Постанова

від 28.05.2024 по справі 600/2302/23-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 травня 2024 року

справа № 600/2302/23-а

адміністративне провадження № К/990/13498/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Лєго»

на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року (суддя - Лелюк О. П.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (судді: Біла Л. М., Матохнюк Д. Б., Гонтарук В. М.),

у справі № 600/2302/23-а

за позовом Приватного підприємства «Лєго»

до Чернівецької митниці Державної митної служби України

про визнання протиправною і скасування картки відмови, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Приватне підприємство «Лєго» (далі - Підприємство, позивач у справі, скаржник) звернулося до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні; випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408060/2023/000006 від 24 березня 2023 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обставини спірних правовідносин безумовно вказують на те, що 24 березня 2023 року працівником митного органу правомірно складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408060/2023/000006, в якій зазначено про необхідність надання транспортних, комерційних документів на товари за кодами УКТЗЕД 4401210000, 440140000 та дозвільних документів, а саме сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій на товар: деревина подрібнена у тріску (код УКТЗЕД 4401210000).

09 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Підприємства на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, провадження за якою відкрито після усунення скаржником недоліків скарги ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

06 травня 2024 року справа № 600/2302/23-а надійшла до Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги

В касаційній скарзі позивач доводить винятковість значення справи для ПП «Лєго», оскільки вирішення справи матиме значення для подальшого визначення УКТ ЗЕД, а отже і для подальшого виконання Договору у сфері зовнішньоекономічної діяльності (поставки за Договором). Підприємство наголошує, що визначення УКТ ЗЕД залишилося спірним питанням і це призводить до зупинення поставок даної товарної продукції, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності позивача.

Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неналежним чином дослідили подані Підприємством докази, а саме: відеозапис утворення деревних відходів поданих на з`ємному оптичному носії; довідку ДП Держзовнішінформ від 27 червня 2022 року №121/59; Висновок товарознавчої експертизи НД ІСЕП №536/23 від 09 лютого 2023 року; Висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №142000-3103-0055 від 24 березня 2023 року.

Зокрема, позивач зауважив, що разом із поданням митної декларації митному органу було надано документи на підтвердження правильності обрання коду УКТЗЕД - 4401409000, а саме: довідка ДП Держзовнішінформ від 27 червня 2022 року №121/59, Висновок товарознавчої експертизи НД ІСЕП №536/23 від 09 лютого 2023 року, Рішення про визначення коду товару від 09 березня 2021 року № KT-UA20400-0017-2021.

При проведенні митного огляду, митницею оформлення митного поста «Коломия» Івано-Франківської митниці здійснено відбір зразків товарної продукції та надіслано до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби. 24 березня 2023 року - Підприємство отримали Висновок №142000-3103-0055 від 24 березня 2023 року (копія в матеріалах справи) та подали співробітникам Чернівецької митниці.

Наведене вище, за висновком позивача, вказує на те, що обов`язок декларанта - ПП «Лєго» щодо підтвердження правильності визначення УКТ ЗЕД було виконано у повному обсязі. Жодних зловживань щодо визначення УКТ ЗЕД декларант не допустив: відсутній факт подання недостовірних документів та інформації або наявної інформації у неповному обсязі.

Скаржник вважає, що використавши право відповідно до частини п`ятої статті 327 МК України, Підприємство здійснило ряд досліджень акредитованими організаціями на здійснення товарознавчого дослідження, однак суди попередніх інстанцій не здійснили оцінку та дослідження висновків незалежних організацій.

Позивач переконаний, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД мають інформаційний або довідковий характер лише для митних органів відповідно до частини восьмої статті 69 МК України, але не для суду. З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 90 КАС України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Реалізація принципу змагальності, закріпленого статтею 9 КАС України, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В касаційній скарзі позивач акцентує увагу на помилковості висновку, який міститься в акті огляду лісопродукції від 20 березня 2023 року щодо того, що згідно зовнішніх ознак значна частина деревної продукції отримана шляхом механічного подрібнення деревини хвойних порід гострим інструментом, розмірно-якісні характеристики та за фракційним складом відповідають вимогам ТУ У16.1-00994207-07:2018 «ТРІСКИ ТЕХНОЛОГІЧНІ». Крім того, скаржник ставить під сумнів повноваження головного спеціаліста Управління Південно- Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо оцінки товару і висновків, здійснених за результатами огляду товару, оскільки він не є експертом чи спеціалістом в сфері товарознавчого дослідження.

У контексті зазначеного позивач наголошує на недоведеності заключення митного органу щодо класифікації товару згідно Акта/висновку огляду лісопродукції від 20 березня 2023 року №б/н, Акта про проведення огляду товару від 20 березня 2023 року №UA408060/2023/000030, оскільки чіткої класифікації не встановлено з боку митного органу: продукція відповідає вимогам ТУ У16.1- 00994207-07:2018 «ТРІСКИ ТЕХНОЛОГІЧН», проте в даній продукції виявлено значний вміст кори деревної, стружки, тирси та інших домішок відходів деревини від переробки, що не характерно для продукції «тріски технологічні».

Скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нову постанову у справі про задоволення позову у повному обсязі.

03 травня 2024 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають всім вимогам закону, прийняті з урахуванням норм процесуального та матеріального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

06 травня 2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 15 серпня 2022 року між позивачем та фірмою S.C. EGGER ROMANIA S.R.L (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №432.22.

13 березня 2023 року з метою здійснення експортної операції Кускових відходів деревини хвойних порід, представником позивача здійснено електронне декларування за митною декларацією №23UA206080001335U3, яку подано до митного поста «Коломия» Івано-Франківської митниці, у зв`язку із чим інспектор митного поста «Коломия» в подальшому здійснив митне оформлення товару. При цьому, разом із поданням митної декларації митному органу було надано документи на підтвердження правильності обрання коду УКТЗЕД - 4401409000, а саме: довідка ДП Держзовнішінформ від 27 червня 2022 року №121/59 та Висновок товарознавчої експертизи НД ІСЕП №536/23 від 09 лютого 2023 року.

16 березня 2023 року Чернівецькою митницею отримано письмове доручення від ГУНП в Чернівецькій області на проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №3129/123/39/03-23 (вх. 3066/8.5-24), щодо забезпечення проведення огляду товарів, що переміщуються ПП «Лєго».

17 березня 2023 року у пункт пропуску «Вадул-Сірет-Вікшани» митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці прибула товарна продукція позивача, яка переміщувалася залізничними вагонами №59167080, №59168682 та №59170043, за електронною митною декларацією типу ЕК 10 АА №UA206080/2023/1335 ((згідно з описом товар: «Кускові відходи неагломеровані (у вигляді дрібних кусків деревини різної форми) хвойних порід насипом, код товару, згідно з УКТЗЕД 4401490000, в кількості 461,85 м3 (3 вагони по 153,95 м3)», загальною вагою брутто 149800 кг»). Відправник товару - ПП «Лєго» код ЄДРПОУ 34207835 (Україна), одержувач - S.C. «EGGER ROMANIA S.R.L» (Румунія).

20 березня 2023 року працівники митниці разом із головним спеціалістом Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства провели огляд товару, який знаходився у вагонах №59167080, №59168682 та №59170043, та переміщувався за МД типу ЕК 10 АА №UA206080/2023/1335 від 15 березня 2023 року, про що складено Акт /довідку огляду лісопродукції від 20 березня 2023 року.

В Акті огляду лісопродукції від 20 березня 2023 року зазначено, що згідно зовнішніх ознак значна частина деревної продукції отримана шляхом механічного подрібнення деревини хвойних порід гострим інструментом, розмірно-якісні характеристики та за фракційним складом відповідають вимогам ТУ У16.1-00994207-07:2018 ТРІСКИ ТЕХНОЛОГІЧНІ, проте не відповідають встановленим критеріям щодо якісно-фракційного сортування для подальшого призначення та використання даної продукції, візуально менша частина деревної продукції, частку якої неможливо визначити без сортування методом калібрування, становлять домішки у вигляді відходів (тирса, стружка та інші частини деревини) деревини від переробки.

21 березня 2023 року Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Чернівецької митниці службовою запискою №7.2-15-03-07/223 (у відповідь на службову записку від 20 березня 2023 року №7.2-20-01-17/194) повідомило Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Чернівецької митниці про те, що згідно Акта/висновку огляду лісопродукції від 20 березня 2023 року №б/н, акта про проведення огляду товару від 20 березня 2023 року №UA408060/2023/000030, фотографій, встановлено, що товар, який задекларовано як подрібнені кускові відходи хвойних порід за електронною митною декларацією типу ЕК 10 АА №UA206080/2023/001335 являє собою суміш деревини механічно подрібненої в тріску технологічну, та домішки у вигляді відходів (тирси, стружки) деревини від переробки. Відповідно до вимог УКТЗЕД деревина механічно подрібнена в тріску технологічну класифікується в товарній підкатегорії 440120000, тирса класифікується за кодом 4401410000, а стружка та інші частини деревини від переробки класифікується в товарній підкатегорії 4401490000.

22 березня 2023 року Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил службовою запискою №7.2-20-01-07/198 повідомило начальника ВМО №3 митного поста «Вадул-Сірет» про те, що за результатами переміщення товарів за ЕМД типу ЕК 10 АА №UA206080/2023/001335 від 15 березня 2023 року, із врахуванням вимог Закону України від 08 вересня 2005 року №2860 «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (зі змінами та доповнення), в діях посадових осіб ПП «Лєго» формально, на частину товарів «Тріска технологічна» наявні ознаки порушення митних правил. Враховуючи викладене, прийняти рішення щодо запровадження справи про ПМП не представляється можливим.

24 березня 2023 року посадовою особою Чернівецької митниці складено Картку відмови №UA408060/2023/000006 у пропуску через митний кордон України товару у залізничних вагонах №59167080, №59168682, №59170043, з вимогою надання транспортних, комерційних документів на товари за кодами УКТЗЕД 4401210000, 440140000 та дозвільних документів, а саме сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій на товар: деревина подрібнена у тріску (код УКТЗЕД 4401210000).

Вважаючи вказану Картку відмови №UA408060/2023/000006 у пропуску через митний кордон України протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правове регулювання та висновки Верховного Суду

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Спір між сторонами виник щодо правильності визначення декларантом класифікації товару за кодом УКТЗЕД 4401409000, оскільки, на думку митного органу, товар належить класифікувати за кодом УКТЗЕД 4401210000, 4401410000 та 4401490000.

Статтею 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів.

У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить рішенню щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню. У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з моменту набрання чинності рішенням щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, а підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування рішення щодо класифікації товарів з моменту його прийняття до моменту його скасування.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з частиною першою статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу; 9) пост-митний контроль

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості, зокрема при перевезенні залізничним транспортом:

а) транспортні (перевізні) документи;

б) передатну відомість на залізничний рухомий склад;

в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);

г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться.

Частиною другою статті 335 МК України визначено, що незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Згідно з частиною першою статті 338 МК України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених митному органу (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Частиною п`ятою статті 338 МК України визначено, що крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Отримана від правоохоронних органів офіційна інформація опрацьовується митними органами самостійно із застосуванням системи управління ризиками. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду) в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Відповідно до частини восьмої статті 338 МК України за результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб митного органу, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка проводила огляд (переогляд) (частина дев`ята статті 338 МК України).

Форма акта огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (частина одинадцята статті 338 МК України).

Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України №467 від 23 травня 2012 року «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів та зборів України» (далі - Порядок №467), відповідно до частини п`ятої статті 338 МК України, затверджено вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України.

Суд апеляційної інстанції проаналізував норми пунктів 8, 14 Порядку №467, частини четвертої статті 558 МК України і дійшов висновку, що у митного органу були підстави для проведення огляду (переогляду) товару, оскільки контролюючий орган виконував доручення правоохоронного органу.

В касаційній скарзі відсутні доводи щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції в частині підстав проведення огляду товару.

Суди першої та апеляційної інстанцій прийняли позицію митного органу, описану в акті/довідці огляду лісопродукції від 20 березня 2023 року, в якому/якій зафіксовано, що згідно зовнішніх ознак значна частина деревної продукції отримана шляхом механічного подрібнення деревини хвойних порід гострим інструментом, розмірно-якісні характеристики та за фракційним складом відповідають вимогам ТУ У16.1-00994207-07:2018 «Тріски технологічні», проте не відповідають встановленим критеріям щодо якісно-фракційного сортування для подальшого призначення та використання даної продукції, візуально менша частина деревної продукції, частку якої неможливо визначити без сортування методом калібрування, становлять домішки у вигляді відходів (тирса, стружка та інші частини деревини) деревини від переробки.

