Постанова

від 28.05.2024 по справі 380/6186/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року

м. Київ

справа № 380/6186/21

провадження № К/990/19418/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Берназюка Я.О.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 (головуючий суддя Судова-Хомюк Н.М., судді Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.)

у справі №380/6186/21

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові

до ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2021 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (за текстом також Інспекція) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила:

- зобов`язати відповідача привести об`єкт будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м шляхом надбудови на АДРЕСА_1 " до попереднього стану (згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04.11.2015 та відповідно до договору купівлі-продажу від 03.06.2011 №524, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У.В. та договором про внесення змін до договору купівлі-продажу будівель та споруд від 15.06.2011 №626, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У.В.) загальною площею 1522 кв.м.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задоволено, внаслідок чого рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі №380/6186/21 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено.

4. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати і залишити у силі рішення суду першої інстанції.

5. Від відповідача також надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, а від позивача відповідь на такі пояснення.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу будівель та споруд від 03.06.2011, посвідченого приватним нотаріусом Пшеничною У.В. та зареєстрованого в реєстрі за №524, а також договору від 15.06.2011 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу будівель та споруд від 03.06.2011, гр. ОСОБА_4 передала у власність, а гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 прийняли у власність у рівних частинах кожен, будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1522,00 кв.м.

7. Право власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 загальною площею 1522,0 кв.м. зареєстровано 17.06.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах.

8. Відповідно до наявного в матеріалах реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 772523646101 технічного паспорта на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , складеного Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 20.02.2015, загальна площа нежитлових приміщень за цією адресою становила 2715,0 кв.м.

9. Суд також встановив, що в матеріалах реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 772523646101 наявна декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція та об`єднання нежитлових будівель та споруд під офісно-складське приміщення по АДРЕСА_1 », яка подана замовниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради (від 11.03.2016 вх.№325) та зареєстрована Інспекцією ДАБК у Львівській області 21.03.2016 за №ЛВ14124435.

10. В декларації наведено інформацію про замовників будівництва, генерального підрядника та генерального проектувальника, відповідальних осіб за виконанням будівельних робіт та здійснення технічного нагляду, а також вказано дозвільні документи на проведення будівельних робіт з реконструкції та об`єднання нежитлових будівель та споруд під офісно-складське приміщення по АДРЕСА_1 . Загальна площа реконструйованої будівлі становить 2715,0 кв.м.

11. Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором 20.04.2016 проведено державну реєстрацію змін щодо відомостей про нерухоме майно, в частині збільшення загальної площі нежитлових будівель по АДРЕСА_1 до 2715,0 кв.м.

12. Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018 у цивільній справі №457/171/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів, затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі.

Відповідно до вказаної ухвали сторони ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 домовилися врегулювати спір у справі №457/171/18 шляхом підписання та виконання мирової угоди. Відповідачі по справі: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 визнали свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , що виникли з Договору позики грошових коштів від 14.02.2014.

Цією ухвалою судом визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 2715 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 772523646101.

13. Постановою Львівського апеляційного суду від 02.09.2019 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області. Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018 скасовано, а справу направлено в суд першої інстанції для продовження розгляду.

14. Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 12.05.2020 у цивільній справі №457/171/18 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів залишено без розгляду.

15. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на підставі службової записки начальника відділу інспекційної роботи та направлення від 23.10.2019 №601-п проведено позапланову перевірку здійснення будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 .

16. За результатами перевірки складено акт від 05.11.2019 № 601, яким встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт проводиться реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 , чим порушено пункт 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466. Згідно із єдиним державним реєстром документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомості про реєстрацію дозвільних документів на право проведення підготовчих/будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

17. На підставі акту перевірки від 05.11.2019 № 601 складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2019.

18. 05.11.2019 також видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт проводиться реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 та поставлено вимогу з моменту отримання цього припису зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті - реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

19. Крім цього 05.11.2019 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким поставлено вимогу протягом двох місяців з дати отримання цього припису усунути виявлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

20. Відповідно до супровідного листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 07.11.2019 № 0006-Вих-3898 акт перевірки, протокол та приписи були надіслані відповідачу.

21. За результатами розгляду вищезгаданих акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення 05.11.2019 позивачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2019 № 0006-вих-3994/136 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

22. З метою перевірки виконання вимог вищезазначених приписів, на підставі наказу від 23.01.2020 за № 41-п про проведення позапланової перевірки та направлення від 23.01.2020 за №41-пп, проведено позапланову перевірку здійснення будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 .

23. За результатами вказаної перевірки складено акт від 05.02.2020 за № 41, яким встановлено, що на час проведення перевірки роботи з реконструкції нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 продовжуються, а саме: проведено влаштування даху; проведено заповнення віконних отворів, що не відповідає об`єму будівельних робіт, які були виконанні на момент видачі припису. З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.11.2019.

24. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено протокол про адміністративне правопорушення від 23.01.2020 щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 188-42 КУпАП;

25. Крім цього, Інспекцією винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2020, яким встановлено, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.11.2019 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.11.2019 та поставлено вимогу протягом двох місяців з дати отримання припису усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення до попереднього стану нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 .

26. За результатами розгляду вищезгаданих акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення прийнято постанови у справах про адміністративне правопорушення від 17.02.2020 № 14-а та від 18.02.2020 № 18-а про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнень у вигляді штрафу.

27. Не погодившись із приписами Інспекції від 05.11.2019 та постановами про адміністративне правопорушення від 14.11.2019 №0006-вих-3994/136, від 17.02.2020 № 14-а та від 18.02.2020 № 18-а, ОСОБА_1 було подано до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними дій та скасування приписів і постанов.

28. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №1.380.2019.006242 позов ОСОБА_1 до Інспекції про визнання протиправними дій, скасування приписів задоволено частково. Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо проведення перевірки на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м., шляхом надбудови на АДРЕСА_1 » у відсутності позивача. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції ДАБК у м. Львові від 05.11.2019, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції ДАБК у м. Львові від 05.11.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

29. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №1.380.2019.006242 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції про визнання протиправними дій та скасування приписів відмовлено.

30. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14.12.2020 у справі № 380/2066/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними та скасування постанов відмовлено. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14.12.2020 позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалось.

31. Згодом, з метою перевірки виконання вимог вищезгаданого припису від 05.02.2020 позивачем здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт на об`єкт «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв. м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 ».

32. За результатами перевірки складено акт від 12.01.2021 № 16, яким встановлено, що здійснити перевірку на об`єкті будівництва у відповідності до вимог пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 553 (далі - Порядок №553), не було можливим, оскільки суб`єкт будівництва або його уповноважені представники на час проведення перевірки були відсутні.

33. Відповідно до акту від 12.01.2021 посадовими особами позивача шляхом візуального огляду встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2020 не виконано, нежитлові приміщення загальною площею 2715 кв. м. на АДРЕСА_1 до попереднього стану не приведено.

34. Відтак, оскільки припис Інспекції від 05.02.2020 про приведення об`єкта будівництва до попереднього стану відповідачем також не виконано, позивач звернувся до суду.

35. Також судами встановлено, що Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 11.08.2021 складено технічний паспорт на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного технічного паспорта (реєстраційний номер №ТІ01:1450-4962-9596-2443) загальна площа приміщень та будівель становить 3043,2 кв.м.

36. 11.08.2021 Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано Довідку №1005 про те, що під час проведення переобмірів будівлі в цілому по АДРЕСА_1 загальна площа змінилася з 2715 кв.м. на 3043,2 кв.м.

37. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.08.2021 №27186636, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна загальною площею 3043,2 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації - ухвала Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018 у цивільній справі №457/171/18 та довідка Обласного Комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 11.08.2021 №1005.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

38. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, керувався тим, що позивачем не доведено факту проведення робіт з самовільної реконструкції нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_1 саме ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави зобов`язувати відповідача привести їх до попереднього стану.

39. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, задовольняючи позов, керувався тим, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 замовником будівництва ОСОБА_1 проведено будівельні роботи без отримання дозвільних документів на здійснення таких та у визначений строк не виконано припис Інспекції про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудування, який полягає у приведенні до попереднього стану (демонтажу) об`єкта самочинного будівництва.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ДОПОВНЕНЬ ДО КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ І ЗАПЕРЕЧЕНЬ

40. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а (після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення), від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 (державна реєстрація права власності не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно), від 19.08.2021 у справі №464/7343/17 (щодо оцінки фотографій будівництва), від 21.09.2021 у справі №826/18883/14 (встановлення чітких параметрів проведеної відповідачем добудови має важливе значення, оскільки свідчитиме, який саме об`єкт був виявлений позивачем під час проведеної перевірки як самочинно збудований) та від 27.03.2023 у справі №1.380.2019.000673 (можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень).

41. Скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги того, що зміна площі об`єкта нерухомого майна відбулася у період перебування такого об`єкта у власності третіх осіб, судом не досліджувався розмір об`єкта станом на дату укладення мирової угоди, затвердженої ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018 у цивільній справі №457/171/18. ОСОБА_1 не здійснював добудови та не вчиняв жодних дій зі збільшення площі спірного об`єкту нерухомості. Окрім цього, в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 зазначено, що Інспекцією не заперечувався факт набуття у власність ОСОБА_1 у 2018 році даного нерухомого майна площею 2715 кв.м.

42. На думку скаржника, ці матеріали фотофіксації не підтверджують проведення незаконної надбудови, що вимагає дозвільних документів та не підтверджують факт проведення надбудови об`єкту як самочинного будівництва без відповідних дозволів на проведення таких робіт, оскільки на спірному об`єкті проводилася заміна покрівлі та встановлення вікон.

43. Відповідач звертає увагу Суду на те, що Львівським апеляційним судом було скасовано перехід права власності до ОСОБА_1 на об`єкт будівництва загальною площею 2715 кв.м., а отже відповідач ОСОБА_1 ніколи не був власником цього нерухомого майна, оскільки ще 02.09.2019 скасована в судовому порядку підстава набуття за ним права власності. Будь-які дії ОСОБА_1 щодо втручання у об`єкт, що на цей момент належить на праві власності іншим особам, будуть неправомірними та можуть призвести до претензій зі сторони теперішніх власників щодо відшкодування завданих їм, у зв`язку з демонтажем, збитків.

44. У додаткових поясненнях до касаційної скарги відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою позицію ОСОБА_1 щодо відсутності будь-яких технічних документів як в матеріалах справи, так і в матеріалах реєстраційної справи на спірний об`єкт площею 1522 кв.м., і це повністю підтвердилося висновком будівельно-технічної експертизи від 28.08.2023 №10-23, що призвело до неможливості по суті виконання рішення суду.

45. Позивач у запереченнях на додаткові пояснення до касаційної скарги вважає, що Верховний Суд має відмовити відповідачу в долучені висновку експерта від 28.08.2023 №10-23 до матеріалів справи та не брати його до уваги при вирішенні цієї справи.

46. Також у письмових поясненнях представник ОСОБА_1 наголошувала на тому, що жодних технічних обмірів, встановлення конфігурації спірної будівлі чи встановлення іншим чином технічно-економічних показників така постанова не містить, а навпаки позивач по суті стверджує про площу об`єкта 2715 кв.м, а також вказує що відповідач заповнював віконні отвори та замінював покрівлю даху, що не є доказом здійснення відповідачем конкретних будівельних робіт із реконструкції площі будівлі 1522 кв. м до 2715 кв. м. по АДРЕСА_1 .

47. При зміні позовних вимог в суді І інстанції та під час винесення постанови №14-а у справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2020 позивач взагалі не оспорює декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 21.03.2016, за наслідком якої власне було проведення реконструкції з 1522 кв. м до 2715 кв.м по АДРЕСА_1 .

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

48. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

49. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

50. Відповідно до статті 9 цього Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

51. Закон від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

52. Згідно із частиною 1 статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

53. Згідно із частиною 2 статті 38 Закону № 3038-VI за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

54. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

55. Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

56. Зазначена норма кореспондується із приписами статті 38 Закону № 3038-VI.

57. Отже, у випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною сьомою статті 376 ЦК України та частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI.

58. Водночас положення статті 38 Закону № 3038-VI встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

59. У постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

60. У постанові від 21.10.2020 у справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

61. Відповідно до частин першої - четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

62. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 23.10.2019 по 05.11.2019 Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено:

- акт від 05.11.2019 № 601;

- протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2019;

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.11.2019;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.11.2019.

63. З метою перевірки виконання приписів від 05.11.2019, Інспекцією було проведено позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю, за наслідком якого складено такі документи:

- акт від 05.02.2020 за № 41;

- протокол про адміністративне правопорушення від 05.02.2020;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2020, яким встановлено, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.11.2019 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.11.2019 та поставлено вимогу напротязі двох місяців з дати отримання припису усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення до попереднього стану нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 .

64. Правомірність вказаних приписів була предметом спору у справі №1.380.2019.006242.

65. З метою перевірки виконання вимог припису від 05.02.2020, Інспекцією здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт на об`єкт «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 », за результатами якої складено:

- акт від 12.01.2021 № 16 яким встановлено, що здійснити перевірку на об`єкті будівництва у відповідності до вимог пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 533, не було можливим, оскільки суб`єкт будівництва або його уповноважені представники на час проведення перевірки були відсутні.

У акті зазначено, що шляхом візуального огляду встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2020 не виконано, нежитлові приміщення загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 до попереднього стану не приведено.

66. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем при здійсненні владних повноважень було вжито усіх можливих заходів реагування на порушення вимог містобудівного законодавства, як шляхом винесення відповідних приписів про зобов`язання відповідача до вчинення дій, так і шляхом притягнення до адміністративної відповідальності. Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 замовником будівництва ОСОБА_1 проведено будівельні роботи без отримання дозвільних документів на здійснення таких та не виконано припис Інспекції про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудування, який полягає у приведенні знесення (демонтажу) об`єкта самочинного будівництва.

67. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на таке.

68. На час проведення перевірок позивачем встановлено, що площа приміщення за вищевказаною адресою становила 2715,0 кв.м.

69. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 22.10.2019) вбачається, що за ОСОБА_1 04.11.2015 зареєстровано право власності на об`єкт площею 1522,0 кв.м, згідно із записом від 20.04.2016 загальну площу 1522,0 кв.м змінено на 2715,0 кв.м. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 25.08.2021, загальна площа спірних приміщень 3043,2 кв.м.

70. До матеріалів реєстраційної справи на нерухоме майно за вищевказаною адресою, зокрема додано копію Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І - ІІІ категорії складності від 21.03.2016, в якій зазначено загальну площу будівлі за вказаною вище адресою 2715,0 кв.м.

71. Матеріалами справи підтверджено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові стверджувала про те, що нею така Декларація не реєструвалася.

72. Також у матеріалах справи є лист Львівської міської прокуратури від 21.12.2021 №09/1-р-21, в якому зазначено про те, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю надіслано звернення до обласної прокуратури щодо можливого використання підроблених документів під час реєстрації об`єкта нерухомості на АДРЕСА_1 .

73. Проте, суди попередніх інстанцій не надали оцінки вказаним аргументам Інспекції. Вказані аргументи мають важливе значення для з`ясування того, самочинно чи ні було збільшено площу спірної нежитлової будівлі з 1522,0 кв.м до 2715,0 кв.м.

74. З Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 11.08.2021 №662 (надано представником ОСОБА_1 на виконання вимог суду першої інстанції) вбачається, що загальна площа приміщень на вказану дату становила 3043,2 кв.м.

75. У письмових поясненнях від 20.05.2024, наданих Верховному Суду, зазначено представником ОСОБА_1 , що відповідач не заперечує щодо здійснення ним зміни площі об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 з 2715,0 кв.м. на 3043,2 кв.м, про що 25.08.2021 державний реєстратор Пустомитівської міської ради Мудрак Є.М. прийняв рішення №59997301 та внаслідок вказаної реєстраційної дії, внесено зміни до запису про право власності щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 772523646101. В частині збільшення площі нежитлових приміщень, а саме: загальну площу приміщення змінено з 2715,0 кв.м. на 3043,2 кв.м. Проте, стверджує, що ця площа була змінена не з підстави здійснення реконструкції, а з підстави здійснення правильних переобмірів сертифікованим техніком та врахування світла мансардного поверху, яке не було враховано раніше.

76. Суди попередніх інстанцій не досліджували, за рахунок чого площа спірного об`єкта нерухомості збільшилася до 3043,2 кв.м і чи мало місце самочинне будівництво через вказане збільшення площі цього об`єкта.

77. Отже, першочерговим питанням у цій справі є встановлення факту наявності або відсутності самочинного будівництва.

78. Водночас, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що будь-які дії ОСОБА_1 щодо втручання в об`єкт, що на цей момент належить на праві власності іншим особам, будуть неправомірними та можуть призвести до претензій зі сторони теперішніх власників щодо відшкодування завданих їм, у зв`язку з демонтажем, збитків, зважаючи на таке.

79. За загальним правилом частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Водночас у частині 3 цієї ж статті міститься спеціальне застереження про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

80. Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості.

81. Колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані у постановах від 23.06.2020 у справі № 680/214/16 (провадження № 14-445цс19) та від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19): державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності; формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно; реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

82. У постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №640/17335/21 зроблено висновок про те, що саме особа, яка здійснила самочинне будівництво, має обов`язок знести таку забудову незалежно від того, що квартира була відчужена.

83. Отже, у випадку встановлення факту самочинного будівництва ОСОБА_1 , саме на нього і буде покладено обов`язок привести об`єкт будівництва до попереднього стану.

84. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

85. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.

86. За правилами частини 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

87. З урахуванням викладеного, касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, які прийняті без повного дослідження всіх обставин справи, скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

88. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №380/6186/21 скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя В.М. Кравчук