житловою кімнатою 1-3 площею 13,06 кв.м в будинку під літ. «А», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В частині інших вимог ОСОБА_5 відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до четвертої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, поділ майна, припинення права користування жилим приміщенням та визнання права власності на гараж.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з моменту його оголошення.

Суддя: