Рішення

від 30.05.2024 по справі 465/8408/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8408/23

2/465/619/24

РІШЕННЯ

Іменем України

30.05.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого суддіВанівського Ю.М.

при секретарі судового засіданняЛозинському Т-Р.А.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обґрунтування позову вказує наступне. 29 липня 2023 року о 20 год. 47 хв., інспектором з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Сінайком Олександром Євгеновичем в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу марки «Audi», моделі «A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Львів, перехрестя вул. Винниченка та вул. Лисенка. На підставі цього, вказаним інспектором з паркування винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЛВ, номер 00447064 від 29.07.2023 року за порушення п. 15.9 (ґ), за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В момент винесення постанови про адміністративне правопорушення серії ЛВ, номер 00447064 від 29.07.2023 року, особою, що керувала транспортним засобом була ОСОБА_3 . винесення вказаної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відбувалося без присутності власника чи користувача транспортного засобу. Після повернення ОСОБА_3 до місця стоянки автомобіля, вона виявила його відсутність та при зверненні, за допомогою телефонного дзвінка, до органів Національної поліції, їй повідомили, що автомобіль, який перебуває в її користуванні було тимчасово затримано та доставлено на майданчик тимчасового тримання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Після прибуття до майданчика тимчасового тримання, ОСОБА_3 отримала повідомлення про притягнення її до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ, номер 00447064 від 29.07.2023 року та отримала доступ до автомобіля, який тимчасово перебував у її користуванні. При огляді автомобіля було виявлено пошкодження, які були відсутні до евакуації транспортного засобу на майданчик тимчасового тримання, а саме: при первинному поверхневому огляді було виявлено пошкодження нижньої частини двигуна та один з ричагів по передній підвісці. З метою фіксації пошкоджень, 29.07.2023 року, близько 23 год. 11 хв., ОСОБА_3 звернулася в службу «102» та повідомила, що декілька годин тому, під час евакуювання, пошкодили автомобіль марки «Audi», моделі «A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився у її користуванні та разом з цим, згодом, подала заяву аналогічного змісту до Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області.

7 серпня 2023 року, з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, Позивач звернувся до фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 , який є кваліфікованим судовим експертом з правом проведення автотоварознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 «визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу». За результатами проведеного огляду, ФО-П ОСОБА_4 склав висновок експерта № 126 по дослідженню з визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу Audi A4 реєстраційний № НОМЕР_1 від 10.08.2023 року.

Відповідно до Висновку № 126, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Audi», моделі «A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження складає 19 444,76 грн. (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири гривні та сімдесят шість копійок). З метою отримання інформації щодо ходу проведення та результатів проведеної перевірки за заявою ОСОБА_3 , зареєстрованої за ЄО № 25299 від 30.07.2023 року, представник Позивача направив до Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області адвокатський запит від 15.08.2023 року.

Відповідно до витягу з веб-сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, на дату здійснення евакуювання (29.07.2023 року) цивільно-правова відповідальність на транспортний засіб марки «МАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 застрахована не була, а тому належним відповідачем по справі є суб`єкт господарювання вказаний в акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.07.2023 року Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс».

Крім завданої майнової шкоди, внаслідок спричинених відповідачем пошкоджень транспортному засобу, він зазнав душевних страждань, у зв`язку із пошкодженням автомобіля, який є його власністю. Просить позов задоволити.

06.12.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається наявність належних та допустимих доказів пошкодження транспортного засобу під час здійснення його евакуації на майданчик тимчасового тримання працівниками відповідача. Окрім того, належним відповідачем у справі є ПрАТ «СК «Євроінс України» так як згідно договору комплексного страхування відповідальності перевізника відповідальності перед третіми особами під час проведення господарської діяльності юридичними або фізичними особами підприємцями, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільного страхування майна №711006-2201-1001219/71106/711006-2204-0000015/711006-3103-0000007. Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими, а поданий до суду попередній розрахунок судових витрат є неспівмірним із складністю справи, витраченим часом, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.12.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача вказано, що відповідач також вказує, що евакуація автомобіля Позивача здійснювалась спеціалізованим транспортним засобом марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , конструкція якого передбачає здійснення завантаження транспортного засобу шляхом закріплення коліс транспортного засобу спеціальними захватами, що унеможливлює пошкодження автомобіля, зокрема частин днища або підвіски, з якими відсутній безпосередній контакт. Також, відповідач до даного судження додав, що спеціалізований транспортний засіб евакуатор марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , 2019 року випуску має заводську конструкцію та належним чином сертифікований. Крім цього, завантаження автомобіля на платформу евакуатора з використанням маніпулятора з колісними захватами не є гарантією істинного міркування щодо об`єктивної неможливості пошкодження нижньої частини автомобіля, що завантажується, оскільки відсутність чи наявність безпосереднього контакту між механізмом завантаження та нижньою частиною автомобіля є лише одним з можливих факторів, що можуть спричинити механічні пошкодження автомобіля, що завантажується. Відповідач звернув увагу Суду на ту обставину, що автомобіль марки «Audi», моделі «A4», державний номерний знак НОМЕР_1 прийняв для зберігання відповідальний працівник спеціального майданчика тимчасово тримання транспортних засобів та ним не було зазначено жодних додаткових пошкоджень автомобіля після його транспортування. Однак, відповідач не зазначив, що в Акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 35-427127 від 29.07.2023 року було формально відмічено наявність пошкоджень майже усіх складових частин автомобіля, та наявність таких пошкоджень спростовуються фотознімками з місця евакуації автомобіля, а тому причини не зазначення додаткових пошкоджень автомобіля марки «Audi», моделі «A4», державний номерний знак НОМЕР_1 пояснюється наявністю відповідних відміток у Акті огляду та тимчасового затримання ще до моменту фактичного спричинення ушкоджень. Також, в момент одержання автомобіля марки «Audi», моделі «A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , його користувач ОСОБА_3 не заявила в акті приймання-передачі жодних претензій у зв`язку з локалізацією пошкоджень, які знаходяться у нижній частині автомобіля, оскільки при візуальному огляді, у вечірню пору доби, їх не було помічено. Однак після того, як ОСОБА_3 , після одержання автомобіля, почала ним керувати, вона почула специфічний шум, який не може бути звуком звичайної експлуатації транспортного засобу. Після виявлення вказаного шуму, ОСОБА_3 зупинила автомобіль з метою встановлення джерела цього шуму, та з допомогою ліхтарика почала повторний, та більш детальний, огляд автомобіля. В процесі даного огляду ОСОБА_3 виявила на нижній частині автомобіля марки «Audi», моделі «A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , наявні пошкодження металевих частин конструкції автомобіля та зламаних частин пластмасових захисних покриттів, які висіли додолу, та створювали шум під час руху автомобіля. Відразу після виявлення вказаних пошкоджень, ОСОБА_3 звернулася в службу «102» та повідомила про пошкодження автомобіля під час його евакуації. Щодо належного відповідача у справі вказує, що в Додатку № 1 до Договору страхування можливо встановити відсутність спеціалізованого транспортного засобу евакуатора марки «МАЗ», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , 2019 року випуску а тому Позивач позбавлений права та можливості звертатися з вимогою про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди до ПрАТ «СК «Євроінс Україна». Просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представником подано заяву про розгляд справи у їхній відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтями15,16 Цивільного кодексу Українивстановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно п. 2 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 990(далі - Порядок), тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту, а також зупинки чи стоянки транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома); створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці), частиною першоюстатті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмоюстатті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 3 Порядку доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів-евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов`язану із транспортуванням транспортних засобів, і з якими органами місцевого самоврядування укладено в установленому законодавством порядку договори.

Пунктом 5 визначено, що після прибуття евакуатора інспектор з паркування у присутності двох понятих і особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу згідно з додатком. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу підписують інспектор з паркування, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, та два понятих (крім випадку фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису).

Пунктами 13, 14 Порядку визначено, що у разі заподіяння транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб`єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов`язкового страхування цивільної відповідальності зазначеного суб`єкта господарювання.

Спори, пов`язані із шкодою, що заподіяна тимчасово затриманому транспортному засобу під час його транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв`язуються в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що 29 липня 2023 року о 20 год. 47 хв., інспектором з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Сінайком Олександром Євгеновичем в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу марки «Audi», моделі «A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Львів, перехрестя вул. Винниченка та вул. Лисенка. На підставі цього, вказаним інспектором з паркування винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЛВ, номер 00447064 від 29.07.2023 року за порушення п. 15.9 (ґ), за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В акті огляду та тимчасового затримання №55-423/23 від 29.07.2023 року наявний перелік пошкоджень частин та елементів кузова транспортного засобу та вказано про пошкодження майже всіх частин та елементів кузова автомобіля.

Згідно п.6 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2015 р. №990, у разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинне бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Однак з фотознімків транспортного засобу, які містяться в матеріалах справи, неможливо встановити наявність пошкоджень, що перелічені у акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №55-423/23 від 29.07.2023 року.

Згідно довідки ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області від 08.08.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зверталась в ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області з приводу пошкодження її автомобіля марки Ауді, д.н.з. НОМЕР_1 під час евакуації з вул. Лисенка,2, а саме нижня частина захисного двигуна та один з ригачів по передній підвісці. Заява зареєстрована у ІКС ІПНП ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області за №25299 від 30.07.2023 року.

ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області 08.08.2023 року надано відповідь ОСОБА_5 про те, що матеріали перевірки знаходяться у Секторі моніторингу ЛРУП №1 у Львівській області.

Згідно висновку експерта №126 від 10.08.2023 по дослідженню з визначенням матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу Audi А4 реєстраційний № НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку складає 19444, 76 грн.

Твердження представника відповідача про те, що відповідальність підприємства в період здійснення евакуації автомобіля позивача була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс України» згідно договору комплексного страхування відповідальності перевізника, відповідальності перед третіми особами під час проведення господарської діяльності юридичними або фізичними особами підприємцями, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільного страхування майна №711006-2201-1001219/711006/711006-2204-0000015/711006-3103-0000007, то такі спростовуються наявними у справі доказами.

В Додатку №1 до Договору комплексного страхування відповідальності перевізника, відповідальності перед третіми особами під час проведення господарської діяльності юридичними або фізичними особами підприємцями, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільного страхування майна №711006-2201-1001219/711006/711006-2204-0000015/711006-3103-0000007 від 23.02.2023 року наявний перелік застрахованих транспортних засобів, однак транспортний засіб «МАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 в даному переліку відсутній.

Надана представником відповідача Додаткова угода №2 до договору №711006-2201-1001219/711006/711006-2204-0000015/711006-3103-0000007 від 23.02.2023 року не береться судом до уваги, так як згідно п.1 даної угоди, за ініціативою Страхувальника та на підставі його зави від 21.12.2023, Сторони дійшли згоди щодо внесення змін у Додаток 1 до Договору комплексного страхування відповідальності перевізника, відповідальності перед третіми особами під час проведення господарської діяльності юридичними або фізичними особами підприємцями, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільного страхування майна №711006-2201-1001219/711006/711006-2204-0000015/711006-3103-0000007 (СК) )/№00120 від 23.02.2023 року. Відтак датою укладенні додаткової угоди №2 є 21.12.2023 року, а подія мала місце 29.07.2023 року, тобто задовго до укладення Додаткової угоди №2, а відтак така угода не є належним доказом неналежного суб`єкта, до якого пред`явлено позовні вимоги.

Таким чином, судом встановлено, що під час евакуації автомобіля марки «Audi», моделі «A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , працівниками ЛКП "Львівелектротранс" порушено Порядок тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 990, а саме п. 5 та завдано майнову шкоду позивачу, яка виразилась в пошкодженні його автомобіля під час його транспортування та розміщення на спеціальному майданчику, а тому відповідно до п. 13 Порядку обов`язок по відшкодуванню завданої позивачу майнової шкоди покладено на ЛКП "Львівелектротранс".

Розмір завданої позивачу матеріальної шкоди, яка виразилась у пошкодженні його автомобіля складає 19444,76 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заподіяної йому моральної шкоди у розмірі 70500,00 грн., суд вказує наступне.

Статтею 23 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Зобов`язання про відшкодування шкоди це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 1166 та 1167ЦК Українидозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другоїстатті 1166 ЦК Україниособа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною першоюстатті 1167 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно ізстаттею 1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Враховуючи те, що судом встановлено наявність спричиненої позивачу незаконними діями працівників відповідача моральної (немайнової) шкоди, однак при визначені її розміру суд виходить з конкретних обставин справи, характеру спричинених йому моральних страждань, які полягали саме у фінансових труднощах у зв`язку з відновленням автомобіля, постійній тривожності, психологічному стресі, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, визначає розмір такої шкоди в сумі 10000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються з суми судового збору, витрат на професійну правничу допомогу, витрат пов`язаних із залученням експерта, витрат пов`язаних з залученням спеціалістів для огляду транспортного засобу, то такі підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Устатті 141 ЦПК Українивстановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного з відповідача стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем по справі, а саме 1073,60 грн. судового збору за пред`явлення позову.

Згідно п. 2 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Так, згідно рахунку фактури №0000000948 від 08.08.2023 та акту виконаних робіт № ЗНС 015185 від 08.08.2023, позивачем було оплачено 148,80 грн. у зв`язку із залученням спеціалістів для огляду транспортного засобу.

Згідно квитанції до платіжної інструкції від 09.08.2023 року ОСОБА_2 оплатив 3100,00 грн. за проведення експертизи автомобіля Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_1 згідно рахунку фактури №95 від 08.08.2023 року.

Таким чином, понесені позивачем витрати у зв`язку із залученням спеціалістів для огляду автомобіля та проведення експертизи підлягають стягненню з відповідача, так як такі є документально підтвердженими.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., то такі підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно частин 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та адвокатом Погребняк В.О. 14.08.2023 року укладено договір №1/14-08/ас про надання правничої (правової) допомоги.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що адвокат надає клієнту правову допомогу, визначену п.1.1 цього Договору, згідно додаткової угоди до цього Договору.

Згідно додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 14.08.2023 року, розмір гонорару за надання юридичних консультацій, підписання договору про надання правничої допомоги, систематизацію матеріалів та документів, направлення адвокатських запитів в органи Національної поліції України та органи місцевого самоврядування міста Львова, аналіз відповідей на адвокатські запити, підготовку та направлення позовної заяви про стягнення майнової та моральної шкоди до уповноваженого, за територіальною підсудністю, суду міста Львова, ознайомлення та аналіз відзиву на позовну заяву та підготовку аргументованих заперечень у відповіді на відзив, участь в судових засіданнях з розгляду справи за позовною заявою про стягнення майнової та моральної шкоди до отримання кінцевого судового рішення у відповідному суді першої інстанції складає 7000 (сім тисяч) гривень.

Розмір гонорару, що передбачений у п.2 цього Додатку, підлягає сплаті клієнтом адвокату протягом 5 (п`яти) робочих днів після набрання законної сили кінцевим рішенням суду першої інстанції по справі, незалежно від результату розгляду справи.

Згідно Акту №1 про надання правничої допомоги від 14.08.2023, вартість наданої допомоги за цим актом складає 7000 (сім тисяч) гривень без ПДВ.

Згідно розрахунку №1 витрат на правничу допомогу на підставі договору від 14.08.2023 року, правова допомога надана ОСОБА_2 полягала у наступному:

надання юридичної консультації, укладання та підписання договору про надання правничої допомоги 1000,00 грн.;

систематизація матеріалів та документів. Підготовка та направлення адвокатських запитів про надання інформації до органів Національної поліції України та органів місцевого самоврядування міста Львова. Контроль за отриманням адвокатських запитів та надання запитуваної інформації. Аналіз відповідей на адвокатські запити, підготовка та приєднання документів до матеріалів справи для подальшої підготовки позовної заяви 500,00 грн.;

аналіз чинного законодавства та актуальної судової практики в категорії справ про відшкодування майнової та моральної шкоди. Підготовка та направлення до суду першої інстанції позовної заяви про відшкодування майнової та моральної шкоди 500,00 грн.;

ознайомлення та дослідження відзиву на позовну заяву. Аналіз заперечень сторони відповідача на позовні вимоги та вивчення доказів, долучених до відзиву на позовну заяву. Підготовка аргументованої та обґрунтованої відповіді на відзив 500,00 грн.;

юридичний супровід та участь адвоката у судових засіданнях на стадії судового розгляду справи за позовною заявою про відшкодування майнової та моральної шкоди 3000,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, понесених третьою особою, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, часткове задоволення позовних вимог, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 5 000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279, 281-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь ОСОБА_2 заподіяну майнову шкоду у розмірі 19444 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 76 копійок.

Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь ОСОБА_2 3100 (три тисячі сто) гривень витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь ОСОБА_2 148 (сто сорок вісім) гривень 80 копійок витрат пов`язаних із залученням спеціалістів для огляду транспортного засобу.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 травня 2024 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс», код ЄДРПОУ: 03328406, адреса: 79013, м. Львів, вул. Академіка Сахарова, буд. 2

Суддя Ванівський Ю.М.