Одночасно суди установили та врахували, що з метою визначення опису та коду товару згідно УКТ ЗЕД, Управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Чернівецької митниці направлено службову записку разом із копіями вказаних вище актів та фото до Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Чернівецької митниці. За результатами розгляду вказаної інформації Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Чернівецької митниці службовою запискою №7.2-15-03-07/223 (у відповідь на службову записку від 20 березня 2023 року №7.2-20-01-17/194) повідомило Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Чернівецької митниці про те, що товар, який задекларовано як подрібнені кускові відходи хвойних порід за електронною митною декларацією типу ЕК 10 АА №UA206080/2023/001335 являє собою суміш деревини механічно подрібненої в тріску технологічну, та домішки у вигляді відходів (тирси, стружки) деревини від переробки. Відповідно до вимог УКТЗЕД деревина механічно подрібнена в тріску технологічну класифікується в товарній підкатегорії 440120000, тирса класифікується за кодом 4401410000, а стружка та інші частини деревини від переробки класифікується в товарній підкатегорії 4401490000.

З огляду на встановлені у справі обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що 24 березня 2023 року працівником митного органу правомірно складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408060/2023/000006, в якій зазначено про необхідність надання транспортних, комерційних документів на товари за кодами УКТЗЕД 4401210000, 440140000 та дозвільних документів, а саме сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій на товар: деревина подрібнена у тріску (код УКТЗЕД 4401210000).

Відхиляючи доводи позивача про те, що огляд товару здійснювався за участю головного спеціаліста Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Седляка І. П., що не має ні освіти в галузі товарознавчого дослідження, ні повноважень, ні знань, суд апеляційної інстанції вказав на положення частин першої - третьої статті 327 МК України, за якими у разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти. Залучення спеціалістів та експертів здійснюється керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт.

Отже, за позицією суду апеляційної інстанції, митницею може бути залучено до процедури митного огляду товарної продукції спеціаліста та експерта, яким у даному випадку був головний спеціаліст Управління Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Седляк І. П. Пославшись на пункти 6, 7 Положення про Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, затверджене Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09 листопада 2022 року №1008, суд апеляційної інстанції висновував, що головний спеціаліст Управління Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, до повноважень якого входить видача сертифікатів про походження лісоматеріалів мав підстави і належні повноваження бути присутнім в якості залученого спеціаліста (не експерта), під час митного огляду товарної продукції приватного підприємства «Лєго» за МД МД №23UA206080001335U3 згідно приписів статті 327 МК України та складати відповідний Акт/довідку огляду лісопродукції від 20 березня 2023 року.

Щодо доводів позивача про не врахування митним органом Висновку експерта науково-дослідного інституту судових експертиз та права від 09 лютого 2023 року №536/23 та Висновку експерта Івано-Франківської промислової палати та від 13 березня 2023 року №В-117, суди попередніх інстанцій були однакової думки, що вказані висновки для працівників митниці мають лише інформаційний або довідковий характер та не підлягають обов`язковому врахуванню митницею з огляду на положення частини восьмої статті 69 МК України. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що замовником експертиз був позивач, а відомості стосовно фактичного огляду продукції або здійснення відбору взірців - у висновках відсутні, що в свою чергу, також слугувало підставою для не врахування митним органом наданих висновків.

Застосувавши до спірних правовідносин вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій» №1260 від 21 грудня 2005 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент пропуску товару/продукції позивача через митний кордон, чинним на той час законодавством вимагалось наявність Сертифіката про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій. В той же час матеріали справи не містять доказів наявності у позивача на час митного огляду Сертифіката про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, який є обов`язковим документом під час здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Відповідно до зазначеного Порядку сертифікат є обов`язковим документом під час здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Сертифікат видається на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, і діє протягом 60 днів з дати його видачі.

Для отримання сертифіката експортери подають територіальному органові Держлісагентства заяву за встановленою Агентством формою, до якої додається копія (з обов`язковим пред`явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів). Експортери несуть відповідальність за достовірність інформації в поданих ним документах.

