Ухвала

від 31.05.2024 по справі 332/5615/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/5615/23

Провадження №: 1-кп/332/130/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за №1202308030000675 від 18.08.2023, за №12023082060001779 від 22.11.2023, за №1202408030000044 від 14.01.2024, за №1202082060000155 від 28.01.2024 та за № 1202308703000033 від 02.02.2024 у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебувають вказані кримінальні провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Потерпіла ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що за час, який ОСОБА_5 провів в умовах СІЗО, він вже все усвідомив, тому у неї немає претензій до обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 зауважила, що ризики переховування від суду та вчинення тиску на потерпілих та свідків є уявними. Так, протягом досудового розслідування обвинувачений вчасно з`являвся на всі виклики. Також протягом досудового розслідування та перебування справи в провадженні суду ні потерпілі, ні свідки не зверталися зі скаргами на вчинений тиск з боку обвинуваченого. Вважає, що для забезпечення належної поведінки обвинуваченого останньому слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника. Зауважив, що він не вчиняв тиск на потерпілих та свідків, завжди вчасно з`являвся на виклики.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Положеннями ст. 199 КПК України визначений порядок продовження строку тримання під вартою.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.02.2024 обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено на 60 днів, до 22.06.2024 року (включно).

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні прокурор належним чином мотивував своє клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Так, обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, які законодавцем віднесені до категорії тяжких злочинів, а санкція ч. 4 статті 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років.

Очікуване покарання, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Крім того, обвинувачений офіційно непрацевлаштований, підтвердження отримання ним будь-яких виплат суду не надано, тому з урахуванням тяжкості можливого покарання, у суду є підстави вважати, що обвинувачений може вжити заходів, щоб уникнути відповідальності або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також підтверджується кількістю епізодів, у яких обвинувачується ОСОБА_5 , а також те, що він обвинувачується у вчиненні деяких з цих епізодів вже після направлення справи до суду. Відповідно, наявні ризики, передбачені п. 1 та п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

Також, обвинувачений ОСОБА_5 може перешкодити встановленню істини у справі, узгодивши свої показання з показаннями інших осіб (свідків та потерпілих) або вчинити тиск з метою спонукання їх змінити показання, адже знає останніх.

Крім того, судом узято до уваги, що у справі не досліджені докази, а отже не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі.

Суд не погоджується із доводами сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу на домашній арешт, з підстави того, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшились, та не дозволяють застосувати до обвинуваченого альтернативні види запобіжних заходів, та не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості.

З урахуванням наведеного суд вважає, що підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено, тому клопотання прокурора про обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Також підлягають залишенню без змін обрана згідно ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.02.2024 сума застави 80000 грн. та обов`язки, які слід покласти на обвинуваченого, в разі сплати суми застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто по 29 липня 2024 року, включно.

Залишити без змін визначений розмір застави, а саме 80 000,00 гривень, після внесення якої обвинувачений ОСОБА_5 звільняється з-під варти під заставу.

Реквізити для внесення застави: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, Рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти під заставу, покласти на нього наступні обов`язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 4) прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 03 червня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1