Сертифікат видається у день подання документів. У разі наведення неповної або недостовірної інформації у документах, передбачених пунктом 5 цього Порядку, експортерам в одноденний строк письмово повідомляється про відмову у видачі сертифіката з обґрунтуванням причин.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що в оскаржуваній картці відмови правовою підставою неприйняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення зазначений пункт 4 частини першої та частина друга статті 335 МК України, а саме: не надання транспортних, комерційних та дозвільних документів на товари, які переміщуються в залізничних вагонах 59168682, 59170043, 59167080.

У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів: надання під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України транспортних, комерційних документів на товари за кодами УКТЗЕД 4401210000, 4401410000 та дозвільних документів, а саме Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій на товар: деревина механічно подроблена в тріску (код УКТЗЕД 4401210000).

Отже, митний орган після огляду товару змінив класифікацію товару за кодом УКТЗЕД та висунув вимогу щодо надання документів на товари за кодами УКТЗЕД 4401210000, 4401410000, не прийнявши надані позивачем документи щодо визначення коду товару УКТЗЕД 4401409000.

При цьому, суди попередніх інстанцій, не зважаючи на той факт, що саме спірним питанням є правильність класифікації товару за кодом УКТЗЕД, взагалі не аналізують положення Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджений Законом України «Про Митний тариф України», не розкривають суті товарних позицій (розділів, груп, підгруп), за якими має бути кваліфікований товар, враховуючи точку зору кожної сторони у справі, не аналізують особливості і відмінності кожної товарної позиції з урахуванням доводів як позивача так і відповідача.

Тобто, висновки судів попередніх інстанцій здебільшого базуються на аналізі норм щодо підстав проведення огляду товару при митному оформленні, повноважень митного органу та обставин щодо визначення митним органом коду товару. Доводи ж позивача та оцінка наданих ним доказів у рішеннях судів попередніх інстанцій висвітлена дуже скромно. Зокрема, суди не досліджували і не оцінювали Висновок експерта науково-дослідного інституту судових експертиз та права від 09 лютого 2023 року №536/23 та Висновок експерта Івано-Франківської промислової палати від 13 березня 2023 року №В-117, а зазначити виключно про їх додатковий і інформативний характер для митного органу відповідно до частини восьмої статті 69 МК України.

Такий доказ як Висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №142000-3103-0055 від 24 березня 2023 року суди попередніх інстанцій не дослідили та не оцінили взагалі, посилання на нього в судових рішеннях не має, а також проігнорували доводи Підприємства стосовно того, що при проведенні митного огляду, митницею оформлення митного поста «Коломия» Івано-Франківської митниці здійснено відбір зразків товарної продукції та надіслано до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, в результаті чого надано зазначений висновок.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач надав до суду першої інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи відеозйомки технологічного процесу утворення «кускових відходів деревини хвойних порід» на CD носії (а. с. 174 - 178), проте зміст оскаржуваних судових рішень не утримує в собі висновків, здійснених судами за результатами дослідження і оцінки наданого доказу на предмет його належності, допустимості, достовірності і достатності, як і обґрунтованих висновків щодо відхилення заявленого позивачем клопотання.

Суди попередніх інстанцій не досліджують вимоги ТУ У16.1-00994207-07:2018 «ТРІСКИ ТЕХНОЛОГІЧНІ», яким, за позицією митного органу, відповідає товар позивача, і спосіб ідентифікації товару («згідно зовнішніх ознак»), чи можливо без товарознавчої експертизи шляхом огляду товару встановити його відповідність вимогам ТУ.

Згідно з імперативними вимогами статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини четвертої статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема,1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; тощо.

Оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості. Висновки судів першої та апеляційної інстанції є такими, які не ґрунтуються на оцінці належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів в розумінні статей 73 - 76 КАС України, та на всебічному, повному дослідженні обставин справи.

За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина друга статті 73 КАС України).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина четверта статті 77 КАС України).

З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд наголошує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Керуючись статтями 3, 72-77, 78, 90, 242, 345, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Лєго» задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року скасувати, а справу № 600/2302/23-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк